Рішення № 36417762, 26.12.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 рокуСправа № 912/1464/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1464/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

до відповідача І: товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", Полтавська область, м. Карлівка

та відповідача ІІ: приватного підприємства "Кий", м. Кіровоград

про стягнення 12 404 153,57 грн.

Представники сторін:

від позивача - Чорноткач С.М., довіреність № 1466-13/Кр від 30.09.13;

від позивача - Усатенко В.Ю., довіреність № 269-10 від 20.05.13;

від відповідача 1 - Удовіченко І.О., довіреність № 313 від 30.08.13;

від відповідача 1 - Оданець В.О., довіреність № 489 від 18.11.13 ;

від відповідача 2 - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" (надалі - ПрАТ "Креатив") звернулось до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" та приватного підприємства "Кий" 12 606 746,77 грн. збитків, з яких: 11 317 254,66 грн. упущеної вигоди та 1 289 492,11 грн. витрат (оплачені послуги за зберігання майна), посилаючись на невиконання зобов'язань за договором складського зберігання №116 від 05.09.2011 р.

Заявою від 14.10.2013 р. позивач відмовився від позовних вимог до приватного підприємства "Кий" та просить припинити провадження у справі в цій частині, а суму збитків стягнути в повному обсязі з відповідача І - товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" (том І а.с. 195-196).

Заявою від 26.12.2013 р. в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" 12 404 153,57 грн. збитків, з яких: 11 317 254,66 грн. упущеної вигоди та 1 086 898,91 грн. витрат (оплачені послуги за зберігання майна) (том ІV а.с. 111).

Відповідач І позовні вимоги заперечив повністю, вказуючи на наступне: насіння соняшника в кількості 12 458,861 тонн, втратою яких обґрунтовано позов, не втрачені та можуть бути повернуті позивачеві при правильному оформленні вимоги про їх повернення; при розрахунку суми збитків позивачем не враховано часткове повернення насіння соняшника, що знаходилось на зберіганні (відзив від 14.10.2013 р., від 29.10.2013 р., від 22.11.2013 р.) (том І а.с. 52-58, том ІІІ а.с. 1-6, 97-104). Клопотанням від 24.12.2013 р. відповідач І просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог, що пред'явлені до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", з підстав відсутності між сторонами предмета спору внаслідок укладення мирової угоди (том ІV а.с. 92-94).

Відповідачем ІІ відзиву або будь-яких пояснень до суду не подано, участь представника в судових засіданнях не забезпечено.

В судовому засіданні 26.12.2013 р. представниками позивача позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" 12 404 153,57 грн. збитків підтримано повністю та підтримано відмову від позову в частині позовних вимог до приватного підприємства "Кий"; представниками відповідача І позов заперечено згідно наведених у відзиві обставин та підтримано клопотання про припинення провадження у справі.

Господарський суд розглядає справу по суті за відсутності представника відповідача ІІ та за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведенні в обґрунтуванням підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.2011 р. між ПрАТ "Креатив" (Поклажодавець) та ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" (Зберігач) укладено договір складського зберігання сільськогосподарської продукції №116, за умовами якого Зберігач зобов'язався прийняти від Поклажодавця на зберігання продукцію в асортименті, кількості та якості, визначених умовами договору (том І а.с. 59-65, том ІІ а.с. 2-8).

При укладені договору сторонами встановлено строк зберігання продукції до 31.08.2012 р.

Додатковою угодою №116/3 від 21.09.2012 р. сторонами збільшено строк зберігання до 31.08.2013 р. (том І а.с. 68).

Строк дії договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №116 від 05.09.2011 р. - до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Положення статті 936 Цивільного кодексу України визначають, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно частини 1 статті 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Відповідно до приписів статей 942, 949, 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі та повернути Поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості на його першу вимогу, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Окрім Цивільного кодексу України, відносини по зберіганню на товарних складах регулюються також іншими законодавчими актами України.

Так, Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначає зберігання зерна як комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

За вимогами частини 4 статті 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Відповідно до статті 32 наведеного Закону зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Виходячи з наведених положень, основним обов'язком Зберігача за договором складського зберігання є забезпечення схоронності зерна та повернення його за першою вимогою Поклажодавця.

В силу пункту 3.1.1. договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №116 від 05.09.2011 р., укладеного між сторонами, Зерновий склад (Поклажодавець - ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи") зобов'язався забезпечити кількісне та якісне зберігання продукції у відповідності до нормативних вимог та здійснити її відпуск Поклажодавцю - ПрАТ "Креатив".

Між тим, як повідомляє позивач, ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" порушило свої зобов'язання за укладеним договором №116 від 05.09.2011 р. та не повернуло за вимогою ПрАТ "Креатив" зі зберігання насіння соняшника в загальній кількості 12 458,861 тонн.

Досліджуючи вказані обставини господарський суд враховує, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 р. у справі № 912/1141/13 стягнуто з ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" на користь ПрАТ "Креатив" 60 300 139,70 грн. збитків, що є вартістю неповернутого зі зберігання насіння соняшника за договором складського зберігання №116 від 05.09.2011 р. (том І а.с. 40-42).

Вказане рішення в апеляційному порядку не скасовано та є таким, що набрало законної сили (том ІV а.с. 101).

В силу норм частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 р. у справі № 912/1141/13 встановлено порушення ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" умов договору складського зберігання №116 від 05.09.2011 р., що полягає у не забезпеченні схоронності насіння соняшника та не повернення його зі зберігання в загальній кількості 12 458,861 тонн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання є порушенням зобов'язання, правовим наслідком чого є, зокрема, є відшкодування збитків.

Згідно частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Із зазначеними нормами кореспондують приписи статей 216, 224 Господарського кодексу України, згідно яких відшкодування збитків є формою господарського-правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання; особа, яка порушила господарське зобов'язання, повинна відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Отже, невиконання ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" своїх обов'язків за договором складського зберігання №116 від 05.09.2011 р., що встановлено рішенням суду в іншій справі, є підставою для відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як повідомляється позивачем та що підтверджено матеріалами справи, ПрАТ "Креатив" планувало виготовити з насіння соняшника, що не повернуто зі зберігання ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", олію соняшникову, шрот соняшниковий, лузгу гранульовану та реалізувати вказану продукцію іншим юридичним особам на підставі укладених договорів.

Так, з матеріалів справи слідує, що 23.04.2013 р. між ПрАТ "Креатив", як Продавцем, та Компанією "Квадра Коммодитиз СА Лімітед" (Покупець), укладено контракт №8445 на продаж позивачем олії соняшникової (том І а.с. 20-22). 22.10.2012 р. позивач уклав з виробничо-торговим підприємством "Кром" контракт №19/12, в якому зобов'язався поставити шрот соняшниковий (том І а.с. 23-27). За контрактом від 11.10.2012 р. ПрАТ "Креатив" прийняв обов'язок продати ТОВ "Госкимпекс" паливні пелети з лузги соняшника (том І а.с. 28-31).

Однак, внаслідок фактичної відсутності у позивача насіння соняшника, яке зберігалось на складі ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" та не було повернуто останнім зі зберігання, позивач був позбавлений можливості виготовити відповідну продукцію та реалізувати її за вказаними вище контрактами і отримати відповідний прибуток з реалізації.

За обґрунтованим розрахунком позивача, з 12 458,861 тонн насіння соняшника, яке не повернуто зі зберігання, було можливим виготовити: 5606,5 тонн олії соняшникової вартістю 9535,5 грн./т без ПДВ; 4983,5 тонн шрот вартістю 2852,50 грн./т без ПДВ; 1744,24 тонн лузги гранульованої вартістю 896,50 грн./т без ПДВ.

Відповідно до пункту 10 Тимчасової методики визначення розміру збитку (збитків), заподіяного порушеннями господарських договорів, схваленої Державною комісією Ради Міністрів СРСР з економічної реформи 21 грудня 1990 р., не отриманий прибуток визначається як різниця між ціною і повною плановою собівартістю одиниці продукції (робіт, послуг), помножена на кількість не зробленої або не реалізованої з вини контрагента продукції (робіт, послуг).

Згідно розрахунку позивача, здійсненого у відповідності до наведеного пункту Методики, розмір неодержаного прибутку від реалізації продукції, виготовленої з 12 458,861 тонн насіння соняшника, становить 11 317 254,66 грн. (том І а.с. 7).

Крім того, як вбачається з матеріалами справи, позивачем оплачувались послуги зі зберігання майна, тоді як ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" в порушення умов договору майно зі зберігання не повернуло. При цьому, стягнення збитків у розмірі вартості неповернутого насіння соняшника в кількості 12 458,861 тонн згідно рішення господарського суду від 20.08.2013 р. у справі № 912/1141/13 свідчить про його фактичну втрату. Тобто, ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", не повернувши з квітня 2013 р. 12458,861 тонн насіння соняшника, фактично не здійснювало його належне зберігання, тоді як оплату послуг за період травень-липень 2013 р. отримано.

За обґрунтованим розрахунком позивача, підтвердженим матеріалами справи, загальна сума збитків від витрат (оплачені послуги) становить 1 086 898,91 грн. (том ІV а.с. 71-76, 102-104).

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Між тим, ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" не доводиться відсутність його вини у невиконанні зобов'язань за договором складського зберігання.

Так, заперечення відповідача І стосовно фактичної наявності насіння соняшника на зерновому складі та неповернення його з підстав неналежного оформлення зі сторони позивача вимог на повернення, спростовуються рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 р. у справі № 912/1141/13; часткове відвантаження насіння соняшника здійснено в порядку забезпечення позову на виконання вимог ухвали суду від 06.08.2013 р. у зазначеній вище справі, що не впливає на розрахунок збитків.

Невиконання ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" зобов'язання з повернення за вимогою ПрАТ "Креатив" отриманого на зберігання насіння соняшника в кількості 12 458,861 тонн свідчить про протиправність поведінки відповідача І, наявність його вини у допущеному порушенні, наслідком чого у позивача утворились збитки .

На підставі викладеного, враховуючи наявність всіх складових елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", що підтверджено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 р. у справі № 912/1141/13, наявність збитків та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, а також вину відповідача І у заподіянні збитків, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" збитків в загальному розмірі 12 404 153,57 грн. та наявність підстав для їх задоволення.

Клопотання ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" від 24.12.2013 р. про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору відхиляється судом на підставі наступного.

Відповідно до пункту 1-1 частини статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тобто, за наведеною нормою господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач І збитки, які є предметом спору, не сплатив, а укладена між сторонами мирова угода від 20.11.2013 р. (том ІV а.с. 78-79) не припиняє спірні правовідносини між сторонами щодо стягнення збитків, а отже підстави для припинення провадження у справі в цій частині відсутні.

Стосовно відповідача ІІ господарський суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що 05.09.2011 року між позивачем (Кредитор) та приватним підприємством "Кий" (Поручитель) укладено договір поруки №116/5 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Кредитором за виконання ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" (Боржник) зобов'язань за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції №116 від 05.09.2011 року, укладеним між Кредитором і Боржником (том І а.с. 37).

На підставі зазначеного договору поруки позовні вимоги ПрАТ "Креатив" заявив солідарно до відповідача І та відповідача ІІ.

Однак, до вирішення спору по суті позивачем подано заяву від 14.10.2013 р., в якій позивач відмовився від позовних вимог до приватного підприємства "Кий" та просить припинити провадження у справі в цій частині, а суму збитків стягнути в повному обсязі з відповідача І - товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" (том І а.с. 195-196). В судовому засіданні 26.12.2013 р. згідно поданої заяви позивач просить прийняти відмову від позову щодо приватного підприємства "Кий" (том ІV а.с. 111).

Повноваження представника позивача, зокрема щодо відмови від позову, підтверджені довіреністю від 20.05.2013 № 269-10 (том І а.с. 191).

Право позивача відмовитись від позову передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про відмову від позову відносно відповідача ІІ подана відповідно до частини першої ст. 78 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні до прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснив наслідки такої процесуальної дії, які полягають в тому, що у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Оскільки названі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову в цій частині та припинити провадження у справі відносно приватного підприємства "Кий" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача І - ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи".

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Креатив" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" (39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Великотирнівська, 51, ідентифікаційний код 34274875) на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19; ідентифікаційний код 31146251) 12 404 153,57 грн. збитків, а також 68 820,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог до приватного підприємства "Кий" та припинити провадження у справі в цій частині.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення направити ПП "Кий" за адресою: 25031, м. Кіровоград, вул. Генерала Жадова, 20, корп. 1, кв. 189.

Повне рішення складено 30.12.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська