Постанова № 36418784, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2013 року 08:30 № 826/16992/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»доМіжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013р.,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013р. №0000264310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте правомірно.

В судовому засіданні 09.12.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (правонаступником якої є Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників) від 25.03.2013р. №294 п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та у зв'язку з поданням Публічним акціонерним товариством «КІБ Креді Агріколь» передавального акту на 16.11.2012р. у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до ПАТ «Креді Агріколь Банк» проведено перевірку та 07.05.2013р. складено акт №494/43-10/19357443 про результати виїзної позапланової документальної перевірки Публічного акціонерного товариства «Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 28.02.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ та пп. 276.3.1 п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на землю у розмірі 378 792,78грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 23.05.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000264310, яким за порушення ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ та пп. 276.3.1 п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку юридичних осіб в розмірі 457 308,60грн., в тому числі основний платіж - 378 792,78грн. та штрафні санкції - 78 245,82грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, за результатами перевірки повноти та своєчасності сплати податку на землю за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.07.2009р. по 28.02.2013р. ПАТ «Корпоративний та Інвестиційний банк Креді Агріколь» має в користуванні земельну ділянку за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 23-а (Шевченківський район), площа становить 985,0м.кв., економіко-планувальна зона №62 (кадастровий №76:014:001) відповідно до даних державного земельного кадастру площа земельної ділянки входить до земель розташованих на територіях та об'єктах історико-культурного призначення.

Позивачу право користування земельною ділянкою перейшло у зв'язку з придбанням нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 23-а.

В перевіряємому періоді земельний податок за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачувався у розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки землі згідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, відповідно до яких площа земельної ділянки входить на 100% до земель розташованих на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів.

Статтею 276 ПК України визначено, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до ст. 274 та ст. 275 Податкового кодексу України із застосуванням таких коефіцієнтів: міжнародного значення - 7,5; загальнодержавного значення - 3,75; місцевого значення - 1,5.

Податковою інспекцією під час перевірки встановлено, що позивачем не враховано підвищені коефіцієнти за землі розташовані на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 23-а за період з 01.07.2009р. по 28.02.2013р., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на землю на суму 378 792,78грн.

З метою з'ясування всіх обставин по справі, судом зобов'язано відповідача дізнатись з якого часу земельна ділянка, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 23-а відноситься до земель історико - культурного призначення.

Так, Управлінням охорони культурної спадщини надано відповідь від 12.12.2013р. №066/02-7572, з якої вбачається, що на підставі наказу Міністерства культури України від 05.07.2011р. №511/0/16-11 земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 23-а розташовується в межах Центрального історичного ареалу міста, в охоронній (буферній) зоні об'єкта всесвітньої спадщини: Київ, Собор Святої Софії, в архітектурній та археологічних охоронних зонах.

Наведені відомості не були доведені до платника податку та не були опубліковані у зв'язку з чим відповідний обов'язок сплачувати підвищений коефіцієнт податку на землю не виникав.

Відповідачем не надано доказів на підставі якого нормативно-правового акту земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 23-а належить до об'єкту історико-культурного призначення.

Встановлені судом обставини свідчать, що зазначена земельна ділянка не підпадала під визначення ст. 276.3 Податкового кодексу України до 5 липня 2011 року.

Отже, суд враховує даний факт та вважає безпідставним нарахування позивачу за період з 01.07.2009р. по 05.07.2011р. підвищеного коефіцієнту податку за земельну ділянку, оскільки лише з 05.07.2011р. дана земельна ділянка відноситься до земель історико - культурного призначення.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що за період з 01.07.2009р. по 05.07.2011р. висновки відповідача щодо нарахування підвищеного коефіцієнту земельного податку є необґрунтованими та неправомірними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи перевірка ПАТ «Креді Агріколь Банк» податковою інспекцією проводилась за період з 01.07.2009р. по 28.02.2013р., тобто більший ніж 1095 днів як встановлено Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 102.1. Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Під час розгляду справи не встановлено обставин та підстав для застосування зазначених строків щодо відносин за вищезгаданий період.

Відтак, виходячи з наведеного, беручи до уваги граничні строки, спірне рішення ДПІ, яке ґрунтується на висновках щодо донарахування підвищеного коефіцієнту податку за земельну ділянку та нарахування штрафу винесено поза межами строків давності.

Згідно ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодекс адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині донарахування Публічному акціонерному товариству «Креді Агріколь Банк» податкового зобов'язання з земельного податку за 2010 рік на суму 131 626,85грн., січень-червень 2011 року на суму 65 813,40грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаний період.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000264310 від 23.05.2013р. в частині донарахування Публічному акціонерному товариству «Креді Агріколь Банк» податкового зобов'язання з земельного податку за 2010 рік на суму 131 626,85грн., січень-червень 2011 року на суму 65 813,40грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаний період.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін