Ухвала суду № 36411087, 24.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. справа № 1170/2а-2848/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної Державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року в адміністративній справі № 1170/2а-2848/12 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Манжурка» до Голованівського відділення Гайворонської міжрайонної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Манжурка» (далі - Позивач) звернулося з позовом до Голованівського віділення Гайворонської міжрайонної Державної податкової інспекції ( далі - Відповідач), в якому, з урахуванням уточнених вимог ( а.с.27 т.2), просило скасувати податкові повідомлення - рішення Гайворонської МДПІ від 24.02.2010 року №0000392300/2, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 136411,98 грн. та № 0000402300/2, яким СТОВ «Манжурка» визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок з доходів найманих працівників на суму 118918,27 грн. - за основним платежем та 237836,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями ( а.с.3-9).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року позовні вимоги СТОВ «Манжурка» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000392300/2 від 24 лютого 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 136411,98 грн. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000402300/2 від 24 лютого 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в частині 118323,53 грн. за основаним платежем та 236647,06 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд дійшов висновку, що Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню. ( а.с.54-57 т.2)

Гайворонська міжрайонна Державна податкова інспекція, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог СТОВ «Манжурка».

У апеляційній скарзі зазначено, що висновки Акту перевірки про порушення Позивачем пп.7.4.1 п.7.4, пп..7.7.1 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» ( далі - Закон №168/97-ВР) та п.4 «Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарським товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» ( далі - Порядок № 271» , у зв'язку з чим Позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає перерахуванню на спеціальний перерахунок за період з 01.04.2007 рік по 30.09.2009 рік, у зв'язку з чим використано не за цільовим призначення кошти на суму 14818 грн. та використано не за цільовим призначення кошти на суму 121593,98 грн. за період з 01.04.2007 рік по 31.12.2008 рік, та про порушення п.8.1 ст.8, пп..9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого Товариством занижено суму податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 2218,61 грн. є законними та обґрунтованими та безпідставно не взяті судом до уваги.

СТОВ «Манжурка» подало заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких апеляційну скаргу вважають необґрунтованою, оскільки ні Закон №168/97-ВР, ні Порядок № 271 не встановлюють ніякої відповідальності за надмірне ( авансове) перерахування сільськогосподарськими виробниками на спеціальний рахунок коштів так само, як і авансове використання таких коштів на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Зазначені нормативні акти не визначають, що такі операції (авансове перерахування та авансова витрата таких коштів, як і установлено при перевірці) є нецільовим використанням акумульованих на спеціальних рахунках коштів. Крім того, Позивач вважає, що оскільки податковим органом в якості підстави для притягнення до відповідальності були застосовані положення п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР, які станом на час проведення перевірки ( з 01.10.2009 року по 26.10.2009 року) та на момент прийняття податкового повідомлення-рішення втратили чинність, то і прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконним. Просять прийняти до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного суду України від 04.07.2011 року. Щодо оформлення правовідносин Товариства з ОСОБА_2 зазначають, що зміст порушень полягав у невірному оформленні (відображенні) реального змісту касових операцій у видаткових і прибуткових касових ордерах, якими оформлявся рух коштів за договором позички, за що могли б бути застосовані правові наслідки, передбачені Постановою Національного банку України № 637, оскільки грошові кошти у розмірі 670500.00 грн., які були виплачені ОСОБА_2 не є іншим доходом, а є сумою безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, яка була надано Товариством ОСОБА_2 за договором позички від 10.11.2001 року, що був чинним до 01.01.2012 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами податкового органу у період з 01.10.2009 року по 26.10.2009 року проведено планову виїзну перевірку СТОВ «Манжурка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки складено Акт №28/23-00/31667663 від 06.11.2009 року з висновками про те, що Позивачем допущено наступні порушення:

- пп.7.4.1 п.7.4, пп..7.7.1 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.4,5 «Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарським товаровиробниками -платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», у зв'язку з чим Позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає перерахуванню на спеціальний перерахунок за період з 01.04.2007 рік по 30.09.2009 рік, у зв'язку з чим використано не за цільовим призначення кошти на суму 14818 грн. та використано не за цільовим призначення кошти на суму 121593,98 грн. за період з 01.04.2007 рік по 31.12.2008 рік,.;

- п.8.1 ст.8, пп..9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого Товариством занижено суму податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 2218,61 грн.;

- пп..4.2.9 «д», п.4.2 с.4, пп..8.1.1 п.8.1 ст.8 та п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, пп..20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого Товариством занижено суму податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік на загальну суму 118323,53 грн.

За результатом апеляційного узгодження податкового зобов'язання Відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 24 лютого 2009 р.:

- №0000392300/2, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 136411,98 грн. (а.с.18-19 т.1);

- №0000402300/2, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежом: податок з доходів найманих працівників в сумі 118918,27 грн. - за основним платежом та 237836,94 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.20-21 т.1).

Скасування зазначених податкових повідомлень-рішень і є предметом судового спору.

Щодо фактичних обставин справи у сторін заперечень не виникало.

За позицією податкового органу, при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість, МДПІ виходила з того, що Товариством допущено два види порушення податкового законодавства, а саме:

- заниження суми ПДВ, що підлягає перерахування на спеціальний рахунок, у зв'язку з чим грошові кошти в сумі 14818 грн. використано не за цільовим призначенням, в т.ч. завищено суму перерахування за липень 2007 р. - 8782 грн., занижено суму перерахування за січень 2008 р. - 7741 грн. та занижено суму перерахування за лютий 2008 р. - 15859 грн.;

- використання коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 121593,98 грн.

За позицією Позивача - з огляду на те, що до 01 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 Закону №168/97-ВР щодо операцій з поставки товарів (робіт,послуг) власного виробництва( за певних обставин) , а зазначені кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення ( що і було здійснено Позивачем, то посилання Відповідача на використання Товариством не за цільовим призначення коштів у сумі 13486.76 грн. є безпідставним, так як вищевказані положення Закону на час виникнення спірних правовідносин звільняли сільськогосподарських товаровиробників від обов'язку сплачувати нарахований податок на додану вартість до бюджету і така сума не вважається податковим зобов'язанням у розумінні п. 1.2 ст.1 Закону №2181.

Задовольняючи позовні вимоги СТОВ «Манжурка», суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно з Порядком № 271 (яка була чинною на час виникнення правовідносин), залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку (пункт 5 Порядку). Тобто, у разі встановлення порушення порядку використання акумульованих коштів зі спецрахунку чи неперерахування платником податків грошових коштів на спецрахунок, Відповідач мав право звернутись з вимогою до Позивача про стягнення таких грошових сум до Державного бюджету, а не виносити оскаржуване податкове повідомлення-рішенням, яким визначено податкове зобов'язання.

Щодо податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників, суд правомірно врахував, що під час апеляційного узгодження визначеного податкового зобов'язання Позивачем самостійно сплачена сума визначеного податкового зобов'язання - 594,94 грн. та штрафної (фінансової) санкції - 1189,88 грн. по взаємовідносинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням №788 від 07.09.2010 р. (а.с.90 т.1).

Отже, спору з приводу правомірності нарахування Відповідачем суми податку в розмірі 594,94 грн. та штрафної (фінансової) санкції 1189,88 грн. у Позивача не виникало, хоча податкове повідомлення -рішення ним оскаржено до суду в повному обсязі.

По взаємовідносинах СТОВ «Манжурка» з ОСОБА_2 суд дійшов обґрунтованого висновку, що перевіряючими помилково не взято до уваги Положення Договору, укладеного між Позивачем та ОСОБА_2 10.11.2001 року, строк дії якого до 01.01.2012 року, оскільки правовідносини щодо надання грошових коштів в сумі 670500 грн. ОСОБА_2 відбулось саме на підставі цього Договору , а не Договору фінансової допомоги від 10.04.2006 року, який навіть не був підписаний сторонами (а.с.91 т.1)

При цьому у судовому засіданні встановлено, що грошові кошти в сумі 670500 грн. були повернуті Позивачу ОСОБА_2, що підтверджується прибутковим касовим ордером №717 від 31.12.2011 року (а.с.21 т.2), що само по собі виключає факт отримання ОСОБА_2 доходу, який повинен бути оподаткований Позивачем.

За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення -рішення №0000402300/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 118918,27 грн. -за основним платежом та 237836,94 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, підлягає скасуванню у частині визнання податкового зобов'язання в сумі 118323,53 грн. за основаним платежом та 236647,06 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Посилання заявника апеляційної скарги на обґрунтованість висновків перевіряючих щодо допущених Позивачем вищевказаних правопорушень, визнається колегією суддів безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами та положеннями законодавчих норм, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, 206КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної Державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року в адміністративній справі № 1170/2а-2848/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2013 року

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко