Рішення № 36416405, 25.12.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2013 р. Справа № 910/1561/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТриМоб" м. Київ

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Анісімов В.В.

від відповідача - уповноважена особа Недбал А.В.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач по справі) звернулося з позовом про визнання недійсним укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "ТриМоб" (відповідач) договору №28101/29523-235/7-4-62 від 15.06.2012року про виготовлення та видачу технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.10.2013року справу передано за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

Ухвалою від 13.11.2013р. справа прийнята до провадження суддею Ємленіновою З.І.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав та просить визнати недійсним договір № 28101/29523 від 15.06.2012року на підставі ч. 1 ст.203, ч.1 ст. 215 ЦК України, посилаючись на те, що спірний договір не відповідає вимогам закону.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що при укладенні договору сторони узгодили усі істотні умови договору, в тому числі і фактичне місцезнаходження об'єкта будівництва. Він зазначає, що до укладення договору, 13.06.2012року, позивач прийняв від відповідача заявку на виготовлення та надання технічних умов інженерного забезпечення об'єкта будівництва в пункті 4 якої зазначені місцезнаходження об'єкта будівництва - на даху 5-ти поверхового адміністративного будинку ХАНО м.Херсон, вул. Покришена, 41, тобто позивачу до укладення договору було відомо про те, що базова станція електрозв'язку розташована на даху будинку і це не стало перешкодою укладення спірного договору.

До того ж відповідач перерахував, а позивач прийняв від відповідача вартість робіт за договором в сумі 586грн. 39коп., однак в передбачені договором строки не приступив до виконання робіт, що змусило відповідача звернутися з позовом до суду про зобов'язання позивача виконати умови договору. Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.01.2013 року по справі №923/15/13-г, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013року, проаналізовано умови договору від 15.06.2012року та зобов'язано позивача виготовити і надати відповідачу технічні умови інженерного забезпечення електропостачання об'єкта будівництва - базової станції мобільного зв'язку за адресою м. Херсон вул. Покришена, 41 за актом приймання-передачі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

15 червня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТриМоб" (відповідач) укладено договір №28101/29523-235/7-4-62 відповідно до якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати роботи (послуги), а саме: виготовити на надати товариству з обмеженою відповідальністю "ТриМоб" за актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) технічні умови інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування - базової станції мобільного зв'язку за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 41.

За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання з виготовлення та видачі технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування (потужністю від 5 до 50 кВт) 1 категорії РЕМ на протязі 10 робочих днів. Відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості робіт в сумі 586грн.39коп. протягом 5 днів після підписання договору, в позивач - розпочинає роботи після проведення оплати та передає їх відповідачу по акту приймання-передачі не пізніше 10 робочих днів з моменту оплати.

Предметом спору є визнання недійсним укладеного між сторонами договору №28101/29523-235/7-4-62 від 15.06.2012року про виготовлення та видачу технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування з підстав передбачених ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України.

Розглядаючи позовні вимоги суд враховує, що згідно з частиною 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, на яку посилається позивач, зміст правочину повинен відповідати вимогам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Правочин від імені юридичних осіб вчиняється їх органами, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Матеріалами справи доведено, що спірний договір №28101/29523-235/7-4-62 від 15.06.2012року укладено в письмовій формі, він підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою. Договором узгоджено істотні умови договору, в тому числі порядок та строки перерахування вартості робіт відповідачем та строк виконання цих робіт позивачем.

Відповідно до пункту 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди, залежно від предмета і підстав позову, повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає спірний правочин.

При розгляді справи було встановлено, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства в сфері містобудування.

Так, статтею 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надано визначення технічних умов. Технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо, - тепло, - енерго і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливних вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної, техногенної безпеки.

Відповідно до статті 4 вищезазначеного Закону об'єктами будівництва є будинки, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

З урахуванням визначень наведених статтями 4, 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва , на які можуть бути видані технічні умови, є будівлі, а також споруди будь-якого призначення.

В той же час відповідно до наказу Фонду державного майна України, Державного комітету з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження порядку визначення вартості відтворення чи заміщення земельних поліпшень - будинків, будівель та споруд малоповерхового житлового будівництва, а також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004року №1442 спорудами визнаються будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Системний аналіз вищезазначених норм свідчать про те, що базова станція електрозв'язку НS KНE РОК, яка є об'єктом, на який спірним договором від 15.06.2012року передбачено виготовлення та видача технічних умов інженерного забезпечення електропостачання, не є спорудою, оскільки вона розташована на даху будинку і пов'язана з будинком, та не має зв'язку з земельною ділянкою.

З урахуванням вищезазначеного, видача окремих технічних умов на об'єкт базової станції розташований в м. Херсоні по вул. Покришена №41 на даху п'ятиповерхового будинку неможлива, так як вона не є об'єктом будівництва і повина розглядатися як реконструкція будинку, а не окреме будівництво.

Таким чином, договір № 28101/29523/235/7-4-62 від 15.06.2012року не відповідає вищезазначеним нормам законодавства, що регулює правовідносини в сфері містобудування, а саме: ст. ст. 4, 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 є підставою визнання договору недійсним.

При цьому суд зазначає, що цивільне законодавство визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення не будь-яких прав і обов'язків, а лише тих, які є досяжними та законними. Тобто правочин повинен бути правомірною вольовою дією сторін.

Посилання відповідача на те, що позивачу було відомо про місцерозташування базової станції на даху будинку до укладення договору із заявки відповідача, яку позивач отримав 13.06.2012року і в пункті 4 якої зазначено, що об'єкт розташований на даху 5-ти поверхового адміністративного будинку, не свідчить про законність договору і не є підставою відмови в задоволенні позову.

Не є належним доказом законності спірного договору і посилання відповідача на рішення господарського суду Херсонської області від 29.01.2013 року по справі №923/15/13-г, залишене в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013року, оскільки предметом зазначеного спору було зобов'язання позивача виконати обов'язки за договором від 15.06.2012року. При цьому із змісту рішення не вбачається, що судом досліджувалися підстави недійсності договору. Технічні ж умови були видані позивачем на виконання рішення зазначеного суду, оскільки це рішення та постанова апеляційної інстанції є обов'язковими до виконання. Однак закон не позбавляє сторону права звертатися з позовом про визнання недійсним договору у разі його виконання.

Заперечення відповідача, а також докази надані ним додатково в засіданні суду 25.12.2013року підтверджують наявність у нього документів дозвільного характеру на проведення будівництва базової станції на даху багатоповерхового будинку, відповідність будівництва діючим нормам і стандартам та готовність об'єкту до експлуатації.

Однак слід наголосити, що декларації були видані відповідачу в 2013році, тобто їх не існувало на момент укладення договору, отже вони не стосуються правовідносин сторін. До того ж в наданих відповідачем документах мова іде про будівництво об'єкта, а не про об'єкт будівництва. В той же час відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» поняття об'єкта будівництва є складовим поняттям об'єкту, а тому не є тотожним., в той час як технічні умови видаються лише на будівлі та споруди.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, базова станція підходить під поняття установки, а отже є об'єктом, в той же час вона не підпадає під визначення будівлі чи споруди, надане в нормативно-правових актах.

Інші докази та пояснення відповідача судом відхиляються, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються вищезазначеним.

З урахування вищезазначених норм права позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір № 28101/29523/235/7-4-62 від 15.06.2012року про виготовлення та видачу технічних умов інженерного забезпечення об'єкта містобудування, укладений між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТриМоб".

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТриМоб" м. Київ, вул. Предславинська, 34А, р/рахунок 26007022620000 в АТ «Брокбізнесбанк», м. Київ, МФО 300249, ідентифікаційний код 37815221 на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон, вул. Пестеля, 5, п/рахунок 26007010068166 ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ідентифікаційний код 05396638 - 1147грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 грудня 2013р.

Суддя З.І. Ємленінова