Рішення № 36416258, 24.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2013 року Справа № 913/2916/13

Провадження №17/913/2916/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромет», м. Харків,

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 476 643 грн. 95 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Данилкіна Н.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Шпаковська О.Г., довіреність № 36 від 21.08.2013;

від відповідача - Алфімов М.П., довіреність б/н від 23.01.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромет» (далі - позивач) заявлені вимоги про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (далі - відповідач) боргу в сумі 449214,51 грн., пені у сумі 42751,21 грн. та 3% річних у сумі 8551,42 грн. за договором поставки №141011-01 від 14.10.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору поставки №141011-01 від 14.10.2011 позивач здійснив поставку відповідачу товар, відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару виконав не в повному обсязі у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 449 214,51 грн. Крім того, за порушення строків оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 42751,21 грн. та 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 8551,42 грн.

22.11.2013 на адресу господарського суду Луганської області позивачем було надіслано заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки при подачі позову було допущено помилку в розрахунках пені та з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості в розмірі 20 000,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості в загальній сумі 475047,02 грн., в томі числі: борг у сумі 429214,51 грн., пені - 35935,66 грн., 3% річних 9896,85 грн.

Відповідна заява прийнята судом до розгляду.

23.12.2013 на адресу господарського суду Луганської області позивачем було надіслано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості в загальній сумі 476 643,95 грн., в томі числі: борг у сумі 427 270,51 грн., пені - 38 492,85 грн., 3% річних 10880,59 грн.

Відповідна заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві.

Зокрема зазначив, що на цей час у відповідача не виникло обов'язку по сплаті товару.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом не розглядається, оскільки представник відповідача прибув в судове засідання та зазначив про недоцільність розгляду даного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

14.10.2011 між сторонами у справі був укладений договір поставки №141011-01 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується передати в встановлений строк товар у власність покупця (відповідач), а останній прийняти та оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі (а.с. 11-14).

До договору №141011-01 від 14.10.2011 сторонами було підписано специфікації №01 від 02.11.2012 на загальну суму 1 490 152,5 грн. та №2 від 14.11.2012 на загальну суму 247 200,00 грн. (а.с. 65, 66).

Як зазначено у п. 2.1 Договору, кількість поставленого товару, ціна за одиницю товару, асортимент, зазначаються у Специфікаціях (Додаток №1), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно пункту 3.1 Договору, ціна Товару за одиницю та по позиціях зазначена у специфікаціях до Договору. Загальна сума цього Договору визначається загальною сумою усіх специфікацій, які є складовими та невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що після узгодження та підписання сторонами специфікації, Постачальник виставляє рахунок на загальну вартість специфікації на протязі 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку Покупець здійснює авансовий платіж у розмірі 100% суми, зазначеної у рахунку простим банківським переводом на поточний рахунок Постачальника.

Як зазначено у п. 3.4 Договору, порядок оплати за кожною конкретною узгодженою партією Товару оговорюється у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у разі несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

В пункті 8.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2012.

Згідно п. 8.4 Договору, у разі, якщо за один місяць до спливу строку дії Договору ні одна зі сторін не заявить про його припинення, то він вважається пролонгованим на той ж строк та на тих же умовах.

Позивач зазначає, що належно виконав свої зобов'язання та в повному обсязі здійснив поставку продукції відповідачу за видатковими накладними: № 1030012 від 30.10.2012 на суму 384800,00 грн. (а.с. 15), №1122016 від 22.11.2012 на суму 250080,00 грн. (а.с. 18), №0327006 від 27.03.2013 на суму 345910,50 грн. (а.с. 21).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи за довіреностями: № 1836 від 30.10.2012 (а.с. 17); № 1954 від 22.11.2012 (а.с. 19); № 433 від 26.03.2013 (а.с. 23).

На оплату поставленої продукції, позивачем було виставлено відповідні рахунки відповідачу (а.с. 67-71).

Крім того, позивач зазначає, що за вищезазначеними видатковими накладними було здійснено передплати, а саме:

- за видатковою накладною №1030012 від 30.10.2012 передплата складає 366200,00 грн.,

- за видатковою накладною № 1122016 від 22.11.2012 передплата складає 126480,00 грн.,

- за видатковою накладною №0327006 від 27.03.2013 передплата складає 43526,00 грн.

Також позивач зазначає, що він надав відповідачу транспортні послуги з доставки вантажу транспортом позивача, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0227013 від 27.02.2013 на суму 1750,01 грн. та рахунком на оплату №0129004 від 29.01.2013 (а.с. 24-25).

Позивач вказує, що відповідач прийняв вищезазначену продукцію, але в порушення умов Договору не оплатив її. Таким чином, загальна вартість поставленої, але не оплаченої по вказаним накладним продукції складає 427 270,51 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 38 492,85 грн. та 3% річних у сумі 10 880,59 грн.

26.06.2013 позивач направив відповідачу претензію. Дану претензію, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав 15.07.2013, але відповіді не надав.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставляв відповідачеві товар та надавав послуги з транспортування, а відповідач не здійснив оплату поставленого товару та наданих послуг у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 427 270,51 грн., яка підтверджується матеріалами справи, зокрема актом звірки взаємних розрахунків та підлягає задоволенню.

Суд не приймає заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, твердження відповідача про те, що термін оплати не наступив та відповідно і прострочення грошового зобов'язання зі сторони відповідача не має, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у разі несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

За невиконання умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 38 492,85 грн.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов'язання за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 10 880,59 грн.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що після узгодження та підписання сторонами специфікації, Постачальник виставляє рахунок на загальну вартість специфікації на протязі 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку Покупець здійснює авансовий платіж у розмірі 100% суми, зазначеної у рахунку простим банківським переводом на поточний рахунок Постачальника.

Як зазначено у п. 3.4 Договору, порядок оплати за кожною конкретною узгодженою партією Товару оговорюється у відповідній специфікації.

Суд не погоджується з відповідними нарахуваннями пені та 3% річних з огляду на наступне.

Товар, який поставлено за видатковою накладною № 1030012 від 30.10.2012 та отримано відповідачем, не відноситься до жодної специфікації до договору, які були надані позивачем. Про не відповідність поставленого товару жодній специфікації свідчать різні класифікуючи критерії зазначені в специфікаціях та видатковій накладній, а саме: ціна, кількість та вид товару.

Таким чином, оскільки спеціального строку оплати за видатковою накладною № 1030012 від 30.10.2012 не встановлено, суд застосовує п. 3.2 договору.

Пунктом 3.2 договору сторони домовились, щодо терміну оплати поставленого товару - постачальник виставляє рахунок на загальну вартість специфікації на протязі 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку Покупець здійснює авансовий платіж у розмірі 100% суми, тобто право позивача щодо нарахування пені та річних виникає лише після спливу цього терміну.

З пояснень позивача та наданих ним матеріалів не вбачається належних доказів вручення рахунків відповідачеві, а тому неможливо встановити початок порушення останнім терміну оплати поставленого товару, внаслідок чого підстави для нарахування пені та 3% річних за порушення термінів оплати за видатковою накладною № 1030012 від 30.10.2012 відсутні.

Товар, який поставлено за видатковою накладною № 0327006 від 27.03.2013 та отримано відповідачем, відноситься до специфікації № 01 від 02.11.2012.

Відповідно до п. 3 даної специфікації оплата здійснюється в наступному порядку - передплата 50% на розрахунковий рахунок продавця до 06.11.2012. Кінцева оплата 50% здійснюється покупцем за повідомленням продавця про готовність продукції на заводі виробника.

Матеріали справи не містять жодного повідомлення продавця про готовність продукції на заводі виробника.

Таким чином, виходячи зі змісту п.3 специфікації № 01 від 02.11.2012 не можливо встановити початок порушення відповідачем терміну оплати послуг.

Визначити початок порушення відповідачем терміну оплати послуг відповідно до п. 3.2 договору є також не можливим, оскільки з пояснень позивача та наданих ним матеріалів не вбачається належних доказів вручення рахунків відповідачеві.

З огляду на викладене, підстави для нарахування пені та 3% річних за порушення термінів оплати за видатковою накладною № 0327006 від 27.03.2013 відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що при нарахуванні пені позивачем не визначено період, за який нараховується пеня, що також унеможливлює здійснення перевірки правильності нарахування пені.

Товар, який поставлено за видатковою накладною № 1122016 від 22.11.2012 та отримано відповідачем, відноситься до специфікації № 2 від 14.11.2012.

Відповідно до п. 3 даної специфікації оплата здійснюється в наступному порядку - 50% передплата, 50% - до 25.12.2012.

При нарахуванні пені за відповідною видатковою накладною позивачем не визначено період, за який нараховується пеня, що унеможливлює здійснення перевірки правильності нарахування пені.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги стосовно стягнення пені за видатковою накладною № 1122016 від 22.11.2012 слід відмовити.

Що стосується нарахування 3% річних за видатковою накладною № 1122016 від 22.11.2012 то при здійсненні розрахунку позивачем було допущено арифметичну помилку, оскільки початок порушення терміну оплати починається з 26.12.2012, а не з 25.12.2012.

Перерахувавши заявлені позивачем 3% річних за видатковою накладною № 1122016 від 22.11.2012 суд дійшов висновку, що до стягнення підлягають 3% річних в загальній сумі 3712,67 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог. В частині відмовлених позовних вимог, судові витрати у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог.

За таких обставин, позивачу слід повернути із Державного бюджету України частину зайво сплаченого судового збору у зв'язку зі зменшенням позовних вимог в сумі 477,46 грн., сплачений платіжним дорученням від 15.10.2013 №410 згідно до ухвали суду.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, б. 5-Д6/1, код 04643841, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромет», 61017, м. Харків, вул. Котлова, 95, код 37575023, заборгованість за договором поставки №141011-01 від 14.10.2011 в розмірі 427 270 грн. 51 коп. (чотириста двадцять сім тисяч двісті сімдесят гривень 51 коп.), 3 % річних в розмірі 3712 грн. 67 коп. (три тисячі сімсот дванадцять гривень 67 копійок) та витрати зі сплати судового збору в сумі 8619 грн. 66 коп. (вісім тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 66 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2013.

Суддя А.В. Секірський