Ухвала суду № 36415178, 27.12.2013, Господарський суд м. Києва

1">c="herb.gif" height=70 width=52>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98/FONT>

_______________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство

27.12.13

№ 910/25221/13.

Суддя Баранов Д.О., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Єліт-Бізнес" (ідентифікаційний код 35196699) про порушення справи про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єліт-Бізнес" в особі ліквідатора юридичної особи звернулося до господарського суду із заявою № 24/12-1 від 24.12.2013 р. про порушення справи про своє банкрутство в порядку ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає її такою, що підлягає поверненню заявнику без розгляду зважаючи на таке.

Статтею 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, так само як і заява про порушення провадження у справі про банкрутство, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов.

У п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви, так само як і до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, додаються документи, котрі підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Загальні вимоги до оформлення та змісту заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлені у ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім того, у ч. 1 ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Дослідивши матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Єліт-Бізнес", суд встановив, що боржник не дотримався у повному обсязі загальних положень порядку ліквідації юридичної особи, встановлених ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

Так, боржником не подано разом з заявою доказів складання та подання до органу державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період, а також первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Також, суд враховує невідповідність даних проміжного ліквідаційного балансу боржника від 19.12.2013 р. поданій ліквідатором інформації, оскільки фактично загальна вартість усіх зобов’язань боржника становить 375 020 531,40 грн., а вартість активів – 0,96 грн., проте відповідно до проміжного ліквідаційного балансу пасив боржника становить 375 025 тис. грн.,а актив взагалі відсутній.

Частиною 4 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України п. від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Виходячи зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Єліт-Бізнес" та приєднаних до неї документів, у боржника відсутнє будь-яке майно, дебіторська заборгованість, грошові кошти наявні лише у розмірі 0,96 грн.

Натомість, на виконання вимог ч. 4 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор боржника вказує на укладення з Компанією Бріммілтон Лімітед договору про забезпечення покриття судових витрат № 17/12/13 від 17.12.2013 р. (копію договору приєднано до матеріалів заяви), за умовами якого остання бере на себе обов’язок покрити всі судові витрати, які можуть виникнути під час судового провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Єліт-Бізнес".

Проте, ч. 4 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” носить імперативний характер, що вимагає наявність саме у особи, яка звертається до суду із заявою про своє банкрутство, майна, достатнього для покриття судових витрат, а не угод з іншими юридичними особами про забезпечення покриття судових витрат, що дозволяє вести мову про можливість збільшення в майбутньому кредиторської заборгованості у боржника у вигляді неповернутих сум сплаченого судового збору, що станом на даний час є досить значною.

Отже, описані вище обставини у своїй сукупності свідчать про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Єліт-Бізнес" не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та приписам ст. 54 та ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню без розгляду особі, яка її подала.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єліт-Бізнес" про порушення справи про банкрутство з приєднаними до неї документами повернути без розгляду.

Суддя Д.О. Баранов