Рішення № 36416268, 12.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18844/13 12.12.13

за позовом публічного акціонерного товариства «Київцемент»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Трейд Груп»

про стягнення боргу 104 683,34 грн.

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача Іваницька О.П.(за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київцемент» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Трейд Груп» про стягнення боргу 104 683,34 грн. (101 037,40 грн. основного боргу та 3 645,94 грн. трьох процентів річних).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти оплати товару, поставленого позивачем за договором № Дц 14-01-2012 від 03.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/18844/13, розгляд справи призначено на 31.10.2013 р.

Через канцелярію суду 28.10.2013 р. від позивача надійшли документи по справі, які було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Вимоги ухвали суду від 03.10.2013 р. не виконав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 10.12.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

03.01.2012 р. між публічним акціонерним товариством «Київцемент» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс Трейд Груп» (покупцем) було укладено договір поставки № Дц 14-01-2012 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцю цемент (далі - цемент), в кількості, асортименті, по ціні та на умовах, зазначених в цьому Договорі, а покупець зобов'язується прийняти такий цемент і сплатити за нього ціну, визначену відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору ціна цементу, який буде поставлятися постачальником протягом терміну дії цього Договору, вказується в Додатках до цього Договору, які складають його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 5.1 Договору платежі за цемент, продаж та поставка якого є предметом цього договору, покупець здійснює шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в рахунку-фактурі останнього у вигляді авансового платежу (передплати) за кожну партію цементу в розмірі 100% вартості такої партії цементу.

Згідно з п. 5.3 Договору при здійсненні оплати за цемент згідно з умовами цього Договору покупець зобов'язаний у графі призначення платежу в платіжному дорученні на перерахування відповідних сум, обов'язково зазначати номер і дату укладання цього Договору. У випадку відсутності в платіжних дорученнях покупця посилань на номер і дату укладення цього договору постачальник має право зарахувати грошові кошти, отримані від покупця за таким платіжним дорученням, в наступній черговості: у першу чергу зарахувати такі грошові кошти в рахунок погашення штрафних санкцій, нарахованих покупцю (якщо вони будуть мати місце); у другу чергу зарахувати грошові кошти в рахунок погашення існуючої заборгованості покупця за будь-якими іншими договорами, які були укладені між сторонами (в разі наявності такої заборгованості); у третю чергу зарахувати грошові кошти в рахунок оплати цементу за цим Договором,

Кількість цементу та порядок його оплати сторони погоджували окремо у додаткових угодах.

Так, додатковою угодою № 6 сторони погодили поставку 500 тонн цементу вартістю 920 грн. за тонну, яка мала бути поставлена постачальником та оплачена покупцем протягом періоду з 01.07.2012 по 31.07.2012 р.

На виконання умов Договору та додаткових угод 1, 2, 4, 6 до нього у період з 12.01.2012 р. по 05.07.2012 р. постачальник поставив покупцю товар на суму 581087,40 грн.

Покупець оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 480 050,00 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 101 037,40 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 101 037,40 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата товару.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 101 037,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3 645,94 грн. трьох процентів річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за додатковою угодою № 6 до Договору, якою передбачено строк оплати з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., а тому зобов'язання є простроченим з 01.08.2012 р.

Відповідно до розрахунку суду з відповідача за період з 01.08.2012 р. по 31.08.2013 р. підлягає стягненню 3 288,56 грн. трьох процентів річних.

У задоволенні вимог про стягнення 357,38 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 101 037,40 грн. основного боргу та 3 288,56 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 2 086,52 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Трейд Груп» (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 210, кв. 81, код 36538525) на користь публічного акціонерного товариства «Київцемент» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26, код 04880386) 101 037 (сто одну тисячу тридцять сім) грн. 40 коп. основного боргу, 3 288 (три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 56 коп. трьох процентів річних та 2 086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 27.12.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова