Рішення № 36418320, 23.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р.Справа № 916/2937/13

За позовом: Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації

до відповідачів: Біляївської районної державної адміністрації Одеської області

Товариства з обмеженою відповідальністю „Провінція"

про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору оренди та звільнення земельної ділянки

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від прокурора: Вигнанюк Т.Л. посвідч. № 013414 від 03.12.12 р.; Доброжан Н.І. посвідч. № 010038 від 17.10.12 р.

Від позивача: Кравцов Р.В., довір. від 13.11.13 р. № 01/02-48/7214

Від відповідача: Біляївської райдержадміністрації Одеської області - АндріяшенкоМ.А., довір. від 11.09.12 р. № 01/01-08/2451

Від відповідача: ТОВ „Провінція" - Цинєв А.О., довір. від 11.11.13 р.

В судовому засіданні 23.12.13 р. приймали участь представники сторін:

Від прокурора: Доброжан Н.І. посвідч. № 010038 від 17.10.12 р.

Від позивача: Кравцов Р.В., довір. від 13.11.13 р. № 01/02-48/7214

Від відповідача: Біляївської райдержадміністрації Одеської області - не з'явився

Від відповідача: ТОВ „Провінція" - Цинєв А.О., довір. від 11.11.13 р.

СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним розпорядження Біляївської райдержадміністрації від 24.10.06 р. № 1623/2006 „Про затвердження акту вибору земельної ділянки для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід (південна частина блоку № 7) ТОВ „Провінція" на території Біляївської міської ради та про надання дозволу на розробку проекту відведення";

про визнання недійсним розпорядження Біляївської райдержадміністрації від 04.06.07р. № 717/2007 „Про передачу в оренду ТОВ „Провінція" земельної ділянки для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід (південна частина блоку №7) на території Біляївської міської ради";

про визнання недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 27.06.07р., укладений між ТОВ „Провінція" та Біляївською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Біляївському районному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру" у книзі записів реєстрації договорів оренди землі за №04.07.516.00040 від 06.09.07 р.;

про зобов'язання ТОВ „Провінція" звільнити земельну ділянку загальною площею 5,5000га, розташовану на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, нормативно грошова оцінка якої становить 3682998 грн.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує, подав до суду пояснення від 11.11.13р. за вх.№ 34206/13, від 20.11.13 р. за вх.№ 35414/13, від 09.12.13 р. за вх.№ 37384/13, уточнення позовної заяви від 16.12.13 р. за вх.№ 38246/13 в яких зазначає, що прокуратурою в 2012 р. було проведено перевірку додержання вимог чинного земельного законодавства органами місцевого самоврядування при відведенні земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, розташованих на території Біляївського району Одеської області, в ході проведення якої було встановлено порушення головою Біляївської райдержадміністрації при винесені розпоряджень № 1623/2006 від 24.10.06 р., № 717/2007 від 04.06.07 р. та укладенні договору оренди землі від 27.06.07 р. приписів ст.ст.17, 122, 123, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки даними нормами не передбачені повноваження районних держадміністрацій розпоряджатися земельними ділянками сільгосппризначення для розробки родовищ пісків та піщано-галечних порід. Розпорядження спірною земельною ділянкою законодавством віднесено до виключної компетенції обласної державної адміністрації.

Також, обгрунтовуючи перевищення повноважень Біляївської райдержадміністрації по прийняттю розпоряджень № 1623/2006, 717/2007, укладенню договору оренди землі від 27.06.07р., прокурор посилається на вичерпний перелік земельних ділянок, що передаються райдержадміністрацією в постійне користування згідно ч.3 ст.122 ЗК України, Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.10 р., в якому землі сільгосппризначення розділено на окремі види цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів, та зазначає, що у даному переліку окремих видів земель сільгосппризначення відсутній такий вид земель, як „для розробки родовища пісків та піщано-галькових порід".

Крім того, з огляду на звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності станом на 01.01.13 р. (форми-ЗЕМ), спірна земельна ділянка рахується в рядку 63 ф.6-ЗЕМ - підприємства з виробництва корисних копалин та в графі 40 ф.6-ЗЕМ - відкриті розробки та кар'єри, шахти, що експлуатуються. Категорія земель за призначенням - зелі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Звідси, прокурор робить висновок, що земельна ділянка площею 5,5 га, що використовується відповідачем за своїм цільовим призначення відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, тому згідно ст.122 ЗК України нею розпоряджатися має право лише Одеська облдержадміністрація.

Відносно дотримання строку позовної давності при подачі даного позову до суду прокурор повідомив, що прокуратурі про вищевказані порушення чинного законодавства стало відомо 08.11.12 р., що мало наслідком пред'явлення до суду позову, що розглядався трьома судовими інстанціями, та в задоволенні якого постановою ВГСУ від 13.08.13 р. було відмовлено. Разом з цим, як зазначає прокурор, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

Судом не задовольняються клопотання прокурора, викладені в позовній заяві, в уточненій позовні заяві щодо вжиття заходів по забезпеченню позову за умови недоведеності обставин утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду та наявності підстав застосування таких заходів у відповідності до п.1.1. Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/2776 від 12.12.06р.

Позивач, Одеська обласна державна адміністрація, заявлені позовні вимоги прокурора підтримує, подав до суду пояснення від 27.11.13 р. вх.№ 36292/13, де вказує, що дійсно положення ст.ст.122, 123 ЗК України станом на час видання оскаржуваних розпоряджень врегульовували питання відведення земельних ділянок у постійне користування юридичним особам. Разом з цим, ст.124 цього Кодексу визначала порядок надання земельних ділянок в оренду і передбачала, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст.118, 123 ЗК України. Оскільки передача земельної ділянки для розробки родовища здійснювалася за рахунок ріллі (землі сільськогосподарського призначення), то відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки на землі промисловості (ст.66 ЗК України).

Отже, у даному випадку процедура надання земельних ділянок в оренду та постійне користування юридичним особам є тотожною та передача земельної ділянки мала здійснюватися за правилами передбаченими ст. 123 з урахуванням повноважень визначених ст.122 ЗК України.

Відповідач, ТОВ „Провінція", заявлений прокурором позов не визнає, подав суду відзив на позов від 18.11.13 р. вх.№ 35152/13 пояснення до відзиву на позов від 02.12.13 р. вх.№ 36722/13, де вказує на те, що так як у спірних правовідносинах, земельна ділянка передавалась у довгострокову оренду терміном на 8 років, а не для постійного користування, тому не підлягають застосуванню положення ст.ст. 122, 123 ЗК України, чинні станом на 2006 р., на які посилається прокурор в обґрунтування заявленого позову.

В заперечення пояснень позивача стосовно даного позову, відповідач зазначає, про те, що відповідно до положень ч.3 ст.124 ЗК України, на яку посилається в обґрунтування облдержадміністрація і яка передбачає передачу в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123 ЗК України, в даному випадку не має місце ні зміна цільового призначення земельної ділянки ні передача земельної ділянки із земель запасу під забудову, тому не можливо застосування наведених норм до спірних правовідносин.

Разом з цим, як відмічає відповідач, посилання позивача в контексті ст. 124 ЗК України ще й на положення ст.118 ЗК України є недоречними, оскільки обласна державна адміністрація взагалі не входить до переліку органів, які можуть передавати земельну ділянку у власність.

Також, відповідач вбачає простроченим прокурором строк позовної давності на подання до суду даного позову, що вбачається із відповідних узгоджень Одеської облдержадміністрації наявних в матеріалах Проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 8 років ТОВ „Провінція" для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галичних порід. Окрім того, 14.07.10 р. господарським судом Одеської області було прийнято рішення по справі № 26/67-10-1673 за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської облради до ТОВ „ Провінція" про стягнення 42582,3 грн. із змісту якого вбачається, що лист Одеського головного фінуправління Одеської облдержадміністрації № 06-17/1304 від 13.05.10 р. підтверджує обізнаність облдержадміністрації станом на 13.05.10р. про оскаржувані розпорядження та оспорюваний договір оренди.

Представник відповідача, Біляївської районної державної адміністрації, в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом задовольнялись клопотання сторін про ознайомлення з матеріалами справи, про що свідчать відповідні відмітки представників сторін на даних клопотаннях, та клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до чого були прийняті судові ухвали.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

ТОВ „Провінція" згідно розпорядження Біляївської районної державної адміністрації „Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, що передбачена для надання в оренду ТОВ „Провінція" на території Біляївської міської ради" від 01.08.06 р. за № 1107/2006 було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки загальною площею 17,5 га в оренду до 28.10.14 р. ТОВ „Провінція" в т.ч.: 12,0 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 5,5 га - для видобування пісків та піщано-галечних порід із земель запасу Біляївської міської ради.

Розпорядженням Біляївської райдержадміністрації від 24.10.06 р. № 1623/2006 „ Про затвердження акту вибору земельної ділянки для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід (південна частина блоку № 7) ТОВ „Провінція" на території Біляївської міської ради та про надання дозволу на розробку проекту відведення" було затверджено акт вибору земельної ділянки площею 5,5000 га ріллі ТОВ „Провінція" для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід (південна частина блоку №7) ТОВ „Провінція" на території Біляївської міської ради, надано дозвіл на розробку відведення вищевказаної земельної ділянки в оренду ТОВ „Провінція" для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галичних порід (південна частина блоку № 7) ТОВ „Провінція" на території Біляївської міської ради, зобов'язано ТОВ „Провінція" замовити в органах архітектури АПЗ розробку проектної документації, рекомендовано ТОВ „Провінція" замовити проект відведення в землевпорядній організації, яка має ліцензію на право проведення відповідних робіт.

На виконання даного розпорядження відповідачем був замовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном 8 років ТОВ „Провінція" для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід (південна частина блоку №7) на території Біляївської міської ради (за межами населеного пункту) Біляївського району, який містить в собі висновки щодо погодження відведення земельної ділянки в довгострокову оренду відповідних державних установ, зокрема, Біляївської міської ради, Біляївського районного відділу земельних ресурсів, Сектору містобудування та архітектури Біляївської райдержадміністрації Одеської області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Державної санітарно-епідеміологічної служби Біляївського району, Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації, акт вибору та обстеження земельної ділянки ТОВ „Провінція" для розміщення Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід (південна частина блоку № 7) на території Біляївської міської ради (за межами населеного пункту) Біляївського району Одеської області від 16.10.06 р.

Так, у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 28.04.07 р. №964, затвердженої Одеським обласним головним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України зазначено, що в доданому до проекту висновку ДП „Одеський інститут землеустрою" від 05.12.06 р. № 5046 про ґрунтову характеристику земельної ділянки вказано, що на визначеній земельній ділянці сформовані такі грунти - чорноземи південні слабо змиті середньо суглинкові, що відносяться до однойменної 74 д агро виробничої групи грунтів, які згідно примітки 2 до „Переліку особливо цінних грунтів", затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.03р. № 245 та зареєстрованого в Мінюсті України 28.10.03р. № 979/8300, не відносяться до особливо цінних грунтів, у зв'язку з еродованістю, і відведення їх для несільськогосподарських потреб Земельним кодексом України не регламентується.

З розробленням Одеською філією інституту „Укрдіпросад" Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 8 років ТОВ „Провінція" для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-гірничих порід (південна частина блоку №7) на території Білявської міської ради, розпорядженням Біляївської райдержадміністрації „Про передачу в оренду ТОВ „Провінція" земельної ділянки для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід (південна частина блоку №7) на території Біляївської міської ради" від 04.06.07 р. №717/2007 він був затверджений, а земельна ділянка передана в довгострокову оренду терміном на 8 років відповідачу та останнього було зобов'язано в місячний термін укласти договір оренди землі з Біляївською райдержадміністрацією і зареєструвати його згідно чинного законодавства. Встановлення меж земельної ділянки в натурі оформлено відповідним актом.

На виконання зазначеного розпорядження № 717/2007 від 04.06.07 р. між Біляївською райдержадміністрацією (Орендодавець) та ТОВ „Провінція" (Орендар) 27.06.07 р. був укладений договір оренди землі п.1 якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення - землі запасу сільськогосподарського призначення Біляївської міської ради, яка знаходиться за адресою Біляївська міська рада (за межами населеного пункту), на схилах балки Курудурової, на відстані 6,0 км на північний захід від околиці м. Біляївка, Біляївського району, Одеської області.

В оренду для сільськогосподарського використання передається земельна ділянка загальною площею 5,5000 га ріллі, розташована на слабосхилих схилах крутизною 1-2 та 2-3 градуси. Ґрунтовий покрив земельної ділянки представлений чорноземами південними малогумусними слабозмитими середньосуглинковими (74д0 на площі 3,15 га); чорноземами слабозмитими з плямами середньо змитих (10-30%) важкосуглинковими на щільних глинах 85е+86е 10-30%) на площі 2,35 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 682 998 грн. з урахуванням коефіцієнтів індексації (п.п.2, 4 договору).

Договір укладено на 8 років.... Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 110 489,94грн. в рік (п.п. 7, 8 договору) .

Розділ договору „Умови використання земельної ділянки" містить п.п. 13, 14, в яких зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галькових порід (південна частина блоку №7). Цільове призначення земельної ділянки: землі запасу сільськогосподарського призначення Біляївської міської ради, переведені в землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За актом приймання-передачі земельної ділянки, переданої в натурі в оренду терміном на 8 років ТОВ „Провінція" для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галичних порід (південна частина блоку № 7) від 06.09.07 р. земельну ділянку площею 5,5 га ріллі, що знаходиться за межами населеного пункту на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області на схилах балки Курудурової на відстані 6,0км на північний захід від околиці м.Біляївка Біляївською райдержадміністрацією було фактично передано в довгострокову оренду ТОВ „Провінція".

У відношенні Біляївського родовища (південна частина блоку №7), розташованого в Одеській області Біляївський район північно-західна околиця м.Біляївка Державним комітетом природних ресурсів України видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 3480 від 28.10.04 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор та позивач зазначають про відсутність повноважень Біляївської райдержадміністрації на розпорядження спірною земельною ділянкою з посиланням на приписи ст.ст.122, 123, 124, 66 ЗК України, в чому вбачають підставу для визнання недійсними розпорядження райдержадміністрації та договору оренди земельної ділянки.

Відповідач, ТОВ „Провінція", вимоги прокурора та позивача щодо невідповідності розпоряджень та договору вищенаведеним нормам ЗК України вважає необґрунтованими за умови, що зазначені норми регулюють взаємовідносини по постійному користуванню землі, цільове використання якої не змінювалось.

Проаналізувавши обставини даної справи, доводи прокурора, позивача, відповідача, суд не вбачає підстави для задоволення заявлених прокурором позовних вимог щодо визнання недійсними розпорядження, договір оренди земельної ділянки, зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку з огляду на наступні положення чинного на момент прийняття розпорядження, укладення договору законодавства України.

Так, відповідно до п.п.1,2 ст.18 ЗК України в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин, тобто станом на 27.06.07 р., до земель України належать усі землі в межах її територіальної, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначення поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (пп. а), ж) п.1, п.2 ст.19, п.п. 1, 2 ст.20 ЗК України).

Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередач та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки (ст.ст. 65, 66 ЗК України).

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною діяльною, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України,...Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноваженні ними особи (ст. 92, п.п. 1, 2, 5 ст. 93 ЗК України).

Відповідно до п.п.3, 4 ст. 122, ч.1 ст.123 ЗК України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті). Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123 цього Кодексу (ст.124 ЗК України).

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.1 ст.1 ГПК України).

З наведеного системного аналізу законодавства та з врахуванням матеріалів справи вбачається, що надана в оренду відповідачу земельна ділянка площею 5,5 га відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення Біляївської міської ради, яка за своїми характеристиками, з огляду на висновок Державної експертизи землевпорядної документації від 28.04.07 р. № 964, затверджений Одеським обласним головним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України, та висновок ДП „Одеський інститут землеустрою" від 05.12.06 р. № 5046 про ґрунтову характеристику земельної ділянки, не відноситься до особливо цінних земель, у зв'язку з еродованістю, і відведення її для несільськогосподарських потреб Земельним кодексом України не регламентується.

Саме несільськогосподарське використання земель такої категорії як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення є однією із головних ознак які характеризують їх правовий режим, однак у спірних правовідносинах безумовною умовою визначення цільового призначення земельної ділянки площею 5,5 га для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галькових порід як земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення мало провадитись відповідно до порядку передбаченого ст.20 ЗК України, тобто мала відбутись зміна її цільового призначення із земель запасу сільгоспризначення на землі промисловості. Між тим, відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення даної земельної ділянки, затверджений згідно цього проект землеустрою сторони суду не надали та їх існування не довели. Звідси, є недоречним твердження прокурора та позивача щодо розпорядження райдержадміністрацією земельною ділянкою цільове призначення якої є „землі промисловості транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення". Зазначення в п.14 договору щодо переведення цільового призначення земельної ділянки із земель запасу сільгоспризначення на землі промисловості не є належним та допустимим доказом існування даної обставини, а відповідно і обґрунтуваності прокурором заявлених позовних вимог з посиланням на ст. 66 ЗК України.

Разом з цим, є недоречним, на думку суду, і посилання прокурора та позивача на порушення відповідачами при прийняті спірних розпоряджень та укладення договору оренди земельної ділянки на положення ст.ст. 122, 123 ГПК України, оскільки даними нормами, в редакції чинній станом на 27.06.07 р., врегульовано взаємовідносини по наданню земельної ділянки в постійне користування, а не в оренду, що є різними за своєю правовою природою взаємовідносинами.

Нараз, твердження позивача щодо тотожності процедур надання земельної ділянки в оренду та постійне користування, не заслуговує на увагу, так як законодавцем в ч.3 ст.124 ЗК України передбачено оформлення орендних взаємовідносин в порядку, встановленому ст.ст.118, 123 ЗК України за умови передачі в оренду земельної ділянки зі зміною її цільового призначення та із земель запасу під забудову, яка має здійснюватись за відповідними проектами відведення, що не відноситься до правовідносин за спірними розпорядженнями, оскільки не відбувалась належна зміна цільового призначення земельної ділянки, вона не надавалась під забудову, та не розроблялись відповідні проекти відведення, характерні для даних процедур.

Звідси, суд доходить висновку, що прокурором та позивачем не обґрунтовано та не доведено належним чином невідповідність спірних розпоряджень та договору оренди землі вимогам законодавства та наявність порушення охоронюваних прав Одеської обласної адміністрації, що є підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог щодо визнання їх недійсними.

Як наслідок не визнання судом недійсним договір оренди землі від 27.06.07 р. та з врахуванням не встановлення судом, як з цього приводу, так і за правовою позицією прокурора, існування обставин звільнення відповідачем земельної ділянки, орендованої ним, суд не задовольняє заявлені прокурором позовні вимоги про зобов'язання ТОВ „Провінція" звільнити земельну ділянку загальною площею 5,5000 га, на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області.

З врахуванням відмови судом в задоволенні заявлених прокурором позовних вимог в повній мірі з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, суд не задовольняє клопотання відповідача про застосування до даних правовідносин строку позовної давності, оскільки його застосування можливе за умови встановлення судом порушення відповідачем матеріального права позивача, що в даному випадку не мало місце.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладені обставини справи з урахуванням положень чинного законодавства, суд, дійшов висновку про не обґрунтованість та не доведеність заявлених прокурором позовних вимог, у зв'язку з чим відмовляє в повній мірі в задоволенні позовних вимог Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області щодо визнання недійсними розпорядження Біляївської райдержадміністрації № 1623/2006 від 24.10.06 р., № 717/2007 від 04.06.07 р., договору оренди земельної ділянки від 27.06.07 р., укладеного між ТОВ „Провінція" та Біляївською райдержадміністрацією, зобов'язання ТОВ „Провінція" звільнити земельну ділянку загальною площею 5,5000 га, розташовану на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, нормативна грошова оцінка якої становить 3682998 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України, п.4.6. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України за умови відмови судом в задоволенні заявлених прокурором позовних вимог, витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 3441грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити прокурору в задоволенні позову повністю.

2. Стягнути з Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка,4, код 00022585) до державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ - 37607526, Банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 27.12.13 р.

Суддя Малярчук І.А.