Постанова № 36403111, 05.12.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року Справа № 811/3210/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Світловодський завод "Спецзалізобетон"

до відповідача - Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Світловодський завод "Спецзалізобетон" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000752200 від 10 липня 2013 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Світловодський завод "Спецзалізобетон" податковим органом протиправно, без наявності достатніх на те підстав зроблено висновок про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України щодо формування позивачем податкового кредиту та неправомірно, без дослідження будь-яких первинних бухгалтерських документів позивача, зроблено висновки про нікчемність правочинів, укладених ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" з ПП "Торговий дім "Спецбетон", ФОП ОСОБА_1, ПП "Асторг-М", ТОВ "Кремавтобуд", а також не визнано податковий кредит за взаємовідносинами із ТОВ „Влад ОЛ". Відтак, безпідставно, на думку позивача, винесено і оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представником позивача вимоги позову підтримано у повному обсязі.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що відповідачем була проведена планова перевірка "Світловодський завод "Спецзалізобетон" з питань дотримання вимог податкового, валютног та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року. Так, відділом податкового контролю Світловодської ОДПІ при перевірці було використано акти-перевірки контрагентів позивача, за висновками яких у ПП "Торговий дім "Спецбетон", ФОП ОСОБА_1, ПП "Асторг-М", ТОВ "Кремавтобуд" відсутні виробничі потужності, первинні документи підтверджуючі правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ необхідні для будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон". За таких умов відповідач вважає, що ним законно та обґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Крім того, відповідач наголошує, що податковий кредит, сформований позивачем за взаємовідносинами з ПП „Влад ОЛ", ним не враховано правомірно, оскільки Публічне акціонерне товариство "Світловодський завод "Спецзалізобетон" подало уточнення до декларації та відповідні підтверджуючі документи після початку проведення перевірки, що не допускається положеннями Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник відповідача таку позицію підтримав та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

За клопотаннями представника позивача, проти якого не заперечував представник відповідача, подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (Т.3,а.с.214 ).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Світловодський завод "Спецзалізобетон" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради 16 грудня 1994 року та з травня 2011 року перебуває на обліку в податковому органі як платник податку на додану вартість (Т.2,а.с.21,24).

У період з 14 лютого по 28 березня 2013 року посадовими особами Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 04 квітня 2013 року №213/2200/00132003, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження податку на додану вартість на суму 404006,00 грн. (Т.1,а.с.11-90)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2013 року №0000752200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 568 888,69 грн. (із них за основним платежем - 403 705,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 165 182,90 грн.) (Т.1,а.с.10).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентами ПП "Торговий дім "Спецбетон", ФОП ОСОБА_1, ПП "Асторг-М", ТОВ "Кремавтобуд", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ПП "Торговий дім "Спецбетон", ФОП ОСОБА_1, ПП "Асторг-М", ТОВ "Кремавтобуд" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Видами діяльності ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" за КВЕД є, зокрема, виготовлення виробів із бетону для будівництва (23.61); виробництво бетонних розчинів, готових для використання (23.63); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73); роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (47.52) (Т.2,а.с.22-23).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Торговий дім "Спецбетон" судом встановлено наступне.

01 січня 2011 року між ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" (замовник) та ПП "Торговий дім "Спецбетон" (підрядник) укладено договір надання послуг (підряду) №7, предметом якого є виконання робіт та надання позивачеві послуг, зокрема: очистка металоформ, протяжка, калібрування та різка заготовок; переробка арматурної сталі та різка заготовок; просіювання піску;сортування щебню (Т.1,а.с.90-94).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ПП "Торговий дім "Спецбетон" у період протягом квітня- червня, серпня, жовтня-листопада 2011 року виконало обумовлені договором роботи (послуги).

Факт виконання робіт за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 29 квітня 2011 року №27,28,29,30; від 31 травня 2011 року №35,34,32,33; від 30 червня 2011 року №22,20,21,19; від 31 серпня 2011 року №55,53,54,56; від 31 жовтня 2011 року №43,42,44,45; від 30 листопада 2011 року №55,54,52,53 (Т.1,а.с.96.98, 100,102,104,106,108, 110,112, 114,116, 118,120, 122,124, 126,128,130,132,134,136,138,140,142) та відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт (Т.1,а.с.95,97,99,101,103,105,107,109,111,113,115,117,119,121,123, 125,127,129,131,133,135,137,139,141) на загальну суму 1 379 941,13 грн (із них ПДВ - 275 988,23 грн.)

Судом встановлено також, що розрахунок за надані послуги ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні платіжні доручення та виписки з банківського рахунку позивача (Т.1,а.с.145-152;Т.2,а.с.153-160).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Кремавтобуд" судом встановлено наступне.

15 вересня 2011 року між ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" (замовник) та ТОВ "Кремавтобуд" (підрядник) укладено договір підряду №78 предметом якого є виконання робіт та надання послуг, зокрема: виготовлення лінії по випуску плит порожниних, також договором встановлено можливість виконання інших робіт (Т.1,а.с.143-146).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ "Кремавтобуд" у жовтні 2011 року виконало обумовлені договором роботи (послуги).

Факт виконання робіт за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи об'єктним кошторисом (Т.1.а.с.147-148), податковою накладною від 03 жовтня 2011 року (Т.1,а.с.154) та відповідними актами прийняття виконаних робіт (Т.1,а.с.149-152) на загальну суму 239 692,80 грн (із них ПДВ - 39 948,80 грн.)

Розрахунок за надані послуги ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон", здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні банківські виписки з рахунку позивача (Т.2,а.с.153-160).

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 судом встановлено наступне.

У січні 2011 року між ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки №2 предметом якого є постачання товару; покупець, в свою чергу, зобов'язується їх оплатити (Т.1,а.с.178-183).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ФОП ОСОБА_1 протягом квітня, травня, червня-листопада 2011 року виконав постачання встановленого договором товару,зокрема: плит, блоків фундаментних, опори ЛЕП, фундаменту огорожі, цементу, піску, щебня.

Факт поставки товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 27 квітня 2011 року №11; від 27 травня 2011 року №10; від 01 червня 2011 року №2;від 20 червня 2011 року №21; від 21 червня 2011 року №30,33; від 22 червня 2011 року №20,38; від 24 червня 2011 року №52,74,75; від 29 червня 2011 року №76; від 30 червня 2011 року №8,9,10,53; від 01 липня 2011 року №3,4; від 05 липня 2011 року №13,14,15; від 11 липня 2011 року №47; від 12 липня 2011 року №40,56,39; від 13 липня 2011 року №43; від 14 липня 2011 року №60,61; від 19 липня 2011 року №78; від 20 липня 2011 року №80; від 25 липня 2011 року №94; від 27 липня 2013 року №108,109; від 29 липня 2011 року №12,14,15; від 23 серпня 2011 року №17; від 08 вересня 2011 року №5; від 30 вересня 2011року №29; від 31 жовтня 2011 року №3,20; від 30 листопада 2011 року №25; (Т.1,а.с.185,188,190,192,194; Т.3,а.с.61,63,65,67,69,71,73,75,81,83,85,87,91,93,95,97,102,103,105,107,109,111,113,115,138,149,172,175,178,185,194,198) та відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.184,186,189,191,193;Т.3,а.с.60,62,64,66,68,70,72,74,76,78,80,82,84,86,88,90,92,94,96,98,100,101,104,106,108,110,112,114,137,144,151,156,158,166,174,177,184,186,193) та актом приймання-передачі основних засобів (Т.3,а.с.118-119) на загальну суму 1 621 377,26 грн. (із них ПДВ - 324 275,45 грн.).

На підтвердження факту транспортування ФОП ОСОБА_1 товару, позивач надав до суду товарно-транспортні накладні (Т.1,а.с.187,195-199; Т.3,а.с.139-143,145-147,152-155,159-163,167-171,179-183,187-193,194-197).

Судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар позивач частково здійснив у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні банківські виписки по рахунку, а також шляхом взаємзалікових розрахунків внаслідок реалізації ФОП ОСОБА_1 вироблених ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" бетонних блоків, плит тощо (Т.2,а.с.153-160, Т.3, а.с. 51-115).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП"Асторг-М" судом встановлено наступне.

У серпні та жовтні 2012 року між ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" (покупець) та ПП "Асторг-М" (постачальник) укладено договори поставки №49 та №2/10, предметом яких є постачання товару; покупець, в свою чергу, зобов'язується його оплатити (Т.1,а.с.155-159).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ПП "Асторг-М" протягом серпня - листопада 2012 року виконало постачання встановленого договором товару, а саме: опор ЛЕП, бордюрів, дроту, редукторів та електродвигунів.

Факт поставки товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 07 серпня 2012 року №330; від 28 серпня 2012 року №331; від 19 серпня 2012 року №332; від 12 вересня 2012 року №90,91,92,93; від 09 жовтня 2012 року №54,53; від 17 жовтня 2012 року №64; від 23 жовтня 2012 року №78; від 15 листопада 2012 року №37; від 21 листопада 2012 року №38; (Т.1,а.с.161,163,165,168,171,174,177;Т.3,а.с.15,17,19,21,24,26) та відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.160,162,164,166,169,172,175;Т.3,а.с.14,16,18,20,23,25) на загальну суму 465949,81 грн. (із них ПДВ - 93 189,96 грн.).

На підтвердження факту транспортування придбаного у ПП "Асторг-М" товару позивач надав до суду товарно-транспортні накладні (Т.1,а.с.167,170,173,176).

Судом встановлено також, що оплату за відповідними договірними зобов'язаннями ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні банківські виписки по рахунку, а також шляхом взаємозаліку (Т.2,а.с.153-167;Т.3, а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідні суми податку на додану вартість за взаємовідносинами із вказаними контрагентами включалися позивачем до суми податкового кредиту та відображалися у податкових деклараціях за належні звітні періоди (Т.1,а.с.200-253;Т.2, а.с.1-20).

На підтвердження подальшого оприбуткування, реалізації та використання у господарській діяльності придбаних у ПП "Торговий дім "Спецбетон", ФОП ОСОБА_1, ПП "Асторг-М", ТОВ "Кремавтобуд" товарно-матеріальних цінностей (отриманих послуг) надано реєстр видаткових та податкових накладних (Т.2,а.с.161-166).

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт (послуг) первинної документації свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача своїх зобов'язань.

Крім того, суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції податковим органом повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і відповідних штрафних санкцій, нарахованих ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000752200.

Крім того, на підставі пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковим органом донараховано позивачеві податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 44433,85 грн та штрафні санкції на суму 11108,46 грн внаслідок безпідставного формування позивачем податкового кредиту за листопад 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що його довірителем у листопаді 2012 року було сформовано податковий кредит на суму 44433,85 грн за взаємовідносинами із ТОВ „Влад ОЛ".

Однак, у додатку №5 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року було помилково, замість ІПН ТОВ „Влад ОЛ", вказано ІПН ПП „Асторг-М".

Виявивши такі помилки, позивач подав до податкового органу уточнену декларацію, однак зробив це 20 лютого 2012 року, тобто після початку проведення перевірки, про що зазначено безпосередньо у акті перевірки.

Позаяк уточнена декларація подавалася позивачем після фактичного початку проведення перевірки, керуючись пунктом 50.2 статті Податкового кодексу України, податковий орган уточненої декларації не прийняв.

Так само, під час перевірки відповідачем не було враховано пояснень позивача та наданих первинних бухгалтерських документів за взаємовідносинами з ТОВ „Влад ОЛ", які підтверджують правомірність формування податкового кредиту на суму 44433,85 грн.

Надаючи правову оцінку таким діям відповідача, суд виходить з наступого.

Згідно із нормою частини 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 цього Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

У розумінні пункту 46.1 статті 46 Податквого кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (абзац 3 пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одночасно пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу - тобто 1095 днів) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

За вимогою пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З аналізу вищезазначених норм у їх системному зв'язку вбачається, що законодавцем надано право платнику податків з урахуванням строку 1095 днів та обмежень, визначених пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України, вносити зміни, уточнення та виправляти помилково занесені показники податкової звітності з податку на додану вартість, без конкретизації типів таких помилок (тобто арифметичного або методологічного характеру, механічних описок, тощо).

З огляду на вищенаведене, з урахуванням аналізу наявних матеріалів справи, суд вважає, що помилки (а саме - невірне зазначення в Додатку № 5 до Податкової декларації за листопад 2012 року року індивідуального податкового номеру постачальника), які були допущені підприємством, по суті не пов'язані із сумами податкових зобов'язань позивача. Разом з тим дані щодо сум податкового кредиту та податкового зобов'язання визначені позивачем правильно, оскільки інше податковим органом не доведено.

Вказані помилки у написанні індивідуального податкового номеру постачальника послуг не призвели до заниження чи завищення позивачем суми податкового зобов'язання, а тому проведені спірним податковим повідомленням-рішенням нарахування є безпідставними, оскільки на момент перевірки у податкового органу були підтверджуючі документи щодо відсутності завищення податкового кредиту та відповідно заниження податкового зобов'язання, однак вони необґрунтовано не були прийняті податковим органом.

За таких умов суд вважає, що доводи відповідача з приводу порушення порядку коригування таких помилок шляхом подання до податкового органу уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану після початку проведення перевірки, не можуть вважатися належними правовими підставами для застосування до спірних праввідносин абзацу третього пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, оскільки податковий кредит був підтверджений відповідними податковими накладними, а помилкове зазначення ІПН та найменування контрагента, про яке був повідомлений під час перевірки податковий орган, не призвело до змін у структурі податкових зобовязань позивача.

Беручи до уваги задекларований підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принцип презумпції правомірності рішень платника податку, суд дійшов висновку, що у даному випадку мала місце описка, яка не позначилася на правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на суму 44433,85 грн за податковими накладними, отриманими від ТОВ „Влад ОЛ".

Викладене дає підстави для висновку про протиправне нарахування ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" штрафних санкцій на суму 11108,46 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у даній справі відповідач не довів правомірності свого рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 2294,00 грн. (Т.2,а.с.25), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській області від 10 липня 2013 року №0000752200, яким Публічному акціонерному товариству "Світловодський завод "Спецзалізобетон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 568 888,69 грн. (із них за основним платежем - 403705,79 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 165182,90 грн).

Присудити Публічному акціонерному товариству "Світловодський завод "Спецзалізобетон" судовий збір у розмірі 2294,00 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області стягнути 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривн,і нуль копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук