Ухвала суду № 36414551, 20.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дністрян О.М.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року справа №249/3430/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Мосіній К.С.

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Пшеничної С.А., Воронцової Л.В., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2013 р. у справі № 249/3430/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації про визнання протоколу та рішення про позбавлення статусу інваліда війни недійсним ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації про визнання протоколу та рішення про позбавлення статусу інваліда війни недійсним.

Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2013 р. у справі № 249/3430/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2013 р. у справі № 249/3430/13-а та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що відповідно до довідки Обласної МСЕК № 3 серії 10-ААА №402737 від 23.05.2011 року йому встановлено безстроково третю групу інвалідності внаслідок травми, одержаної при виконанні обов'язків військової служби, що відповідно до норм чинного законодавства надає право на одержання пенсії та соціальних пільг як "інваліду війни".

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з листопада 1981 року по вересень 1984 року проходив строкову службу у Збройних силах СРСР - Військово-Морському Флоті ОСОБА_2 В період служби в армії в частині 81318, перебуваючи в статусі «матрос», в період відбування покарання у дисциплінарному батальйоні, 28.09.1984 р. під час робіт отримав травму та проходив лікування в військових частинах 09645 та 10450 . Постановою військово-лікарської комісії визнано неможливим проходження військової служби в мирний час та встановлено,що травма отримана при виконанні військових обов'язків, про що було зазначено в копії свідоцтва про хворобу № 104/БЧ від 20.03.1985 року (а.с.34).

У зв'язку з отриманою травмою, позивача було звільнено з військової служби та було встановлено статус інваліда війни 2 групи,потім відповідно до довідки до акту огляду МСЕК Серія 10-ААА № 402737 від 23.05.2011 року позивачеві повторно було встановлено третю групу інвалідності безстроково, причина інвалідності - травма отримана при виконанні обов'язків військової служби (а.с.4,73).

Зазначені обставини підтверджуються копіями посвідчень серії НОМЕР_1 від 19.08.2005 року, № 698390 від 19.09.2002 року виданим Управлінням праці та соціального захисту населення м.Шахтарська, та посвідченням серії НОМЕР_2 від 09.06.2011 року, виданого УПСЗН Шахтарської райдержадміністрації по заяві позивача (а.с.8,69-71).

На виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів України № 10 від 13.02.2012 року в частині встановлення статусу, відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» та листа ГУПСЗН від 16.03.2012р. № 07/07-0207, відповідачем прийнято наказ № 70-1 від 29.12.2012 року про створення комісії по проведенню роботи з перевірки встановлення статусу та затверджено Положення про комісії про проведенню роботи з перевірки встановлення статусу( далі-Положення) (а.с.35-41,91).

Відповідно до п.5 Положення, комісія має право готувати та надсилати до підприємств. Установ, організацій всіх рівнів запити, щодо перевірки та підтвердження фактів, що дають право на встановлення відповідного статусу особам, які користуються пільгами, зокрема за Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вилучати пільгові посвідчення у осіб, які користуються пільгами у разі не підтвердження фактів, що дають право на встановлення відповідного статусу, керуючись Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994р.№ 302 (а.с.94-101).

Право на отримання відповідної інформації відповідачем щодо перевірки статусу особам, які користуються пільгами , передбачено пунктами 3,4 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117, відповідно до якого до уповноважених органів відносяться Управління праці та соціального Захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, які з дотриманням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" мають право отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги, та проводити перевірку достовірності поданих документів.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, що відповідачем перевірка достовірності документів позивача, які стали підставою для надання статусу інваліда війни, здійснена в межах повноважень суб'єкта владних повноважень за урядовим дорученням, яке є обов'язковим для виконання.

14.01.2013 року у відповідь на запит відповідача за № 07/31-331 від 30.11.2012 року, філіалом Центрального військово-морського архіву (на Балтійському флоті м.Калінінград), направлено свідоцтво про хворобу № 104/БЧ від 20 березня 1985 року, виданого Госпітальною військово-лікарською комісією в/ч 10450, відповідно до якої ОСОБА_2 під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні, 28.09.84р. під час господарських робіт в частині, отримав травму поперекового відділу хребта, п.17-б) - травма отримана внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (а.с.31-32). Аналогічні висновки містяться в копії свідоцтва про хворобу № 104/БЧ від 20 березня 1985 року,засвідченої командиром військової частини 81318 (а.с.33).

04 квітня 2013 року на засідання комісії по перевірці встановлених статусів прийнято рішення, відповідно до якого у зв'язку з відсутністю в досліджених документах підстав, викладених у ст.1, ст.4, ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», скасовано статус «інвалід війни» ОСОБА_2 та рекомендовано йому звернутись до Обласної МСЕК № 3 для повторного розгляду питання про причину інвалідності , що вбачається з протоколу №07-12/01 (а.с.42-43).

Листом від 01.04.2013 року за № 31,Обласна МСЕК № 3 повідомила позивача про необхідність повторного огляду та оформлення медичних документів (а.с.51)

Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації 08 квітня 2013 року своїм листом за № 07-30420 повідомило позивача, що 04.04.2013р. на засіданні комісії по перевірці встановлених статусів було встановлено, що підстав для надання йому статусу «інвалід війни» немає у зв'язку з виявленими новими документами( а.с.67).

Зазначені дії відповідача є предметом даного позову, оскільки позивач вважає їх неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 12.05.1994 року «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Згідно з п. 13-1 зазначеної постанови у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.

Відповідно до абз.1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів № 302 від 12.05.1994 року «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Як вбачається з довідки Обласної МСЕК № 3 серії 10-ААА №402737 від 23.05.2011 року, позивачеві встановлено третю групу інвалідності безстроково, при цьому, причина інвалідності визначена як «Травма, отримана при виконанні обов'язків військової служби» на підставі копії свідоцтва про хворобу № 104/ БЧ від 20.03.1985 року, засвідчену військовим комісаром Шахтарського військового комісаріату (а.с.72).

На підставі ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі по тексту - Закон №3551) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону, до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районах воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженнях оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Пунктом 1 частини 2 цієї статті передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, п. 21 якого визначає порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузії, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.

Відповідно до п.п. 21.5 «б» п. 21 цього Положення визначено формулювання постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, - «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби», - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане тим, хто пройшов медичний огляд (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

Як зазначалось вище, причину встановлення групи інвалідності позивачеві визначено як «Травма, ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби», при цьому, висновок комісії повністю збігається зі змістом формулювання, визначеного п. 2 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», - інваліди І та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби( а.с.118).

В той же час, отримане відповідачем архівна копія свідоцтва про хворобу № 104/ БЧ від 20.03.1985 року містить інші висновки та описова частина частково не співпадає з копією, яка була предметом дослідження при встановлені позивачу інвалідності, з огляду на що на даний час проводиться кримінальне розслідування, що підтверджується листом Шахтарським міським відділом ГУ УМВС України в Донецькій області( а.с.136).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо прийняття рішення про позбавлення позивача статусу інваліда війни у зв'язку з відсутністю підстав, викладених в ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , оскільки позивач отримав травму під час відбування покарання у військовій частині у мирний час на території держави проживання, яка не перебувала у стані бойових дій і не вела їх на власній території.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і постанову ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2013 р. у справі № 249/3430/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 грудня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 25 грудня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська