Ухвала суду № 36411374, 12.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. справа № 2а/0470/9542/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

представників відповідача - Никоненко В.А. ( довіреність від 08.01.2013), Гавриш І.Г. ( довіреність від 12.12.2013)

представників позивача - Чікіньова Д.М. ( довіреність від 27.08.2012), Талана О.Л. ( довіреність від 27.08.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі № 2а/0470/9542/12 за позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, визнання протиправною та скасування вимоги, -

в с т а н о в и в :

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" ( далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - Відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати пункти 2, 6 і 7 Вимоги про усунення порушень, викладених в листі Відповідача № 04-06-05-15/8907 від 25.07.2012 року, щодо:

- відшкодування незаконно здійснених витрат на благодійну допомогу сумі 67000.00 грн., у тому числі, шляхом повернення коштів. В іншому випадку відшкодувати вказане порушення за рахунок винних осіб в порядку і розмірах, встановлених ст.ст.130-136 КЗпП України ( п.2 вимоги);

- перерахування до державного бюджету зайво отриманих коштів на покриття заборгованості із різниці у тарифах в сумі 1308990.31 грн. на зазначений перевіряючими рахунок або зменшити на указану суму заборгованість із різниці у тарифах при визначенні для відшкодування її суми відповідно до Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення такої заборгованості ( п.6 вимоги);

- відшкодування завищення вартості виконаних робіт у загальній сумі 229403,83 грн. з ПДВ, у тому числі, шляхом стягнення з ТОВ ВКП «Промтехуслуги» з подальшим перерахуванням 228354.23 грн. до міського бюджету. У подальшому, при оплаті вартості ремонтно-будівельних робіт забезпечити належний контроль у відповідності з вимогами законодавчих актів, за формуванням вартості робіт ( п.7 вимоги)

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що висновки Відповідача про безпідставне здійснення Підприємством незапланованих витрат на благодійну допомогу є порушенням статей 75,78 Господарського кодексу України, та призвело до спричинення Підприємству матеріальної шкоди, не мають під собою правового обґрунтування, оскільки нормативно-правові акти, на які посилається Відповідач при визначенні даного порушення, носять лише рекомендаційний характер та не є обов'язковими до виконання саме підприємствами комунальної власності. Крім того, до компетенції Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області взагалі не віднесено здійснення контролю над використанням власних коштів Позивача, спрямованих, зокрема, на благодійну допомогу. Відносно відхилення у вартості виконаних підрядних робіт ТОВ ВКП «Промтехуслуги», які були прийняті та оплачені Позивачем, що виникли внаслідок невідповідності вартості (ціни) машино-години експлуатації автотранспорту та будівельних машин, МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" зазначають, що після укладення підрядних договорів за результатами проведених тендерів, Позивач не мав права в односторонньому порядку змінювати ціну договорів, адже це б суперечило приписам Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та Цивільному і Господарському кодексам України. Таким чином, ТОВ ВКП «Промтехуслуги» надавало свої послуги відповідно до затвердженої калькуляції, яка відповідає актам форми № КБ-2в за вартістю та кількістю виконаних робіт, в межах вимог чинного законодавства. Щодо зайво отриманих Позивачем коштів державного бюджету на покриття заборгованості в тарифах, що призвело до матеріальної шкоди державному бюджету, МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" зазначає, що приписи Порядку № 955, на який посилається Відповідач у вимозі, можуть бути застосовані лише в частині визначення, які саме витрати Позивач має право віднести до фактичних витрат на виробництво. Слід врахувати, що Підприємством постійно надавалися Звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання, на підставі яких був зроблений розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населення. Вказана заборгованість була узгоджена органами державної влади і місцевого самоврядування. До того ж, сума виявленого Відповідачем порушення не підтверджується документально, що суперечить вимогам чинного законодавства. (том 1 а.с.2-13)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року позовні вимоги Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що посилання Відповідача на неможливість державних підприємств здійснювати благодійну допомогу, не відповідають вимогам чинного законодавства. Здійснення Позивачем благодійної допомоги не свідчить про порушення ним фінансового плану, адже жодних заборон відносно спрямування коштів на інші цілі, ніж встановлено фінансовим планом, чинним законодавством не передбачено. Відносно зайвого отримання Позивачем коштів державного бюджету на покриття заборгованості, суд першої інстанції зазначив, що прямі обмеження щодо відшкодування таких витрат відсутні, як і додаткова відповідальність для підприємств, які порушили такі вказівки. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивачем було вірно та без порушень нараховано фактичні витрати підприємства у Розрахунку із різниці у тарифах. Оскільки Відповідачем не було доведено правомірності власних висновків, правильність та законність вимоги, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги. (том 3 а.с.238-244)

З вказаним рішенням не погодилася Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин справи та на порушення норм матеріального права, просила постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що Позивачем не було заплановано, однак неправомірно здійснено витрати на благодійну допомогу за умов збитковості підприємства. В той час п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 року № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» ( далі - Постанова № 1673) визначає, що під час формування та затвердження фінансових планів, граничний обсяг витрат на благодійну та іншу допомогу встановлюється у розмірі не більше одного відсотка обсягу чистого прибутку. Крім того, МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", в порушення приписів п.7 Порядку № 503, п. 3-1 Порядку № 955 , незаконно включено до фактичних витрат населення витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, що призвело до незаконного використання коштів субвенції з державного бюджету на покриття різниці в тарифах в сумі 68910.06 грн. та спричинення шкоди державному бюджету на вказану суму. Посилання суду першої інстанції, в обґрунтування правомірності дій Позивача у даних правовідносинах, лише на результати перевірок з питань дотримання податкового законодавства, якими не було встановлено порушень, слід визнати помилковим, оскільки це два різні види перевірок, крім того Позивачем у сам Розрахунок з різниці в тарифах включено інші показники, ніж ті, що були подані до податкової служби. Зазначають про доведеність порушення щодо завищення Позивачем вартості підрядних робіт, яка мала місце через завищення ТОВ ВКП «Промтехуслуги» вартості експлуатації машин та механізмів, чим нанесено шкоду місцевому бюджету. ( том 4 а.с.2-16).

Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" надано заперечення на апеляційну скаргу, з посиланням на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (том 4 а.с.33-38).

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники Відповідача - Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити із підстав, у ній зазначених. Зазначали про фактичне виконання пункту 6 їх вимоги, на підтвердження чого надали рішення міської робочої групи № 2 від 25.07.2013 року, яким затверджено обсяги заборгованості з різниці у тарифах, яка утворилась в МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" станом на 01.07.2013 року.

Представники Позивача - МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили прийняти до уваги їх обґрунтування, викладені у наданих до суду запереченнях.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» створене на підставі рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 07.08.2002 року № 16/3 та зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 19.08.2002 року з присвоєнням йому ідентифікаційного коду юридичної особи 32082770.

З 03.05.2012 року по 15.06.2012 року державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» за період з 01.07.2008 року по 31.03.2012 року, за наслідком якої складено акт ревізії від 15.06.2011 року № 06-21/84.(а.с.16-95)

В подальшому, відповідачем складено та направлено на адресу позивача вимогу про усунення порушень №04-06-05-15/8907 від 25.07.2012 року, відповідно до якої МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» необхідно було, зокрема:

п.2 - відшкодувати незаконно здійснені витрати на благодійну допомогу в сумі 67000,00 грн., у тому числі шляхом повернення коштів. В іншому випадку відшкодувати вказане порушення за рахунок винних осіб в порядку і розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України та забезпечити в подальшому контроль за дотриманням вимог чинного законодавства при здійсненні витрат на благодійну допомогу.

п.6 - перерахувати до державного бюджету зайво отримані кошти на покриття заборгованості із різниці в тарифах у сумі 1308990,31 грн.; або зменшити на 1308990,31 грн. заборгованість із різниці в тарифах при визначені для відшкодування її суми відповідно до Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в тарифах на теплову енергію , послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого ПКМУ від 11.06.2012 року № 517; в подальшому формування заборгованості із різниці в тарифах проводити відповідно до вимог чинного законодавства.

п.7 - відшкодувати завищення вартості виконаних робіт у загальній сумі 229403,83 грн. з ПДВ. у тому числі: шляхом стягнення з ТОВ ВКП «Промтехуслуги» з подальшим перерахуванням 228354,23 грн. до міського бюджету; в подальшому при оплаті вартості ремонтно-будівельних робіт забезпечити належний контроль, у відповідності з вимогами законодавчих актів, за формуванням вартості робіт, у тому числі за правильністю застосування вартості експлуатації машин та механізмів. (том 1 а.с.14-15)

Скасування вказаних пунктів вимоги про усунення порушень і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на неможливість державних підприємств здійснювати благодійну допомогу не відповідають вимогам чинного законодавства. Здійснення благодійної допомоги позивачем не свідчить про порушення фінансового плану, адже жодних заборон відносно спрямування коштів на інші цілі, ніж встановлено фінансовим планом, чинним законодавством не встановлено. Відносно зайвого( за позицією фінансового органу) отримання Позивачем коштів з державного бюджету на покриття заборгованості з різниці у тарифах, суд першої інстанції виходив з того, що прямі обмеження щодо відшкодування таких витрат відсутні, як і додаткова відповідальність для підприємств, які порушили такі вказівки. Більш того, зазначене порушення Відповідачем не доведено. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивачем було вірно та без порушень нараховано фактичні витрати підприємства у Розрахунку із різниці у тарифах. Оскільки відповідачем не було доведено правомірності власних висновків, правильність та законність вимоги, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та зазначає про наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а прийняті ними рішення мають відповідати приписам частини 3 статті 2 КАС України.

Отже,і зобов'язання, які необхідно виконувати підприємствам, установам та організаціям на вимогу фінансової інспекції, також мають бути обґрунтованими та узгоджуватись з приписами законодавчих норм, на усунення порушень яких направлені дані вимоги.

Щодо пункту 2 Вимоги ( за позицією фінансового органу - порушення ст. 75,78 ГК України), на виконання якого Позивач зобов'язаний відшкодувати незаконно здійснені витрати на благодійну допомогу в сумі 67000,00 грн., у тому числі шляхом повернення коштів. В іншому випадку відшкодувати вказане порушення за рахунок винних осіб в порядку і розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України та забезпечити в подальшому контроль за дотриманням вимог чинного законодавства при здійсненні витрат на благодійну допомогу, колегія суддів зазначає.

Статтею 78 Господарського кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Стаття 75 Господарського кодексу України, на порушенні Позивачем якої наполягає фінансовий орган, регламентує особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств та містить обмеження лише щодо відсутності права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.( пункт 9 зазначеної статті)

Згідно статуту Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» є комунальним підприємством та, відповідно до п. 3.4. Статуту, здійснює право повного господарського відання, володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до чинного законодавства, цього статуту та рішень міської ради.

Згідно п. 5.10 Статуту підприємство вільне у виборі предмета договорів, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських відносин, що не суперечать законодавству України.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що законодавцем не встановлено заборону на самостійне визначення Підприємством цільового спрямування своїх видатків, так як ними визначаються умови використання фондів підприємства, створених за рахунок його прибутку. При цьому фінансовим органом не встановлено та не надано доказів, за рахунок яких коштів було здійснено витрати на благодійну допомогу в сумі 67 000,00 грн., яким чином, за їх вимогою, має бути здійснено повернення цих коштів ( кому, на який рахунок, та як проводити відповідні списання коштів), як і ким визначено, хто є винним у скоєнні, за їх позицією, встановленого ними порушення.

Більш того, відсутні будь-які правові норми, якими б передбачено відповідальність Підприємства за порушення фінансового плану, затвердженого підприємством, відтак, на МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» не може бути покладено зобов'язання з відшкодування витрат на благодійну допомогу в сумі 67 000,00 грн., оскільки і порядок проведення такого відшкодування також не передбачений.

За таких обставин рішення суду першої інстанції щодо скасування пункту 2 вимоги про відшкодування незаконно здійснених витрат на благодійну допомогу в сумі 67000,00 грн., у тому числі шляхом повернення коштів, або, в іншому випадку, відшкодування вказаного порушення за рахунок винних осіб в порядку і розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України та забезпечення в подальшому контролю за дотриманням вимог чинного законодавства при здійсненні витрат на благодійну допомогу є законним та обґрунтованим.

Посилання заявника апеляційної скарги на неврахування їх висновків щодо Порушення Позивачем статей 75,78 ГК України, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами.

Щодо правомірності та обґрунтованості пункту 6 Вимоги, яким Позивача зобов'язано на усунення виявленого порушення перерахувати до державного бюджету зайво отримані кошти на покриття заборгованості із різниці в тарифах у сумі 1308990,31 грн.; або зменшити на 1308990,31 грн. заборгованість із різниці в тарифах при визначені для відшкодування її суми відповідно до Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого ПКМУ від 11.06.2012 року № 517; в подальшому формування заборгованості із різниці в тарифах проводити відповідно до вимог чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

За позицією фінансового органу, Позивачем порушено вимоги п. 7 Порядку № 503, що полягають у безпідставному включенні до фактичних витрат з надання послуг для населення витрати електричної енергії понад затверджені питомі норми витрат, що і призвело до зайвого отримання Позивачем коштів субвенції на покриття різниці в тарифах за 2010 рік та матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 1 240 080,25 гривень.

В той же час, пунктом 7 Порядку № 503 визначено, що розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах складається за формою згідно з додатком 2, погоджується із структурним підрозділом з питань фінансів відповідного органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування, який прийняв рішення про затвердження (погодження) тарифів, та разом з підтвердними документами подається територіальним комісіям з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - територіальні комісії), утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 190 "Про утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 8, ст. 447), для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах.

Територіальні комісії протягом двох місяців з дати набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, узгоджують обсяг заборгованості з різниці в тарифах та подають Мінрегіону узагальнену інформацію про суми заборгованості з різниці в тарифах.

Фактичні витрати на послуги з постачання теплової енергії, що надаються населенню, визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води"

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що вона регламентує порядок здійснення розрахунку заборгованості з різниці у тарифах та подання цього розрахунку територіальним комісіям з погашення заборгованості для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах, але ніяк не зобов'язує ( навіть за умови складання невірного розрахунку) перераховувати до бюджету зайво отримані кошти на покриття заборгованості, як цього вимагає Відповідач із посиланням на застосування приписів вказаного Порядку.

Щодо посилання фінансового органу на порушення Позивачем приписів п. 1-3 Порядку № 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", а саме - незаконного включено до фактичних витрат населення витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, що призвело до незаконного використання коштів субвенції з державного бюджету на покриття різниці в тарифах в сумі 68910.06 грн. та спричинення шкоди державному бюджету на вказану суму, то слід зазначити, що даний порядок визначає механізм формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії , однак не містить беззастережної вимоги про те, що фактична величина понесених витрат повинна співпадати з нормуванням витрат палива та електроенергії. Крім того, Порядок № 955 у редакції, чинній до серпня 2011 року, визначав, що планування витрат для включення їх до повної планованої собівартості теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю. До планованих витрат з операційної діяльності включаються: планована собівартість реалізованої теплової енергії, адміністративні витрати, витрати із збуту теплової енергії та інші операційні витрати. ( п.6 Порядку). Пункти 15 та 16 вказаного Порядку визначають, що входить до складу загальновиробничих витрат та адміністративних витрат, до яких, зокрема, включаються загальногосподарські витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємством. Відповідачем не спростовано, що службовий легковий автотранспорт, на який витрачалися паливно-мастильні матеріали, є основними засобами Підприємства, використовується у господарській діяльності, а обсяг адміністративних витрат не перевищує 5% фактичних витрат.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування пункту 6 Вимоги з огляду на ненадання Відповідачем належних та допустимих доказів щодо порушень Позивачем п. 7 Порядку № 503 та п. 1-3 Порядку № 955 , та відсутність законодавчо визначених норм, які б містили заборону можливості відшкодування витрат на погашення заборгованості з різниці в тарифах при перевищенні нормування витрат та встановлювали додаткову відповідальності для підприємства у вигляді перерахування до державного бюджету зайво отриманих ( на думку Відповідача) коштів на покриття заборгованості із різниці в тарифах.

Посилання заявника апеляційної скарги на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи щодо даних правовідносин та безпідставне посилання суду для встановлення правомірності дій Позивача, на висновки податкового органу про відсутність у підприємства порушень щодо формування валових витрат стосовно одного і того ж періоду, колегією суддів визнаються необґрунтованими, оскільки не мають під собою правового підгрунття та не підтверджуються ніякими доказами.

Щодо пункту 7 Вимоги, якою зобов'язано Позивача відшкодувати завищення вартості виконаних робіт у загальній сумі 229403,83 грн. з ПДВ. у тому числі: шляхом стягнення з ТОВ ВКП «Промтехуслуги» з подальшим перерахуванням 228354,23 грн. до міського бюджету; в подальшому при оплаті вартості ремонтно-будівельних робіт забезпечити належний контроль, у відповідності з вимогами законодавчих актів, за формуванням вартості робіт, у тому числі за правильністю застосування вартості експлуатації машин та механізмів, колегія суддів приймає до уваги наступне.

За позицією фінансового органу Позивачем допущено завищення вартості підрядних робіт, яка виникла внаслідок завищення ТОВ ВКП «Промтехпослуги» вартості експлуатації машин та механізмів, що є порушенням п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у частині внесення недостовірних даних до первинних документів.

Доказами скоєння вказаного порушення Відповідач вважає саме результати ними ж проведеної зустрічної звірки з ТОВ ВКП «Промтехуслуги».

З огляду на приписи адміністративного судочинства, суд приймає до уваги лише належні та допустимі докази, при цьому обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається саме на суб'єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що частиною сьомою статті 11 Закону N 2939-XII передбачено, що органи Державної фінансової інспекції можуть провести контрольний захід - позапланову ревізію щодо суб'єкта господарської діяльності, який їм не підконтрольний, лише на підставі рішення суду, винесеного за поданням прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Зустрічна звірка, на відміну від ревізії, не є контрольним заходом і проводиться посадовими особами у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою.

Зазначене свідчить про те, що в ході зустрічної звірки неможливо перевірити правомірність дотримання певних вимог законодавства суб'єктом, у якого така звірка проводиться.

Тому посилання на відсутність у таких суб'єктів повного обсягу документів або завищення безпосередньо ними вартості виконаних робіт, за умови, коли така вартість відповідає умовам не скасованих і не визнаних нечинними договорів, не можна вважати належним доказом недотримання законів підконтрольною установою, що ревізується.

При цьому Відповідачем не оспорюється ні факт виконання робіт, ні їх об'єм, а також і те, що договори на виконання робіт як з підрядником, так і субпідрядниками та договірна ціна виконаних робіт у законодавчо визначеному порядку не оспорювались та не скасовувались.

Слід зазначити, що і вимоги Держфініспекції, які зобов'язується виконати Позивача, а саме - стягнути з ТОВ ВКП «Промтехуслуги» 228354,23 грн. з подальшим її перерахуванням до міського бюджету, не можна визнати законодавчо обґрунтованими та такими, що направлені на дотримання фінансової дисципліни.

Стягнення певних сум одним підприємством з іншого (про добровільну згоду не йдеться) можливе лише шляхом звернення до суду з відповідним позовом у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідальність за стан претензійно-позовної роботи в установі покладається на керівника. Недотримання встановленого порядку пред'явлення та розгляду претензій і позовів є порушенням державної дисципліни та тягне за собою відповідальність винних у цьому посадових осіб.

Виходячи зі змісту вищевказаної вимоги, Відповідач фактично зобов'язує Позивача, за наявності не оспорених і не визнаних нечинними договорів, які уже фактично виконані сторонами, звернутись до суду за стягненням певної суми лише тому, що за припущенням перевіряючих має місце завищення Підрядником Позивача вартості експлуатації машин та механізмів.

За таких обставин рішення суду першої інстанції щодо скасування пункту 7 Вимоги з підстав недоведеності порушення та невідповідності вимоги приписам частини 3 статті 2 КАС України є законним та обґрунтованим.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205,206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі № 2а/0470/9542/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 25 грудня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: О.О. Круговий