Постанова № 36415730, 26.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року справа № 823/3917/13-а

09год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представника позивача - Охват В.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІV-й квартал 2010р. в сумі 656,34грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2011р. №803 та постановою Правління Пенсійного фонду України від 01.07.2011р. №21-2 прийнято рішення про припинення УПФУ в Соснівському районі м. Черкаси та УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси шляхом злиття в управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, яке є правонаступником всіх прав та обов'язків управлінь, що злились.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 зобов'язаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Проте, відповідач належні суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачує, в зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання прибув та просив задовольнити позовні вимоги повністю з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив. В підтвердження того, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться супровідні листи, з яких вбачається, що відповідачеві направлялися ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судових засідань на 19.12.2013р. та 26.12.2013р. (а.с.13,19).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.3 ст.11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 ст.14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до ст.15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрований суб'єктом господарювання 01.01.2001р., ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, а також зареєстрований в Пенсійному фонді, а тому є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 ч.2 ст.19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 ст.20 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно ч.12 ст.20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п.п.4 п.8 розділу XV Закону №1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. №1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010р. №2154-VI становив з 1 жовтня по 1 грудня 2010 року - 907 грн. та з 1 грудня 2010 року - 922 грн., а розмір мінімального страхового місячного внеску за ці періоди відповідно: з 1 жовтня по 1 листопад 2010 року - 301 грн. 12 коп. (907 грн. х 33,2%), з 1 по 31 грудня 2010 року - 306 грн. 10 коп. (922 грн. х 33,2%).

Судом встановлено, що позивачем проведено перевірку відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010р., за результатами якої було складено акт перевірки №670 (а.с.6).

В ході перевірки встановлено, що сума страхових внесків на пенсійне страхування, сплачених відповідачем, нижча мінімального страхового внеску, в зв'язку з чим за період з жовтня по грудень 2010р. відповідачу було донараховано 908,34грн. страхового внеску (301грн.12коп. х 2 місяці + 306,10грн.).

В подальшому, ФОП ОСОБА_2 частково сплатив 252,00грн. страхових внесків.

З урахуванням часткової сплати, станом на 01.02.2011р. сума несплаченої частини страхових внесків становить 656,34грн. (908,34грн. - 252,00грн.), що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.5).

На підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу № Ф - 670 від 01.02.2011 року. Вказана вимога повернулася до управління з відміткою: «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.7).

Частина 8.3. статті 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 передбачає, що вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно витягу з ЄДР місце реєстрації відповідача є: 18010, АДРЕСА_1, куди і направлялася вимога про сплату боргу, в зв'язку з чим вона вважається врученою.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України становить 656,34грн.

У відповідності до ч.15 ст.106 Закону №1058-IV, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Частиною 2 ст.15 Закону №1058-IV визначено, що недоїмка це - суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки визначені ст. 20 зазначеного закону.

Беручи до уваги те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 656,34грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 86, 128, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код - 37930126) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІV-й квартал 2010р. в сумі 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 34 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 27.12.2013р.