Рішення № 36416232, 12.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 925/1658/13 12.12.13

За позовомприватного малого підприємства «Імперія»До товариства з обмеженою відповідальністю «Флекстрейд»Простягнення 62216 грн. Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Палямар Л.І. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне мале підприємство «Імперія» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Флекстрейд» про стягнення 62216 грн. за договором купівлі-продажу № 01 від 21.08.2013 р., з яких: 61600 грн. боргу, 408,42 грн. інфляційної складової боргу, 207,58 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.10.2013 р. порушено провадження у справі № 925/1658/13.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.11.2013 р. справу передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки відповідач знаходиться за адресою: 03127, м. Київ, вул. Васильківська, 55, кімната 4.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2013 р. розгляд справи призначено на 02.12.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.08.2013 р. між приватним малим підприємством «Імперія» (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Флекстрейд» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 01 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати покупцеві борошно пшеничне вищого ґатунку в кількості 22 тонни (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору оплата за відвантажений товар здійснюється на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5 робочих днів з моменту відвантаження товару.

Позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 61600,00 грн. (докази - в матеріалах справи).

До 29.08.2013 р. покупець 61600,00 грн. за товар не сплатив.

Станом на день розгляду справи 61600,00 грн. заборгованості відповідачем не погашено.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 61600,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Позивач заявив до стягнення, крім 61600 грн. боргу, 408,42 грн. його інфляційної складової. У той же час, у період з 01.09.2013 р. по 10.10.2013 р. сукупний індекс інфляції дорівнював одиниці. Таким чином, вимоги про стягнення 408,42 грн. інфляційних задоволенню не підлягають.

Вимоги про стягнення 207,58 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Флекстрейд» (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 55, кімната 4, код 38603339) на користь приватного малого підприємства «Імперія» (46012, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Хліборобна, 35 літ. «А», код 25347147) 61600 грн. боргу, 207,58 грн. процентів річних, 1709,21 грн. судового збору.

В іній частині позову відмовити.

Рішення підписано 23.12.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун