Ухвала суду № 36412798, 28.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/64897/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.04.2011 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 р.

у справі №2а-15493/10/13/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелене Яблуко Еко»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання рішення нечинним,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.04.2011 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 р., частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелене Яблуко Еко» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач). Визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення - рішення від 28.04.2010 р. №0007312303 у розмірі 21 040,00 грн. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти її вимог заперечує та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було проведено перевірку кафе "Дача", розташованого за адресою: вул. Кечкеметська, 178, яке належить позивачу за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт 20.04.2010 р. №0727/01/01/23/36228802, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем пп.5, 9, 12, 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягали у незабезпеченні щоденного друку фіскальних звітів чеків, неведенні у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та місцем їх реалізації, нездійсненні продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку; незабезпечені відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Також перевіркою встановлено, що порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої зберігались у місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв».

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято рішення від 28.04.2010 р. №0007322303 про застосування фінансових санкцій у розмірі 10 520, 00 грн. та №0007312303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29 720, 00 грн. (8000,00 грн. - за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, 340,00 грн. - за незберігання фіскального звітного чеку від 02.09.2009 р., 340,00 грн. - за порушення порядку використання розрахункової книжки та 21 040,00 грн. - за неведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, спірним у даному випадку є рішення про застосування штрафних (фінансових) №0007312303 у частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 21 040,00 грн.

Підставою для визначення спірної суми штрафних санкцій стало встановлення податковим органом відсутності під час перевірки податкових накладних, товарно-транспортних накладні, накладних на оприбуткування та інші накладних на товар, який знаходився на реалізації у позивача, у результаті чого, складена відомість №1, в яку включено товар, на який не було надано накладні, всього на суму 10 520, 00 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Крім того, ст. 6. цього Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менш десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що встановлена ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність настає у тому випадку, коли облік товарів за місцем реалізації та зберігання не ведеться або ведеться з порушенням встановленого порядку.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що до матеріалів справи відповідачем додана відомість №1 про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), відповідно до якої вбачається не оприбуткування 39 найменувань товарів - алкогольних та безалкогольних напоїв на загальну суму 10 520,00 грн.

У той же час, у ході розгляду справи судами попередніх інстанцій, позивачем було зазначено, що під час перевірки первинні документи знаходились в бухгалтерії підприємства, про що також було зазначено в зауваження до акту перевірки. Під час розгляду справи позивачем була надані податкові накладні від ТОВ "Метро кеш енд кері Україна", ТКФ "Юлана", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Торговий дім "АРДА", відповідні торо-транспортні та видаткові накладні, якими підтверджений факт оприбуткування товарів, що були перераховані в додатку до акту перевірки від 20.04.2010 р.

За таких обставин слід погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення приписів п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відтак спірне рішення від 28.04.20110 р. №0007312303 було правомірно скасоване у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21 040, 00 грн.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.04.2011 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 р. у справі №2а-15493/10/13/0170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.