Ухвала суду № 36406847, 23.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"23" грудня 2013 р. Справа № 817/3495/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представників сторін :

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірма "Ямуна" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2013 р. у справі за позовом малого приватного підприємства фірма "Ямуна" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- ,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство-фірма "Ямуна" (далі-Підприємство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі-ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004212342 від 03.09.2013 р. про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 43567 грн. за основним платежем та 1925 грн. за штрафними санкціями; №0004222342 від 03.09.2013 р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3667 грн. та 1925 грн. за штрафними санкціями. Свої вимоги обгрунтувало тим, що ДПІ у м. Рівному неправомірно йому визначила грошові зобов'язання, оскільки висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ "Лігран" у серпні 2012 року не грунтується на нормах чинного законодавства, не взято до уваги представлені первинні документи.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову малого приватного підприємства фірма "Ямуна" відмовлено.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесульного права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову - про задоволення позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ДПІ питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. малого приватного підприємства-фірми "Ямуна", на підставі акту від 22.08.2013 №623-17-16-22-01/30352116 прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.09.2013 р. №0004212342 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 43567 грн. за основним платежем та 1925 грн. за штрафними санкціями, №0004222342 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3367 грн. за основним платежем та 1834 грн. за штрафними санкціями.

Згідно висновків вказаних документів Підприємство порушило п.44.1 ст.44 розділу ІІ, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Суд встановив, що у серпні 2012 року позивачем було укладено з ТОВ "Лігран" договір купівлі-продажу №1208/06-1 від 06.08.2012 року, за яким останнє зобов'язалося поставити харчові продукти (Т-1, а.с.70-72). 06.08.2012 ТОВ "Лігран" було виписано податкову накладну №305 на придбання сухарів панірувальних в сумі 16 333,33 грн., у т.ч. ПДВ 3667,67 грн. та видаткову накладну №305 від 06.08.2013 на суму 16 333,33 грн., у т.ч. ПДВ 3667,67 грн. (Т-1, а.с.73-74). Вказана операція проплачена згідно виписки банку від 06.08.2012 р. про перерахування коштів в сумі 20000 грн. (Т-1, а.с.75).

Згідно акту оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від 06.08.2012 року (Т-1, а.с.111) та пояснень директора МПП-фірми "Ямуна" ОСОБА_3 воно проведено 06.08.2013 року, хоча товар отримано 08.08.2013 року (Т-1, а.с.156).

На підставі вказаних документів суд дійшов висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій.

Проте, такий висновок судом зроблено помилково без оцінки усіх представлених доказів в сукупності, без з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

Так, на підтвердження транспортування вказаного товару позивачем представлено заявку-договір № 07.08.20012-1 від 07.08.2012 р. з фірмою "Агіс", акт здачі-приймання виконаних робіт - транспортних послуг від 08.08.2012 року (т.1 а.с.110). вартість послуг складає 3500 грн.

Згідно картки рахунку 201 на склад сировини та матеріалу було передано сухарі панірувальні в кількості 10000 кг на суму 18333 грн. Згідно попередніх калькуляцій вартості продукції сухарі було розфасовано і передано на склад готової продукції (т.1 а.сп.112-142).

Факт фасування вказаної продукції підтверджено наявністю необоротних активів згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 10, за яким підприємство має фасовочні автомати (т.1 а.сп.106-107).

Згідно представлених митної декларації ЕК 10 АА (т.1 а.сп.187), видаткових декларацій від 10.12.2012 р., 12.12.2012 р., 14.12.2012 року (т.1 а.сп.189,193,202,206,231) сухарі панірувальні в упаковках реалізовані контрагентам, на що видано податкові накладні (т.1 а.сп.191,194,196,207,232).

У відповідності до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За п. 198.3 вказаної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

За п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено поняття первинного документу як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 статті 9 вказаного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2 цього Положення передбачено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Виходячи з викладеного, первинні документи можуть бути складені у момент вчинення господарської операції або ж безпосередньо після її завершення. Зазначеними положеннями не передбачена можливість складення первинних документів раніше, ніж факт здійснення господарської операції. Проте, допущене Підприємством порушення не тягне за собою не дійсність здійснених господарських операцій. А вказане не завадило Підприємству здійснити реальні господарські операції, які підтверджено вищезазначеними дослідженими доказами - первинними документами та відповідно встановленими обставинами, що мають значення для вирішення справи.

Щодо посилання податковим органом на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ від 28.12.2012 №7250/224, складений за результатами перевірки ТОВ "Лігран", то невиконання своїх зобов'язань перед державою недобросовісного платника податку на додану вартість -продавця, не належне ведення ним бухгалтерського обліку не може тягнути за собою негативних наслідків для добросовісного платника такого податку - покупця, який виконав всі умови договору, і це не може позбавити його права на податковий кредит. Доводи податкового органу щодо неправильного зазначення дати вчиненої господарської операції не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Податковим органом, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС україни не доведено правомірності прийнятого ним рішення та не спростовано вищевикладене. Позивач довів неправомірність прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, у суду не було підстав для відмови у задоволенні позову.

Постанова суду прийнята без належного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, обставини, на які послався суд не доведені відповідачем, а, відтак, це є підставою, у відповідності до ст.202 КАС України, для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004212342 від 3.09.2013 року та №0004222342 від 03.09.2013 року.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірма "Ямуна" задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2013 р. скасувати та прийняти нову.

Позов малого приватного підприємства фірма "Ямуна" задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004212342 від 03.09.2013 року та №0004222342 від 03.09.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Мале приватне підприємство фірма "Ямуна" вул.Дворецька, 182,м.Рівне,33000

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023