Постанова № 36418696, 23.12.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа № 809/3686/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Урядка Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до публічного акціонерного товариства "Живиця" про стягнення податкового боргу в сумі 429199,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до ПАТ "Живиця" про стягнення податкового боргу в сумі 429199,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 429199,50 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік від 04.02.2013 року за період січень-вересень 2013 року в сумі 369582,99 грн., узгодженої суми штрафу згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0000160151 від 05.02.2013 року в сумі 47480,49 грн. та нарахованої пені в розмірі 12136,02 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча відповідач двічі повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду. 12.12.2013 року та 23.12.2013 року відповідач подав на адресу суду заяви про відкладення розгляду справи, проте не надав суду доказів поважності причин неявки в судове засідання.

Враховуючи те, що відповідач повторно без поважних причин не з'явився в судове засідання, суд на підставі положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.1991 року ПАТ "Живиця" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-9), взяте на облік як платник податків та є платником орендної плати за землю.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

За приписами підпункту 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та статті 269 Податкового кодексу України відповідач являється платником плати за землю та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди від 21.05.2004 року Вигодська сільська рада передала відповідачу у платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 87964,0000 га, що підтверджується відомостями про наявні земельні ділянки (а.с.15).

04.02.2013 року ПАТ "Живиця" подано до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (а.с.13-14). У вказаній податковій декларації відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2013 рік в загальному розмірі 532322,94 грн. із щомісячною розбивкою суми платежу за період січень-вересень 2013 року в розмірі 44360,25 грн. Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на момент розгляду справи за вказаною податковою декларацією становить 369582,99 грн. і складається із податкового зобов'язання за січень 2013 року в сумі 14700,99 грн., за лютий 2013 року в сумі 44360,25 грн., за березень 2013 року в сумі 44360,25 грн., за квітень 2013 року в сумі 44360,25 грн., за травень 2013 року в сумі 44360,25 грн., за червень 2013 року в сумі 44360,25 грн., за липень 2013 року в сумі 44360,25 грн., за серпень 2013 року в сумі 44360,25 грн. та за вересень 2013 року в сумі 44360,25 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховане податкове зобов'язання відповідача визначене ним в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) є узгодженим з дня подання такої декларації.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В судовому засіданні встановлено, що 05.02.2013 року Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0000160151, яким ПАТ "Живиця" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 47480,49 грн. (а.с.12). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане ПАТ "Живиця" 07.02.2013 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" за № 0000160151 від 05.02.2013 року, суд приходить до переконання, що визначена сума штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 47480,49 грн. є узгодженою.

Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області нараховано ПАТ "Живиця" пеню за несплату узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 12136,02 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.16-22).

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (підпункт 129.4. статті 129 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією надсилалася ПАТ "Живиця" податкова вимога форми "Ю" від 03.10.2011 року за № 292, яка 03.10.2011 року отримана ПАТ "Живиця", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної податкової вимоги (а.с.11), на час розгляду справи є неоскарженою та невідкликаною.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання за платежем плата за землю у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік від 04.02.2013 року в сумі 369582,99 грн., податкового повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0000160151 від 05.02.2013 року в сумі 47480,49 грн. та нарахованої пені в розмірі 12136,02 грн., а всього разом 429199,50 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік від 04.02.2013 року (а.с.13-14), податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" за № 0000160151 від 05.02.2013 року (а.с.12), податковою вимогою форми "Ю" від 03.10.2011 року за № 292 (а.с.11), довідкою про суми податкового боргу (а.с.105), а також зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с.16-22).

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальній сумі 429199,50 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про стягнення з публічного акціонерного товариства "Живиця" податкового боргу в сумі 429199,50 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Живиця" (ідентифікаційний код 13652508) в дохід бюджету податковий борг в сумі 429199 (чотириста двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 50 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують ПАТ "Живиця" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 27.12.2013 року.