Ухвала суду № 36413938, 19.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року м. Київ К/800/31127/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року

у справі № 826/1042/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабат Інвест»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної

податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-

рішення,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабат Інвест» (надалі також - «Позивач», «ТОВ «Рабат Інвест») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі також - «Відповідач»; «ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС») про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 2 листопада 2012 року № 0017291501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабат Інвест» задовольнити повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 2 листопада 2012 року № 0017291501.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року - без змін.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Рабат Інвест» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою для донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств згідно з податковим повідомленням-рішенням від 2 листопада 2012 року № 0017291501 (сума грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 118 135 грн., у тому числі 94 508 грн. за основним платежем та 23 627 грн. за штрафними санкціями), з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 10 жовтня 2012 року № 71/15-01, про порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (надалі також - «ПК України»).

Висновки відповідача про порушення позивачем вищенаведених положень ПК України ґрунтуються на тому, що платником податку у декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2012 року відображено від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами у розмірі 100 % попереднього звітного (податкового) періоду, тоді як за змістом внесених до ПК України змін сума від'ємного значення, що утворилась станом на 1 січня 2011 року, підлягає включенню до витрат у розмірі 25 % протягом 2012-2015 років.

Пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України визначено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом, емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

У разі, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Згідно із пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24 травня 2012 року № 4834-VI (набрав чинності 1 липня 2012 року) внесено зміни до пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України та передбачено лише особливі умови перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування, а саме: у 2012-2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом на 2011 рік 1 мільйон гривень та більше, станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі, якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами за своєю природою є різними. У першому випадку мова йде про перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на витрати в наступних податкових періодах до повного погашення, а в другому - про перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами.

Виходячи з вищенаведеного, від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні статті 150 ПК України не передбачалось Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24 травня 2012 року № 4834-VI при застосуванні пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і не обмежувало право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов'язань.

Отже, зміни, які внесено до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК України щодо застосування пункту150.1 статті 150 ПК України відносяться тільки до визначення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за загальними правилами та відображеного у відповідному рядку податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Відтак, будь-яких обмежень, щодо врахування повної суми від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами придбаними до набрання чинності розділом ІІІ ПК України, чинним законодавством не встановлено, а отже позивачем правомірно в повному обсязі був перенесений від'ємний фінансовий результат, що виник станом на 1 січня 2012 року від операцій з цінними паперами.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, відповідачем не встановлено порушень при визначенні позивачем від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року, а правомірність визначення позивачем суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року не ставиться під сумнів.

Разом з тим, з метою повного встановлення обставин справи позивач надав до матеріалів справи копії первинних документів (цінні папери, господарські договори, виписки про операції з цінними паперами на рахунку тощо) на підтвердження правомірності визначення суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року.

Таким чином, юридично правильними є висновки судів попередніх інстанцій про невідповідність вимогам закону податкового повідомлення - рішення від 2 листопада 2012 року № 0017291501, а відтак, суди обґрунтовано визнали вказане рішення протиправним та його скасували його.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної через п'ять днів після направлення копій особам,що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко