Рішення № 36418360, 19.12.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2013 р. Справа № 918/1768/13

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Фірми "Луцькфармація" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 49 274 грн. 26 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Нечипорук В.М. (довіреність № 37 від 24.09.2013р.).

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Фірма "Луцькфармація" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулася в господарський суд Рівненської області з позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 46 763 грн. 55 коп. заборгованості, 2 047 грн. 54 коп. пені та 463 грн. 17 коп. 3% річних.

В судовому засіданні 19.12.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 03.12.2013р. не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень наявними в матеріалах справи.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2013р. між Фірмою "Луцькфармація" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 57 (надалі - Договір, а.с. 8), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити та прийняти медпрепарати, медтехніку, засоби санітарії та гігієни, вироби медичного призначення, надалі - товар, в асортименті, кількості та за цінами, згідно накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору на умовах викладених нижче (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що загальна сума Договору визначається додаванням сум вказаних у накладних на відпуск Товару.

У відповідності до пункту 2.3. Договору, ціна товару, його кількість вказується в накладних та рахунках на оплату товару, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно пунктом 3.1. Договору, поставка товару проводиться партіями протягом термінів, які додатково обумовлюються сторонами.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору, розрахунки за товар проводяться по факту поставки товару, але не пізніше 3 (трьох календарних) днів з моменту поставки товару згідно накладних, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на поточний рахунок продавця платіжним дорученням. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що прийомка товару проводиться повноважними представниками продавця та покупця по кількості відповідно до кількості, що вказана у накладних.

Пунктами 5.3. та 5.4. Договору визначено, що датою прийомки товару вважається дата вказана у накладній. Факт поставки підтверджується підписами повноважних представників сторін у накладних на відпуск товару.

На виконання умов Договору позивачем відпущено відповідачу, а відповідачем отримано товар на загальну суму 61 263 грн. 26 коп., що підтверджується накладними та рахунками (а.с. 11-50, 78-115).

Відповідач, в свою чергу, в порушення умов Договору, частково розрахувався за відпущений товар в сумі 14 500 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками та фіскальним чеком (а.с. 51-55).

02.10.2013р. позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити до 14.10.2013р. суму заборгованості (а.с. 56-57, докази направлення а.с. 58). Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Таким чином, у відповідача перед позивачем рахується заборгованість за відпущений товар в сумі 46 763 грн. 26 коп..

Пунктом 6.1. Договору визначено, що за прострочення сплати покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

На підставі пункту 6.1. Договору позивач нарахував відповідачу пеню (по кожній накладній окремо) в розмірі 2 047 грн. 54 коп. (розрахунок а.с. 59-61).

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних (по кожній накладній окремо) в розмірі 463 грн. 17 коп. (розрахунок а.с. 59-61).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Суд зауважує, що позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 46 763 грн. 55 коп. вказуючи на те, що відповідачу було відпущено товар на загальну суму 61 263 грн. 55 коп., тоді як згідно накладних та рахунків (а.с. 11-50, 78-115) фактично було відпущено товар на суму 61 263 грн. 26 коп., а відтак заборгованість відповідача перед позивачем (за мінусом часткової оплати в розмірі 14 500 грн. 00 коп.) становить 46 763 грн. 26 коп..

Таким чином, задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення з відповідача 46 763 грн. 26 коп. заборгованості, яка стверджується матеріалами справи, є законною та обґрунтованою.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі пункту 6.1. Договору позивач нарахував відповідачу пеню (по кожній накладній окремо) в розмірі 2 047 грн. 54 коп. (розрахунок а.с. 59-61). Суд погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку пені.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 047 грн. 54 коп. пені стверджується матеріалами справи, є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних (по кожній накладній окремо) в розмірі 463 грн. 17 коп. (розрахунок а.с. 59-61). Суд погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку 3% річних.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 463 грн. 17 коп. 3% річних стверджується матеріалами справи, є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

В сукупності вищевикладеного вбачається, що задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 46 763 грн. 26 коп. заборгованості, 2 047 грн. 54 коп. пені та 463 грн. 17 коп. 3% річних, які стверджуються матеріалами справи, є законними та обґрунтованими. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0 грн. 29 коп. заборгованості суд відмовляє.

Частиною 2 статті 49 ГПК України визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору

На відповідача на підставі частини 2 статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп..

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (34500, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Фірми "Луцькфармація" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (43025, м. Луцьк, вул. Крилова, буд. 1, код ЄДРПОУ 21748820) - 46 763 грн. 26 коп. заборгованості, 2 047 грн. 54 коп. пені, 463 грн. 17 коп. 3% річних та 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0 грн. 29 коп. заборгованості - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "26" грудня 2013р..

Суддя Горплюк А.М.