Постанова № 36417330, 30.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 грудня 2013 року № 826/17179/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.06.2013 № 0002261720.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

26.12.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.06.2013 за результатами документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС (правонаступником є ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) складено Акт № 372-404/17-40/НОМЕР_2 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 200.1 ст. 200 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 33493 грн.

25.06.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002261720, яким у зв'язку з порушенням п. 200.1 ст. 200 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33493 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8373,25 грн.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 200.1 ст. 200 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 33493 грн. стало не надання позивачем до перевірки податкових накладних від 01.11.2012 № 22 на суму ПДВ у розмірі 18133,75 грн. та від 15.11.2012 №163 на суму ПДВ у розмірі 14875 грн., виписаних ТОВ «Сталь».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 85.2, 85.6 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до змісту п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Як встановлено судом з пояснень позивача, під час проведення перевірки позивач надав посадовим (службовим) особам відповідача вищезазначені податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи, натомість всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що такі документи були витребувані у позивача під час проведення перевірки, а також відповідачем не надано доказів того, що посадова (службова) особа контролюючого органу склала відповідний акт, передбачений п. 85.6 ст. 85 ПК України та п. 5.2 названого Порядку.

Судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано саме оригінали вищезазначених податкових накладних, оскільки в Акті перевірки чітко вказано саме про не надання податкових накладних, а не про не надання оригіналів таких документів.

Крім того, з аналізу Акту перевірки видно, що всупереч вимогам п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства у ньому відсутній відповідний перелік відсутніх первинних документів.

Враховуючи наведене, викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про порушення позивачем п. 200.1 ст. 200 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 № 0002261720 - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати у розмірі 10 відсотків ставки судового збору, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на його користь з Державного бюджету України, а решта суми судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 № 0002261720, прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступником є Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві).

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 172,05 грн. (сто сімдесят дві гривні 05 коп.) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 38760467) за рахунок бюджетних асигнувань.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 665,27 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень 27 коп.) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030000 «Судовий збір») за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 38760467) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.С. Пащенко