Ухвала суду № 36409658, 24.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 грудня 2013 року Справа № 901/1183/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Селіваненка В.П., Владимиренко С.В., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Шевчук С.Р.,розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТэКо"про перегляд Верховним Судом Українипостанови у справі Вищого господарського суду України від 08.10.2013 №901/1183/13за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТэКо"до публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур"про стягнення 50000 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТэКо" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "По туризму та екскурсіях "Кримтур" про стягнення коштів у розмірі 50000 доларів США, що в еквіваленті становить 399650 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2013 у справі №901/1183/13 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти у сумі 399650 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТэКо" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 08.10.2013 у справі №901/1183/13, в якій заявник просить дану постанову скасувати та прийняти нове рішення, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 260, 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 20.01.2011 у справі №30/54.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 08.10.2013 у справі №901/1183/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові про стягнення безпідставно отриманих коштів, однак не з мотивів, які були наведені у постанові, а у зв'язку з пропуском позивачем трирічної позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем.

Водночас, приймаючи постанову від 20.01.2011 у справі №30/54, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення безпідставно отриманих коштів з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно того, що договір купівлі-продажу, за яким позивачем було сплачено спірну грошову суму, визнано недійсним у судовому порядку у справі №18/511, у зв'язку з чим відповдіач-2 безпідставно набув кошти від позивача, а тому на підставі статті 1212 ЦК України має повернути їх позивачу. Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що про порушення свого права позивач дізнався лише після прийняття рішення у справі №18/511, у зв'язку з чим позовну давність позивачем не пропущено.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанова Вищого господарського суду України, на яку здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу зазначених постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанцій дійшов відповідних висновків.

Крім того, Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що у прийнятті згаданих постанов судом касаційної інстанції не застосовувались положення статей 260, 261 ЦК України, про неоднакове застосування яких стверджує заявник.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ТК-СиТэКо" у допуску справи №901/1183/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя В.Селіваненко

Судді С.Владимиренко

Т.Добролюбова

С.Могил

С.Шевчук