Постанова № 36416460, 25.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2013 р. Справа № 904/6561/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В.

при секретарі: Євстигнеєвій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Лосєв Д.В., представник, довіреність № 52-16/119 від 29.12.12;

від відповідача: Портний М.І., представник, довіреність № 31 від 01.01.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013р. у справі №904/6561/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-

збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 92 706,24 грн.

В С Т А Н О В И В:

22.08.2013р. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось із позовом до суду про стягнення з ДП Придніпровська залізниця" збитків, завданих неправильним нарахуванням та списанням плати за користування вагонами у сумі 92 706,24 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013р. (суддя Колісник І.І.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване правомірністю нарахування та стягнення Відповідачем плати за користування вагонами на станціях підходу внаслідок зайнятості колій на станції призначення з вини позивача.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте при неповному з`ясуванні всіх обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що Положення про зайнятість колій на ст. Кривий Ріг на момент видачі наказів відповідач надав лише по 10 коліям (3,4,5,6,8,9,11,12,1б,14), зазначивши, що колія ІІ - головна та призначена для пропуску вантажних та пасажирських поїздів. Втім, як вбачається з ЄТП, всього на ст. Кривий Ріг тринадцять колій, призначених для приймально-відправних операцій, до яких, окрім перелічених, відносяться також колії №№ 1А, ІІ, ІІА. Зазначені колії були вільні, та відповідач міг прийняти на них вагони, затримані за спірними наказами. Звернув увагу суду на те, що за період затримки вагонів згідно наказів про затримку №228 від 25.08.2012р.,№236 від 27.08.2012р. та №246 від 28.08.2012р. на станції призначення колії неодноразово звільнялись, відповідачем доставлялись та видавались Позивачу інші вагони, пояснень неможливості подачі затриманих не надавалось. Крім того, відповідачем порушувалися вимоги ЄТП щодо дотримання часу, встановленого на обробку поїздів. Вважає, що його вина у затримці вагонів відсутня, оскільки зайнятість колій була спричинена саме вагонами, що знаходились під технологічними операціями. Звернув увагу на порушення судом норм ст. 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом, просив рішення скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти скарги заперечив. Доводи скаржника спростовує наступним. Відповідно до ЄТП, Правил технічної експлуатації залізниць України, Технічного процесу роботи станції Кривий Ріг колії, на яких проводиться обробка вагонів в комерційному та технічному відношенні обов`язково повинні бути обладнані пристроями дистанційного огородження рухомого складу. Тому положення зайнятості колій надане саме по 10 коліях, що обладнані такими пристроями. Колії ІІ, ІІА, ІА є головними та призначені для пропуску вантажних та пасажирських поїздів. Колія №7 неелектрофікована, на ній проводиться комерційний огляд цистерн та їх наливних пристроїв, вона не пристосована до приймально-здавальних операцій з відкритим складом; а колія №18 є витяжною, накопичення вагонів на ній є неприпустимим. Зазначив, що в проміжок часу між закінченням обробки та відправленням поїзда доставити спірні вагони неможливо, оскільки колія продовжує бути зайнятою вагонами, що готуються до відправлення. Крім того, позивач не звертався письмово до начальника дирекції з проханням доставити на його адресу в першу чергу затримані вагони, про які він знав із повідомлення. Вважає, що плата за користування вагонами нарахована правомірно, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 06.11.2008р. між ДП "Придніпровська залізниця" (надалі - Відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Позивач) був укладений договір №ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії позивача, яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (надалі - Договір) строком дії з 11.12.2008р. по 10.12.2013р. включно. До Договору також були укладені додаткові угоди №№ 1,2,3,4,5, якими були внесені зміни у п.п. 5,14, 14.6., 16 Договору.

Відповідно до пункту 1 Договору, на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, місцем примикання якої є стрілка №2/4, в парній горловині станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці і обслуговується власним локомотивом.

Вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів, виконується локомотивом власника колії.

У серпні 2012 року на адресу позивача надходили порожні вагони. На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, дані вагони були затримані на станціях підходу Саксагань, Батуринська, Приворот Придніпровської залізниці через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу позивачем на підставі наказів №228 від 25.08.2012р. (вагони №№ голова 56969488, хвіст 56067242 у кількості 62 вагонів, індекс поїзда 4100-77-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді №2397; ), №236 від 27.08.2012р. (вагони №№ голова 65380834, хвіст 53502571 у кількості 51 вагонів, індекс поїзда 4671 444 4672 з вантажем - на своїх осях власні 38 ваг. та 13 ваг. - кокс, що перевозились у поїзді №3501), №246 від 28.08.2012р. (вагони №№ голова 56545429, хвіст - 56961881 у кількості 56 вагонів на своїх осях, номер поїзда - 3504).

За час затримки цих вагонів залізницею було нараховано плату за користування вагонами, зокрема, плата у сумі 77 255,20 грн без ПДВ була включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ- 46) №03092781 (за 42 вагони) та №03092785 (за 42 вагони) та списана з особового рахунку позивача за переліками від 04.09.2012р. (а.с.170-178 т.1).

Позивач вважає, що нарахування та списання було проведено неправомірно, внаслідок чого йому заподіяні збитки на суму 92706,24 грн (з ПДВ).

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458 (далі по тексту Правила користування вагонами і контейнерами), облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, актів загальної ф. ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 Правил користування вагонами і контейнерами).

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006р.

За пунктом 2.4. цього договору (з урахуванням змін відповідно до додаткової угоди №1 від 15.01.2007 року) позивач зобов'язався здійснювати попередню безготівкову оплату відповідачу за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці №26038000002001 у Дніпропетровській філії "Експрес-Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828.

Одержані кошти Відповідач зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Пунктом 3.2. договору про організацію перевезень (в редакції додаткової угоди №16 від 29.06.2011 року) передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця відображає в особовому рахунку використання вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Представниками сторін пояснено, що відомості плати за користування вагонами були оформлені в паперовому вигляді.

Відомості плати за користування вагонами працівниками позивача підписані не були, у графі підпис працівника вантажовласника зроблено посилання на акт №4398 (відомість №03092781) та акт №4400 (відомість №03092785).

На вимогу апеляційного суду (ухвала від 04.12.2013р.) залізницею не було залучено вказані акти до матеріалів справи. Тобто, відповідач не довів належними доказами факту пред'явлення позивачу відомостей для підписання та відмови останнього від їх підписання, відтак, списав спірні грошові кошти без його згоди, що є порушенням п.4 Правил користування вагонами і контейнерами.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вказане списання коштів було проведено залізницею з дотриманням вимог законодавства, оскільки в силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України та ст. 129 Статуту залізниць України (надалі Статут) обставини відмови від підписання відомостей повинні бути підтверджені належними актами загальної форми, які в матеріалах справи відсутні.

Щодо правомірності затримки спірних вагонів на станціях підходу колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 46 Статуту встановлює, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Про затримку спірних вагонів на підходу до станції призначення були видані накази про затримку №228 від 25.08.2012р., №236 від 27.08.2012р., №246 від 28.08.2012р. За цими фактами у порядку, передбаченому п.9,10 р. III Правил, станціями затримки були складені акти:

- станцією Саксагань акт ГУ-23а №6 від 25.08.2012р., відповідно до якого вагони прибули поїздом на станцію 23.08.2012р. о 01.55 год, відправлені - 02.09.2012р. о 17.25 год, та акт загальної форми ГУ-23 №б/н від 25.08.2012р.

- станцією Батуринська - акт ГУ-23а №11 від 27.08.2012р., відповідно до якого вагони прибули на станцію 22.08.2012р. о 0 год 05 хв., відправлені - 30.08.2012р. о 21 год 59 хв., та акт загальної форми ГУ-23 №221 від 29.08.2012р.

- станцією Приворот - акт ГУ-23а №15 від 28.08.2012р., відповідно до якого вагони прибули на станцію 28.08.2012р. о 8 год 37 хв., відправлені - 02.09.2012р. о 12 год 20 хв., та акт загальної форми ГУ-23 №15 від 28.08.2012р.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам комбінату за наказами №246 та №236 вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами, за наказом №228 - о 12.30 год (наказ видано о 10.05 год), тобто з порушенням строків, перерахунок плати за користування вагонами залізницею не здійснено.

В документах про затримку за наказами №228 та №246 власники вагонів не зазначені, вказано лише, що вагони порожні, як вантаж на своїх осях; з акту №11 від 27.08.2012р. вбачається, що частина вагонів являється приватною власністю, 13 вагонів належать залізниці (вказані вагони не включені у спірні відомості плати за користування вагонами).

На вимогу апеляційного суду сторони не надали залізничних накладних на підтвердження статусу цих вагонів як вантажу. Позивач пояснив це неможливістю після спливу 6-ти місячного терміну роздрукувати копії електронних накладних, відповідач вимоги ухвали суду від 04.12.2013р. не виконав, письмових пояснень з цього приводу не надав, приналежність спірних вагонів належними доказами не підтвердив.

За наведених обставин суд не може достовірно встановити чи дійсно вказані порожні вагони мали статус вантажу та вважає, що залізниця не довела належними доказами саму правомірність нарахування плати за користування цими вагонами, оскільки за порожні вагони парку УЗ плата не нараховується (Постанова ВГСУ від 23.10.2013р. у справі №33/5005/10741/2012).

Також слід зазначити, що плата за користування вагонами в разі їх затримки на станціях підходу нараховується в разі затримки вагонів з причин, які залежать від вантажовласника (п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідач посилається на те, що не міг доставити ці вагони на станцію призначення з вини позивача, оскільки на час прийняття спірних наказів на станції Кривий Ріг була лише 1 вільна колія для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

В положенні про зайнятість колій за час затримки вагонів на підходах до станції призначення зазначено (по наказу №228), що на коліях №№ 3, 4,5, 7, 8, 11, 12, 14, мала місце затримка вагонів з вини позивача, про що складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 7063-7077, 7172-7180, 7211-7218, 7338-7348, 7162-7171, 7200-7204, 7307-7316, 73059, 7114, 7205-7210, 7373-7377, 7161, 7388-7393/7400-7405, 7151-7160, 7188-7192, 7271-7277, 7394/7398, 7187, 7228-7229, 7126-7131, 7194-7199, 815/866, 7406/7413, 7220, 7366-7371. По наказу №246 затримка на коліях №№ 3,4,5, 6, 8,11,12 про що складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 7338-7348, 7307-7316, 73059, 7373-7377, 7161, 7388-7393/7400-7405, 7271-7277, 7394/7398, 7228-7229, 7406/7413. По наказу №236 затримка на коліях №№ 3,4,5,8,9,11,12 , про що складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 7063-7077, 7172-7180, 7211-7218,7162-7171, 7200-7204, 7114, 7205-7210,7188-7192, 7271-7277, 6981-6988, 7187, 7228-7229, 7126-7131, 7194-7199.

Але, як вбачається з доданих до матеріалів справи актів загальної форми ГУ- 23 (а.с. 2-152, т.2), їх складено в порушення вимог п. 8 «Правил користування вагонами та контейнерами», згідно з якими, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником. Надані позивачем акти загальної форми підписано лише представниками залізниці, тому не можуть бути належним доказом підтвердження викладених в них обставин. Посилання позивача на п. 3 «Правил складання актів» колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки «Правила користування вагонами та контейнерами» є спеціальною правовою нормою, яка визначає порядок і умови користування вагонами та контейнерами, порядок визначення плати за їх користування. Доводи про те, що на станції Кривий Ріг відсутні повноважні представники вантажоодержувача до уваги не приймаються. Докази виклику представників вантажоодержувача для підписання актів на віднесення на відповідальность вантажовласника, в порядку, визначеному Правилами користування вагонами та контейнерами, відповідач не надав. Акти загальної форми про відмову в підписанні спірних актів не складались, до справи відповідачем не залучено. Неузгодженість сторонами порядку та місця підписання актів на віднесення на відповідальность вантажовласника не позбавляє позивача від обов`язку складання актів в порядку, визначеному законодавством, а саме п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами. Таким чином, вказані акти не можуть підтверджувати вину позивача в зайнятості колій на станції примикання.

Відповідно до ЄТП роботи станції Кривий Ріг та під`їзної колії позивача передбачено, що операції по прибуттю поїздів на ст. Кривий Ріг (обробка поїздів) мають бути проведені в час, що дорівнює 216 хв (3,6 год) - для порожніх вагонів, 174 хв. (2,9 год.) - для завантажених вагонів.

Втім, з Положення про зайнятість колій вбачається, що на колії №3 (наказ про затримку №228) обробка поїзду №1631 тривала з 16.15 год. 25.08.2012р. по 26.08.2012р. 01.05 год (майже 9 год.), поїзду №3611 - з 00.05 год. 28.08.2013р. по 15.50 год. 28.08.2012р. (майже 15.45 год), поїзду №3504 - з 07.25 год. 30.08.2012р. по 18.10 год 30.08.2012р. (майже 11 год.), поїзду №1402 - з 23.35 год. 31.08.2012р. по 10.45 год. 02.09.2012р. (майже 35 год.), поїзду №3561 - з 11.05 год. 02.09.2012р. по 20.40 год. 02.09.2012р. (майже 9 год). Обробка вагонів понад встановлений ЄТП час відбувалась за період затримки вагонів по наказу №228 також на коліях №№ 4,56,8,9,11,14, по наказу № 246 на коліях №№ 3,4,5,6,9,11 та коліях №№3,4,5,6,8,9,14 по наказу №236 тощо (а.с. 218-228 т.2).

Таким чином, проаналізувавши положення зайнятості колій, суд вбачає значне перевищення обумовленого часу на обробку вагонів, що не спростовує і сам відповідач (а.с. 11, т.3), тобто колії були зайняті з причин несвоєчасної обробки залізницею вагонів, що виключає вину позивача у зайнятості колій на станції примикання.

Щодо колії № 1б, то відповідно до ЄТП роботи під`їзної колії на станції Кривий Ріг - ця колія також є приймально-відправного призначення, у тому числі для парних та непарних вантажних поїздів.

Крім того, спірні вагони простояли на станціях затримки 9 діб (ст. Саксагань), 7 діб (ст. Батуринська), 6 діб (ст. Придніпровська), тоді як з Положення про зайнятість колій вбачається, що в цей період залізниця здійснювала подачу відповідачу під завантаження-вивантаження інші вагони.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем не доведено факту неможливості подачі спірних вагонів, затриманих на станціях підходу, впродовж періоду їх затримки. Тому слід визнати, що підстави для затримки вагонів і як наслідок нарахування плати за їх користування, за час затримки, були відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ по справі №904/1604/13-г від 11.09.2013р.

За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що в порушення умов договору та нормативно-правових актів залізницею була неправомірно нарахована та списана з позивача плата за користування вагонами, що є його збитками в розумінні ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України та ст.ст. 224,225 Господарського кодексу України, оскільки наявний повний склад цивільного правопорушення.

Апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції щодо обчислення строку позовної давності відповідно до ст. 315 Господарського кодексу України. Позивач звернувся до суду в межах визначеного цією нормою строку позовної давності (збитки завдані 04.09.2012р., претензія від 03.12.2012р., відповідь не отримана, перебіг строку позовної давності починається з 04.03.2013р. і спливає 04.09.2013р., позов заявлено 22.08.2013р.) тому заява відповідача про його застосування та його доводи щодо порядку обчислення позовної давності судом відхиляються.

Доводи відповідача про припинення провадження у справі правомірно відхилені господарським судом, оскільки як вбачається із рішення суду від 15.07.2013р. у справі №904/1663/13-г предметом позову було стягнення на підставі положень ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутих коштів. В той час, як у даній справі предметом вимог є стягнення збитків, завданих порушенням відповідачем умов договору та вимог нормативно-правових актів щодо нарахування та списання плати за користування вагонами.

За даних обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення господарського суду, як прийняте за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2013р. у справі № 904/6561/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - 49602, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108 (п/р 26039000002000 у ДФ АБ «Експрес-Банк», м. Дніпропетровськ, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - 50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (п/р 26006315658300 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00191000) збитки - 92 706,24 грн (дев`яносто дві тисячі сімсот шість грн 24 коп), судовий збір за розгляд позовної заяви - 1854,13 грн (одну тисячу вісімсот п`ятдесят чотири грн. 13 коп) та судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 927,07 грн (дев`ятсот двадцять сім грн 07 коп).

Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 27.12.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна