Постанова № 36408368, 24.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2013 року письмове провадження № 826/17964/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. вирішив у порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпрок Трейд»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1) визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки щодо позивача, за результатами якої складено акт № 1719/22.9/37266296 від 20.05.2013 р.;

2) визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року;

3) визнати протиправними дії відповідача щодо формування висновків щодо нікчемності правочинів та відсутності об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року, які викладені в акті від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року;

4) визнати протиправними дії відповідача по внесенню змін до облікових даних позивача, зокрема, до комп’ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акта від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача;

5) зобов’язати відповідача відновити в облікових даних позивача в усіх базах даних, зокрема, у комп’ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у лютому 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчиненні протиправні дії по проведенню зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також формування недостовірних висновків щодо не встановлення факту реального здійснення позивачем господарських операцій, що підриває його репутацію добросовісного учасника господарських правовідносин перед контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії законними та обґрунтованими, вчиненими на виконання діючих норм податкового законодавства, просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

У судове засідання, призначене на 11.12.2013 р. відповідач не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи суду не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем скеровано позивачу запит від 29.04.2012 р. № 19325/10/15-310 про надання інформації та її документальне підтвердження з питань правильності декларування податкових зобов’язань та податкового кредиту за період лютий 2013 року, який отримано позивачем 13.05.2013 р.

Позивачем листом від 20.05.2013 р. №15 надана відповідачу затребувана запитом інформація ті її документальне підтвердження.

Проте, у вересні 2013 року позивач з листа контрагента – ТОВ «Юкей Партнерз» дізнався про те, що відносно нього відповідачем складено акт від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року.

У зв’язку з вищезазначеним, позивач звернувся до відповідача із завою від 03.09.2013 р. про видачу копії акту від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року.

Листом від 27.09.2013 р. № 13083/10/26-55-22-07-10 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для надання йому акту перевірки.

Не погоджуючись з такою думкою відповідача, позивач звернувся зі скаргами до Міністерства доходів і зборів України (від 03.10.2013 р.) та Головного управління Міндоходів у м. Києві (від 07.10.2013 р.) на дії відповідача щодо відмови у виданні акту від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року.

Листом від 31.10.2013 р. № 6039/10/26-15-22-07-10 Головне управління Міндоходів у м. Києві повідомило позивача про те, що чинним законодавством не передбачено вручення платнику акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Згідно наявної в матеріалах копії акту з питання юридичного та фактичного місце незнаходження позивача від 17.05.2013 р. № 1135/22.9/37266296 встановлено, що позивач за адресою місцезнаходження м. Київ, вул. Лейпцігська, 5 не знаходиться, у зв’язку з чим до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС направлено запит від 17.05.2013 р. № 480/9/22.9 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платник податків.

Як вбачається з копії, наявного в матеріалах справи, акту від 20.05.2013р. №1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року, відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин позивача з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року та з урахуванням матеріалів отриманих від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва службовою запискою №3175/вн/07-06/52 від 16.05.13 з висновком спеціаліста №1394 від 16.02.13 р. щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності позивачем, і було складено зазначений акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином (що не заперечується відповідачем) підставою для складання акту від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, стала встановлена відповідачем відсутність його за адресою місцезнаходження.

Згідно доводів позивача, він на момент проведення зустрічної звірки знаходився за адресою місцезнаходження: 01015, м. Київ, вулиця Лейпцігська, будинок 5, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ від 30.07.213 р., на яку, зокрема, надходив запит відповідача від 29.04.2012 р. № 19325/10/15-310 про надання інформації та її документальне підтвердження. Записів про відсутність позивача за місцезнаходженням відповідний витяг не містить.

Актом від 20.05.2013р. №1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року, зафіксовано, що правочини укладені позивачем порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Також, в акті зазначено про відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року, які підпадають під визначення пп.14.1.27 ст.14, ст.185, ст.198 Податкового Кодексу України.

Позивач вважає такі дії відповідача по проведенню зустрічної звірки протиправними, що і стало підставою для звернення його до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов’язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у межах встановленого податковим законодавством строку, листом від 20.05.2013 р. № 15 надана відповідачу затребувана запитом від 29.04.2012 р. № 19325/10/15-310 (отриманий позивачем 13.05.2013 р.) інформація ті її документальне підтвердження.

Відповідно до п.73.5. ст.73 Кодексу, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Суд звертає увагу на те, що зустрічна звірка позивача проведена відповідачем завчасно, до закінчення встановленого податковим законодавством місячного строку для надання відповіді на запит.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі-Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань (п.2 Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, згідно пп.3.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236 (далі-Методичні рекомендації, з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС – ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб’єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з’ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, згідно пп.3.3. Методичних рекомендацій, обов’язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС – ініціатора. При цьому обов’язок направлення запиту на адресу суб’єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС – виконавця, в якому такий суб’єкт господарювання перебуває на обліку.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку).

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб’єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п.7 Порядку).

Відповідно до пп.4.4. Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, зокрема у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Як вже зазначалося раніше та підтверджується матеріалами справи, позивачем надавалась відповідь на запит відповідача від 29.04.2012 р. № 19325/10/15-310 (отриманий позивачем 13.05.2013 р.) інформація ті її документальне підтвердження з питань правильності декларування податкових зобов’язань та податкового кредиту за період лютий 2013 року.

Згідно витягу ЄДРПОУ від 30.07.213 р. № 16914347 станом на 30.07.2013 р. місцезнаходження позивача значиться адреса 01015, м. Київ, вулиця Лейпцігська, будинок 5. Записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, ЄДРПОУ не містить. Отже, станом на 30.07.2013 р. статус відомостей про юридичну особу було підтверджено.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, у суду немає підстав вважати законними доводи відповідача щодо відсутності позивача за місцезнаходженням, зазначеним у ЄДРПОУ.

Отже, суд критично сприймає доводи відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, в основу яких покладено відсутність його позивача за адресою місцезнаходження.

Крім того, в ході судового розгляду справи, відповідачем так і не були надані суду ґрунтовні пояснення та відповіді на питання суду щодо підстав та причин необхідності проведення зустрічної звірки, а також щодо ініціатора її проведення.

При цьому, відповідачем в основу заперечень проти позову покладено твердження про дотримання податковим органом законодавства, що регламентує порядок проведення зустрічних звірок. У той же час, письмові докази до заперечень у необхідному для обґрунтування заперечень обсязі відповідачем надані не були.

На думку суду, зазначене свідчить про грубе порушення правил документообігу державної податкової служби та ігнорування приписів Кодексу адміністративного судочинства України про обов’язок надавати суду всі докази, на яких базуються заперечення суб’єкта владних повноважень.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст.73 Кодексу та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України "Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби", за результатами якої складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог Податкового кодексу України, податковими органами складений акт про неможливість проведення зустрічної зірки позивача, а не довідка, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Таким чином, аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про порушення, з боку відповідача, вимог діючого податкового законодавства та, відповідно, про протиправність вчинених ним дій по проведенню зустрічної звірки позивача та складання за її результатами акту.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог щодо визнання протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки щодо позивача, за результатами якої складено акт № 1719/22.9/37266296 від 20.05.2013 р. та щодо складання акту від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 р.

Щодо позовних вимог 3,4,5 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті про неможливість проведення зустрічної позивача № 1719/22.9/37266296 від 20.05.2013 р., викладені висновки, складання яких передбачено в разі проведення зустрічної звірки, однак, як підтверджено матеріалами справи, зустрічна звірка фактично не відбулась, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України, що свідчить про протиправність таких висновків.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, діє чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) та рішень суб’єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії – це виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов’язки у того суб’єкта, якому вони адресовані.

Таким чином, акт зустрічної звірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно службовим документом, який лише фіксує обставини, встановлені під час проведення зустрічної звірки, факти виявлених порушень законодавства та не документом, зобов’язуючим до вчинення будь-яких дій.

Таким чином, акт зустрічної звірки не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов’язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Отже, вимога позивача щодо визнання протиправними дії відповідача щодо формування висновків щодо нікчемності правочинів та відсутності об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року, які викладені в акті від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року, задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача по внесенню змін до облікових даних позивача, зокрема, до комп’ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акта від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача та зобов’язання відповідача відновити в облікових даних позивача в усіх базах даних, зокрема, у комп’ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у лютому 2013 року, також не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.74 Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно положень ст.ст.14, 54 179 Кодексу, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов’язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, слід зазначити, що податковим законодавством не передбачено прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Отже, як вбачається із вищевказаних норм, зміни у зв’язку зі складанням актів до баз даних відповідача не вносяться.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів про внесення відповідачем змін до комп’ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі до Автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації» у зв’язку зі складанням акта від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача.

Не існує також будь-яких доказів, що наявність у цій комп’ютерній базі будь-якої інформації безпосередньо впливає на права платників податків. Законодавчо статус Автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації» не визначено, тому відомості в цій базі не мають значення без підтвердження певними доказами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, належним чином не виконано покладеного на нього обов’язку щодо доказування з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпрок Трейд» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по проведенню зустрічної звірки щодо позивача, за результатами якої складено акт № 1719/22.9/37266296 від 20.05.2013 р.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо складання акту від 20.05.2013р. № 1719/22.9/37266296 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 28.02.2013 року.

В іншій частині відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій