Ухвала суду № 36409618, 23.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 грудня 2013 року Справа № 5023/5507/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогил С.К.,суддів:Владимиренко С.В., Добролюбової Т.В., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 06.08.2013у справі№ 5023/5507/12за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6провизнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2012 у справі №5023/5507/12 Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено - арбітражного керуючого Бєляєву О.В., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру.

07.12.2012 до Господарського суду Харківської області звернувся ліквідатор з клопотанням про надання роз'яснення щодо змісту резолютивної частини постанови Господарського суду Харківської області від 06.12.2012 у справі №5023/5507/12, а саме: чи підлягають виконавчі провадження, які знаходиться у Зіньківському ВДВС РУЮ в Полтавській області, у Люботинському ВДВС МУЮ в Харківській області, у Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ, відкриті стосовно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, закінченню на підставі статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", статті 52 Цивільного Кодексу України, та чи підлягає звільненню з під арешту майно боржника і чи підлягає передачі виконавчий документ ліквідатору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2012 задоволено клопотання ліквідатора про роз'яснення постанови Господарського суду Харківської області від 06.12.2012 у справі №5023/5507/12. Роз'яснено резолютивну частину постанови Господарського суду Харківської області від 06.12.2012 наступним чином: "виконавчі провадження, які знаходиться у Зіньківському ВДВС РУЮ в Полтавській області, у Люботинському ВДВС МУЮ в Харківській області, у Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ, відкриті стосовно ФОП ОСОБА_6, підлягають закінченню на підставі статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", статті 52 Цивільного кодексу України. Майно боржника, підлягає звільненню з під арешту, а виконавчий документ підлягає поверненню ліквідатору".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі №5023/5507/12 ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 судові рішення судів попередніх інстанції залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.08.2013 у справі №5023/5507/12, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову постанову, якою роз'яснити ліквідатору, що виконавче провадження, яке знаходиться у Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ, відкрите стосовно ОСОБА_6 закінченню не підлягає, як таке, що не пов'язане із підприємницькою діяльністю боржника.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі №5023/5540/12, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів зазначає, що встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним.

Неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.

Разом з тим, зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 06.08.2013 у справі №5023/5507/12, про перегляд якої просить заявник, вбачається, що при прийнятті зазначеної постанови, судом касаційної інстанції вирішувалось питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статті 89 ГПК України - стосовно наявності підстав для задоволення клопотання про роз'яснення резолютивної частини постанови Господарського суду Харківської області від 06.12.2012, що не відповідає приписам розділу XII2 ГПК України.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі №5023/5540/12, на яку посилається заявник, не може бути прийнята як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах в зв'язку з тим, що даною постановою скасовано судове рішення апеляційного суду, а справу передано на новий апеляційний розгляд. З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом статті 11116 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Враховуючи викладене, відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" у допуску справи №5023/5507/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Могил Судді: С.Владимиренко Т.Добролюбова В.Селіваненко С.Шевчук