Постанова № 36416483, 23.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року 810/6912/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр"доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та з урахуванням із заявою про доповнення позовних вимог просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 №0004142220, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень (реєстраційний номер 9078326288) та жовтень (реєстраційний номер 9078322909) 2013 року та зобов'язати відповідача прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень (реєстраційний номер 9078326288) та жовтень (реєстраційний номер 9078322909) 2013 року з нарахуванням податкових зобов'язань як такі, що подані у строки та у відповідності до норм діючого законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом без законних на те підстав проведено камеральну перевірку, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки позивачем своєчасно виправлено помилки та подано уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2013 року. Також позивач вказує на те, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті уточнюючих розрахунків. З цих підстав позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що позивачу правомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, оскільки під час перевірки було встановлено завищення податкового кредиту по контрагенту позивача, який не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН. Також зазначив, що дії податкового органу щодо проведення перевірки позивача були правомірними.

До початку розгляду справи по суті представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП "Український авіаційний метеорологічний центр" (Покупець) та Центральною геофізичною обсерваторією (Продавець) існують правовідносини на підставі договору №73-13 від 27.03.2013 про надання послуг щодо надання професійної та технічної допомоги та консультаційних, н.в.і.у.

На виконання умов вказаного договору та норм податкового законодавства Продавцем було надано Покупцю податкову накладну №422 від 09.08.2013 на суму ПДВ 12857,37 грн. з відміткою про реєстрацію останньої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем вказана податкова накладна була включена до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року.

Листом від 18.11.2013 №2804/10/15-1 Бориспільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області повідомила ДП "УАМЦ" про включення податкової накладної до декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, що не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано у 10-ти денний термін надати пояснення.

Зазначений лист ДП "УАМЦ" було отримано 29.11.2013 у податкового органу наручно під підпис.

Листом ДП "УАМЦ" від 02.12.2013 №1120/07 було повідомлено Відповідача про прийняття інформації до відома та повідомлено, що ДП "УАМЦ" проведе уточнення даних Декларації (реєстраційний номер 9065893801) з податку на додану вартість за вересень місяць 2013 року у строк, визначений податковим законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "УАМЦ" протягом 10-ти днів після отримання повідомлення з податкового органу уточнив податкові зобов'язання.

Так, згідно платіжного доручення №121 від 29.11.2013 Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача суму ПДВ в розмірі 12860 грн., а також штраф у розмірі 386 грн. по платіжному дорученню №124 від 05.12.2013.

05.12.2013 на підтвердження виконання листа від 02.12.2013 №1120/07 ДП "УАМЦ" було подано до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень (реєстраційний номер 9078326288) та жовтень (реєстраційний номер 9078322909) 2013 року з нарахуванням податкових зобов'язань та штрафу у розмірі трьох відсотків.

Згідно електронних квитанцій у текстовому форматі податковий орган отримав уточнюючі розрахунки 05.12.2013, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно Наказу ДПС України від 16.02.2012 №128 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов'язання та податкового кредиту" при поданні уточнюючого розрахунку зміна значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

Так, на виконання зазначених вимог, позивачем подано уточнюючий розрахунок за вересень місяць 2013 року, так як у цьому періоді змінено суму від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та подано уточнюючий розрахунок за жовтень місяць 2013 року, в якому відбулася зміна значення рядка 25.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, та складено Акт від 02.12.2013 №242/22-2/23568810.

Даним Актом перевірки встановлено, що до податкового кредиту ДП "УАМЦ" було включено податкову накладну по взаєморозрахунках з Центральною геофізичною обсерваторією №422 від 09.08.2013 на суму ПДВ 12857,37 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є порушенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акту камеральної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 №0004142220, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 12857 грн.

Проте, не погоджуючись із діями податкового органу щодо відмови у прийнятті уточнюючих розрахунків та щодо проведення перевірки, а також з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

В той же час, Податковим кодексом України передбачено лише єдиний випадок проведення контролюючим органом камеральної перевірки.

Такий випадок встановлений ст. 200 Податкового кодексу України і передбачає проведення камеральної перевірки декларацій (розрахунків), в якій платник податку прийняв рішення про повернення сум бюджетного відшкодування, з метою перевірки контролюючим органом заявлених у ній даних, а також під час автоматичного бюджетного відшкодування.

Разом з тим, будь-яких інших підстав для проведення контролюючим органом камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено, а тому проведення камеральних перевірок за наявності будь-яких інших підстав, не передбачених Податковим кодексом України - є незаконними, а відомості отримані за наслідками таких перевірок не можуть бути допустимими доказами порушення податкового законодавства.

Таким чином, Податковий кодекс України не передбачає такої підстави для проведення камеральної перевірки як перевірка показників з метою встановлення наявності розбіжностей реєстру виданих та отриманих податкових накладних га Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже, з наведеного слідує, що посадова особа відповідача порушила вимоги п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, провівши 02.12.2013 камеральну перевірку, підстави для проведення якої не передбачені Податковим кодексом України, а тому всі без виключення дані, отримані за результатами такої перевірки є незаконними та недопустимими.

Таким чином, оскільки підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 №0004142220 були дані отримані за результатами камеральної перевірки, викладених в Акті від 02.12.2013 №242/22-2/23568810, і проведення якої відбулось без законних на те підстав, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає, що в Акті камеральної перевірки Відповідачем незаконно зазначено порушення Позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки Позивач наділений правом, а не обов'язком додати до декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника, який порушив порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До того ж, в Акті камеральної перевірки Відповідачем не зазначено, що податкова накладна № 422 від 09.08.2013 заповнена з відміткою про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що повинно згідно п. 210.10 ст. 201 Податкового кодексу України слугувати підставою для документальної позапланової виїзної перевірки продавця.

А відтак, як наслідок, Відповідачем незаконно було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 № 0004142220, в якому встановлено порушення гл.5 ст. 198 п. 198.6 Податкового кодексу України та зменшено ДП "УАМЦ" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12857,37 грн.

Крім того, суд вважає, що станом на 09.12.2013 у податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки ДП "УАМЦ" 29.11.2013 самостійно у строк, передбачений п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внесено суму ПДВ у розмірі 12860 грн. та 05.12.2013 сплачено штраф у розмірі 386 грн.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також про зобов'язання прийняти такі розрахунки, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2013 ДП "УАМЦ" було отримано листа від Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 06.12.2013 №3009/10/22-2 про відмову у прийнятті уточнюючих розрахунків, в якому зазначено порушення умов подання податкової звітності: "111" код причини згідно дод. 6 Наказу ДПСУ №516 від 14.06.2012.

Проте, суд не погоджується з такою відмовою Відповідача у прийнятті уточнюючих розрахунків, оскільки Відповідач посилається на п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, згідно якої платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

В той же час, як було встановлено судом, відповідач проводив камеральну перевірку, а не документальну планову чи позапланову перевірку.

Таким чином, посилання податкового органу на "111" код причини згідно дод.6 Наказу ДПСУ №516 від 14.06.2012, як на підставу для відмови у прийнятті уточнень до податкової звітності, є безпідставними.

Так, п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України задекларовано принципи податкового законодавства України, одним із головних яких, полягає в презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічна норма міститься і в п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, якою передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" та в листі Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2011 року за №1935/11/13-11.

Таким чином, у випадку неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків позивача, які випливають з положення п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як позивача так і відповідача, рішення приймаються на користь позивача, виходячи з принципу презумпції правомірності рішення платника податку (позивача).

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.12.2013 №0004142220.

Визнати протиправними дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо відмови у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень (реєстраційний номер 9078326288) та жовтень (реєстраційний номер 9078322909) 2013 року.

Зобов'язати Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень (реєстраційний номер 9078326288) та жовтень (реєстраційний номер 9078322909) 2013 року з нарахуванням податкових зобов'язань як такі, що подані у строки та у відповідності до норм діючого законодавства.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" (код за ЄДРПОУ 23568810) сплачений судовий збір у розмірі 240 (двісті сорок) грн. 92 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.