Ухвала суду № 36405628, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16124/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Торговий дім «Інтеркорн» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.05.2013 № 0006751510, № 0006741510 та від 06.06.2013 № 0008951510.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток нерезидентів згідно декларації за три квартали 2012 року ТОВ «Торговий дім «Інтеркорн».

За результатом проведеної перевірки складено акт № 2120 від 18.04.2013, яким встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток нерезидентів протягом строків, визначених пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України.

Також, за результатом проведеної камеральної перевірки складено акт перевірки від 2\.05.20\3 № 2&13, яким встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток нерезидентів протягом строків, визначених пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі у місті Києві ДПС від 16.05.2013 № 0006741510, на підставі акту перевірки від 18.04.2013 № 2120 за порушення пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України до ТОВ «Торговий дім «Інтеркорн» застосовано штраф у розмірі 48 391,68 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі у місті Києві ДПС від 16.05.2013 № 0006751510, на підставі акту перевірки від 18.04.2013 2120 за порушення пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України до ТОВ «Торговий дім «Інтеркорн» застосовано штраф у розмірі 13 331,14грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі у місті Києві ДПС від 06.06.2013 № 0008951510, на підставі акту перевірки від 21.05.2013 № 2813-15/33781896 за порушення пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України до TOB «Торговийшм «Інтеркорн» застосовано штраф у розмірі 20 209, 00 грн.

За результатом адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі у місті Києві ДПС залишені без змін.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що враховуючи своєчасну сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб спірні податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 № 0006751510, № 0006741510 та від 06.06.2013 № 0008951510 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Колегія суддів звертає увагу, що оскільки статтею 160 Податкового кодексу України встановлені спеціальні правила сплати податкового зобов'язання з податку на доходи нерезидентів, то цей випадок є передбаченим п. 57.1 статті 57 виключенням з загального правила, передбаченого цією нормою закону. А одночасне застосування положень п. 57.1 та статті 160 Податкового кодексу України призвело би до сплати податку з доходів нерезидентів у подвійному розмірі: на підставі статті 160 в момент виплати доходу та згідно з п.57.1 протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Таким чином, при виплаті нерезиденту доходу з джерелом його походження з України отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, податок з такого доходу сплачується до бюджету під час такої виплати, тобто, в даному випадку строк сплати податку не залежить від строку, передбаченого для подання податкової декларації, а визначається виключно датою здійснення виплати доходу на користь нерезидента.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2012 року позивач сплачував доходи у вигляді процентів за кредитом на користь Raiffeisen Bank International (Австрія). Під час виплати доходів був нарахований утриманий та сплачений до державного бюджету податок з доходів нерезидента в сумі 550538 грн.

Податок утримувався за ставкою 2% відповідно до положень статті 11 Конвенції між урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно.

Також, позивачем надано копію Сертифікату податкового резидента (з перекладом), виданого податковою інспекцією міста Відень, яким з метою звільнення від сплати податків на відсотки підтверджується, що Raiffeisen Bank International (Австрія) є резидентом Австрії. Даний сертифікат долучено до матеріалів справи.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем протягом всього податкового періоду 2012 здійснювалось утримання та сплата податку з доходів нерезидентів згідно наступних платіжних доручень: від 19.19.2012 № 38 на суму 45138,47 грн., від 20.11.2012 № 34 на суму 43633,87 грн., від 22.10.2012 № 27 на суму 48147,75 грн., від 19.09.2012 № 254 на суму 46643,07 грн., від 20.08.2012 № 18 на суму 46643,07 грн., від 20.06.2012 № 14 на суму 45135,65 грн., від 18.05.2012 № 13 на суму 46631,40 грн., від 20.04.2012 № 11 на суму 46600,47 грн., від 19.03.2012 № ю на суму 42087,02 грн., від 21.02.2012 № 7 на суму 48114,62 грн., від 19.01.2012 № 4 на суму 46624,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не порушив податкове законодавство, оскільки сплатив податок з доходів нерезидента у строки, встановлені пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України.

Щодо застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій в порядку ст. 126 ПК України колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше ЗО календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпункту 133.2.1. пункту 133.2. статті 133 Податкового кодексу України платниками податку з числа нерезидентів є юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Отже, позивач, на якого статтею 160 Податкового кодексу України покладено обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що виплачуються нерезиденту, та перерахування до бюджету податку з доходів платника податків нерезидента, згідно зі статтею 18 Податкового кодексу України визнається податковим агентом.

Відповідальність податкового агента за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків (нерезидента) встановлена статтею 127 Податкового кодексу України, а тому застосування до позивача штрафних санкцій в порядку статті 126 Податкового кодексу України є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач при сплаті податкових зобов'язань діяв у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 № 0006751510, № 0006741510 та від 06.06.2013 № 0008951510 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 № 0006751510, № 0006741510 та від 06.06.2013 № 0008951510.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.