Постанова № 36405899, 19.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа № 914/2600/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу квартирно - експлуатаційного відділу м.Львова м. Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013 р.

у справі №914/2600/13

за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів

до відповідача квартирно - експлуатаційного відділу м.Львова м. Львів

про стягнення 3 708 043, 10 грн.

за участю представників сторін від:

прокуратури: Гончар Б.С. - посвідчення №014659

позивача: Батьков В.В. - за довіреністю №09-4255 від 16.06.2013 р., Якубович Ю.П. - за довіреністю №09-9961 від 20.11.2013 р.

відповідача: Безушко О.І. - за довіреністю №2118 від 30.05.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.09.2013 р. (суддя Манюк П.Т.) позовні вимоги в частині стягнення 345 317,50 грн. залишено без розгляду. Позов задоволено частково.

Стягнуто з квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області збитки в загальному розмірі

3 362 725, 60 грн., заподіяні державі, внаслідок порушень природоохоронного законодавства, зокрема на спеціальні рахунки місцевого бюджету: Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області в розмірі 598 709, 10 грн., Батятицької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області в розмірі 2 033 801, 00 грн., Брюховицької селищної ради смт. Брюховичі в розмірі 128 601, 00 грн., Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в розмірі 213 430, 00 грн., Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в розмірі 161 945, 00 грн., м. Дубляни Львівської області в розмірі 226 242, 50 грн. Стягнуто з квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова в дохід державного бюджету України 67 254,51 грн. судового збору.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім цього, скаржником подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких вказує, що при проведеному розрахунку розміру шкоди не враховано вимог розділу XVI п.325.9 Податкового кодексу України щодо застосування коефіцієнту 0,3 при визначенні ставок збору за спецводокористування житлово-комунальними підприємствами.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що розрахунок проведено згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 р. № 767/16783.

В судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та запереченні по суті апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.03.2013 р. по 28.03.2013 р., державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в своїй діяльності, за результатами якої складено акт перевірки № 515/02/496, який підписаний представниками відповідача - начальником квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова Максименко Ю.І. та майстром Асаулюк С.В. без зауважень.

Перевіркою встановлено, що відповідачем на території військових містечок:

- № 402 у межах с. Мервичі Жовківського району Львівської області у період з 09.06.2012р. по 26.03.2013 р. самовільно, без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування забрано 12 570 метрів кубічних підземних вод, чим завдано збитків навколишньому природньому середовищу в сумі 598 709, 10 грн.;

- № 241 у межах смт. Брюховичі у період з 01.01.2012 р. по 26.03.2013 р. самовільно, без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування забрано 2 700 метрів кубічних підземних вод, чим завдано збитків навколишньому природньому середовищу в сумі 128 601, 00 грн.;

- № 5 у межах с. Батятичі Кам'яна-Бузького району Львівської області у період з 01.01.2012 р. по 26.03.2013 р. самовільно, без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування забрано 42 700 метрів кубічних підземних вод, чим завдано збитків навколишньому природньому середовищу в сумі 2 033 801, 00 грн.;

- № 5 у межах с. Давидів Пустомитівського району Львівської області у період з 01.01.2012 р. по 26.03.2013 р. самовільно, без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування забрано 4 481 метрів кубічних підземних вод, чим завдано збитків навколишньому природньому середовищу в сумі 213 430, 00 грн.;

- № 396 у межах с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області у період з 01.01.2012 р. по 26.03.2013 р. самовільно, без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування забрано 7 250 метрів кубічних підземних вод, чим завдано збитків навколишньому природньому середовищу в сумі 345 317, 50 грн.;

- № 3 у межах с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області у період з 01.01.2012 р. по 26.03.2013 р. самовільно, без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування забрано 3 400 метрів кубічних підземних вод, чим завдано збитків навколишньому природньому середовищу в сумі 161 942, 00 грн.;

- № 188 у межах м. Дубляни Львівської області у період з 01.01.2012 р. по 26.03.2013 р. самовільно, без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування забрано 4 750 метрів кубічних підземних вод, чим завдано збитків навколишньому природньому середовищу в сумі 226 242, 50 грн.

Таким чином, згідно проведеного розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземної прісної води без дозволу на спецводокористування, відповідачем самовільно забрано та використано з свердловин в загальному об'ємі 77 851 метрів кубічних води, чим завдано державі збитки на загальну суму 3 708 043, 10 грн.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, прокурором подано заяву від 02.09.2013 р. про залишення позову без розгляду в частині стягнення з відповідача 345 317,50 грн. на користь місцевого бюджету Зимноводнівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у зв'язку з тим, що в провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2308/13 за позовом прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про стягнення з останнього 345 317, 50 грн. на підставі акту перевірки № 515/02/496.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку про залишення позовних вимог в цій частині без розгляду.

Щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 362 725,60 грн. заподіяних збитків, судова колегія виходила з наступного.

У відповідності до ст.ст. 42, 46, 48, ч.1 ст.49, ч.1 ст.50, 110, ч.1 ст.111 Водного кодексу України, водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, строки якого встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Здійснення спеціального водокористування за відсутності дозволу є порушенням названих норм Водного кодексу та тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем у судовому засіданні, що ним здійснювався забір води без дозволу на спеціальне водокористування та щодо його об'єму.

А тому, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що використання води без спеціального дозволу завдало державі збитки, які підлягають відшкодуванню.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком господарським судом першої інстанції та доводами прокурора і позивача щодо розміру цих збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, та вважає, що розрахунок збитків проведений неправильно з огляду на наступне.

Позивачем проведені розрахунки розміру збитків по кожному із шести окремих об'єктів бездозвільного водовикористання на підставі пункту 9.1 Методики, ст.325.2 Розділу XVI Податкового кодексу України та визначені збитки загалом у сумі 3 362 725,6 грн.

Згідно з п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2008 № 389, у редакції наказу Мінекології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220, зареєстрованого в Мін'юсті України 15.07.2011р. за № 881/19619, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою:

З сам = 100 х W х Тар,(23)

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м 3;

Тар - розмір, грн/100 м 3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

Відповідно до ст.325.2 розділу XVI Податкового кодексу України на дату виявлення порушення ставка збору за спеціальне використання підземних вод у Львівській області на 2012 р. становила 43,54 грн./100 м3.

Водночас, у відповідності до ст. 325.9, 14.1.59 Податкового кодексу України, до ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.

Житлово-комунальні підприємства - це суб'єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють або надають житлово-комунальні послуги. Кодекс містить примітку, що таке визначення житлово-комунальних підприємств застосовується до розділу XVI Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виконавцем таких послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

Результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні, зокрема, холодною та гарячою водою відноситься до комунальних послуг.

Відповідно до ст. 2 Положення про КЕВ м. Львова метою та предметом її діяльності є, зокрема, забезпечення військових частин та установ казарменно - житловим фондом, майном квартирного призначення, комунальними послугами.

Свідоцтвом про реєстрацію від 27.07.2010р. № 418 підтверджено, що КЕВ м.Львова зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності у Збройних Силах (ідентифікаційний код в ЄДР 07638027), якому дозволений такий вид діяльності як постачання гарячої та холодної води.

Так, в акті перевірки вказано, що відповідачем було забрано та використано воду зі свердловин для госппитних потреб мешканців військових містечок, а саме: № 402 у межах с. Мервичі Жовківського району Львівської області; № 241 у межах смт. Брюховичі; № 5 у межах с. Батятичі Кам'яна-Бузького району Львівської області; № 5 у межах с. Давидів Пустомитівського району Львівської області; № 396 у межах с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області; № 3 у межах с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області; № 188 у межах м. Дубляни Львівської області.

Виходячи з вищенаведених норм законодавства, здійснюючи водопостачання зі свердловини мешканцям відповідач, в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Податкового кодексу України, надавав житлово-комунальні послуги і діяв як житлово-комунальне підприємство.

Відтак, до ставок збору, встановлених ст. 325.2 Податкового кодексу, на підставі яких проведений розрахунок розміру збитків, мав бути застосований коефіцієнт 0.3, передбачений ст. 325.9 цього Кодексу. Проте, позивач всупереч закону не застосував цей коефіцієнт та визначив збитки в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з доводами скаржника щодо необхідності застосування положень ст. 325.9 Податкового кодексу України при визначенні розміру збитків та вважає помилковим висновок місцевого суду про задоволення позову в повному обсязі в сумі 3 362 725, 60 грн.

Апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок розміру з урахуванням коефіцієнта 0,3, та враховуючи залишення позову без розгляду в частині стягнення з відповідача 345 317,50 грн. на користь місцевого бюджету Зимноводнівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, прийшов до висновку, що розмір збитків, який підлягає до стягнення є наступним.

1) № 402 у межах с. Мервичі Жовківського району Львівської області: 12 570 x 47,63/100 х 0,3=179 612,73 грн.;

2) № 241 у межах смт. Брюховичі: 2 700 х 47,63/100 х 0,3 = 38 580,3 грн.;

3) № 5 у межах с. Батятичі Кам'яна-Бузького району Львівської області: 42 700 х 47,63/100 х 0,3 = 610 140,3 грн.;

4) № 5 у межах с. Давидів Пустомитівського району Львівської області: 4 481 х 47,63/100 х 0,3 = 64 029, 00 грн.;

5) № 3 у межах с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області: 3 400 х 47,63 х 0,3 = 48 582,60 грн.;

6) № 188 у межах м. Дубляни Львівської області: 4 750 х 47,63 х 0,3 = 67 872,75 грн.

Отже, сума завданих збитків становить: 1 008 817,68 грн.

Судова колегія звертає увагу також на наступне.

Згідно ст.ст.42, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Фонд Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Відповідно д ст.11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

При цьому, згідно з п.7 ч.3 ст.29, п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду в частині стягнення з відповідача суми завданих збитків в розмірі 3 362 725, 60 грн. та прийняття в цій частині нового рішення, яким стягнути суму в розмірі 1 008 817,68 грн. В решті рішення місцевого суду необхідно залишити без змін.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Відповідно до п.4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України.

Визначений прокурором позивач - Державна екологічна інспекція у Львівській області, - згідно із Законом України «Про судовий збір» не звільнена від сплати судового збору.

Отже, відповідно до ст. 49 ГПК судовий збір належить покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних та апеляційних вимог, а саме:

стягнути з відповідача 20 176, 35 грн. судового збору в дохід державного бюджету України за розгляд справи в суді першої інстанції;

повернути відповідачу 23 539, 085 грн. зайво сплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції;

стягнути з позивача на користь відповідача 10 088, 175 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 49, 83, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013 р. скасувати в частині стягнення з відповідача суми завданих збитків в розмірі 3 362 725, 60 грн. В цій частині прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги частково.

Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 07638027) на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 38057086) збитки в загальному розмірі 1 008 817,68 грн., заподіяні державі внаслідок порушень природоохоронного законодавства, зокрема на спеціальні рахунки місцевого бюджету:

- Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області (МФО 825014, р/р 33115331700290, ЄДРПОУ 36762986, банк УК у Жовківському районі Львівської області, код платежу 24062100) в розмірі 179 612,73 грн.

- Батятицької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області (МФО 825014, р/р 33116331700233, ЄДРПОУ 36767790, банк УК у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, код платежу 24062100) в розмірі 610 140,3 грн.

- Брюховицької селищної ради смт. Брюховичі (р/р 33112331700011, УДКСУ у Шевченківському районі м. Львова/смт. Брюховичі, ЗКПО 38007662, банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код платежу 24062100) в розмірі 38 580, 3 грн.

- Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (МФО 825014, р/р 33119331700401, ЄДРПОУ 38047883, банк УК у Пустомитівському районі Львівської області, код платежу 24062100) в розмірі 64 029, 00 грн.;

- Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (МФО 825014, р/р 33111331700421, ЄДРПОУ 38047883, банк УК у Путомитівському районі Львівської області, код платежу 24062100) в розмірі 48 582,60 грн.;

- м. Дубляни Львівської області (МФО 825014, р/р 33116331700288, ЄДРПОУ 36762986, банк УК у Жовківському районі Львівської області, код платежу 24062100) в розмірі 67 872,75 грн.

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 07638027) 20 176, 35 грн. судового збору в дохід державного бюджету України за розгляд справи в суді першої інстанції.

4. Повернути квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 07638027) 23 539, 085 грн. зайво сплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Стягнути з державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 38057086) на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 07638027)

10 088, 175 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Львівської області видати накази на виконання даної постанови.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.12.2013 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.