Постанова № 36410824, 17.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р.

справа № 0870/11563/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Манцов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарського підприємства Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року

у адміністративній справі № 0870/11563/12 за позовом Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Державного підприємства "Сільськогосподарського підприємства Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

в с т а н о в и л а :

Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року задоволено адміністративний позов Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, та надано дозвіл на погашення суми податкового боргу Державного підприємства "Сільськогосподарського підприємства Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" (код ЄДРПОУ 08680046) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав її невідповідності нормам матеріального права, у зв’язку з чим просить її скасувати, та прийняти нову постанову про відмову задоволенні вимог позивача по цій справі.

Сторони по справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, проте своїх представників в судове засідання не направили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, що відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАСУ та ст.41 КАСУ надає можливості розглянути справу за відсутності представників сторін по справі та без застосування технічного засобу фіксування судового процесу.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, судова колегія звертає увагу на те, що предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є вжиття податковим органом заходів задля погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі в порядку, встановленому ст.95 Податкового кодексу України

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції виходячи з положень ст.95 Податкового кодексу України, якою передбачено спеціальний порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визнав за можливе задовольнити вимоги податкового органу у повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача несплаченої заборгованості на час подачі позову та неможливості виконання рішень суду про стягнення у зв’язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача в банках.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявний у відповідача станом на 28.11.2012 року податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість, який підлягає стягненню у примусовому порядку згідно постанов Запорізького окружного адміністративного суду у загальній сумі 234797,11 грн., може бути погашений за рахунок майна платника податків, зазначеного в акті опису активів від 24.04.2012 №1675/10/24-042/3 на суму 31232 грн., на які поширюється право податкової застави.

Судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції у цій справі, оскільки ініціюючи спір у цій справі в суді, позивач всупереч наведених в ст.2 КАСУ критерій правомірності дій та рішень суб’єкта владних повноважень, діяв не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, який означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені у ст.2 КАСУ критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, у даному випадку – податкового органу, який приймає відповідне рішення, чи вчиняє будь-які дії у взаємовідносинах з платниками податків.

Так, позивач звертаючись до суду з позовом у цій справі, а суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі по суті, не взяли до уваги, що відповідач у цій справі - Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" є юридичною особою єдиним засновником якої є Державний Департамент України з питань виконання покарань, який в свою чергу є центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить Державне підприємство"Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)".

Відповідно до Статуту відповідача, затвердженого наказом Державної пенітенціарної служби від 23.03.2012 року № 171 (а.с.26), підприємство проводить свою діяльність відповідно до законодавства України, Господарського кодексу України з урахування особливостей, визначеним кримінально-виконавчим законодавством України, та цього Статуту, а майно Підприємства є державною власністю, закріплюється за ним на праві оперативного управління і не може бути об’єктом застави. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству України та цьому Статуту. Звернення стягнення на майно Підприємства не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV (надалі – Закон № 2713) державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеціальним статусом, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Слід зазначити, що ч. 1 ст. 13 Закону № 2713 передбачено, що підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.

Статею 26 Закону № 2713 визначено, що майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань (ч. 1). Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави (ч. 3). Підприємства, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, використовують майно в порядку, передбаченому законодавством (ч. 4). Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я не допускається (ч. 5).

Згідно ч. 1 ст. 76 Господарського кодексу України казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких: законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам; основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава; за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним; приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

Враховуючи наведені норми Закону № 2713, судова колегія вважає, що положення п. 95.3 Податкового кодексу України про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не можуть бути застосовані до відповідача, який є підприємством установи виконання покарань. Майно відповідача має спеціальний статус, яким заборонено звернення стягнення на нього.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що майно Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" не може бути предметом, за рахунок якого буде погашено податковий борг відповідача, тому суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи у цій справі, разом з тим при вирішенні даного публічно-правового спору неправильно застосував до них норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини. Наведені обставини є підставою для задоволення апеляційної скарги відповідача та для скасування постанови суду першої інстанції, з прийняттям у справі нової постанови про відмову у задоволені вимог позивача

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія –

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарського підприємства Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" – задовольнити

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року – скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити Вільнянській міжрайонній державній податковій інспекції Запорізької області Державної податкової служби у наданні дозволу на погашення суми податкового боргу Державного підприємства "Сільськогосподарського підприємства Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" (код ЄДРПОУ 08680046) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов