Рішення № 36417167, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21848/13 16.12.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрфасадбуд»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Мегасітібуд»Простягнення 14 267,69 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сітарчук Ю.В. - дов. № 1009/13 від 10.09.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфасадбуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасітібуд» про стягнення 12 591,00 грн. основного боргу, 1 011,34 грн. пені, 62,95 грн. інфляційних нарахувань та 602,40 грн. три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 101А/10/12 від 22.10.2012 року.

Ухвалою від 14.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/21848/13 та призначено її розгляд на 29.11.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2013 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.11.2013 р. не з'явився, вимоги ухвали не виконав про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд даної справи до 16.12.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні 16.12.2013 р. надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 16.12.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.12.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегасітібуд» (замовник, відповідач) та Товариством з обмежено відповідальністю «Укрфасадбуд» (виконавець, позивач) було укладено договір-замовлення №101А/10/12, відповідно до умов якого виконавець, за замовленням замовника, зобов'язується виготовити, поставити та здійснити монтаж конструкцій із алюмінієвих профілів на об'єкті: м. Київ, Харківське шосе, 19, а замовник зобов'язується прийняти зазначені конструкції та виконані роботи, оплативши їх вартість згідно з п. 5.1 даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що виготовлення та монтаж конструкцій здійснюється виконавцем протягом 20 робочих днів від дати сплати замовником суми попередньої оплати на користь виконавця згідно з підпунктом 5.1.1 цього договору та узгодження кількості та номенклатури конструкцій.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний виконати роботи по виготовленню алюмінієвих конструкцій згідно із специфікацією, яка є невід'ємною частиною до цього договору, у строк, визначений пунктом 2.1 договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, замовник зобов'язаний оплатити виконавцю вартість робіт по виготовленню, поставці та монтажу в сумі та у терміни, передбачені розділом 5 договору.

У п. 5.1 зазначено, що загальна вартість робіт по договору складає 51 074 грн (п'ятдесят одна тисяча сімдесят чотири грн.. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% 8 512,33 грн.

Пунктом 5.1.1 договору встановлено, що замовник здійснює попередню оплату вартості в сумі 40 859 грн. (сорок тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять грн.. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% 6 809,83 грн., протягом 3-х діб від дати підписання сторонами цього договору.

Пунктом 5.1.2 встановлено, що решта коштів в розмірі 10 215 грн. (десять тисяч двісті п'ятнадцять грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% 1 702,5 грн., сплачується замовником протягом 3-х діб від дати завершення монтажних робіт, на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт.

Пунктом 5.2 встановлено, що датою оплати за цим договором вважається дата надходження коштів замовника на розрахунковий рахунок виконавця. У випадку неотримання в повному обсязі попередньої оплати у термін, визначений підпунктом 5.1.1, виконавець має право корегувати дату закінчення робіт та/або відмовитися від виконання своїх зобов'язань за цим договором.

Замовником на виконання умов договору було перераховано на рахунок позивача лише частину попередньої оплати у розмірі 23 362,00 грн., а саме: 22.10.12р. - 12 000 грн. та 23.10.12р. - 11 362 грн. Інша частина суми попередньої оплати у розмірі 17 497 грн. не була перерахована на рахунок позивача протягом 3-х діб, як того вимагає п. 5.1.1 договору.

29.10.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до вказаного вище договору.

Відповідно до умов п. 1 вказаної додаткової угоди, сторонами було збільшено обсяги робіт та ціну договору. Так, відповідно до п. 3 додаткової угоди №1, вартість робіт по додатковій угоді склала 15 702,00 грн.

Таким чином, загальна ціна договору, з урахуванням додаткової угоди, становила 66 776 грн.

У грудні 2012 року позивач поставив відповідачу конструкції з алюмінієвих профілів та здійснив їх монтаж на об'єкті відповідача, а відповідач прийняв вказаний товар та роботи по його монтажу на загальну суму 63 603,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. На вимогу відповідача, роботи на суму 3 172 грн., позивачем не здійснювалися.

Відповідно до акту виконаних робіт до договору № 101А/10/12 від 22.10.2012 р., у грудні 2012 виконавець (позивач) передав конструкції та виконав монтажні роботи на суму 51 074,00 грн.

Крім того, відповідно до акту виконаних робіт (до додаткової угоди №1 від 29.10.2012р.), також підписаного сторонами, у грудні 2012 р., виконавець виконав монтажні роботи на суму 12 529,00 грн.

Таким чином, загальна сума поставленого позивачем відповідачу товару та виконаних робіт за вказаними актами виконаних робіт становить 63 603,00 грн.

Разом з тим, відповідач, в порушення умов договору, лише частково оплатив поставлений товар та роботи по його монтажу, перерахувавши позивачеві протягом грудня 2012 - січня 2013р.р. грошові кошти на загальну суму 51 012,00 грн., а саме: 22.10.2012 р. - 12 000,00 грн., 23.10.2012 р. - 11 362,00 грн., 21.12.2012 р. - 15 000,00 грн., 15.01.2012 р. - 5 000,00 грн., 23.01.2012 р. - 5 000 грн., 24.01.2012р. - 2 650,00 грн. Товар та роботи по його монтажу на суму 12 591,00 грн. відповідачем неоплачені.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфасадбуд» про стягнення 12 591,00 грн. основного боргу, 1 011,34 грн. пені, 62,95 грн. інфляційних нарахувань та 602,40 грн. три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 101А/10/12 від 22.10.2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 5.1.1 договору замовник здійснює попередню оплату вартості в сумі 40 859 грн., протягом 3-х діб від дати підписання сторонами цього договору.

Решта коштів (відповідно до п. 5.1.2 договору зі змінами внесеними додатковою угодою №1) мала бути сплачена відповідачем протягом 3-х діб від дати завершення монтажних робіт, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2012 року позивач поставив відповідачу конструкції з алюмінієвих профілів та здійснив їх монтаж на об'єкті відповідача, а відповідач прийняв вказаний товар та роботи по його монтажу на загальну суму 63 603,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. На вимогу відповідача, роботи на суму 3 172,00 грн., позивачем не здійснювалися.

Зважаючи, що акти виконаних робіт, які були підписані сторонами у грудні 2012р., не містять конкретної дати, останнім днем оплати переданого товару та виконаних робіт слід вважати 3 січня 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, в порушення умов договору, лише частково оплатив поставлений товар та роботи по його монтажу, перерахувавши позивачеві протягом грудня 2012 - січня 2013 р.р. грошові кошти на загальну суму 51 012, 00 грн., а саме: 22.10.2012 р. - 12 000,00 грн., 23.10.2012р. - 11 362,00 грн., 21.12.2012 р. - 15 000,00 грн., 15.01.2012 р. - 5 000,00 грн., 23.01.2012 р. - 5 000,00 грн., 24.01.2012р. - 2 650,00 грн. Товар та роботи по його монтажу на суму 12 591,00 грн. відповідачем неоплачені.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 12 591,00 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 7.5 договору поставки, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 011,34 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.5 договору замовлення на виготовлення, доставку та монтаж алюмінієвих конструкцій № 101А/10/12 від 22.10.2012 р. встановлено, що у випадку затримки здійснення розрахунків, передбачених даним договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмір подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 1011,34 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфасадбуд» просить суд також стягнути з відповідача 602,40 грн. три відсотки річних та 62,95 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню частково у розмірі 339,56 грн., а в частині стягнення інфляційних нарахувань повністю у розмірі 62,95 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасітібуд» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, код ЄДРПОУ 37653792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфасадбуд» (місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Вишгородська, 63; фактичне місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 15, кв. 19, код ЄДРПОУ 34428089) 12 591 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 00 коп. основного боргу, 1 011 (одна тисяча одинадцять) грн. 34 коп. пені, 339 (триста тридцять дев'ять) грн. 56 коп. три відсотки річних, 62 (шістдесят дві) грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та 1 688 (одну тисячу шістсот вісімдесят вісім) грн. 80 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

23.12.2013 р.

Суддя Спичак О.М.