Ухвала суду № 36406379, 05.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 820/4865/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 820/4865/13-а

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" звернулося до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просило: скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 11 березня 2013 року № 0000292212, № 0000282212.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 р. позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Агротрейд продукт", зареєстровано як суб'єкт господарювання 25 травня 2006 року (а.с. 6).

Відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Агротрейд продукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складений акт перевірки № 699/22.1-07/34331634 від 25 лютого 2013 року, яким встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства України. (а.с. 7-15).

Висновки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України ґрунтуються на підставі того, що при досліджені фінансово-господарських операцій позивача щодо експорту шроту соняшникового «ВSC Gmbh" згідно контракту № М/26 від 01 лютого 2012 року, встановлено, що ТОВ "Агротрейд продукт" реалізований шрот соняшниковий за ціною, яка нижча за звичайну ціну на 25,14% (1,20 грн. замість 1,60 грн. за кг), що призвело до заниження валового доходу на загальну суму 1235400 грн. та до порушення пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України та підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі висновку акту перевірки № 699/22.1-07/34331634 від 25 лютого 2013 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000282212 від 11 березня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 324293 грн., з яких: основний платіж - 259434 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 64859 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000292212 від 11 березня 2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1235400 грн. (а.с. 16, 17).

Позивачем зазначені податкові повідомлення - рішення оскаржені у адміністративному порядку, проте були залишенні без задоволенні, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням діючого законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Агротрейд продукт" (Продавець) та "BSC GmbH" укладено контракт № М/26 від 01 лютого 2012 року (а.с. 21-24), умовами якого передбачено, що продавець поставляє покупцю товар - шрот соняшниковий, врожаю 2011 року, товар поставляється партіями, в строки та за ціною, узгодженою покупцем та продавцем в специфікації до договору, період поставки до 31 серпня 2012 року.

Згідно Специфікації № 1 до контракту № М/26 від 01 лютого 2012 року, продавець поставляє покупцю у партію товару в об'ємі 3000 +/- 5% МТ згідно умовам контракту. Ціна товару для даної партії складає 150 долл. США за 1 метричну тону. Вартість партії товару згідно специфікації складає 450000 +/- 5% долл. США.

Матеріалами справи підтверджено, що шрот соняшниковий, реалізований позивачем за експортним контрактом вироблений ТОВ "Пересечанський маслоекстракційний завод" на підставі укладеного між ТОВ "Агротрейд продукт" (Замовник) та ТОВ "Пересечанський маслоекстракційний завод" (Виконавець) договору № 060911/ІП від 06 вересня 2011 року на переробку соняшнику на давальницьких умовах. (а.с. 50-53).

Предметом зазначеного договору є виконання Виконавцем робіт по переробці переданої Замовником сировини в продукцію, а також виконання робіт з доопрацювання сировини, надання послуг зі зберігання продукції, а також в умовах, зазначених у договорі - реалізації продукції, передачі визначеної частки продукції в заставу.

Вироблення шроту здійснювалося Виконавцем протягом лютого-березня 2012 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актом № 000138 виконаних робіт (наданих послуг) за лютий 2012 року від 29 лютого 2012 року (а.с. 54), актом № 000154 виконаних робіт (наданих послуг) за березень 2012 року від 31 березня 2012 року (а.с. 55), актом звірки взаємних розрахунків від 29 лютого 2012 року (а.с. 56) та актом звірки взаємних розрахунків від 31 березня 2012 року (а.с. 57).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с. 58-86).

На виконання умов контракту № М/26 від 01 лютого 2012 року, шрот соняшниковий, по мірі його вироблення, транспортувався з ТОВ "Пересечанський маслоекстракційний завод" до складських приміщень Бердянського морського торгівельного порту, що підтверджується наявними у справі залізничними накладними та відомостями вагонів (а.с. 87-122).

За матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Агротрейд продукт" (Клієнт) та ТОВ "Укрзернотранс-К" (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 296/08/11 від 10 серпня 2011 року, відповідно до умов якого Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом (а.с. 122-127).

Експедиційні послуги супроводження шроту під час його транспортування залізницею ТОВ "Укрзернотранс-К" підтверджується актами виконаних робіт за лютий та березень 2012 року (а.с. 128-140).

Позивачем (Замовник) з ТОВ "Аскет Шиппинг" (Експедитор) укладено договір № 05-Б транспортно-експедиторського обслуговування, відповідно до якого Експедитор надає Замовнику експедиційні послуги з приймання, накопичення шроту в Бердянському морському торгівельному порту та подальшого відвантаження (перевалювання) шроту на морський транспорт (а.с. 141-147).

На підтвердження виконання вказаного договору до матеріалів справи долучено акт надання послуг № 119 від 17 квітня 2012 року. (а.с. 148).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 2172 від 26 квітня 2012 року та № 1523 від 27 квітня 2012 року. (а.с. 149, 150).

На виконання умов контракту № М/26 від 01 лютого 2012 року, шрот соняшниковий відвантажений позивачем на користь "BSC GmbH" за встановленою контрактом ціною - 150 долл. США за мт. (1,20 грн. за кг.), що підтверджується вантажно-митними деклараціями № 500040402/2012/000807, № 500040402/2012/000808 та № 500040402/2012/000810 від 19 квітня 2012 року.

Судовим розглядом встановлено, що вищезазначеною перевіркою відповідачем встановлено, що позивач реалізував сільськогосподарську продукцію, а саме шрот соняшниковий, за ціною, нижчою за граничну ціну. Зазначений висновок на підставі даних АПК-Інформ (експортні ціни на зернові) (http://www.apk-inform.com/ru), згідно яких звичайна ціна на шрот соняшниковий становить на рівні 1,60 грн. за кг., в зв'язку з чим податковим органом встановлено, що в порушення підпункту 1.20.2. пункту 1.20. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем відхилено ціну продажу від світової ціни на 25,14 %.

Відповідно до підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Згідно підпункту 153.2.3 зазначеної статті положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 пункту 153.2 поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що дохід отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 Кодексу, що регулюватиме порядок визначення звичайних цін починаючи з першого січня 2013 року, застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Судовим розглядом встановлено, що господарські відносини з поставки шроту соняшникового виникли у 2012 році, суд посилається на наступну норму Закону.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін. (підпункт 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону)

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів (послуг), які є предметом договорів.

При визначенні звичайної ціни на товар слід враховувати такі умови, як дата на яку визначена звичайна ціна, при яких умовах поставки вона застосовується, країну експорту, строки виконання зобов'язань та інше. Звичайна ціна товару не може бути визначена без належної оцінки зазначених економічних факторів.

З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом.

Згідно положень підпункту 1.20.10. зазначеного Закону, донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Господарські відносини між суб'єктами підприємницької діяльності регулюються Господарським кодексом України.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Положення статті 189 Господарського кодексу України передбачають що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

Згідно ст. 190 Господарського кодексу України, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

З вищенаведеного вбачається, що діючим час виникнення спірних правовідносин законодавством передбачалось формування вільних цін за згодою сторін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що під час проведення перевірки, податковий орган має право звернутись з запитом, а платник податків зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатись на норму абзацу 1 підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів зазначає, що позивачем в підтвердження обґрунтованості визначення цін надано довідку державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 06 квітня 2012 року за вих. № 11/481, згідно якої рівень експортних цін на ринку України станом на 01 лютого 2012 року на шрот соняшниковий (на умовах поставки FОВ - порти Чорного та Азовського морів становив 150-165 дол. США за метричну тону. (а.с. 34).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 820/4865/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.