Рішення № 36414957, 25.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

25.12.2013 Cправа № 927/1468/13

за позовом: Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут",

вул. Автозаводська, 78 А, м. Київ, 01014;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1;

про стягнення 12 294,13грн

Суддя А.В.Романенко

за участю представників сторін:

від позивача: В.П.Гапон, довіреність №2250 від 29.10.2013, завідуючий відділом з управління майном; Д.М.Маруженко, довіреність №395 від 19.03.2013, представник /присутній у судовому засіданні 25.12.2013/;

від відповідача: ОСОБА_4, представник за довіреністю №659 від 02.12.2013; ОСОБА_1, представник за довіреністю №659 від 02.12.2013.

У порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.12.2013 оголошено перерву до 25.12.2013.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Державним підприємством "Український державний геологорозвідувальний інститут" подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10 194,61грн заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення, 900,05грн пені, 1 019,46грн штрафу, 3% річних у розмірі 180,01грн та відповідного судового збору.

До початку судового засідання 17.12.2013 від позивача надійшла заява б/н від 10.12.2013 про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої позивачем:

- зменшено розмір основного боргу - з 10 194,61грн до 8 969,77грн;

- збільшено розмір пені - з 900,05грн до 983,28грн;

- збільшено розмір 3% річних - з 180,01грн до 213,24грн;

- зменшено розмір штрафу - з 1 019,46грн до 896,98грн.

До заяви додано належні докази надсилання копії заяви на адресу відповідача.

Як вбачається з доданих до заяви документів, позивачем здійснено часткову оплату у розмірі 1 483,20грн відповідно до платіжного доручення від 01.12.2013 №199.

Крім того, позивачем змінено період нарахування пені та 3% річних, а саме замість кінцевої дати нарахування 29.10.2013 позивачем зроблено розрахунок по 10.12.2013.

Дана заява позивача б/н від 10.12.2013 не суперечить нормам ст.22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), судом приймається.

З врахуванням вищевикладеного, вимоги позивача складають 8 969,77грн боргу по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення, 983,28грн пені, 896,98грн штрафу, 3% річних у розмірі 213,24грн та відповідного судового збору.

У судовому засіданні 17.12.2013:

Представники сторін подали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які прийняті судом.

Представником позивача подано додаткові пояснення б/н від 17.12.2013, в яких, зокрема, з посиланням на п.11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (надалі - Методика №786) зазначено, що витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.

Оскільки загальні фактичні витрати балансоутримувача з утримання майна (будівлі) та плата за комунальні послуги та енергопостачання змінюються щомісячно, балансоутримувач щомісячно розраховує витрати та плату по окремим послугам, що припадають на один квадратний метр займаної (орендованої) споживачами цих послуг площі.

Внаслідок зменшення загального розміру площі, що орендується (через звільнення в будівлі приміщень орендарями та працівниками балансоутримувача у зв'язку з ліквідацією Чернігівського відділення ДП УкрДГРІ) та внаслідок застосування позивачем з початку 2013 року під час розрахунків вимог п.11 Методики №786, відбувся перерозподіл витрат на утримання майна в бік зростання частки, що підлягає відшкодуванню орендарями у загальному обсязі витрат балансоутримувача.

Одночасно, подано клопотання про залучення до матеріалів справи: довідки щодо використання площі в будівлі камерально-лабораторного корпусу по АДРЕСА_2 за грудень 2012 року та січень 2013 року, та копію наказу УкрДГРІ від 16.10.2012 №50, яким, зокрема, встановлено термін ліквідації Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту - 31.12.2012, затверджено склад ліквідаційної комісії та надано повноваження щодо управління справами Чернігівського відділення УкрДГРІ.

Представниками відповідача подано відзив б/н від 17.12.2013 (з додатками), в якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на викладені у відзиві обставини.

В усних поясненнях, з посиланням на несплату відповідачем орендної плати, представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

У свою чергу представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 25.12.2013:

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з врахуванням заяви б/н від 10.12.2013 про зміну розміру позовних вимог.

Натомість, в усних поясненнях погодились з позицією представника відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження включених позивачем до спірних рахунків витрат, зазначених у розділі «Планові накопичення для проведення поточних ремонтів».

Зокрема, наполягали на прийнятті судом рішення в даному судовому засіданні, за наявними в матеріалах справи документами.

Будь-які додаткові заяви чи клопотання у представників позивача відсутні.

Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на викладені у відзиві та усних поясненнях обставини. Одночасно подали два клопотання б/н від 25.12.2013 про залучення до матеріалів справи:

- оригіналів двосторонньо підписаних представниками балансоутримувача та орендаря актів від 08.01.2013, 04.02.2013, 05.03.2013 та від 02.04.2013 показань лічильників води;

- копії листа позивача від 12.03.2013 №331 (з додатками), в якому зазначено, зокрема, що у зв'язку з реструктуризацією УкрДГРІ, зміною балансоутримувача будинку по АДРЕСА_2, виконано внутрішній аудит витрат на утримання орендованого нерухомого майна та витрат по наданню комунальних послуг та інших послуг. Для приведення у відповідність витрат балансоутримувача і відшкодування відповідної їх частини орендарями, встановлено нові нормативи компенсування витрат з урахуванням можливостей утримання будівель та забезпечення життєдіяльності, покращення їх стану в умовах припинення основної діяльності ЧВ УкрДГРІ. В якості додатків подано копії: рахунка-фактури №201 від 18.02.2013 та акта №201 від 18.02.2013 здавання-прийняття наданих послуг про сплату компенсації за надані послуги/виконані роботи за січень 2013; рахунка-фактури №200 від 18.02.2013 на сплату орендної плати за січень 2013 року;

- копії листа-відповіді відповідача від 19.03.2013, в якому зазначено, що проведення внутрішнього аудиту не є підставою для змін нормативів компенсування витрат на утримання орендованого майна та наданню послуг;

- копії листа позивача від 28.03.2013 №498 з доданими копіями рахунку-фактури та акту №409 від 25.03.2013 здавання-прийняття наданих послуг за лютий 2013 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд встановив:

16.08.2010, між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №113-10 (надалі - Договір-1).

Розділом 1 Договору-1 визначено, зокрема, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення (НОМЕР_1) на п'ятому поверсі дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу площею 104,23кв.м, що знаходиться на балансі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту і розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Майно передається в оренду для розміщення буфету, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з п. 2.1. Договору-1, орендар вступає у строкове платне користування майном у вказаний у договорі термін, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною його частиною.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договірних зобов`язань, згідно двосторонньо підписаного акту прийому-передачі від 16.08.2010, регіональне відділення Фонду держмайна України по Чернігівській області, за погодженням з балансоутримувачем, передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування вищевказане нерухоме майно.

Угодою б/н та б/д сторони погодили, що в зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу Чернігівського відділення УкрДГРІ та переходом будівлі за адресою АДРЕСА_2 на баланс УкрДГРІ, змінено відповідні пункти Договору в частині зазначення балансоутримувача - Український державний геологорозвідувальний інститут.

Зміни вступають в силу з 01.11.2012 і діють до закінчення терміну дії договору оренди №113-10 від 16.08.2010.

Пунктом 5.11. Договору-1 встановлено, що до обов'язків орендаря належить, зокрема, здійснення витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання Договору-1 орендар зобов'язаний укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг орендарю та договір на компенсацію податку на землю.

Як вбачається з матеріалів справи, між Українським державним геологорозвідувальним інститутом через структурний підрозділ Чернігівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (балансоутримувач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №КА0405-00 від 16.08.2010 (надалі - Договір-2) за умовами Розділу 1 якого, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 4 548,86кв.м, а також утримання при будинкової території, а орендар (відповідач у справі) бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт (Додаток №1) пропорційно до займаної їм площі в цій будівлі.

Орендар користується нежитловими приміщеннями (кімн. НОМЕР_1), перелік і вид елементів яких зазначено в акті обстеження та перевірки об'єкта оренди, що належить до державної власності від 01.06.2010, загальною площею 104,23кв.м, розміщених на п'ятому поверсі в будівлі, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 21.04.2010 і становить за незалежною оцінкою 368 546,83грн.

Додатком №1 до Договору-2 затверджено перелік робіт та послуг, що підлягає відшкодуванню орендарем балансоутримувачу, а саме: зарплата працівників групи обслуговування; відрахування на соціальні заходи; витрати по обслуговуванню та ремонту інженерного обладнання; витрати по обслуговуванню та ремонту пожежного обладнання; витрати по капітальному та поточному ремонту покрівлі, приміщень (в тому числі і орендованих за індивідуальних проханням орендаря), коридорів, санвузлів; витрати по прибиранню коридорів, санвузлів та при будинкової території; витрати по пропускному режиму; витрати по наданню обов'язкових додаткових послуг; витрати по утриманню приміщень по договорах - з дератизації, на ремонт обладнання, на вивіз сміття, на утримання ліфтів, на озеленення; комунальні послуги - електрична енергія, опалення, водопостачання і каналізація; інші витрати - податок на землю, накладні витрати, податок на додану вартість.

Розділом 2 Договору-2 сторонами визначено обов`язки сторін.

Так, п.2.1. закріплено обов'язки балансоутримувача, зокрема, балансоутримувач зобов'язався забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних із обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності орендарю і його співробітникам. Перелік робіт та послуг встановлюються Додатком №1, а порядок і умови їх оплати - цим Договором.

Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування і ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Згідно п.п.2.1.3. цього договору, балансоутримувач зобов'язався інформувати орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги.

У свою чергу п.п. 2.2.3. п. 2.2 Договору-2 узгоджено, зокрема, що орендар зобов'язаний не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, на рахунок балансоутримувача будівлі вносити плату за фактично виконані роботи, комунальні та інші послуги згідно Додатку №1 та за оренду приміщення.

При несвоєчасному або не в повному обсязі перерахуванні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від проіндексованої несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Сплачувати штраф у розмірі 10% від суми заборгованості у разі, якщо на дату внесення плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці.

З матеріалів справи вбачається, що супровідним листом від 12.03.2013 №331 позивачем на адресу відповідача надсилався рахунок-фактура №201 від 18.02.2013 та акт №201 від 18.02.2013 здавання-прийняття наданих послуг про сплату компенсації за надані послуги/виконані роботи за січень 2013 на суму 9 905,94грн. У даному листі позивачем зазначено, зокрема, про те, що у зв'язку з реструктуризацією УкрДГРІ, зміною балансоутримувача будинку по вул. Щорса, 12, м. Чернігів, виконано внутрішній аудит витрат на утримання орендованого нерухомого майна та витрат по наданню комунальних послуг та інших послуг. Для приведення у відповідність витрат балансоутримувача і відшкодування відповідної їх частини орендарями, встановлено нові нормативи компенсування витрат з урахуванням можливостей утримання будівель та забезпечення життєдіяльності, покращення їх стану в умовах припинення основної діяльності ЧВ УкрДГРІ.

Рахунок-фактуру №409 від 25.03.2013 та акт здавання-прийняття наданих послуг за лютий 2013 року позивачем було надіслано відповідачу листом від 28.03.2013 №498.

Крім того, також було виставлено відповідачу рахунки-фактури №624 від 18.04.2013 на сплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за березень 2013 року на суму 7 331,92грн та №717 від 21.05.2013 на сплату компенсації за надані послуги, виконані роботи за квітень 2013 року на суму 2 276,35грн.

Не погодившись з позицією позивача щодо збільшення суми компенсації, відповідач листом від 19.03.2013 повідомив позивачу, що проведення внутрішнього аудиту не є підставою для змін нормативів компенсування витрат на утримання орендованого майна та наданню послуг.

10.04.2013, угодою про розірвання договору оренди від 16.08.2010 №113-10 нерухомого майна, що належить до державної власності, сторонами, за взаємною згодою вказаний договір було розірвано. Майно передано орендарем балансоутримувачу в задовільному стані згідно акту від 10.04.2013 приймання-передачі з оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування своєї позиції щодо змін у порядку обрахунку нормативів компенсування витрат балансоутримувача, позивач посилається на внутрішнє розпорядження УкрДГРІ №98-р від 27.12.2012, яким, зокрема, встановлено:

1. Для обліку трудовитрат працівників УкрДГРІ, пов'язаних з організацією і обслуговуванням орендної діяльності, з метою наступного їх відшкодування з боку орендарів, встановлено з 01.01.2013 перелік працівників, робота яких безпосередньо пов'язана з питаннями оренди в м. Чернігів - таблиця 1.

2. У зв'язку з тяжким фінансовим станом УкрДГРІ і пов'язаною з цим неможливістю виконання невідкладних поточних ремонтів в будинку камерально-лабораторного корпусу за адресою: АДРЕСА_2, з метою забезпечення накопичення коштів на проведення цих ремонтів, включити в розрахунок витрат на утримання приміщень для орендарів статтю «Планові накопичення для проведення поточних ремонтів» на період з 01.01.203 по 31.05.2013.

Чинним законодавством України унормовано, що підзаконні нормативно-правові акти мають меншу юридичну силу ніж закони. У випадку виявлення суперечностей між нормами підзаконних нормативно-правових актів і законів, вони завжди вирішуються на користь останніх.

Зокрема, розпорядження №98-р від 27.12.2012 є локальним підзаконним нормативним актом, який діє тільки в межах конкретної установи, приймається його керівником в межах наданих повноважень з метою регулювання службової і трудової діяльності.

Пунктом 5.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» визначено, що зміна економічної ситуації є комерційним ризиком сторін договору, а тому ці обставини не можуть вважатися підставами для зміни або розірвання договору оренди (найму) або для невиконання зобов'язань за ним.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що включення позивачем до спірних рахунків сум на планові накопичення для проведення поточних ремонтів без попереднього врегулювання цього питання з орендарем шляхом внесення в законодавчовизначеному порядку змін до договору оренди, є порушенням права орендаря.

Також, згідно умов п. 1.1. Договору-2 сторонами було узгоджено, що вартість спожитої електроенергії та води обчислюється за встановленими тарифами та за показаннями лічильників орендаря для нежитлових приміщень, а для приміщень загального користування - пропорційно до займаної площі із застосуванням коефіцієнта витрат електроенергії в залежності від поверху.

У разі відсутності лічильників орендар бере на себе зобов'язання встановити їх протягом трьох місяців після укладення цього Договору. Обчислення вартості спожитої електроенергії та води за цей час буде здійснюватись пропорційно до займаної орендарем площі в будівлі.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків відшкодування витрат балансоутримувача за січень - квітень 2013 року, та не заперечувалось в усних поясненнях наданих у судових засіданнях представниками позивача, витрати за електроенергію та воду розраховувались пропорційно розміру займаної загальної площі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на п. 11 Методики №786, яким, зокрема передбачено, що витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, розподіляються між ними.

Крім того зазначає, що балансоутримувач щомісячно розраховує витрати та плату по окремим послугам, що припадають на один квадратний метр займаної (орендованої) споживачами цих послуг площі. Внаслідок зменшення загального розміру площі, що орендується (через звільнення в будівлі приміщень орендарями та працівниками балансоутримувача у зв'язку з ліквідацією Чернігівського відділення ДП УкрДГРІ) та внаслідок застосування позивачем з початку 2013 року під час розрахунків вимог п.11 Методики №786, відбувся перерозподіл витрат на утримання майна в бік зростання частки, що підлягає відшкодуванню орендарями у загальному обсязі витрат балансоутримувача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до п.5.2. Договору-2 сторонами було визначено, що зміни або доповнення до договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною.

У п. 5.4 Договору-2 сторонами було передбачено, що реорганізація балансоутримувача чи орендаря, або перехід права власності на приміщення чи будівлю до інших осіб, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і зберігає свою чинність для нового власника приміщення (їх правонаступників), якщо інше не передбачається цим договором або чинним законодавством.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 652 ЦК України унормовано, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Натомість, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ним вищевказаних дій щодо внесення змін до договору. Зокрема, представниками позивача в усних поясненнях наданих у судових засіданнях підтверджено не вчинення належних дій позивача щодо внесення змін до договору.

Суд зазначає, що здійснення перерозподілу витрат на утримання майна в бік зростання частки, що підлягає відшкодуванню орендарями у загальному обсязі витрат балансоутримувача, було можливим за умови дотримання позивачем встановленої чинним законодавством України процедури внесення змін до договору.

Нормами ст.ст. 32 - 34 ГПК України визначено, зокрема, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правило про належність доказів є обов'язковим для суб'єктів доказування. Належність доказів є мірою, що визначає залучення до процесу в конкретній справі належних доказів.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що надані позивачем рахунки не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують факт понесених позивачем витрат та виконаних робіт саме у заявленому до стягнення розмірі, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2013.

Суддя А.В.Романенко