Ухвала суду № 36414475, 18.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа №805/11517/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Мосіній К.С.

за участю:

представника позивача Теплякова І.О.,

представників відповідача Соколова О.А.,Атаєвої А.О., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 р. у справі № 805/11517/13-а за позовом Донецького обласного військового комісаріату до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування 1, 2 пунктів вимоги від 23.07.2013 року № 05-08-10-14/8562, як такі, що не відповідають чинному законодавству,-

ВСТАНОВИВ:

Донецький обласний військовий комісаріат звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування 1, 2 пунктів вимоги від 23.07.2013 року № 05-08-10-14/8562, як такі, що не відповідають чинному законодавству.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 р. у справі № 805/11517/13-а позовні вимоги Донецького обласного військового комісаріату до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування пунктів 1,2 вимоги від 23.07.2013 року № 05-08-10-14/8562 як такі, що не відповідають чинному законодавству - задоволено частково, внаслідок чого, скасовано 1, 2 пункти вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 23.07.2013 року № 05-08-10-14/8562. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням Державна фінансова інспекція в Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року по справі № 805/11517/13-а в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Донецькому обласному військовому комісаріату у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість прийнятого судового рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області, відповідно до плану контрольно-ревізійної на другий квартал 2013 року, в період з 27 травня 2013 року по 21 червня 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Донецького обласного військового комісаріату за період з 01.01.2011р. по 30.04.2013р., за наслідками якої складено акт № 08-13/017 від 02.07.2013р. (т.1 а.с.12-18,190-196).

Ревізією встановлено, що протягом ревізуємого періоду з 01.01.2011р. по 30.04.2013р. позивачем здійснювалось нарахування та виплата надбавки за вислугу років працівникам (не військовослужбовцям), згідно до Положення про умови та порядок виплати працівниками Збройних сил України від 17.10.2000 № 409, Галузевих угод між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнських профспілок працівників Збройних Сил, Колективним договором.

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007р. №1294 передбачено визначення умов оплати праці державних службовців та інших працівників бюджетної сфери відповідно до умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, установ, закладів та організацій відповідних галузей бюджетної сфери,згідно вимог якої оплата праці інших працівників бюджетної сфери регламентується постановою КМУ «Про оплату на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 №1298 та Наказом Мінпраці України від 02.10.1996 №77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів». Відповідно цих нормативних документів виплата надбавки за вислугу років не передбачена.

Крім того, надбавку за вислугу років працівників Збройних Сил України не передбачено Умовами оплати праці працівників. загальних (наскрізних) професій та посад бюджетних військових частин, закладів, установ, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міноборони України від 24.01.2006 №28. Тобто, Положення про умови та порядок виплати працівникам Збройних Сил України, затверджене Наказом Міністра оборони України від 17.10.2000 року № 409 суперечить нормативно-правовим актам, які зазначені вище.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про оплату праці» визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Зазначений закон є спеціальним законом, що визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та господарювання.

На підставі акту ревізії відповідачем 23.07.2013р. сформовано вимогу № 05-08-10-14/8562 щодо усунення виявлених ревізією порушень ( т.1а.с.10-11).

Відповідно до п. 1 вимоги від 23.07.2013 року Державна фінансова інспекція в Донецькій області вимагає опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб, в тому числі звільнення з займаних посад осіб, службова недбалість яких призвела до втрат бюджетних коштів.

Відповідно до п.2 вимоги , в ході ревізії встановлено, що в період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року здійснювалось нарахування та виплата надбавки за вислугу років працівникам позивача (не військовослужбовцям), яка не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 "Про оплату на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" та наказом Міністерства праці України від 02.10.1996 року № 77 "Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", що призвело до завищення витрат на загальну суму 540 536,79 грн. та зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів за на суму 196 214 грн. 85 коп., у зв'язку з чим вимагає вжити заходів щодо відшкодування зайво виплаченої надбавки за вислугу років в порядку та спосіб, що передбачений ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

Позивачем оскаржені саме п.п.1,2 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 23.07.2013 року.

Апелянтом у даній справі оскаржується рішення суду першої інстанції відносно нарахування та виплати надбавки за вислугу років працівникам позивача (не військовослужбовцям), яка не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 "Про оплату на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" та наказом Міністерства праці України від 02.10.1996 року № 77 "Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач діяв обґрунтовано, у відповідності до повноважень, які надані йому законом, правомірно здійснював у період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року нарахування та виплату надбавки за вислугу років.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України( в редакції яка діє з 2008 року) оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 дія даної постанови поширюється виключно на військовослужбовців. Однак п. 4 Постанови встановлено, що умови оплати праці державних службовців та інших працівників бюджетної сфери визначаються відповідно до умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, установ, закладів та організацій відповідних галузей бюджетної сфери.

Умови оплати праці працівників бюджетної сфери визначені Постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" №1298 від 30.08.2002р., згідно до пунктів 5, 6 якої доручено Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, а також галузевим академіям наук у місячний термін розробити і затвердити конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи.

Наказом від 17.10.2000 року №409 Міністром оборони, в межах наданих законодавством повноважень, затверджено Положення про умови та порядок виплати працівникам Збройних Сил України надбавки за вислугу років, яке погоджено з Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2000 за №757/4978, та визначено, що надбавка за вислугу років виплачується працівникам військових частин, закладів, установ, військових представництв, підприємств і організацій Міністерства оборони України, що повністю або частково фінансуються з бюджету. Надбавка обчислюється у відсотках до посадових окладів (ставок). Розмір надбавки визначається залежно від стажу роботи, який дає право на отримання такої надбавки (далі - стаж роботи), і обчислюється виходячи з посадового окладу (ставки) за основною посадою (професією) без урахування інших надбавок і доплат.

Зазначене Положення є нормативно-правовим актом та підлягає виконанню позивачем.

Окрім того, Галузевою угодою між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України (зареєстровано Міністерством праці та соціальної політики України за №30 від 28.03.2011 року) на 2011-2013 роки передбачено виплату надбавки за вислугу років відповідно до наказу Міністра оборони України №409 від 17.10.2000 року( т.1 а.с.198-215). Зазначена надбавка за вислугу років також передбачена п.4.12 Колективного договору позивача на 2012-2015 роки (т.1 а.с.70-99).

Отже, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта що Положення про умови та порядок виплати працівникам Збройних Сил України, затверджене Наказом Міністра оборони України від 17.10.2000 року № 409 суперечить нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів,тому не може бути застосовано позивачем, оскільки таких заборон, ані в Кодексі законів про працю України, ані в Постановах Кабінету Міністрів не встановлено.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 р. у справі № 805/11517/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 грудня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 23 грудня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська