Постанова № 36416930, 19.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року № 2а-2408/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача - Лотоцької О.О., довіреності,

відповідача - Чубак Н.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "М-Студія" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ПП "М-Студія" звернулося до суду з позовом до ДПІ в Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000792321 від 16.03.2012 року, прийнятого за наслідками позапланової документальної перевірки ПП "М-Студія" з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ "Сталевий дім" за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, оформленої актом № 1079/23-209/32483719 від 12.03.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності ПП "М-Студія". Позивач зазначає, що розмір податкового кредиту, відповідно до податкових накладних від контрагентів за липень 2010 року - червень 2011 року, цілком обґрунтовано нормами діючого законодавства. Первинні бухгалтерські документи, що супроводжували господарські операції, укладені між позивачем та ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ "Сталевий дім" за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, складені у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Наголошує, що позиція відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та зазначеними суб'єктами господарювання з підстав використання в ході перевірки фактів, викладених в актах перевірок інших державних податкових інспекцій щодо нікчемності правочинів, укладених цими контрагентами, не може однозначно свідчити про безтоварний та фіктивний характер правовідносин між зазначеними вище контрагентами. Відповідно, позивач жодним чином не порушував норм податкового законодавства, документально доведеними є факти поставки товарів (робіт, послуг) між контрагентами, реальність дій позивача щодо оплати отриманих послуг, їх зв'язок з власною господарською діяльністю ПП "М-Студія", в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно та таке підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснила, що інших документів, ніж ті, що долучені до матеріалів справи, суду на підтвердження своїх вимог представити не може в зв'язку з їх відсутністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених запереченні на позов, поданому до суду 19.12.2012 року, суть якого зводиться до наступного. Проведеною перевіркою ПП "М-Студія" з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів по декларації з ПДВ за період липня 2010 року - червня 2011 року встановлено, що позивачем було безпідставно відображено в податковому обліку господарські операції із ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ "Сталевий дім" з придбання ТМЦ та надання транспортно-експедиційних послуг. З врахуванням інформації, отриманої з матеріалів перевірок контрагентів позивача (якими встановлено відсутність у контрагентів власних виробничих потужностей та трудових, матеріальних ресурсів), податковим органом зроблено висновок про укладення угод між позивачем та ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ "Сталевий дім" без мети настання реальних наслідків. За таких обставин податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, а, тому, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 29.02.2012 року по 05.03.2012 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову документальну перевірку ПП "М-Студія" з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ "Сталевий дім" за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за наслідками якої оформлено акт № 1079/23-209/32483719 від 12.03.2012 року.

Перевірку проведено на основі документів, наданих ПП "М-Студія", - первинних бухгалтерських документів, що підтверджують взаєморозрахунки з контрагентами, декларації за липень 2010 року-червень 2011 року, а також на підставі інформації автоматизованих інформаційних систем АС Аудит, АРМ Бест Звіт, АІС Реєстр платників податків, АІС Облік податків та платежів, Пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Також, під час проведення перевірки позивача було використано матеріали перевірок ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ "Сталевий дім", бази даних "Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту у розрізі контрагентів", декларацій по податку на додану вартість" за липень 2010 року - червень 2011 року, розшифровки податкового кредиту у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість" за липень 2010 року - червень 2011 року, оборотно-сальдові відомості по рах. 631 "Розрахунки з постачальниками" за липень 2010 року - червень 2011 року.

Проведеною перевіркою ПП "М-Студія" встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту за період липня 2010 року червня 2011 року на загальну суму 73432,00 грн., та, відповідно, заниження податку на додану вартість на загальну суму 73432,00 грн. за цей же період. Крім того, актом встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ "Сталевий дім" за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року.

За наслідками проведеної перевірки позивачу 16.03.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000792321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 82065,00 грн. за платежем податок на додану вартість (в тому числі 73432,00 грн. - основний платіж, 8633,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Підставою для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про безтоварність та нереальність господарських операцій позивача з ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ "Сталевий дім".

У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для з'ясування зазначених обставин судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Крім того, судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "Іртас" (ЄДРПОУ 34419121)

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування об'єкта оподаткування ПДВ у правовідносинах із ТзОВ "Іртас" (ЄДРПОУ 34419121), позивачем надано суду копії таких документів, як:

- рахунок № РФ-19/07 373 від 19.07.2010 року на суму 15042,00 грн. (ПДВ 2507,00 грн.) (постачальник ТзОВ "Іртас", отримувач - ПП "М-Студія") про постачання ТМЦ - стіл комп'ютерний, тумба, шафа архівна та одягова з антресолею;

- рахунок № 0148 від 11.08.2010 року на суму 7380,00 грн. (ПДВ 1230,00 грн.) (постачальник ТзОВ "Іртас", отримувач - ПП "М-Студія") про постачання ТМЦ - стійка для видачі готівки;

- накладна № 0373 від 26.07.2010 року на суму 15042,00 грн., в т.ч. ПДВ 2507,00 грн.;

- накладна № 0575від 11.08.2010 року на суму 7380,00 грн., в т.ч. ПДВ 1230,00 грн.;

- податкові накладні № 1715 від 19.07.2010 року на суму 9822,00 грн. (з них 1637,00 грн. ПДВ), № 1715 від 19.07.2010 року на суму 9822,00 грн. (з них 870 грн. ПДВ), № 2115 від 11.08.2010 року на суму 7380,00 грн. (з них 1230,00 грн. ПДВ).

Крім того, позивачем подано докази переказу коштів в адресу ТзОВ "Іртас":

- копію картки по особовому рахунку ПП "М-Студія" за 22.07.2010 року, згідно якої позивачем здійснено перерахунок ТзОВ "Іртас" по рахунку № РФ-19/07 від 19.07.2010 року на суму 5220,00 грн. (ПДВ - 870,00 грн).;

- копію картки по особовому рахунку ПП "М-Студія" за 19.07.2010 року, згідно якої позивачем здійснено перерахунок ТзОВ "Іртас" по рахунку № РФ-19/07 від 19.07.2010 року на суму 9822,00 грн. (ПДВ - 1637,00 грн);

- копію картки по особовому рахунку ПП "М-Студія" за 11.08.2010 року, згідно якої позивачем здійснено перерахунок ТзОВ "Іртас" по рахунку № РФ-11/08 від 11.08.2010 року на суму 7380,00 грн. (ПДВ - 1230,00 грн).

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявні документи з боку ТзОВ "Іртас" підписані невстановленими особами (без вказання прізвищ та посад осіб, що їх підписали).

Копії довіреностей на отримання ТМЦ, номера і дати яких зазначені у накладних, суду надано не було.

Письмові договори з ТзОВ "Іртас" позивачем не укладались, відтак, неможливо встановити про які істотні умови поставки ТМЦ сторони дійшли згоди.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки АА № 293277 Головного управління статистики у Львівській області, основними видами діяльності ТзОВ "Іртас" є консультування з питань комерційної діяльності та управління, надання інших комерційних послуг, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, діяльність зв'язку. Тобто, операція з поставки меблів не є пов'язаною з діяльність постачальника.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "Екопласт-Львів" (ЄДРПОУ 331962213050)

Аналогічно, на підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ТзОВ "Екопласт-Львів" (ЄДРПОУ 331962213050), позивачем надано суду копії:

- накладної № 1690 від 17.08.2010 року на суму 26820,00 грн., в т.ч. ПДВ 4470,00 грн. (постачальник ТзОВ "Екопласт-Львів", отримувач - ПП "М-Студія") про постачання ТМЦ - президія, стійка для видачі готівки, трибуну, шафу для одягу);

- податкової накладної № 1591 від 17.08.2010 року на суму 26820,00 грн. (з них 4470 грн. ПДВ).

Крім того, позивачем подано суду докази переказу коштів в адресу ТзОВ "Екопласт-Львів", копію картки по особовому рахунку ПП "М-Студія" за 17.08.2010 року, згідно якої позивачем здійснено перерахунок ТзОВ "Екопласт-Львів" по рахунку № 17/08 від 17.08.2010 року на суму 26820,00 грн. (ПДВ - 4470,00 грн).

Будь-яких інших документів, що супроводжували б господарську операцію з поставки ТМЦ, суду не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявні документи з боку ТзОВ "Екопласт-Львів" підписані невстановленими особами (без вказання прізвищ та посад осіб, що їх підписали).

Копії довіреностей на отримання ТМЦ, номера і дати яких зазначені у накладних, суду надано не було.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "Віктор Ко" (ЄДРПОУ 20799703)

Зі слів представника позивача, в серпні 2010 року між ПП "М-Студія" та ТзОВ "Віктор Ко" (ЄДРПОУ 20799703) укладено усну угоду з виконання робіт по демонтажу та монтажу меблів.

Відтак, на підтвердження реальності даної угоди позивачем представлено суду копію рахунку № 03/09/10 від 03.09.2010 року, згідно якого постачальник ТзОВ "Віктор Ко" та отримувач - ПП "М-Студія" здійснює роботи з демонтажу та монтажу меблевих виробів на загальну суму 3300,00 грн., в т.ч. 550,00 грн. Згідно копії рахунку № 31/08/10 від 31.08.2010 року постачальник ТзОВ "Віктор Ко" постачає отримувачу - ПП "М-Студія" стіл з бортиком (Депозитарій) та стіл охоронця на загальну суму 900,00 грн., в т.ч. 150,00 грн. ПДВ. Додатково до даного рахунку подано накладну № 0638 від 31.08.2010 року на суму 900,00 грн. (з них 150,00 грн. ПДВ) та № 0588 від 30.08.2010 року на загальну суму 7380,00 грн. (в т.ч. 1230,00 грн. ПДВ).

Наявною в матеріалах справи копією акта № 0488 від 03.09.2010 року позивач засвідчує факт завершення робіт ТзОВ "Віктор Ко" з демонтажу та монтажу меблевих виробів згідно усної угоди. Водночас, з вказаного акта неможливо встановити, які саме роботи та в якому об'ємі було проведено ТзОВ "Віктор Ко", як формувалась ціна на такі роботи, де саме роботи виконувались, вартість демонтажу та монтажу окремо тощо.

Податковий кредит серпня-вересня 2010 року позивачем сформовано на підставі податкових накладних № 1262 від 03.09.2010 року на суму 3300,00 грн. (з них 550 грн. ПДВ), № 1263 від 31.08.2010 року на суму 900,00 грн. (з них 150,00 грн. ПДВ), № 1186 від 30.08.2010 року на суму 7380,00 грн. (з них ПДВ 1230,00 грн.), копії яких долучено до матеріалів справи.

Доказом переказу коштів в адресу ТзОВ "Віктор Ко" за нібито виконані роботи з монтажу-демонтажу та поставки меблів є картка особового рахунку від 03.09.2010 року, згідно якої позивач перерахував виконавцю 3300,00 грн. (в т.ч. 550,00 грн. ПДВ) та 900,00 грн. (в т.ч. 150,00 грн. ПДВ). Карткою особового рахунку від 30.08.2010 року підтверджено оплату позивачем ТзОВ "Віктор Ко" 7380,00 грн. (в т.ч. 1230,00 грн. ПДВ).

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявні документи з боку ТзОВ "Віктор Ко" підписані невстановленими особами (без вказання прізвищ та посад осіб, що їх підписали). Копії довіреностей на отримання ТМЦ, номера і дати яких зазначені у накладних, суду надано не було.

Копія довіреності на отримання ТМЦ, дата якої зазначена у накладній № 0638 від 31.08.2010 року, суду надана не була.

Додана до матеріалів справи копія ліцензії ТзОВ "Віктор Ко" містить інформацію про можливість здійснення підприємством господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що не сумісно із діяльністю згідно договору з позивачем - поставка меблів, монтаж-демонтаж меблів.

Щодо взаєморозрахунків із ПП "МКМ-Сервіс" (ЄДРПОУ 3538180)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено з ПП "МКМ-Сервіс"

(ЄДРПОУ 3538180) договір поставки № 03/11/01 від 03.11.2010 року меблевих виробів/меблів згідно специфікації, що є невід'ємним додатком до договору. Згідно даного договору, замовник (ПП "М-Студія") доручає, а виконавець (ПП "МКМ-Сервіс") приймає зобов'язання поставити замовнику меблеві вироби/меблі. Замовник зобов'язаний такий товар прийняти та оплатити. Строк поставки - 40 робочих днів. Сумою договору є 146349,00 грн., в т.ч. 24391,50 грн. - ПДВ. До договору додано специфікацію з назвами виробів, що є додатком до договору від 03.11.2010 року.

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту наданого суду договору та специфікації не можливо встановити, про які істотні умови договору домовились сторони, матеріали, з яких мають бути виготовлені меблі, фурнітура, виробник таких меблів, розміри, якість та зовнішній вигляд, формування ціни на меблі, не визначено склад замовника тощо.

На підтвердження реальності операцій ПП "М-Студія" подано суду копії видаткової накладної № РН-12-0814 від 08.12.2010 року на суму 146349,00 грн. (в т.ч. ПДВ 24391,50 грн.), податкової накладної № 1123000007 від 23.11.2010 року на суму 42435,00 грн. (в т.ч. 7072,50 грн. ПДВ), № 1124000011 від 24.11.2010 року на суму 44172,00 грн. (в т.ч. 7362,00 грн. ПДВ), № 1213000026 від 08.12.2010 року на суму 59742,00 грн. (в т.ч. 9957,00 грн. ПДВ). Випискою за особовим рахунком за 23.11.2010 року та 10.12.2010 року підтверджено переказ позивачем коштів за поставлені меблеві вироби.

Водночас, суд зазначає, що наявні документи (крім договору) з боку ПП "МКМ-Сервіс" підписані невстановленою особою (без вказання прізвища та посади особи, що їх підписала).

Копію довіреності на отримання ТМЦ від ПП "МКМ-Сервіс" суду надано не було.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "Цайпер-Україна"(ЄДРПОУ 32484335) та ТзОВ "Промтехметал" (ЄДРПОУ 37398974)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено з ТзОВ "Цайпер-Україна" (ЄДРПОУ 32484335) договір транспортного експедирування № 04-001 від 04.01.2011 року, згідно якого експедитор (ТзОВ "Цайпер-Україна") виконує послуги, пов'язані з перевезенням автотранспортом вантажу клієнта (ПП "М-Студія"), визначеного в додатку № 1 до даного договору. Станціями та дорогами призначення є м. Чернівці, м. Вінниця, м. Київ, м. Житомир, м. Бердичів, м. Малин. Клієнт подає експедитору документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також іншу інформацію, необхідну експедитору для виконання передбачених договором обов'язків, та оплачує експедиторові безготівковим переказом 16900,00 грн. Виконання договору засвідчується підписанням актів виконаних робіт. Строк дії договору закінчується 31.05.2011 року.

На підтвердження реальності операцій ТзОВ "Цайпер-Україна", ПП "М-Студія" подано суду копію акта виконаних робіт № 1 від 31.01.2011 року на загальну суму 16900,00 грн. (ПДВ 2816,67 грн.), податкової накладної № 33 від 31.01.2011 року на суму 16900,00 грн. (в т.ч. 2816,67 грн. ПДВ). Випискою за особовим рахунком за 14.03.2011 року підтверджено оплату позивачем коштів за надані транспортно-експедиційні послуги.

Аналогічно по договору транспортного експедирування між позивачем та ТзОВ "Цайпер-Україна" № 12-001 від 12.01.2011 року (вартість договору - 66300,00 грн.). На підтвердження реальності операцій з ТзОВ "Цайпер-Україна", ПП "М-Студія" подано суду копію актів виконаних робіт № 1 від 25.01.2011 року на загальну суму 15600,00 грн. (ПДВ 2600,00 грн.), № 2 від 01.02.2011 року на загальну вартість 14300 грн. (ПДВ 2383,33 грн.), податкової накладної № 1250001 від 25.01.2011 року на суму 15600,00 грн. (в т.ч. 2600,00 грн. ПДВ), податкової накладної № 2010003 від 01.02.2011 року на суму 14300 грн. (ПДВ 2383,33 грн.). Виписками за особовим рахунком за 08.02.2011 року та за 14.03.2011 року підтверджено оплату позивачем коштів за надані транспортно-експедиційні послуги.

Аналогічно по договору транспортного експедирування між позивачем та ТзОВ "Промтехметал" (ЄДРПОУ 37398974) № 14/02 від 14.02.2011 року. Умови даного договору аналогічні умовам договорів із ТзОВ "Цайпер-Україна" (окрім вартості договору - 70200,00 грн., строк дії договору до 31.03.2011 року).

На підтвердження реальності операцій з ТзОВ "Промтехметал", ПП "М-Студія" подано суду копію актів виконаних робіт № 2 від 23.03.2011 року на загальну суму 27300,00 грн. (ПДВ 4550,00 грн.), № 1 від 18.02.2011 року на загальну вартість 31200 грн. (ПДВ 5200,00 грн.), податкової накладної № 212 від 23.03.2011 року на суму 27300,00 грн. (в т.ч. 4550,00 грн. ПДВ), податкової накладної № 72 від 18.02.2011 року на суму 31200,00 грн. (ПДВ 5200,00 грн.). Також, позивач подав рахунки-фактури № СФ-1-0310 від 23.03.2011 року та № СФ-0000040 від 18.02.2011 року до відповідних актів.

Зі змісту наданих договорів транспортного експедирування, а також з актів виконаних робіт не можливо встановити, про які істотні умови надання послуг експедирування сторони дійшли згоди, а саме: яким транспортом здійснювалося транспортування ТМЦ, ким вони транспортувалися (прізвища), ким приймалися поставлені ТМЦ, не надано накладних на товар, що відправлявся, доказів отримання вантажу, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на послуги тощо.

Щодо наданих суду позивачем копій товарно-транспортних накладних № 02-05 від 04.01.2011 року, № 06-09 від 11.01.2011 року, № 10-14 від 12.01.2011 року, № 15-19 від 24.01.2011 року, № 20-25 від 25.01.2011 року, № 26-36 від 01.02.2011 року від ТзОВ "Цайпер-Україна", № 45-50 від 14.02.2011 року, № 51-56 від 15.02.2011 року, № 57-59 від 16.02.2011 року, № 60-64 від 17.02.2011 року, № 65-68 від 18.02.2011 року, № 37 від 01.02.2011 року, № 69-70 від 09.03.2011 року, № 71 від 10.03.2011 року, № 72 від 11.03.2011 року, № 90 від 23.03.2011 року, № 89 від 22.03.2011 року, № 85-88 від 21.03.2011 року, № 82-84 від 17.03.2011 року, № 73-76 від 14.03.2011 року, № 77-80 від 15.03.2011 року, № 81 від 16.03.2011 року від ТзОВ "Промтехметал", то такі, на думку суду, не є належними і допустимими доказами у справі, тому не можуть братись до уваги, оформленні з порушеннями. Так, на зазначених товарно-транспортних накладних відсутні будь-які печатки та підписи посадових осіб контрагентів позивача, як автотранспортних підприємств, відсутні вказівки на те, хто і який саме вантаж приймав до перевезення, хто і за яким дорученням отримував вантаж на місці призначення тощо.

Слід зазначити, що згідно наявної в матеріалах справи копії довідки серії АА № 297200 Головного управління статистики у Львівській області, серед видів діяльності ТзОВ "Цайпер-Україна" немає транспортних послуг, послуг з перевезення чи іншої діяльності в сфері автотранспорту.

Щодо взаєморозрахунків із ПП "Воллі" (ЄДРПОУ 34029609)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем (як покупцем) було укладено договори № 16/05/11 від 16.05.2011 року та № 24/05/11 від 24.05.2011 року з ПП "Воллі" (ЄДРПОУ 34029609) (як постачальником) про поставку меблевої фурнітури/комплектуючих згідно специфікації до договору. Покупець зобов'язався прийняти та оплатити, а постачальник - зобов'язався поставити товар згідно специфікації. Вартість договору № 16/05/11 складає 209818,56 грн. (ПДВ 34969,76 грн.), договору № 24/05/11 - 19776,96 грн. (ПДВ 3296,16 грн.). Строк дії договору вичерпується його остаточним виконанням.

На підтвердження реальності виконання договору № 16/05/11 позивачем надано суду копію рахунку-фактури № СФ-0000129, видаткової накладної № РН-0000020 та податкової накладної № 76 від 20.05.2011 року на суму 89922,24 грн. (ПДВ 14987,04 грн.).

Відповідно, на підтвердження реальності виконання договору № 24/05/11, позивачем надано суду копію рахунку-фактури № СФ-0000130, видаткової накладної № РН-0000009 та податкової накладної № 110 від 27.05.2011 року на суму 6592,32 грн. (ПДВ 1098,72 грн.); рахунку-фактури № СФ- 6-01001, видаткової накладної № РН-0000056 та податкової накладної № 2 від 01.06.2011 року на суму 13184,64 грн. (ПДВ 2197,44 грн.).

З даних договорів та специфікацій до них не вбачається, про які саме істотні умови договору сторони дійшли згоди. Так, відсутні вказівки на якість та виробника товару, що був предметом поставки, його номенклатуру, як саме здійснювалися поставки ТМЦ, на яку адресу, яка кількість товару має бути поставлена для його виконання тощо.

Крім того, суд зазначає, що копії довіреностей на отримання ТМЦ від ПП "Воллі" суду надано не було, не зважаючи на той факт, що їх номер та дата видачі вказані у видаткових накладних.

Додана до матеріалів справи копія ліцензії ПП "Воллі" містить інформацію про право підприємства на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що не сумісно із діяльністю по поставці ТМЦ.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "Сталевий дім" (ЄДРПОУ 32483719)

У відповідності до наявної в матеріалах справи копії договору транспортного експедирування № 31/05/01 від 31.05.2011 року, укладеного між позивачем та ТзОВ "Сталевий дім" (ЄДРПОУ 32483719), вбачається те, що позивач (замовник), доручає експедитору (ТзОВ "Сталевий дім") за рахунок замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу замовника автомобільним транспортом в межах території України. Вартість послуг фіксується в акті виконаних робіт. загальна сума договору складається з сум згідно актів виконаних робіт за період дії договору. Дія договору закінчується 31 грудня поточного року.

На підтвердження реальності операцій з ТзОВ "Сталевий дім", ПП "М-Студія" подано суду копію акта виконаних робіт № 1 від 24.06.2011 року на загальну суму 13200,00 грн. (ПДВ 2200,00 грн.), рахунку-фактури № СФ-7-04008 від 24.06.2011 року та податкової накладної № 133 від 14.06.2011 року на ту ж суму. Випискою за особовим рахунком за 14.03.2011 року підтверджено оплату позивачем коштів за надані транспортно-експедиційні послуги.

Зі змісту наданого договору транспортного експедирування, а також з акту виконаних робіт не можливо встановити, про які істотні умови надання послуг експедирування сторони дійшли згоди, а саме: яким транспортом здійснювалося транспортування ТМЦ, якими особами вони транспортувалися (прізвища) та куди конкретно, ким приймалися поставлені ТМЦ, не надано шляхових листів чи товарно-транспортних накладних, не надано накладних на товар, що був предметом перевезення, доказів отримання вантажу, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на послуги тощо.

Судом не беруться до уваги надані представником позивача технічні специфікації на виготовлення меблів, оскільки такі стосуються договорів поставки, укладених ПП "М-Студія" з ПАТ "Укрсиббанк" і не є доказом поставки ТМЦ та послуг від контрагентів ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Воллі".

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Так, виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 року №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податковий кредит, у відповідності до п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Крім того, відповідно до п.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Зі змісту Закону України "Про податок на додану вартість" право на податковий кредит, в тому числі на відшкодування податку виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Крім того, згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а)порядковий номер податкової накладної;

б)дату виписування податкової накладної;

в)повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е)опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж)ціну поставки без врахування податку;

з)ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и)загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону у разі коли платник придбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проте, згідно з п.п. 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість", підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана постачальником товарів (послуг), яка оформляється з дотриманням вимог п.п. 7.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість"

Виходячи із приписів вищевказаних імперативних норми як Податкового кодексу України, так і Закону України "Про податок на додану вартість", лише відсутність податкової накладної позбавляє права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що поданих ПП "М-Студія" первинних бухгалтерських документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій з ТзОВ "Іртас", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТзОВ "Сталевий дім" за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року.

Звідси, з урахуванням положень Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість", у позивача виключається можливість формування податкового кредиту із вищевказаних операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність деяких первинних бухгалтерських документів без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у таких документах сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Крім того, при прийнятті рішення судом було враховано наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувала кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Розслідуванням встановлено, що вказані вище особи упродовж 2009-2010 років організовували реєстрацію, придбання та перереєстрацію суб'єктів господарювання на малозабезпечених "підставних" осіб за грошову винагороду, а саме ТзОВ "Віктор Ко", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Іртас", ПП "Універсалбуд", ПП "Західпрестижтрейд", ПП БФ "Віалекс", ПП "МААБ", ТзОВ "Маюн", ТзОВ "Львівський спеціалізований комбінат № 2", ТзОВ "Миколаїв Авто". ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 від імені цих підприємств документально оформлювали неіснуючі операції купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), після чого дані документи передавались замовникам цих послуг - реально діючим підприємствам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також здійснення операцій щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з рахунків цих підприємств на рахунки фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, для зняття готівкою.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 року у справі № 1-104/11 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 1, 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" за злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а ОСОБА_9 - за злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України (службове підроблення), із подальшим закриттям кримінальної справи у вказаних частинах.

Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав свідчить про доведеність вини вказаних осіб в організації реєстрації, придбанні та перереєстрації вище перерахованих суб'єктів господарювання на малозабезпечених "підставних" осіб за грошову винагороду, зокрема і ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Віктор Ко", ТзОВ "Іртас", тобто у фіктивному підприємництві.

Таким чином, суд приходить до висновку про фіктивний характер господарських операцій між позивачем та ТзОВ "Віктор Ко", ТзОВ "Екопласт-Львів", ТзОВ "Іртас".

Також, з матеріалів справи вбачається, що Сихівським районним судом м. Львова винесено вирок від 26.12.2012 року у кримінальній справі № 1319/5265/2012, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України. Розслідуванням встановлено, що вказана вище особа упродовж 2010 року переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, не маючи наміру здійснювати фактичну господарську діяльність, за попередньою змовою із організатором фіктивного підприємництва ОСОБА_14 (директором і власником ТзОВ "Промтехметал") придбав ПП "Воллі". Від імені цього підприємства документально оформляв неіснуючі операції купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), після чого дані документи передавались замовникам цих послуг - реально діючим підприємствам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також здійснення операцій щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з рахунків цих підприємств на рахунки фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, для зняття готівкою.

Таким чином, суд приходить до висновку і про фіктивний характер господарських операцій між позивачем та ТзОВ "Промтехметал", ПП "Воллі"

Крім того, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 25.09.2012 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року № 2а-9577/11/1370 у справі за позовом ТзОВ "МКМ-Сервіс" до ДПІ в Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними дій. Рішенням, яке набрало законної сили, визнано законними висновки податкового органу про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між ТзОВ "МКМ-Сервіс" та його контрагентами в період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 року.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками податкового органу про порушення ПП "М-Студія" п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту за період липня 2010 року - червня 2011 року на загальну суму 73432,00 грн., та заниження податку на додану вартість на загальну суму 73432,00 грн. за цей же період.

Відтак, правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України.

Отже, прийняте ДПІ у Галицькому районі м. Львова спірне податкове повідомлення-рішення № 0000792321 від 16.03.2012 року є правомірним і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати позивачу в даній справі не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 24.12.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.