Ухвала суду № 36412821, 28.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/1898/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 р.

у справі №2-а-2775/10/0270

за позовом Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод»

до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Тростянецький спиртовий завод» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.09.2009 р., про що складено акт від 22.12.2009 р. №412/23-05459157, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5, п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомленням-рішення від 02.06.2010 р. №0001012320/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 346 836,00 грн., з яких 231 955,00 грн. за основним платежем та 114 881,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.03.2008 р. порушено провадження у справі про банкрутство позивача (справа №10/47-08).

При цьому, до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.08.2008 р., не внесено ТОВ «АртеІнвест» як кредитора позивача, у зв'язку тим, що ним не було подано заяви до суду про його включення.

З огляду на те, що ТОВ «АртеІнвест», не подавши заяву до суду про включення його до складу кредиторів, самостійно відмовилось від стягнення належної йому суми заборгованості за поставлений товар згідно договору від 01.11.2005 р. №0111/01/8а, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач по справі фактично отримав товар (мелясу буряку) безоплатно.

За результатами перевірки, проведеної у зв'язку з проведенням ліквідації юридичної особи, податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем завищено задекларовані показники у рядку 04.1 декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» за ІІІ квартал 2008 р. на суму 883 972,00 грн., оскільки дана сума є безповоротною фінансовою допомогою.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказав на те, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суму товарів (послуг) віднесених ним до валових витрат по першій з подій, у разі не оплати товарів (послуг) у межах строку позовної давності.

Згідно ч.2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З огляду на те, що ТОВ «АртеІнвест» не було затверджено конкурсним кредитором позивача, суди обґрунтовано зазначили про те, що фактично отриманий позивачем товар є безоплатним.

Так, відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі, коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку продавець та платник податку покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З огляду на те, що після прийняття Господарським судом Вінницької області рішення щодо затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство у ІІІ кварталі 2008 р. фактично була змінена сума компенсації вартості товарів згідно з договором, укладеним між позивачем і TOB «АртеІнвест», останній, відображаючи безоплатно отриманий товар вартістю 883 972,00 грн. у складі валових витрат фактично занизив об'єкт оподаткування.

Враховуючи викладене, обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення та наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 р. у справі №2-а-2775/10/0270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.