Постанова № 36403030, 19.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року 810/6840/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., суддів: Виноградової О.І., Лиски І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі - Відповідач 1 або Міністерство), Київської митниці Міндоходів (далі - Відповідач 2 або митниця), в якому просить (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати неправомірним та скасувати наказ голови Держмитслужби України Калєтніка І.Г. від 12.03.2011 № 391-к "Про припинення перебування на державній службі"; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 7 Київської митниці з 13 березня 2011 року; стягнути з Київської митниці на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13.03.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає його звільнення необґрунтованим та протиправним, зокрема в позові зазначає, що мотиви, які спричинили порушення посадових обов`язків, за які його було звільнено, є результатом недосконалої організації умов праці та відсутність реальної можливості виконувати обов`язки у повному обсязі. Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач оскаржив його до суду.

Позивач в судове засідання не прибув, проте надав суду заяву про підтримку позовних вимог та просив розглядати справу в письмовому провадженні.

Відповідач № 1 позов не визнав, представник відповідача № 1 проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначав, що підставою для винесення наказу від 12.03.2011 № 391-к "Про припинення перебування на державній службі" були висновки службового розслідування, проведеного відповідно до наказу Київської обласної митниці від 05.02.2011 № 115.

За результатами службового розслідування складений акт від 23.02.2011 № 03/2011 (надалі - акт службового розслідування), яким встановлено факти несумлінного виконання позивачем службових обов`язків, які призвели до невиконання основних завдань митних органів України щодо дотримання законодавства з питань митної справи, боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.

Дані факти, з пояснень представника відповідача № 1, стали підставою винесення наказу про звільнення позивача.

За таких обставин, представник відповідача № 1 просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідач № 2 позов не визнав, представник відповідача № 2 проти позову заперечував, підтримав позицію представника відповідача № 1.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, судом ухвалою від 19.12.2013 вирішено подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 04 - 05.02.2011 особовий склад відділу митного оформлення № 7 Київської обласної митниці (надалі - ВМО № 7) виконував посадові обов`язки по здійсненню митного контролю та митного оформлення пасажирів, багажу та ручної поклажі в терміналах та залах офіційних делегацій Державного підприємства Міжнародного аеропорту "Бориспіль" (надалі - ДП МА "Бориспіль").

Відповідно до вимог п. 2.2 Тимчасового порядку здійснення митного контролю й митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, затвердженого наказом Київської обласної митниці від 14.01.2011 № 30 (надалі - Порядок) на початку робочої зміни, в.о. начальника ВМО № 7 Брусило М.І. призначив відповідальних за організацією роботи терміналу, зокрема в.о. заступника начальника ВМО№ 7 ОСОБА_4 у терміналі "В", який у свою чергу розподілив посадових осіб ВМО № 7 по робочих місцях.

У відповідності до розподілу, митний контроль багажу пасажирів в багажному відділенні залу "Відліт" терміналу "В" здійснював старший інспектор ВМО № 7 ОСОБА_1 із застосуванням технічних засобів контролю (надалі -ТЗК).

Як вбачається зі змісту акта службового розслідування, під час здійснення митного контролю багажу пасажирів, що відлітали до Німеччини рейсом № 2547 "Бориспіль-Мюнхен", на моніторі рентген-апарату позивач побачив валізу з однорідними предметами, які викликали підозру у останнього.

Позивач вийшов з кабінки, де встановлений монітор (рентген-апарату), щоб запам`ятати та записати прізвище пасажира - власника багажу і доповісти старшому на лінії "Відліт" ОСОБА_4

У подальшому на моніторі, позивач побачив ще одну валізу із схожим вмістом, а на багажній стрічці ще дві подібні валізи.

Пунктом 19.2 Порядку визначено, що у разі необхідності проведення ретельного огляду багажу з його розпакуванням, посадова особа ВМО 7-10, яка здійснює митний контроль із застосуванням ТЗК, помічає такий багаж шляхом нанесення на його верхню частину контрольного самоклеючого стікеру (надалі - стікер). Посадова особа ВМО 7-10 в зоні комплектування багажу відслідковує помічений багаж та звертається до комплектувальника багажу для зняття такого багажу з багажної стрічки.

Проте, позивачем зазначені вимоги п. 19.2 Порядку виконані не були.

В позові позивач зазначив, що також підтверджується і його пояснювальною запискою від 05.02.2011, копія якої наявна у матеріалах справи, що пошук валіз із стікерами та виписування прізвищ після проходження багажу на комплектування займає певний час, за який можна встигнути розшукати пасажирів до проходження останніми паспортного контролю та скласти протокол про порушення митних правил (надалі - ПМП) до закінчення реєстрації пасажирів на рейс.

В силу положень п. 19.3 Порядку посадова особа ВМО 7-10, яка прийняла рішення про проведення ретельного огляду багажу з його розпакуванням, доповідає про прийняте рішення в телефонному режимі чи засобами радіозв`язку відповідальному за організацію роботи в терміналі (надалі -ОРТ), який організовує розшук пасажира в залі "Відліт", його супроводження до багажного відділення та у зворотному напрямку.

Залишивши на лінії контролю інспектора ВМО 7 ОСОБА_5 в 05 год. 30 хв. старший інспектор ВМО № 7 ОСОБА_1 особисто пішов доповідати в.о. заступнику начальника ВМО № 7 ОСОБА_4

Як зазначено в акті службового розслідування, в.о. заступника начальника ВМО № 7 ОСОБА_4 05.02.2011 працював старшим на лінії митного контролю залу "Відліт" терміналу "В"ДП МА "Бориспіль". Під час оформлення рейсу до Мюнхену (Німеччина) до нього звернувся старший інспектор ВМО № 7 ОСОБА_1, який повідомив про виявлення декількох сумок з однорідним вмістом та попросив ОСОБА_4 допомогти знайти пасажирів.

Відповідно до п. 19.4 Порядку відповідальний за ОРТ у взаємодії з представниками КАБ ДП МА "Бориспіль", авіакомпанії, ДП МА "Бориспіль" чи працівниками обслуговуючих компаній організовує розшук пасажира та його супроводження до багажного відділення залів "Відліт".

Як зазначив позивач, під час розшуку пасажирів ним та в.о. заступника начальника ВМО № 7 було з`ясовано, що пасажири вже пройшли паспортний контроль і були виявлені співробітниками служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил під час посадки на літак.

Позивач вважає, що звинувачення його у невиявлені та неприпиненні ПМП було спровоковано діями співробітників СБК та ПМП, які зайшли до багажного відділення, щойно позивач вийшов із нього, та почали виносити валізи згідно із списком прізвищ власників, який вже мали при собі, знаючи, як стверджує позивач, що маючи великий досвід роботи останній не дозволив би вивезти вантаж за межі багажного відділення та завантажити у літак до з`ясування всіх обставин.

Також, позивач зауважив, що під час проведення службового розслідування не було враховано, що ним було виявлено чотири валізи та що в складанні протоколу про порушення митних правил йому було відмовлено співробітниками служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил (надалі СБК та ПМП). Позивач висловив думку, що причинами, які сприяли створенню ситуації, зазначеної в акті службового розслідування, є недосконалість Порядку, а саме: п. 19.2 Порядку передбачає помічати вантаж, який потребує ретельного огляду, шляхом наклеювання самоклеючого стікеру, відслідковувати його до зони комплектування багажу, та не допустити до комплектування.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Київської обласної митниці від 05.02.2011 № 115 з метою всебічного та об`єктивного з`ясування обставин невиконання або неналежного виконання службових обов`язків посадовими особами відділу митного оформлення № 7 Київської обласної митниці під час здійснення митного контролю та митного оформлення багажу пасажирів, що відлітали до Німеччини рейсом № 2547 "Бориспіль-Мюнхен", призначено провести службове розслідування та визначено склад членів комісії.

Наказом від 05.02.2011 № 122-к у зв`язку з проведенням службового розслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов`язків з 05.02.2011 на час проведення службового розслідування.

З огляду на великий обсяг інформації та необхідність додаткового з`ясування обставин невиконання або неналежного виконання службових обов`язків посадовими особами ВМО № 7 Київської обласної митниці (надалі - КОМ) під час здійснення митного контролю та митного оформлення багажу пасажирів, що відлітали до Німеччини рейсом № 2547 "Бориспіль-Мюнхен", на підставі погодження службової записки заступника начальника КОМ від 10.02.2011 № 17/75 наказом начальника КОМ від 10.02.2011 № 132 термін проведення службового розслідування був продовжений до 23.02.2011.

В результаті проведення службового розслідування, складено Акт службового розслідування від 23.02.2011 № 03/2011. В ході розслідування встановлено, що старшим інспектором відділу митного оформлення №7 ОСОБА_1 порушено пункти 19.2, 19.3 "Тимчасового порядку здійснення митного контролю й митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами", затвердженого наказом Київської обласної митниці від 14.01.2011 №30, а також пункти 2.3, 2.9, 2.10 Посадової інструкції, тобто вчинено дисциплінарне правопорушення передбачене пунктом 1 статті 22 "Дисциплінарного статуту митної служби України".

Пунктом 3 розділу 7 Акта службового розслідування запропоновано "за вчинення дисциплінарного правопорушення застосувати до старшого інспектора відділу митного оформлення № 7 ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь".

Проте, наказом Державної митної служби України від 12.03.2011 №391-к, за порушення Присяги державних службовців припинено з 12.03.2011 перебування на державній службі в митних органах України відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1, старшого інспектора відділу митного оформлення №7 Київської обласної митниці. Підставою винесення цього наказу стало Подання про припинення перебування на державній службі Київської обласної митниці.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу № 391-к, суд зазначає наступне.

Статтею 407 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких цим Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання.

Відповідно до положень ст. 408 МК України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Згідно статті 17 вищенаведеного Закону під прийняттям Присяги передбачено: вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Отже, виходячи з вищенаведеного, звільнення за порушення Присяги можливо лише в разі невиконання особою обов'язків, передбачених статтею 17 Закону України "Про державну службу".

Згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Суд звертає увагу на те, що ані оскаржуваний наказ Державної митної служби від 12.03.2011 № 391-к, ані Подання про припинення перебування на державній службі, ані Акт службового розслідування не конкретизують вчинення позивачем порушення, яке можна кваліфікувати як порушення присяги. Зокрема зазначено, що позивачем було порушено пункти 19.2, 19.3 Тимчасового порядку, а також пункти 2.3, 2.9, 2.10 Посадової інструкції, згідно яких, у разі необхідності проведення ретельного огляду багажу з його розпакуванням, посадова особа, яка здійснює митний контроль із застосуванням технічних засобів митного контролю, помічає такий вантаж шляхом нанесення на його верхню частину контрольного самоклеючого стікеру, відслідковує його до зони комплектування багажу, та не допускає його до комплектування, що не було зроблено позивачем.

Враховуючи, що в оскаржуваному наказі від 12.03.2011 № 391-к вказано, що позивач порушив присягу державного службовця, що стало можливим внаслідок несумлінного виконання ним своїх службових обов'язків та недотримання законодавства з питань митної справи, суд вважає, що припинення державної служби за цих обставин не передбачено законодавством, яке було застосовано відповідачем.

Суд зазначає, що припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Застосувавши за вчинення дій положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги), які кваліфіковані як неналежне (несумлінне) виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України, відповідач тим самим позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.

При цьому неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України відповідачем не мотивовано. Таку ж правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд у своїй ухвалі від 19.11.2013 року № К/9991/13711/12.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що наказ Державної митної служби України від 12.03.2011 №391-к про припинення перебування на державній службі позивача, слід визнати незаконним та скасувати.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на посаді 28 березня 2011 року, постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року, залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, йому було відмовлено в задоволені позовних вимог. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 листопада 2013 року попередні рішення судів скасовані, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду. Отже, судом встановлено, що позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини позивача.

Згідно постанови КМУ "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" за № 100 від 08 лютого 1995 року, а саме абзацу 3 п.2 - середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до наданих митницею довідок, середня заробітна плата позивача за останні два місці роботи становить 4147,88 грн. за місяць, а дохід за один день становить 188,54 грн. Вимушений прогул позивача становить 32 повних місяця та 28 робочих днів (по 14 робочих днів в березні 2011 року та грудні 2013 року), а отже на його користь слід стягнути 138 011,28 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2011 року до 19 грудня 2013 року (4147,88*32=132732,16; 28*188,54=5279,12; 132732,16+5279,12=138011,28).

Виходячи з вищевикладеного та керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 128, 159-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати неправомірним та скасувати наказ голови Держмитслужби України від 12 березня 2011 № 391-к "Про припинення перебування на державній службі".

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 7 Київської митниці з 13 березня 2011 року.

4. Стягнути з Київської митниці на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 138011 (сто тридцять вісім тисяч одинадцять) грн. 28 коп.

5. Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 7 Київської митниці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча Василенко Г.Ю.

Судді: Виноградова О.І.

Лиска І.Г.