Постанова № 36407183, 06.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2013 р. Справа №801/10389/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Магері М.В., представника позивача - Махно А.А., представника відповідача - Усеїнової О.Ш., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Південнафтапостачання» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Південнафтапостачання " звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, уточнивши вимоги якого просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим: № 0007552208 від 30.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1685712 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 842856 гривень; № 0010432208 від 07.10.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1747804 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 854162 гривень; № 0010992208 від 07.10.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 260214 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2013 року, якою зокрема встановлено, що позивач безпідставно формував податковий кредит та валові витрати за рахунок взаємовідносин з підприємствами - постачальниками - ПП «Дарья» та ТОВ «Пром-Снаб», які, на думку податкової інспекції, мали безтоварний характер. Вважає ці висновки відповідача протиправними, оскільки фактичне виконання ними договорів з контрагентами підтверджено усіма необхідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, отриманий товар та послуги були використані в господарській діяльності підприємства. Також проведеною перевіркою було встановлено безпідставне включення до складу валових витрат та податкового кредиту операцій по списанню бензину марок А-92 та А-95, якій, на думку відповідача, підприємство не повинно було використовувати у власній господарській діяльності. З цим висновком відповідача вони також не погоджуються, оскільки позивач має як власний, так і орендований автотранспорт, для використання якого потрібен бензин, а отже заправка цього транспорту бензином є частиною господарської діяльності позивача. Також не погоджуються з висновком відповідача щодо заниження валових доходів та податкових зобов'язань з ПДВ по операціях з ТОВ «Крим-Транс-Хліб» та ПРаТ «Красний чабан», оскільки журналами - ордерами по рахунках 361, деклараціями з ПДВ, іншими бухгалтерськими та податковими документами в повному обсязі підтверджується, що операції з реалізації дизельного палива вищевказаним контрагентам були включені до валових доходів, а зобов'язання з ПДВ відображені в податковому обліку. Також вважає безпідставним висновок податкової інспекції щодо необхідності включення до валових доходів кредиторської заборгованості перед ТОВ «Строітель-плюс», оскільки на час проведення перевірки не скінчився строк позовної давності за договором з цим контрагентом та він ще має право на висування вимоги про оплату, а отже на даний час грошові кошти за товар, якій був поставлений позивачу ТОВ «Строітель-плюс» 24.03.2011 року вважаються кредиторською заборгованістю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в акті перевірки, просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Південнафтапостачання» є юридичною особою, згідно з Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Сімферополі та є платником ПДВ, згідно із свідоцтвом про реєстрацію платником ПДВ № 100151578 від 20.11.2008 року (т. 1, а.с. 21-23).

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: оптова торгівля твердим, рідким газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля пальним; інший пасажирський наземний транспорт; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (т. 1, а.с. 20).

Позивач має Ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України на давання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом (т. 1, а.с. 24).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Південнафтапостачання» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2013 рік, за результатами якої було складено акт № 302/22.10/34700451 від 16.07.2013 року (т. 1, а.с. 25-85).

Зазначеною перевіркою було встановлено, що підприємством до складу доходів, що враховуються при визначення об'єкту оподаткування не включено реалізацію дизельного палива, відвантаженого покупцям у сумі 201440 гривень, ПДВ від якої склав 40388 гривень, а саме: згідно витратної накладної № 164 від 16.03.2013 року в кількості 14305 л. на суму 134467 гривень, в тому числі ПДВ 22411 гривень на адресу ПрАТ «Красний Чабан»; ТТН № 00000000004 від 01.03.2013 року в кількості 10945 л. на суму 107261 грн., в тому числі ПДВ 17877 гривень на адресу ТОВ «Крим Транс Хліб», в результаті чого також занижена база, що оподатковується за ставкою 20% у сумі 40288 гривень.

Також, згідно даних бухгалтерського обліку, станом на 01.04.2013 року перевіркою встановлено, що на підприємстві рахується кредиторська заборгованість по контрагенту БВП «Строітель Плюс» в сумі 332021 гривень, а саме: на бал. Рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 318621 гривень; на бал. Рах. 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» у сумі 13400 гривень. Разом з тим, перевіркою встановлено, що свідоцтво платника ПДВ БВП «Строітель плюс» анульоване 15.05.2012 року. Отже, сума у розмірі 332021 гривень є сумою вартості товарів, послуг, безоплатно отриманих підприємством, але всупереч п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України вона не включена до складу його доходів за 1 квартал 2013 року.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 31.03.2013 рік встановлено їх завищення у сумі 8227120 гривень, в тому числі за 3 квартал 2011 року на 113798 гривень, 4 квартал 2011 року на 194935 гривень, 1 квартал 2012 року на 23963 гривень, 2 квартал 2012 року на 927577 гривень, 3 квартал 2012 року на 3393388 гривень, 4 квартал 2012 року на 3135955 гривень та 1 квартал 2013 року на 437504 гривень.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 31.03.2013 рік встановлено його завищення всього в сумі 1645424 гривень, в тому числі: за вересень 2011 року - 227603 гривень, листопад 2011 року - 9888 гривень, грудень 2011 року - 29100 гривень, січень 2012 року - 851 гривня, лютий 2012 року - 1501 гривень, березень 2012 року - 2441 гривень, квітень 2012 року - 1999 гривень, червень 2012 року - 183516 гривень, липень 2012 року - 238889 гривень; серпень 2012 року - 268871 гривень, вересень 2012 року - 170917 гривень, жовтень 2012 року - 339571 гривень, листопад 2012 року - 204953 гривень, грудень 2012 року - 82666 гривень, січень 2013 року - 83344 гривень, лютий 2013 року - 2172 гривень, березень 2013 року - 1985 гривень.

Так, перевіркою встановлено, що одним із основних постачальників ПММ підприємства є ПП «Дарья» м. Севастополь, на суму 8866788 гривень, в тому числі ПДВ - 1477798 гривень.

Згідно з укладеним між сторонами Договором поставки, одним з обов'язків Продавця було забезпечення кожної партії Товару всіма необхідними документами, зокрема товарно - транспортною накладною.

В ході проведення перевірки, фахівцем, якій її проводив було направлено письмовий запит керівнику підприємства про надання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з контрагентами ПП «Дарья» та ТОВ «Пром - Снаб», які підтверджують здійснення господарських операцій по вказаним контрагентам, однак на момент завершення перевірки такі документи надані не були, про що було складено акт № 14/22.10/10 від 09.07.2013 року.

Таким чином, було встановлено, що на виконання умов п.п. 3.1.3, п. 3.1 п. 3 Договору ПП «Дарья» були виписані витратні та податкові накладні на відвантаження ПММ на адресу ТОВ «Південнафтапостачання» на суму 886788 гривень, в тому числі ПДВ 1477798 гривень, які підприємством відбито в отриманих податкових накладних та включені до складу податкового кредиту за перевіряємий період. При цьому підприємством не надані товарно - транспортні накладні, які підтверджують транспортування вищевказаного товару.

Відповідно, ТОВ «Південнафтапостачання» незаконно сформовано валові витрати з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Дарья» з придбання ПММ разом у сумі 7388990 гривень та необґрунтовано включено до складу податкового кредиту з ПДВ сумі 1477798 гривень.

Також, перевіркою було встановлено, що ТОВ «Південнафтапостачання» було укладено 03.01.2011 року договір зберігання з ТОВ «Пром Снаб», відповідно до якого за перевіряємий період Виконавець надав позивачу послуги на загальну суму 642006 гривень, в тому числі ПДВ - 107001 гривень.

Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по даній операції склали 535005 гривень, в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 100005 гривень, 4 квартал 2011 року у сумі 135000 гривень та за 3 квартал 2012 року у сумі 300000 гривень.

ТОВ «Пром Снаб» на момент перевірки мало стан «14».

До перевірки підприємством не надані первинні документи, які підтверджують рух товарів, які знаходяться на зберіганні (акти прийому - передачі, доручення, звіти про рух товарів на зберігання та залишків на день надходження наступної партії нафтопродуктів, реєстри бухгалтерського обліку товару в кількісному та вартісному вираженні, що знаходиться на зберіганні, тощо).

Виходячи з вищенаведеного, вказані витрати слід вважати здійсненими не в господарських цілях.

Також, перевіркою було встановлено, що підприємством згідно накладним на внутрішнє переміщення списані ПММ не в господарських цілях у загальній сумі 303125 гривень, ПДВ від якої склало 60625 гривень, в тому числі за 3 квартал 2011 року - 13793 гривень, 4 квартал 2011 року - 59935 гривень, 1 квартал 2012 року - 23963 гривень, 2 квартал 2012 року - 90527 гривень, 3 квартал 2012 року - 53309 гривень, 4 квартал 2012 року - 33038 гривень, 1 квартал 2013 року - 28560 гривень.

Згідно наказу директора ТОВ «Південнафтапостачання» про закріплення водіїв за автотранспортними засобами від 03.01.2013 року на балансі підприємства враховується 21 одиниця орендованих транспортних засобів, із яких 7 одиниць працює на бензині, а решта - на дизельному паливі.

Транспортні засоби, які працюють на бензині: бензовоз ГАЗ 5201 - 2 одиниці; топ-заправщик ГАЗ - 3307; бензовоз ГАЗ-53 - 4 одиниці.

Враховуючи те, що у ТОВ «Південнафтапостачання» відсутні транспортні засоби власні чи орендовані, які згідно технічних умов та їх характеристик є споживачами високооктанового бензину, в даному випадку марки А-92 та А-95, операції по списанню бензину вказаних марок слід вважати використаним не в цілях, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства в розумінні п.п. 14.1.36 Податкового Кодексу України.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим дійшла висновку про порушення ТОВ «Південнафтапостачання»:

- П.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14,п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п.п. 135.4 ст. 135, п.п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - 1773812 гривень, в тому числі за 3 квартал 2011 року - 26174 гривень, 4 квартал 2011 року - 26292 гривень, 2 квартал 2012 року - 199823 гривень, 3 квартал 2012 року - 712612 гривень, 4 квартал 2012 року - 658550 гривень та 1 квартал 2013 року - 150361 гривень;

- абз. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1, 198.3,198.6 ст. 198 ПК України - на загальну суму 1685712 гривень, в тому числі за: вересень 2011 року - 22760 гривень, листопад 2011 року - 9888 гривень, грудень 2011 року - 29100 гривень, січень 2012 року - 851 гривень, лютий 2012 року - 1501 гривень, березень 2012 року - 2441 гривень, квітень 2012 року - 1999 гривень, серпень 2012 року - 183516 гривень, липень 2012 року - 238889 гривень, серпень 2012 року - 268871 гривень, вересень 2012 року - 170917 гривень, жовтень 2012 року - 339571 гривень, листопад 2012 року - 204953 гривень, грудень 2012 року - 82666 гривень, січень 2013 року - 83344 гривень, лютий 2013 року - 2172 гривень, березень 2013 року - 42273 гривень.

19.07.2013 року ТОВ «Південнафтапостачання» було направлено на адресу ДПІ у м. Сімферополі заяву в порядку п. 44.7 ст. 44 ПК України, в якій зазначено, що при проведенні правильності відображення в податковому та бухгалтерському обліку операцій з контрагентом ПП «Дарья» інспектор послався на прибуткові накладні, які не відповідають фактичним, що, на думку позивача, призвело до невірного висновку про відсутність в них товарно - транспортних накладних. До цієї заяви позивачем було додано прибуткові та товарно - транспортні накладні, які були отримані від ПП «Дарья» на виконання договору поставки ПММ (т. 1, а.с. 86-87).

На зазначену заяву ДПІ у м. Сімферополі було надано позивачу відповідь, що товарно - транспортні накладні по поставці товарів від постачальника «Дарья» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки складені з порушенням норм діючого законодавства, а саме: в них не вказані повна назва автопідприємства, дата і час виїзду прибуття до вантажоодержувача; дата і час виїзду від вантажоодержувача; номер подорожнього листа; вид перевезень; код; доручення номер, серія, дата та ким видана (т. 1 а.с. 86-90).

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0007552208 від 30.07.2013 року, яким ТОВ «Південнафтапостачання» збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2528568 гривень, з яких 1685712 гривень - основний платіж та 842856 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 91);

- № 0007542208 від 30.07.2013 року, яким ТОВ «Південнафтапостачання» збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2634485 гривень, з яких 1773812 гривень - основний платіж та 860673 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 92).

Позивач з цими податковими повідомленнями - рішеннями не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача, рішенням Головного управління Міндоходів в АР Крим від 03.10.2013 року було залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим від 30.07.2013 року № 0007552208 та скасоване податкове повідомлення - рішення від 30.07.2013 року № 0007542208 в частині визначення податку на прибуток в сумі 26008 гривень та застосування штрафних санкцій у розмірі 6511 гривень, але збільшено суму зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2013 року на 80622 гривень та 179592 гривень відповідно та зобов'язано ДПІ у м. Сімферополі прийняти стосовно ТОВ «Південнафтапостачання» відповідне податкове повідомлення - рішення (т. 1, а.с. 95-104).

За результатами оскарження, ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0010432208 від 07.10.2013 року про збільшення ТОВ «Південнафтапостачання» податку на прибуток приватних підприємств на 2601966 гривень, з яких 1747804 гривень - основний платіж та 854162 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 93);

- № 0010992208 від 07.10.2013 року про зменшення ТОВ «Південнафтапостачання» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 260214 гривень, з яких за грудень 2011 року - 80622 гривень; березень 2013 року - 179592 гривень (т. 1, а.с. 94).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 23.10.2013 року скаргу позивача на податкові повідомлення - рішення було відхилено (т. 1, а.с. 105-111).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 01.06.2012 року між ПП «Дарья» та ТОВ «Південнафтапостачання» було укладено договір поставки № 01/06, згідно з яким Продавець зобов'язався поставити у власність Покупця, а Покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату Товару на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з п. 2.1 цього Договору, Товар за своєю якістю має відповідати діючій нормативній документації та підтверджуватись сертифікатами відповідності, виданим Центром Стандартизації, Метрології та Сертифікації України, а також заводом виробником.

Згідно з п.п. 3.1.3 цього Договору, до обов'язків продавця належить забезпечення кожної партії Товару всіма необхідними документами, а саме: податковою накладною (на вимогу покупця), витратною накладною, сертифікатом відповідності, товарно-транспортною накладною.

До обов'язків Покупця належить прийняти та своєчасно сплатити Товар, переданий Покупцю у власність від Продавця (п.п. 3.2.1) (т. 1, а.с. 220-221).

Приватне підприємство «Дарья» зареєстроване в якості юридичної особи, видами діяльності якої є - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя та є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію № 200025742 від 01.03.2012 року (т. 3, а.с. 141-143).

Судом встановлено, що на виконання умов зазначеного договору, ПП «Дарья» було поставлено на адресу ТОВ «Південнафтапостачання» нафтопродукти на загальну суму 8866788 гривень, в тому числі ПДВ - 1477798 гривень, що підтверджується наступними витратними накладними:

- № 92 від 01.06.2012 року на суму 177000 гривень, в тому числі ПДВ - 29500 гривень (т. 1, а.с. 236);

- № 99 від 05.06.2012 року на суму 175000 гривень, в тому числі ПДВ - 29166,67 гривень (т. 1, а.с. 240);

- № 112 від 06.06.2012 року на суму 201250 гривень, в тому числі ПДВ - 33541,67 гривень (т. 1, а.с. 247);

- № 115 від 12.06.2012 року на суму 87000 гривень, в тому числі ПДВ - 14500 гривень (т. 2, а.с. 2);

- № 140 від 14.06.2012 року на суму 194810 гривень, в тому числі ПДВ - 32468,33 гривень (т. 2, а.с. 7);

- № 141 від 14.06.2012 року на суму 169400 гривень, в тому числі ПДВ - 28233,33 гривень (т. 2, а.с. 25);

- № 166 від 10.07.2012 року на суму 190900 гривень, в тому числі ПДВ - 31816,67 гривень (т. 2, а.с. 30);

- № 175 від 12.07.2012 року на суму 141100 гривень, в тому числі ПДВ - 23516,67 гривень (т. 2, а.с. 34);

- № 176 від 12.07.2012 року на суму 124500 гривень, в тому числі ПДВ - 20750 гривень (т. 2, а.с. 39);

- № 183 від 17.07.2012 року на суму 166000 гривень, в тому числі ПДВ - 27666,67 гривень (т. 2, а.с. 45);

- № 191 від 18.07.2012 року на суму 168000 гривень, в тому числі ПДВ - 28000 гривень (т. 2, а.с. 49);

- № 192 від 19.07.2012 року на суму 168000 гривень, в тому числі ПДВ - 28000 гривень (т. 2, а.с. 53);

- № 196 від 20.07.2012 року на суму 84500 гривень, в тому числі ПДВ - 14083,33 грн. (т. 2, а.с. 60);

- № 198 від 23.07.2012 року на суму 169000 гривень, в тому числі ПДВ - 28166,67 грн. (т. 2, а.с. 66);

- № 212 від 26.07.2012 року на суму 194359 грн.; в тому числі ПДВ - 32391,67 грн. (т. 2, а.с. 72);

- № 233 від 02.08.2012 року на суму 170000 грн.; в тому числі ПДВ - 28333,33 грн. (т. 2, а.с. 91);

- № 236 від 06.08.2012 року на суму 172000 грн., в тому числі ПДВ - 28666,67 грн. (т. 2, а.с. 95);

- № 237 від 07.08.2012 року на суму 334000 грн., в тому числі ПДВ - 57333,33 грн. (т. 2, а.с. 100);

- № 242 від 10.08.2012 року на суму 123695 грн., в тому числі ПДВ - 20615,83 грн. (т. 2, а.с. 106);

- № 255 від 16.08.2012 року на суму 147050 грн., в тому числі ПДВ - 24508,33 грн. (т. 2, а.с. 112);

- № 259 від 20.08.2012 року на суму 272800 грн., в тому числі ПДВ - 45466,67 грн. (т. 2 а.с. 118);

- № 275 від 23.08.2012 року на суму 184800 грн., в тому числі ПДВ - 30800 грн. (т. 2, а.с. 126);

- № 276 від 28.08.2012 року на суму 177600 грн., в тому числі ПДВ - 29600 грн. (т. 2, а.с. 130);

- № 340 від 13.09.2012 року на суму 315000 грн., в тому числі ПДВ - 52500 грн.(т. 2, а.с. 151);

- № 339 від 19.09.2012 року на суму 241800 грн., в тому числі ПДВ - 40300 грн.(т. 2, а.с. 158);

- № 333 від 21.09.2012 року на суму 93000 грн., в тому числі ПДВ - 15500 грн.(т. 2, а.с. 163);

- № 367 від 08.10.2012 року на суму 368000 грн., в тому числі ПДВ - 61333 грн. (т. 2, а.с. 178);

- № 370 від 08.10.2012 року на суму 368000 грн., в тому числі ПДВ - 61333,33 грн. (т. 2, а.с. 184);

- № 389 від 15.10.2012 року на суму 669530 грн., в тому числі ПДВ - 111588,33 грн. (т. 2, а.с. 190);

- № 397 від 17.10.2012 року на суму 341412,50 грн., в тому числі ПДВ - 56902,08 грн. (т. 2, а.с. 199);

- № 400 від 17.10.2012 року на суму 271700 грн., в тому числі ПДВ - 45283,33 грн. (т. 2, а.с. 206);

- № 439 від 02.11.2012 року на суму 137995 грн., в тому числі ПДВ - 22999,17 грн. (т. 2, а.с. 227);

- № 437 від 05.11.2012 року на суму 344987,50 грн., в тому числі ПДВ - 57497,92 грн. (т. 2, а.с. 232);

- № 435 від 07.11.2012 року на суму 275990 грн., в тому числі ПДВ - 45998,33 грн.(т. 2, а.с. 241);

- № 438 від 07.11.2012 року на суму 68997,50 грн., в тому числі ПДВ - 11499,58 грн.(т. 2, а.с. 243);

- № 453 від 14.11.2012 року на суму 136565 грн., в тому числі ПДВ - 22760,83 грн. (т. 3, а.с. 1);

- № 454 від 20.11.2012 року на суму 68282,50 грн., в т.ч. ПДВ - 11380,42 грн. (т. 3, а.с. 4)

- № 458 від 19.11.2012 року на суму 136565 грн., в т.ч. ПДВ - 22760,83 грн.(т. 3, а.с. 11);

- № 470 від 22.11.2012 року на суму 47250 грн., в тому числі ПДВ - 7875 грн.(т. 3, а.с. 17);

- № 532 від 17.12.2012 року на суму 91000 грн., в т.ч. ПДВ - 15166,67 грн. (т. 3, а.с. 32);

- № 538 від 24.12.2012 року на суму 195195 грн., в тому числі ПДВ - 32532,50 грн.(т. 3, а.с. 37);

- № 540 від 24.12.2012 року на суму 202030 грн., в т.ч. ПДВ - 33671,67 грн. (т. 3, а.с. 42);

- № 11 від 10.01.2013 року на суму 189832,50 грн., в т.ч. ПДВ - 31638,75 грн.(т. 3, а.с. 58);

- № 12 від 11.01.2013 року на суму 177000 грн., в т.ч. ПДВ 29500 грн. (т. 3, а.с. 64);

- № 31 від 18.01.2013 року на суму 123900 грн., в тому числі ПДВ - 20650 грн. (т. 3, а.с. 69).

На виконання умов Договору поставку, ПП «Дарья» були надані позивачу Сертифікати відповідності поставлених нафтопродуктів, видані Центром Стандартизації, Метрології та Сертифікації України, а також паспорта якості від заводів виробників (т. 3, а.с. 132-140).

Фактична поставка ПП «Дарья» дизельного палива на адресу позивача підтверджується товарно - транспортними накладними № 92 від 01.06.2012 року, № 99 від 05.06.2012 року, № 112 від 06.06.2012 року, № 115 від 12.06.2012 року, № 140 від 14.06.2012 року, № 141 від 14.06.2012 року, № 166 від 10.07.2012 року, № 175 від 12.07.2012 року; № 176 від 12.07.2012 року, № 183 від 17.07.2012 року, № 191 від 18.07.2012 року, № 192 від 18.07.2012 року, № 196 від 20.07.2012 року, № 198 від 23.07.2012 року; № 212 від 26.07.2012 року, № 233 від 02.08.2012 року; № 236 від 06.08.2012 року; № 237 від 07.08.2012 року; № 242 від 10.08.2012 року; № 255 від 16.08.2012 року; № 259 від 20.08.2012 року; № 275 від 23.08.2012 року; № 276 від 28.08.2012 року, № 340 від 13.09.2012 року, № 339 від 19.09.2012 року, № 333 від 21.09.2012 року; № 367 від 08.10.2012 року, № 370 від 08.10.2012 року; № 389 від 15.10.2012 року; № 390 від 15.10.2012 року; № 397 від 17.10.2012 року; № 400 від 17.10.2012 року; № 439 від 02.11.2012 року; № 437 від 05.11.2012 року; № 435 від 07.11.2012 року; № 438 від 07.11.2012 року, № 453 від 14.11.2012 року, № 454 від 20.11.2012 року, № 458 від 19.11.2012 року; № 470 від 22.11.2012 року; № 532 від 17.12.2012 року; № 538 від 24.12.2012 року; № 540 від 24.12.2012 року; № 11 від 10.01.2013 року, № 12 від 11.01.2013 року; № 31 від 18.01.2013 року, кількість поставленого ПММ за якими відповідає кількості палива, отриманого позивачем згідно з видатковими накладними (т. 1, а.с. 237, 241, 246; т. 2, а.с. 1, 6, 24, 29, 33,40, 43,50,54,59,64,70,90,94,99,105,111,117,125,129,152,157,162,177,183,191, 192,198,205,226, 231,240,244, т. 3, а.с. 2,5,10,16,33,36,40,57,63,68).

Також, поставка та отримання позивачем дизельного палива від ПП «Дарья» підтверджується випискою з реєстру довіреностей за 01.03.2011-31.03.2013 рік та подорожніми листами автомобілів на ті поставки, які здійснювались власним автотранспортом ПП «Південнафтапостачання» (т. 3, а.с. 78-93).

Судом також встановлено, що поставлений товар, на підставі виставлених ПП «Дарья» рахунків був повністю оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 8866787,50 гривень та відомостями, наданими Відділенням № 3 ПАТ «ПУМБ» в м. Сімферополь та Відділенням № 1112 ПАТ КБ «Надра» Кримське РУ про перерахування грошових коштів (т. 1, а.с. 239, 244-245, 249-250; т. 2, а.с. 4-5, 10,18,32, 37-38, 42, 47-48, 52, 56-58, 62-63, 68-69, 74-75, 93, 98, 103-104, 109-110, 115-116, 121-124, 128, 132-135, 154-156, 160-161, 165,181-182, 186-189, 194-197, 200-203, 209-212, 229-230, 234-239, 246-252, т. 3, а.с. 7-9, 14-15, 20, 35,39, 44-46,60-62, 66-6772-73, 74-77).

За фактом поставки та оплати нафтопродуктів, ПП «Дарья» було виписано позивачу податкові накладні: № 114 від 01.06.2012 року (ПДВ 7016,66 грн.); № 102 від 05.06.2012 року (ПДВ 29166,67 грн.); № 130 від 06.06.2012 року (ПДВ 33541 грн.); № 131 від 12.06.2012 року (ПДВ 14500 грн.); № 156 від 14.06.2012 року (ПДВ 32468,33 грн.); № 154 від 14.06.2012 року (ПДВ 28233,33 грн.); № 197 від 10.07.2012 року (ПДВ 31816,67 грн.); № 203 від 12.07.2012 року (ПДВ 23516,67 грн.); № 204 від 12.07.2012 року (ПДВ 20750 грн.); № 211 від 17.07.2012 року (ПДВ 27666,67 грн.); № 218 від 18.07.2012 року (ПДВ 28000 грн.); № 219 від 19.07.2012 року (ПДВ 28000 грн.); № 223 від 20.07.2012 року (ПДВ 14083,33 грн.); № 226 від 23.07.2012 року (ПДВ 28166,67 грн.); № 245 від 26.07.2012 року (ПДВ 32391,67 грн.); № 265 від 02.08.2012 року (ПДВ 28333,33 грн.); № 268 від 06.08.2012 року (ПДВ 28666,67 грн.); № 269 від 07.08.2012 року (ПДВ 57333,33 грн.); № 281 від 10.08.2012 року та розрахунок № 284 від 11.08.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (ПДВ 20615,83 грн.); № 298 від 16.08.2012 року (ПДВ 24508,33 грн.); № 302 від 20.08.2012 року (ПДВ 45466,67 грн.); № 319 від 23.08.2012 року (ПДВ 30800 грн.); № 320 від 28.08.2012 року (ПДВ 29600 грн.); № 391 від 13.09.2012 року (ПДВ 52500 грн.); № 390 від 19.09.2012 року (ПДВ 40300 грн.); № 384 від 21.09.2012 року (ПДВ 15500 грн.); № 419 від 08.10.2012 року (ПДВ 61333 грн.); № 422 від 09.10.2012 року (ПДВ 61333,33 грн.); № 443 від 15.10.2012 року (ПДВ 111588,33 грн.); № 456 від 17.10.2012 року (ПДВ 56902,08 грн.); № 459 від 17.10.2012 року (ПДВ 45283,33 грн.); № 502 від 02.11.2012 року (ПДВ 22999,17 грн.); № 503 від 05.11.2012 року (ПДВ 57497,92 грн.); № 505 від 07.11.2012 року (ПДВ 45998,33 грн.); № 501 від 07.11.2012 року (ПДВ 11499,58 грн.); № 516 від 14.11.2012 року (ПДВ 22760,83 грн.); № 517 від 20.11.2012 року (ПДВ 111380,42 грн.); № 522 від 19.11.2012 року (ПДВ 22760,83 грн.); № 535 від 22.11.2012 року (ПДВ 7875 грн.); № 574 від 22.11.2012 року (ПДВ 2814,58 грн.); № 602 від 17.12.2012 року (ПДВ 15166,67 грн.); № 608 від 20.12.2012 року (ПДВ 32532,50 грн.); № 612 від 24.12.2012 року (ПДВ 33671,67 грн.); № 13 від 10.01.2013 року (ПДВ 31638,75 грн.); № 14 від 11.01.2013 року (ПДВ 29500 грн.); № 32 від 21.01.2013 року (ПДВ 20650 грн.) (т. 1, а.с. 238,243, 248, т. 2, а.с. 3,9, 27,31,36,41,46, 51, 55,61,67,73, 92, 97,102,107-108; 114;120;127,131,153, 159,164,180,185,193,204,208,228,233,242,245, т. 3, а.с. 3,6,13,19,21,34,38,43, 59,65,32).

На підставі вказаних податкових накладних, згідно даних Декларацій з ПДВ та Додатку № 5 до них, ПП «Південнафтапостачання» було сформовано податковий кредит: в червні 2012 року на суму ПДВ 116693,33 грн. (т. 1, а.с. 223-235); в липні 2012 року - на суму ПДВ 234391,66 грн. та відкориговане податковий кредит червня 2012 року на суму ПДВ 28233,33 грн. (т. 2, а.с. 11-23); в серпні 2012 року - на суму ПДВ 265443,33 грн. (т. 2, а.с. 79-88); в вересні 2012 року - на суму ПДВ 108300 грн. (т. 2, а.с. 136-150); в жовтні 2012 року - на суму ПДВ 336440,42 грн. (т. 2, а.с. 166-176); в листопаді 2012 року - на суму ПДВ - 205586,67 грн. (т. 2, а.с. 213-225), в грудні 2012 року - на суму ПДВ - 81370,83 грн. (т. 3, а.с. 22-31); в січні 2013 року - на суму ПДВ 81788,75 грн. (т. 3, а.с. 47-56).

Як вбачається з матеріалів акта перевірки ДПІ у м. Сімферополі, інспектором під час проведення перевірки не досліджувались вище перелічені витратні та товарно - транспортні накладні, у зв'язку з їх ненаданням ТОВ «Південнафтапостачання», про що було складено Акт № 14/22.10 від 09.07.2013 року (т. 1, а.с. 140,141).

Разом з тим, відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Як встановлено судом, акт перевірки ДПІ у м. Сімферополі № 302/22.10/34700451 був отриманий представником ТОВ «Південнафтапостачання» 16.07.2013 року та 19.07.2013 року ним було подано до контролюючого органу всі вищепепрелічені видаткові та товарно - транспортні накладні на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом ПП «Дарья» (т. 1, а.с. 126-129).

Однак, надані позивачем товарно - транспортні накладні не були прийняті відповідачем до уваги з посиланням на порушення при їх складанні норм діючого законодавства.

Згідно зі ст.. 1 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Як вважає відповідач, товарно - транспортні накладні, надані ТОВ «Південнафтапостачання» після проведення перевірки не відповідають цим вимогам до первинної документації, оскільки в них відсутня: повна назва автопідприємства; дата і час виїзду з підприємства - вантажовідправника; дата і час виїзду прибуття до вантажоодержувача; номер подорожнього листа; вид перевезень; код, доручення номер, серія, дата та ким видана, що ставить під сумнів дійсне вчинення господарських операцій.

Згідно з ст.. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем, ані у відповіді на надані позивачем документи, ані в ході розгляду судом справи, не обґрунтовано, які саме товарно - транспортні накладні, що були надані позивачем, мають такі недоліки, які не дозволяють з'ясувати, ким та якій товар перевозився, на яку відстань та де він був відвантажений.

Як встановлено судом, при проведенні органом податкової служби перевірки та протягом п'яти днів після складання акта перевірки, відповідачу були надані всі наявні у позивача документи, що підтверджують реальний характер укладеного договору постачання, а саме: видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, підписані як продавцем - ПП «Дарья» так і покупцем - ТОВ «Південнафтапостачання», в яких є підписи та печатка обох підприємств, сертифікати якості поставленого товару, документи про оплату поставленого товару, тобто всі первинні документи в розумінні ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З наданих до матеріалів справи товарно - транспортних накладних вбачається, що в них зазначені назва автопідприємства, вказаний маршрут перевезення, час виїзду вантажовідправника та час прибуття до вантажоодержувача, зазначені номери подорожніх листів, вид перевезень та код, є посилання на номер та дату довіреностей, тобто вказані всі реквізити, на відсутність яких посилається відповідач.

Більш того, на думку суду, окремі недоліки товарно - транспортної накладної самі по собі не можуть бути безумовною підставою для позбавлення її сили звітного документа, за умови наявності всіх передбачених законодавством первинних бухгалтерських документів, які беззаперечно підтверджують отримання позивачем нафтопродуктів від ПП «Дарья» та відповідно реальність укладених підприємствами господарських операцій.

Крім того, позивачем до матеріалів справи також надані належним чином складені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт реалізації третім особам отриманих від ПП «Дарья» нафтопродуктів, з отриманням від операцій з продажу цього товару прибутку, а саме: накладні, довіреності, податкові накладні, документи про отримання оплати за товар, з яких вбачається, що придбаний від ПП «Дарья» товар був реалізований покупцям за 9575060,93 гривень. (т. 3, а.с. 144-250, т. 4, а.с. 1-250, т. 5, а.с. 1-153).

Стосовно взаємовідносин позивача з підприємством ТОВ «Пром-Снаб» судом встановлено наступне.

03.01.2011 року між ТОВ «Пром-Снаб» та ТОВ «Південнафтапостачання» було укладено Договір зберігання, за яким Замовник передає нафтопродукти, а виконавець здійснює приймання, зберігання та відпуск нафтопродуктів (бензину марки: А95,А-80,А-76, ДП і т.ін.) на умовах цього Договору. Вартість послуг визначена сторонами в розмірі 150 грн. без ПДВ за 1 тонну ПММ (т. 5, а.с. 248-250).

Судом встановлено, що між ТОВ «Пром-Снаб» та ТОВ «Південнафтапостачання» були складені та підписані акти здачі - прийняття (робіт, послуг) на загальну суму 642006 гривень, в тому числі ПДВ - 107001 гривень, а саме:

- Акт здачі - прийняття послуг по зберіганню палива від 31.12.2011 року на суму 162000 гривень, в тому числі ПДВ - 27000 гривень (т. 6, а.с. 2);

- Акт здачі - прийняття послуг по зберіганню палива № 30099401 від 30.09.2011 року на загальну суму 120006 гривень, в тому числі ПДВ - 200001 гривня (т. 6, а.с. 37);

- Акт здачі - прийняття послуг по зберіганню палива № ПС-0000136 від 28.09.2012 року на загальну суму 360000 гривень, в тому числі ПДВ - 60000 гривень (т. 6, а.с. 54).

Станом на час взаємовідносин з позивачем ТОВ «Пром-Снаб» було зареєстроване в якості юридичної особи та платником податку на додану вартість, свідоцтво якого було анульоване лише 16.07.2013 року (т. 6, а.с. 134-139).

За фактом надання послуг по зберіганню палива ТОВ «Пром-Снаб» було виписано позивачу податкові накладні:

- № 409 від 31.12.2011 року на суму 162000 гривень, в тому числі ПДВ - 27000 гривень (т. 6, а.с. 3);

- № 263 від 30.09.2011 року на суму 120006 гривень, в тому числі ПДВ - 20001 гривня (т. 6, а.с. 38);

- № 1030 від 28.09.2012 року на суму 360000 гривень, в тому числі ПДВ - 60000 гривень (т. 6, а.с. 55).

Фактичне виконання умов цього Договору підтверджується підписаними сторонами відомостями на відпуск палива, що знаходилось за зберіганні та отриманого від ТОВ «Південнафтапостачання» за листопад - грудень 2011 року, вересень 2011 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року; вересень 2012 року, складеними за Типовою формою № 24-нп (т. 6, а.с. 4-10, 39-43; 56-61; 77-84; 102-107, 117-118 ) та накладними на переміщення нафтопродуктів від ТОВ «Південнафтапостачання» на склад ТОВ «Пром-Снаб» (т. 6, а.с. 11-35; 44-52; 62-76; 85-101; 106-116;119-123).

Щодо висновку відповідача про списання позивачем ПММ у загальній сумі 303125 гривень та на суму ПДВ 60625 гривень не в господарських цілях, судом встановлено наступне.

20.12.2008 року позивачем було укладено договір оренди транспортних засобів, зокрема наступних автомобілів: МАЗ 353362, держ. № 02880КО; КамАЗ АЦ-9, держ.№ 02778КО; Газ52 № АК 4934 ВН; Газ-53 № АК5913 ВН; ГАЗ53 АК 5434 АО; ГАЗ-3307 АК 35-16 АО (т. 5, а.с. 204).

Згідно свідоцтв про державну реєстрацію цих транспортних засобів, тип пального, який використовується при їхньої експлуатації - бензин (т. 5, а.с. 205-209).

01.01.2011 року директором ТОВ «Південнафтапостачання» були затверджені норми витрат паливно - мастильних матеріалів автотранспортом підприємства щодо автомобілів ГАЗ-5201 (АЦ-1,9), ГАЗ-5201 (АЦ-2,4), ГАЗ-531201, МАЗ-500, МАЗ-5334тз, МАЗ-55362 (т. 5, а.с. 199-203).

Як вбачається з накладних на внутрішнє переміщення, ТОВ «Південнафтапостачання» було видане до основного складу, тобто для використання в межах господарської діяльності підприємства паливно - мастильні матеріали, зокрема: бензин А-92 кількістю 1803 л. вартістю без ПДВ 13792,48 грн. (ПМ-0000009 від 30.09.2011 року); бензин А-92 кількістю 4477 л. вартістю без ПДВ 34319,33 грн.(ПМ-0000010 від 30.10.2011 року); бензин А-92 кількістю 1963 л. вартістю без ПДВ 15118,59 грн. (ПМ-0000011 від 30.11.2011 року); бензин А-95 кількістю 1350 л. вартістю 10497,49 грн.(ПМ-0000012 від 30.12.2011 року); бензин А-95 кількістю 578 л. вартістю без ПДВ 4252,99 грн. (ПМ-0000001 від 31.01.2012 року); бензин А-95 кількістю 1023 л. вартістю 7503,82 грн. (ПМ-0000002 від 29.02.2012 року); бензин А-95 кількістю 1662 л. вартістю 12205,79 грн. (ПМ-0000003 від 31.03.2012 року); бензин А-95 кількістю 1359 л. вартістю 9995,30 грн. (ПМ-0000004 від 30.04.2012 року); бензин А-95 кількістю 1778 л. вартістю 13108,21 грн. (ПМ-0000005 від 31.05.2012 року); бензин А-92 та А-95 кількістю 9644 л. вартістю 67423,28 грн. (ПМ-0000006 від 30.06.2012 року); бензин А-95 кількістю 2963 л. вартістю 22486 грн. (ПМ-0000007 від 31.07.2012 року); бензин А-95 кількістю 2309 л. вартістю 17737,35 грн.(ПМ-0000008 від 31.08.2012 року); бензин А-95 кількістю 1711 л. вартістю 13085,30 грн. (ПМ-0000009 від 30.09.2012 року); бензин А-95 кількістю 2050 л. вартістю 15655,86 грн. (ПМ-0000010 від 31.10.2012 року); бензин А-95 кількістю 1428 л. вартістю 10905,65 грн. (ПМ-0000011 від 30.11.2012 року); бензин А-95 кількістю 848 л. вартістю 6476,18 грн. (ПМ-0000012 від 31.12.2012 року); бензин А-95 кількістю 1018 л. вартістю 7774,47 грн. (ПМ-0000001 від 31.01.2013 року); бензин А-95 кількістю 1422 вартістю 10859,83 грн. (ПМ-0000002 від 28.02.2013 року); бензин А-95 кількістю 1299 л. вартістю 9925,42 гривень (ПМ-0000003 від 31.03.2013 року) (т. 5, а.с. 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243,244, 246).

Фактичне використання цього бензину для експлуатації автомобілів, що використовуються підприємством в господарській діяльності підтверджується відомостями витрат палива за вересень-грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року та січень - березень 2013 року (т. 5, а.с. 210,212, 214, 216,218,220,222,224,226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 245).

Крім того, підтвердженням того, що пальне марок А-92 та А-95 було використано в господарській діяльності ТОВ «Південнафтапостачання» є також подорожні листи автомобілів ГАЗ-52 (АК 59-34 ВН); ГАЗ-53 АК5434АО, ГАЗ-3307 АК35-16 АО, ГАЗ 5312 АК-5435 КР, ГАЗ 5204 АК-54-33КО, , ГАЗ-52 148-83 КО; ГАЗ-53 АК 36-07 ВІ; Газ-53 № АК 5913-ВН (т. 6, а.с. 148-250; т. 7, а.с. 1-124).

Отже, висновки податкової інспекції щодо невикористання в господарській діяльності позивача бензину А-95 та А-92 є безпідставними.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки, протягом п'яти днів після складання відповідачем акта перевірки та під час розгляду справи судом була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з придбання нафтопродуктів від ПП «Дарья», отримання послуг зі зберігання нафтопродуктів від ТОВ «Пром-Снаб», використання цих товарів та послуг в господарській діяльності позивача, а також використання в господарській діяльності позивача бензину А-95 та А-92, а отже й правомірність віднесення цих витрат до валових витрат підприємства.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з цими контрагентами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентів та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з викладеного, щодо формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та \ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних вимогам, встановленим ст. 201 ПК України, представником відповідача в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт надання товарів та послуг. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами.

Відповідачем в судовому засіданні також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, судом встановлено, що валові витрати та податковий кредит, сформовані за результатами взаємовідносин з підприємствами ПП «Дарья» та ТОВ «Пром-Снаб» та за операціями по списанню палива А-92 та А-95 на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача; отримані від постачальників товари та послуги були використані позивачем в його господарській діяльності, в межах його основної виробничої діяльності.

Стосовно висновків відповідача щодо заниження позивачем валових доходів та податкових зобов'язань з ПДВ за фактом реалізації дизельного палива в сумі 201440 грн., в тому числі ПДВ - 40288 гривень на адресу ПрАТ «Красний чабан» та ТОВ «Крим Транс Хліб» судом встановлено наступне.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що 12.03.2013 року між ТОВ «Південнафтапостачання» та ПрАТ «Красний чабан» було укладено договір поставки паливно - мастильних матеріалів (том 5, а.с. 164).

14.03.2013 року ПрАТ «Кримський Чабан» було перераховано на користь ТОВ «Південнафтапостачання» грошові кошти в сумі 134467 гривень, в тому числі ПДВ - 22411,17 гривень (т. 5, а.с. 165).

14.03.2013 року, за фактом отримання коштів, ТОВ «Південнафтапостачання» було виписано ПрАТ «Кримський Чабан» податкову накладну № 27 від 14.03.2013 року на суму 134467 гривень, в тому числі ПДВ - 22411,17 гривень (т. 5, а.с. 167).

16.03.2013 року ТОВ «Південнафтапостачання» було поставлено на адресу ПрАТ «Кримський Чабан» дизельне паливо на загальну суму 134467 гривень, що підтверджується накладною № 0164 та довіреністю на отримання товару (т. 5, а.с. 166).

Також, судом встановлено, що 16.01.2013 року між ТОВ «Південнафтапостачання» та ТОВ «Крим Транс Хліб» було укладено договір поставки ПММ № ДГ-0000028 (т. 5, а.с. 168).

На виконання цього договору, 01.03.2013 року ТОВ «Південнафтапостачання» було поставлено ТОВ «Крим Транс Хліб» дизельне паливо на загальну суму 108727,50 грн., в тому числі ПДВ - 12121,25 грн., що підтверджується накладною № 0138 та довіреністю на отримання товару (т. 5, а.с. 169).

01.03.2013 року ТОВ «Південнафтапостачання» було виписано ТОВ «Крим Транс Хліб» податкову накладну № 5 на суму 108727,50 грн., в тому числі ПДВ - 18121,25 грн. (т. 5, а.с. 170).

Доставка палива підтверджується товарно - транспортною накладною від 01.03.2013 року (т. 5, а.с. 170-1).

Кошти за поставлений товар були перераховані ТОВ «Крим Транс Хліб» на користь позивача 04.03.2013 року в сумі 18715 гривень, 05.03.2013 року в сумі 40000 гривень та 06.03.2013 року в сумі 50012,50 гривень (т. 5, а.с. 171-173).

Як встановлено судом, доходи, отримані позивачем від реалізації палива на адресу ПрАТ «Кримський Чабан» та ТОВ «Крим Транс Хліб» були включені до складу доходів підприємства, що підтверджується даними картку рахунку: 702 за березень 2013 року (т. 5, а.с. 183-197).

Також, на підставі виписаних на адресу ПрАТ «Кримський Чабан» та ТОВ «Крим Транс Хліб» податкових накладних позивачем були сформовані податкові зобов'язання за березень 2013 року, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за березень 2013 року з Додатком № 5 та Реєстром виданих та отриманих податкових накладних, згідно з якими за фактом реалізації товару ПрАТ «Кримський Чабан» позивачем були сформовані податкові зобов'язання з ПДВ на суму 22411,17 гривень та за фактом реалізації товару ТОВ «Крим Транс Хліб» - податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 35853,50 гривень (до яких також увійшла сума ПДВ 18121,25 грн. на підставі п\н № 5 від 01.03.2013 року) (т. 5, а.с. 139-163, т. 6, а.с. 14-147).

Отже, висновок відповідача щодо не включення вищевказаних сум до складу валових доходів підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та до податкових зобов'язань з ПДВ є безпідставним та повністю спростовується матеріалами справи.

Стосовно висновків відповідача щодо порушення позивачем п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України внаслідок не включення підприємством до складу доходів вартості товарів, робіт, послуг в сумі 332021 гривень, безоплатно отриманих підприємством від ТОВ «БВП «Строітель -Плюс», судом встановлено наступне:

01.01.2010 року між БВП «Строітель-плюс» та ТОВ «Південнафтапостачання» було укладено договір зберігання № 1684, згідно з яким Замовник передає нафтопродукти, а виконавець здійснює приймання, зберігання та відпуск нафтопродуктів на умовах цього Договору. Вартість послуг за Договором визначена сторонами в сумі 188 гривень за 1 т. без ПДВ (т. 5, а.с. 155).

Як вбачається з Акта звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011 року між ТОВ «Південнафтапостачання» та ТОВ БВП «Строітель-плюс», станом на 31.12.2011 року у позивача перед ТОВ БВП «Строітель-плюс» існує кредиторська заборгованість в сумі 332021 гривень (т. 5, а.с. 156).

Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги, - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Наказом Державної податкової служби України № 576 від 05.07.2012 року затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари.

Так, відповідно до цієї податкової консультації, не підлягають коригуванню платником податку - покупцем витрати на придбання товарів у разі списання непогашеної кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, в тому числі якщо ці витрати виникли до 01.04.2011 року. При цьому сума списаної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, включається до складу інших доходів такого покупця у періоді визнання її безнадійною.

У відповіді на друге запитання цієї Консультації зазначено, що якщо платник податку на прибуток придбав товарно - матеріальні цінності, він має право на визнання витрат на придбання таких товарно - матеріальних цінностей відповідно до розділу 111 Кодексу незалежно від того, оплачені вони чи ні.

Однак, у разі визнання суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, безнадійною, сума такої заборгованості включається до складу інших доходів.

Відповідно до п.п. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків

Згідно з п. 53.1 ст. 53 Податкового Кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації.

Як вбачається з акта звірки взаємних розрахунків, остання поставка товару від ТОВ БВП «Строітель -плюс» на суму 371820 гривень відбулась 24.03.2011 року.

Отже, станом на час проведення перевірки, ТОВ «Південнафтапостачання» правомірно не включило суму кредиторської заборгованості у розмірі 332021 гривень перед ТОВ БВП «Строітель-плюс» без ПДВ, яка не є простроченою, до складу інших доходів 1 кварталу 2013 року.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що висновки податкової інспекції щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток повністю спростовуються матеріалами справи. В свою чергу, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті - перевірки, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкових зобов'язань згідно з оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді витрат на оплату судового збору в сумі 458,80 гривень із Державного бюджету України.

В судовому засіданні 06.12.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 11.12.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Південнафтапостачання" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим:

- № 0007552208 від 30.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1685712 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 842856 гривень;

- № 0010432208 від 07.10.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1747804 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 854162 гривень;

- № 0010992208 від 07.10.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 260214 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південнафтапостачання" судовий збір в сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова