Постанова № 36403474, 24.12.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/336/11

24 грудня 2013 року , Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

секретаря Вальчук І.М.

за участю:

представника позивача Франчук М.М.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю,

в с т а н о в и в:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( надалі позивач, Центр зайнятості) звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 ( надалі відповідач) про стягнення 6946 грн. 13 коп. отриманої допомоги по безробіттю.

В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги у зв'язку з частковим погашенням відповідачем вищевказаної суми у розмірі 2196 грн. 13 коп. Таким чином, позивач просить стягнути 4750 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити, оскільки відповідач у період перебування на обліку в Центрі зайнятості з 08.09.2008 року, отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності. Так як право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незайняті ( безробітні) особи, тому допомога отримана позивачем підлягає поверненню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Просить врахувати, що відповідач, подаючи заяву у Центр зайнятості 08.09.2008 року власноручно вказала, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, чим зловжила своїм правом на отримання допомоги по безробіттю. Вперше позивач дізнався про цю обставину після проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат 13 серпня 2010 року. 30 серпня позивачем направлена претензія на ім'я відповідача про добровільне повернення коштів у сумі 6946 грн. 13 коп., з яких відповідачем в подальшому у добровільному порядку сплачено 2196 грн. 13 коп. 08 лютого 2011 року Центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення отриманої допомоги. Вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущено не було.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, вказавши при цьому, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення отриманої нею допомоги. Зазначила, що подаючи заяву до Центр зайнятості 08.09.2008 року вона забула, що зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки таку діяльність вона не здійснювала. Крім того, просить врахувати, що під час реєстрації її як безробітної у позивача була можливість отримати інформацію про реєстрацію її як суб'єкта підприємницької діяльності у відповідності до Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Отже, позивач міг дізнатись про її реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності 08.09.2008 року.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, встановив наступні факти.

Спірні правовідносини регулюються Законом України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 р. № 7-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248 та на виконання наказу Державного центру зайнятості від 27.08.2007 р. №61 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізму проведення розслідування страхових випадків та обгрунтованості забезпечення», «Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», затвердженого наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 р. № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 р. № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 р. за № 1523/11803, в редакції, що була чинною на момент виникнення та тривалості спірних правовідносин

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 у Тернопільському міському центрі зайняті зареєструвалася 01.09.2008 р., статус безробітного надано 08.09.2008 р., знята з обліку 03.09.2009 р. За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 08 вересня 2008 року по 02 вересня 2009 року відповідач отримала допомогу по безробіттю на суму 6946,13 грн.

В ході виконання Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття позивачем встановлено, що ОСОБА_3, будучи зареєстрованою як фізична особа - підприємець зареєструвалася в Центрі зайнятості, отримала статус безробітного та одержувала допомогу по безробіттю, вказавши у заяві, що подана до Центру зайнятості, неправдиві відомості про те, що вона не зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та осіб-підприємців» на запит позивача листом відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради від 01.12.2010 року №3961/02-2 надалася інформація, згідно якої ОСОБА_3 як фізична особа-підприємець у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради зареєстрована 9 грудня 2005 року.

Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності , що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо самостійного забезпечення себе роботою, включаючи підприємців.

Однак, судом встановлено, що у заяві від 08.09.2008 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач власноручно внесла запис «як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований» та підписалася. На підставі поданих нею неправдивих відомостей позивачем призначено та виплачено допомогу по безробіттю.

Відповідно до підпункту «б» пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-ХІІ від 01.03.1991 р. із внесеними змінами зазначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:- громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Підпунктом 8 п.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено припинення виплати допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до абзацу 14 підпункту 1 пункту 20 Порядку зазначено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні знімаються з обліку з дня виявленням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної.

Відповідно до п. 1.5 Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зазначено, що інформаційний обмін здійснюється інформаційно - телекомунікаційними засобами в електронному вигляді.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обгрутованості виплат матеріального забезпечення безробітним передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

13.08.2010 року позивачем за результатами перевірки кладений Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у якому зазначено, що ОСОБА_3 при наданні статусу безробітного приховала відомості про те що з 09.12.2005 рокувона зареєстрована як фізична особа- підприємець, а тому зроблено висновок про те, що отримані кошти допомоги по безробіттю в сумі 6946 грн. 13 коп. підлягають поверненню.

Після проведення розслідування страхових випадків позивач прийняв рішення від 13.08.2010 р наказ № НТ 100813 про повернення коштів у встановленому порядку за період з 08.09.2008 р. по 02.09.2009 р. відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136 із внесеними змінами, яким зазначено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків таобґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Згідно частини 2 статті 99 КАСУ передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, 13.08.2010 р. за результатами проведеного розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" позивач дізнався про те, що відповідач як фізична особа - підприємець у відділі державних реєстраторів Тернопільської міської ради зареєстрований 09.12.2005 року.

Позивач направив рекомендованим листом претензію від 30.08.2010 року № 08/4587, в якій зазначив період перебування відповідача на обліку в центрі зайнятості та одночасну реєстрацію фізичною особою - підприємцем, суму коштів, які підлягають поверненню. Крім цього, позивач у претензії запропонував відповідачу, у разі не згоди добровільного повернення коштів, прибути у центр зайнятості для з'ясування всіх обставин справи.

Відповіді на претензію позивач не отримав, однак ОСОБА_3 в добровільному порядку повернула 2196 грн. 13 коп. Станом на день розгляду справи неповернутими залишилося 4750 грн. 00 коп., які в добровільному порядку відповідач відмовляється повертати.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до положень ст. 103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно матеріалів справи, з даним адміністративним позовом Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду 08 лютого 2011 року, тобто через 2 місяця після отримання достовірних даних, що права Центру зайнятості порушено - отримання письмової інформації Відділу Державних реєстраторів Тернопільської міської ради ( вих. № 3961/02-2 від 01.12.2010 року) про те, що ОСОБА_3 зареєстрована у виконкомі Тернопільської міської ради 09.12.2005 року та до спливу шестимісячного строку з дня складення Акту про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 13 серпня 2010 року. Відтак суд приходить до переконання, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду, а тому доводи відповідача ОСОБА_3 у цій частині до уваги не беруться.

Оскільки судом встановлено, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, що передбачений ст. 99 КАС України, а позивач ОСОБА_3 при подачі заяви про надання статусу безробітного від 08.09.2008 року до Центру зайнятості вказала неправдиві дані, а саме те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, хоча така реєстрація проведена 09.12.2005 року і не була скасована на день подачі заяви до Центру зайнятості, суд приходить до переконання, що кошти, отримані внаслідок вказання відповідачем неправдивих даних, підлягають поверненню.При цьому суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 в добровільному порядку повернула 2196 грн. 13 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись, ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160 -163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( код ЄДРПОУ 14029303, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 1 б) 4750 ( чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн.00 коп. отриманої допомоги по безробіттю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 грудня 2013 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна:

Суддя Дерех Н.В.