Постанова № 36417971, 17.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 804/16119/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ляшко О.Б. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вільногірського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Вільногірського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 07 жовтня 2013 року № Ф-33;

- зобов'язати Вільногірське відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області припинити подальше нарахування єдиного соціального внеску Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є приватним підприємцем на спрощеній системі оподаткування і отримує пенсію як пенсіонер за віком, як зазначено в її пенсійному посвідченні. Як пенсіонер за віком вона звільняється від обов'язкової сплати єдиного соціального внеску починаючи з 06.08.2011 р., але Вільногірське відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вимагає від неї сплатити єдиний соціальний внесок в сумі 4007,65 грн.

Позивачем 17.12.2013 року було подано заяву про зміну позовних вимог, в якій просив доповнити позовні вимоги вимогою про здійснення повернення безпідставно стягнутих сум відрахування за єдиним соціальним внеском.

Ухвалою від 17 грудня 2013 року вищевказану заяву про зміну позовних вимог повернено позивачу з підстав невідповідності вимогам статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, про причин неприбуття у судове засідання не повідомив.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що у пенсійному посвідченні ОСОБА_3 Серії НОМЕР_2, виданого Пенсійним фондом України 27.07.2011 року, вказано вид пенсії "За віком".

Позивач набула статусу фізичної особи - підприємця з 14.09.1999 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування - є платником єдиного податку, є пенсіонером та отримує пенсію за віком.

Вільногірським відділенням Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 18 червня 2012 року було видано ОСОБА_2 свідоцтво платника єдиного податку Серії НОМЕР_3.

Вільногірським відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 07 жовтня 2013 року було винесено відносно ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-33 на суму 4007,65 грн., яка була отримана позивачем 10 жовтня 2013 року.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

У статті ж 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються:

трудові пенсії:

за віком;

по інвалідності;

в разі втрати годувальника;

за вислугу років.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. Суд зазначає, що ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, міститься в розділі II Трудові пенсії. Пенсії за віком.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч. 2 - 4 ст. 25 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктом 1 пункту 2 статті 6 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Так, 06 серпня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 № 3609-VІ, згідно якого було внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно ч. 4 ст. 4 даного Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи спірні правовідносини суд приходить до висновку, що перелік видів пенсії, які визначені частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є вичерпним та розширенню не підлягає. У нормативних актах не виділено окремим видом пільгові пенсії по спискам № 1 та № 2, а лише законодавчо зменшено вік особи, для отримання відповідної пенсії. З огляду на викладене, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, виходять на пенсію не досягши загального пенсійного віку визначеного ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте, отримують пенсію за віком, про що і вказується у їх пенсійних посвідченнях.

Оскільки фактично ОСОБА_2 було призначено пільгову пенсію по списку № 2, а дана пенсія на думку суду, відноситься до пенсії за віком, суд вважає, що на позивача поширюються норми ч. 4 ст. 4 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Отже, суд визнає протиправною та скасовує вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка була винесена Вільногірським відділенням Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 07 жовтня 2013 року за № Ф-33 відносно ОСОБА_2 на суму 4007,65 грн.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому припинити нарахування єдиного соціального внеску, то вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, звернення до суду має бути зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Вільногірського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № Ф-33 від 07 жовтня 2013 року про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4007,65 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко