Рішення № 36418335, 23.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2013 року Справа № 913/2125/13

Провадження №7/913/2125/13

За позовом Державного підприємства "Вугілля України", м.Київ

до відповідача Державного підприємства "Антрацит", м.Антрацит Луганської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт.Дубівський м.Антрацит Луганської області,

та Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськ

про стягнення 42555 грн. 48 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Сірий А.М. - представник за довіреністю, довіреність № 28-12/51-Д від 28.12.2012;

від відповідача - Рибалкіна О.О. - провідний юрисконсульт, довіреність № 15 від 02.01.2013;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" - Поета А.І. - представник за довіреністю, довіреність від 24.01.2013 № 05/127;

від Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 42555 грн. 48 коп., в т.ч. ПДВ.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Демидов В.О.) від 09.08.2013 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 05.09.2013.

Відповідач відзивом № 09/903 від 28.08.2013 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що заявлені позивачем у зв'язку із отриманням додаткових послуг по перевантаженню надлишку вантажу у інші вагони, які були спричинені неправильним зазначенням маси вантажу у накладних, прямо витікають із угоди перевезення вантажу, сторонами якого є відправник і залізниця; що у комерційних актах, на які позивач посилається як на доказ позовних вимог, відправником також зазначено ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська"; що оскільки відповідач не є стороною угоди на перевезення вантажу, укладеного між відправником - ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська" і залізницею у вигляді накладної, то й обов'язку щодо виконання такої угоди, а саме правильного визначення маси вантажу у графі № 24 накладної, у відповідача не наступає.

Позивач запереченням на відзив б/н від 05.09.2013 доводи відповідача відхилив та зазначив, що відповідач у порядку ст.228 Господарського кодексу України зобов'язаний компенсувати всі витрати Державного підприємства "Вугілля України" у порядку регресу; що відповідно до п.1.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 начальником станції або уповноваженим ним працівником станції перевіряються і візуються оформлені відправником перевізні документи, а перевіркою встановлюється виключно: наявність плану (дозволу) на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення..., але аж ніяк дотримання відправником вантажу, тобто в даному випадку відповідачем, вимог завантаження вантажу у вагони; що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору, останній брав на себе зобов'язання по завантаженню вугілля у відповідності до вимог завантаження, що ставляться залізницею.

У судовому засіданні 05.09.2013 згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 10.09.2013, яка в подальшому продовжена до 19.09.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Демидов В.О.) від 19.09.2013 було залучено до участі у справі у якості, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт.Дубівський м.Антрацит Луганської області, та Приватне акціонерне товариство "Луганська вугільна компанія", м.Луганськ, розгляд справи відкладений на 30.09.2013.

Відповідач поясненням № 09/1000 від 19.09.2013 повідомив, що приймання ПАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС вантажу у вагоні № 65239204 масою такою ж, як було виявлено комерційним актом - 70300 т, а також відсутність акту приймання-передачі надлишку вугілля, перевантаженого за даними досилочної накладної № 4677425 у вагон № 60697976, спростовує факт перевантаження надлишку вугілля у інший вагон, зафіксований актом загальної форми № 1225 від 17.01.2012; приймання ПАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС вантажу у вагоні № 60651965 масою такою ж, як було виявлено комерційним актом - 70660 т, а також відсутність акту приймання-передачі надлишку вугілля, перевантаженого за даними досилочної накладної № 46776993 у вагон № 66628165, спростовує факт перевантаження надлишку вугілля у інший вагон, зафіксований актом загальної форми № 1227 від 18.07.2011; приймання ПАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС вантажу у вагоні № 65287666 масою такою ж, як було виявлено комерційним актом - 70540 т, а також відсутність акту приймання-передачі надлишку вугілля, перевантаженого за даними досилочної накладної № 46776209 у вагон № 66711910, спростовує факт перевантаження надлишку вугілля у інший вагон, зафіксований актом загальної форми № 1226 від 18.07.2011; приймання ПАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС вантажу у вагоні № 68434703 масою такою ж, як було виявлено комерційним актом - 71560 т, а також відсутність акту приймання-передачі надлишку вугілля, перевантаженого за даними досилочної накладної № 46776860 у вагон № 66937368, спростовує факт перевантаження надлишку вугілля у інший вагон, зафіксований актом загальної форми № 1228 від 18.07.2011; невідповідність даних у документах, на які посилається позивач, а також приймання ПАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС вантажу у вагоні № 67191676 масою меншою - 68264, між зазначеною у супровідних документах, зважаючи на відсутність акту приймання-передачі надлишку вугілля, перевантаженого за даними досилочної накладної № 4676919 у вагон № 66820028, спростовує факт перевантаження надлишку вугілля у інший вагон, зафіксований комерційним актом № 039701 від 14.07.2011 та актом загальної форми № 3361 від 17.07.2011; невідповідність даних у документах, на які посилається позивач, а також приймання ПАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС вантажу у вагоні № 67862672 масою більшою - 72740, між зазначеною у супровідних документах, зважаючи на відсутність акту приймання-передачі надлишку вугілля, перевантаженого за даними досилочної накладної № 4676919 у вагон № 66820028, спростовує факт перевантаження надлишку вугілля у інший вагон, зафіксований комерційним актом № 039700 від 14.07.2011 та актом загальної форми № 3358 від 17.07.2011; невідповідність даних у документах, на які посилається позивач, а також відсутність акту приймання-передачі надлишку вугілля, перевантаженого за даними досилочної накладної № 4676919 у вагон № 66820028, спростовує факт перевантаження надлишку вугілля у інший вагон, зафіксований комерційним актом № 039699 від 14.07.2011 та актом загальної форми № 3356 від 17.07.2011.

Листом № 1003-юр від 25.09.2013 позивач повідомив, що моментом виконання Державним підприємством "Вугілля України" основного зобов'язання по сплаті позивачем коштів згідно рішення господарського суду м.Києва у справі № 5011-35/18943-2012 від 11.02.2013 є 01.06.2013 - дата підписання актів звірки взаємних розрахунків на підставі заяви від 24.05.2013 за № 0886/02 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог.

27.09.2013 у зв'язку із відсутністю судді Демидова В.О. проведений повторний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог статті 21 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Зюбановій Н.М.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Зюбанова Н.М.) від 30.09.2013 був відкладений розгляд справи на 17.10.2013.

Запереченням на пояснення відповідача № 1006-юр від 01.10.2013 позивач зазначив, що всі досильні накладні в своїх графах мають відмітки проміжних станцій Нижньодніпровський вузол та Чаплине та засвідчують факт відправки досильних вагонів по досильним накладним які "досилаються до основних накладних" № 53268504, № 53301206, № 53302907, № 53303327, № 53301073, № 53329876, тому в акті звірення кількості та якості № 198-А від 27.07.2011 відображені саме номери основних накладних з перевантаженням, виявленим в спірних основних вагонах; що акти загальної форми № 1225, № 1226, № 1227, № 1228, № 3356, №3358, № 3361 складені для стягнення понесених витрат, а акти загальної форми № 3314, № 3315, від 14.07.2013, які зазначені в комерційних актах АА №039700/380/220, АА № 039701/381/221, АА № 039699/379/219 були складені для засвідчення затримки вагонів; що згідно даних, занесених до накладних, відправником є ЦЗФ "Нагольчанська", ДП "Антрацит" (боржник) не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі та відшкодувати збитки, понесені через неналежне виконання господарських зобов'язань третьою стороною.

Приватне акціонерне товариство "Луганська вугільна компанія" поясненням № 24/10 від 17.10.2013 просило у задоволенні позову відмовити, оскільки саме вантажовідправником ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська" повинно було бути вивантажено надлишок вугілля, а також те, що ані відповідач, ані треті особи не були повідомлені про виявлення розбіжностей з кількості навантаженою вугільною продукцією.

Додатковими поясненнями № 09/1106 від 15.10.2013 відповідач зазначив, що ПКО на станції Чаплине знаходиться на в'їзді на Придніпровську залізницю, тобто раніше ніж станція Нижньодніпровськ-Вузол, порушення правил навантаження, якщо воно існувало, повинно було бути виявлено та відповідно складений акт загальної форми на порушення, вже на цій станції; той факт, що акти загальної форми складені на станції Нижньодніпровськ-Вузол, свідчить про те, що на станції Чаплине претензій щодо навантаження вагонів у станції не було, отже факти, надмірного навантаження вагонів, виявлені на станції Нижньодніпровськ-Вузол викликають сумнів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" поясненням № 05/1122 від 16.10.2013 повідомило, що вантажоперевізник порушив декілька діючих норм права, починаючи з вивантаження зайвого вантажу зі спірних вагонів, в т.ч. п.2 ст.32 Статуту залізниць України; що ПАТ "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС повинна заявити позов до перевізника про повернення невірно вилучених коштів.

Відповідно до довідки № 651335 (а.с.156) правильним найменуванням третьої особи є Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", що судом приймається до уваги.

17.10.2013 у зв'язку із відпусткою судді Зюбанової Н.М. був проведений повторний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог статті 21 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.10.2013 було оголошено перерву до 31.10.2013.

Позивач додатковим запереченням № 1008-юр від 22.10.2013 зазначив, що з урахуванням приписів ст.618 Цивільного кодексу України відповідач, будучи постачальником згідно наявних в матеріалах справи залізничних накладних, переклавши виконання зобов'язання по завантаженню вугілля на третю особу - вантажовідправника ("ЦЗФ "Нагольчанська") залишається відповідальним за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання третьою особою, оскільки договором не була встановлена відповідальність безпосереднього виконавця ЦЗФ "Нагольчанська" та ПАТ "Луганська вугільна компанія"; що відповідач порушив п.3.1.2 договору № 21-11/1-ЕН від 19.04.2011, а тому повинен відшкодувати збитки позивачу.

Відповідач додатковими поясненнями № 09/1186 від 28.10.2013 повідомив, що обов'язок по відвантаженню вугілля вантажовідправником був покладений державним підприємством "Антрацит" на ПАТ "Луганська вугільна компанія" умовами договору № 622/02 від 15.02.2011, яке в свою чергу, переклало такий обов'язок на ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська", тобто саме ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська" повинно нести відповідальність за допущене порушення.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.10.2013 розгляд справи відкладений на 27.11.2013.

Поясненням по справі № 09/1356 від 21.11.2013 відповідач зазначив, що позивачем не надано достатніх доказів у підтвердження порушення чи неналежного виконання відповідачем умов договору; що позивачем не надано належних доказів затримки вагонів.

Позивач поясненням № 1017-юр від 20.11.2013 доводи відповідача відхилив та зазначив що саме відповідач повинен відповідати за допущене порушення.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.11.21013 розгляд справи відкладений на 11.12.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.12.21013 було продовжено строк розгляду справи до 01.01.2014 включно та її розгляд відкладений на 23.12.2013.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Луганська вугільна компанія" не скористалася своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, і не забезпечила участі повноважного та компетентного представника у судовому засіданні 23.12.2013, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

У судовому засіданні 23.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська"" , господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2011 між Державним підприємством "Вугілля України" (покупець, позивач) та Державним підприємством "Антрацит" (постачальник, відповідач) було укладено договір поставки вугілля № 21-11/1-ЕН (далі - договір), за умовами якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „Інкотермс" в редакції 2000 з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

Згідно п.3.1.2 договору постачальник зобов'язався здійснювати завантаження вугіллям однорідної якості всіх вагонів партії та по всій глибині вагону в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, вагони та у відповідності до вимог завантаження, що ставляться залізницею.

В розділі 5 договору сторони узгодили загальний порядок приймання вугілля за кількістю і якістю.

Сторонами в розділі 7 договору визначені умови щодо ціни та оплати вугілля.

Відповідно до п.8.1 договору сторони гарантують відповідність порядку приймання-передачі вугілля за кількістю і якістю до вимог чинних нормативних документів та цього договору.

Позивач зазначив, що з метою виконання умов договору у липні 2011, відповідач відвантажив на адресу Трипільської ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго" вугільну продукцію у вагонах № 65239204, № 60651956, № 65287666, № 68434703, № 68010230, № 67862672, № 67191676 згідно залізничних накладних № 53268504, № 53301206, № 53302907, № 53303327, № 53301073, № 53329876.

На проміжній станції Нижньодніпровський вузол, при перевірці маси вантажу, у вищезазначених вагонах було виявлено розбіжності (перевантаження) між фактичною масою і масою, зазначеною в накладних, про що складено акти загальної форми № 1225, № 1226, № 1227, № 1228, № 3356, № 3358, № 3361 та комерційні акти АА №039700/380/220, АА № 039701/381/221, АА № 039699/379/219, АА № 040524/341/216, АА № 040525/342/217, АА № 040523/340/215, АА № 040526/343/218, із яких слідує, що вищезазначені вагони були затримані на станції у зв'язку з виявленим навантаженням вантажу понад вантажопідйомність вагонів.

Надлишок вугілля був перевантажений з вагону № 65239204 у вагон № 60697976, з вагону № 60651965 у вагон № 66628165, з вагону № 65287666 у вагон № 66711910, з вагону № 68434703 у вагон № 66937368, з вагонів № 68010230, № 67862672, № 67191676 у вагон № 66820028 та видано досилочні накладні № 46775425, № 46776209, № 46776860, № 46776993.

Відповідно до п.6 Загальних положень Статуту залізниць України, правила перевезення вантажів (далі - Правила) - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів; технічні умови навантаження і кріплення вантажів є обов'язковими для дотримання всіма учасниками перевезення вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вагонів, забезпечення безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів.

Пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення.

Згідно з приписами пп.4.3 п.4 збірника №17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України, загальний центр ваги вантажів розміщується (припадає) на лінії перетину продольної та поперечної плоскостей симетрії вагону; у разі необхідності розмістити вантаж у вагоні несиметрично, різниця в завантаженні візків не повинна перевищувати граничних меж, встановлених даним підпунктом.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно ч.3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акта загальної форми додається до перевізних документів, якими згідно із Статутом залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

Відповідно до п.1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000 № 644 з вантажоотримувача Трипільської ТЕС ВАТ "Центренерго", було стягнуто збитки на суму 42555 грн. 48 коп. за додаткові послуги по перевантаженню надлишку вантажу, що підтверджується накопичувальними картками № 28071137, № 28071138, № 28071143, переліком ТеХПД № 2807, 2907 та інш.

Як зазначив позивач, він поніс вищеперераховані збитки, оскільки підписавши договір з Державним підприємством „Антрацит" (де вантажоотримувачем є Трипільска ТЕС ВАТ "ДЕК "Центренерго"), він уклав договір № 111/2 від 29.04.2011 з аналогічними умовами з ПАТ "ДЕК "Центренерго" (де вантажовідправником є ДП "Антрацит").

Таким чином, ПАТ "ДЕК "Центренерго", як вантажоотримувач спірного вугілля звернулося до господарського суду м.Києва про стягнення з Державного підприємства "Вугілля України" збитків за додаткові витрати, понесені внаслідок усунення перевантаження вугілля у вагонах у розмірі 42555 грн. 48 коп., в т.ч. ПДВ.

Рішенням господарського суду м.Києва від 11.02.2013 у справі № 5011-35/18943-2012 стягнуто з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Публічного акціонерного товариства "ДЕК "Центренерго" збитки в сумі 42555 грн. 48 коп., в т.ч. ПДВ, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Виконання вказаного рішення Державним підприємством "Вугілля України" позивач підтвердив заявою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 24.05.2013 № 0886/02, згідно п.7 абз.3 якої зазначено, що зобов'язання Державного підприємства "Вугілля України" по виконанню грошового зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством "Центренерго" на підставі рішення суду № 5011-35/18943-2012, припиняється зарахуванням зустрічних вимог повністю. На підтвердження вказаних обставин позивачем наданий до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2013 (а.с.58), який складений і підписаний між Державним підприємством "Вугілля України" та Публічним акціонерним товариством "Центренерго".

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч.2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та обов'язків, в т.ч. відшкодування збитків.

Вказані положення кореспондуються з ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Виходячи з цієї норми одним з основних способів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків. Оскільки відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом, за наявності вини несправного боржника.

У розумінні ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Частиною 2 вказаної статті передбачені види господарських санкцій, в т.ч. відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 42555 грн. 48 коп., в т.ч. ПДВ.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому судом до уваги не приймаються.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Вугілля України" до Державного підприємства "Антрацит" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Антрацит", вул.Ростовська, б.38, м.Антрацит Луганської області, код 32226065 на користь Державного підприємства "Вугілля України", вул.Богдана Хмельницького, б.4, м.Київ, код 32709929 збитки в сумі 42555 грн. 48 коп., в т.ч. ПДВ, судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.12.2013.

Суддя Т.В. Косенко