Постанова № 36403017, 09.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року (09 год. 30 хв.) Справа № 808/8846/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя) звернулась із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 347,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 16 347,46 грн., в тому числі за основним платежем - 10 453,91 грн., за штрафними санкціями - 5 003,15 грн. та залишок несплаченої пені у розмірі 890,43 грн. Вказана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованих зобов'язань з податку на додану вартість. Крім того, фахівцями ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя були проведені камеральні перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами яких відповідачу донараховані штрафні санкції. Також, за несвоєчасне погашення узгоджених грошових зобов'язань відповідачу на суму податкового боргу було нараховано пеню, залишок якої складає 890,43 грн. ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя вживались заходи, передбачені діючим законодавством, щодо стягнення з відповідача податкового боргу, проте наразі сума податкового боргу залишається не сплаченою.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 09.12.2013 до суду подав клопотання вх. 48007, в якому просить суд розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання також не з'явився. Поштова кореспонденція, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду 06.12.2013 з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, вказаною в адміністративному позові та відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст. 33 та ст. 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Відділом реєстрації та Єдиного реєстру Заводської райадміністрації Запорізької міської ради 31.03.2000, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 25488735Ф0010534.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Зокрема, відповідачем до контролюючого органу були подані наступні декларації, а саме:

- звітня податкова декларація за жовтень 2011 року від 19.11.2011 № 9011587658, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 495, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за листопад 2011 року від 19.12.2011 № 9012684061, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 784, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за грудень 2011 року від 19.01.2012 № 9013796278, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 108, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за лютий 2012 року від 19.03.2012 № 9012983994, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 133, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за березень 2012 року від 19.04.2012 № 9020523253, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 735, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за квітень 2012 року від 20.05.2012 № 9028033261, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 265, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за червень 2012 року від 20.07.2012 № 9041944047, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 983, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за липень 2012 року від 14.08.2012 № 9048946254, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 342, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за вересень 2012 року від 20.10.2012 № 9064833653, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 263, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за жовтень 2012 року від 19.11.2012 № 9072535192, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 056, 00 грн.;

- звітня податкова декларація за листопад 2012 року від 19.12.2012 № 9080298642, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 263, 00 грн.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, фахівцями ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя були проведені камеральні перевірки своєчасності сплати ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість.

Так, 12.04.2012 головним державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість (1401 01 00) за період з 30.07.2011 по 16.01.2012, в ході проведення якої виявлені порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість, визначеного п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України. За результатами даної перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя складено Акт від 12.04.2012 № 197/171/НОМЕР_1, в якому зазначається, що по декларації від 20.07.2011 № 9004991667 (граничний строк сплати - 30.07.2011) кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання становить 170 днів, по декларації від 20.08.2011 № 9007104220 (граничний строк сплати - 30.08.2011) кількість днів затримки сягає 139 днів, по декларації від 20.07.2011 № 9004991667 (граничний строк сплати - 30.07.2011) термін затримки становить 115 днів та по декларації від 19.09.2011 № 9007879896 (граничний строк сплати - 30.09.2011) - 108 днів затримки сплати. На підставі вищевказаного Акту перевірки позивачем 12.04.2012 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001801701, яким відповідачу нараховано суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що становить 4 248,11 грн. Дане податкове повідомлення-рішення надсилалось на адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте поштова кореспонденція повернулася до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

07.06.2012 завідувачем сектору адміністрування податків з фізичних осіб відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_3 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість (1401 01 00) за період з 30.09.2011 по 28.05.2012. Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 граничних термінів сплати податку на додану вартість, визначеного п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, зокрема по декларації від 19.09.2011 № 9007879896 граничний строк сплати був встановлений до 30.09.2011, а фактична сплата відбулася 28.05.2012 у розмірі 1 460,00 грн. та 20.04.2012 у розмірі 2 027,90 грн., тому кількість днів затримки складає 241 та 203 дні відповідно. Висновки перевірки викладені в Акті від 07.06.2012 № 293/171/НОМЕР_1, на підставі якого ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 07.06.2012 № 0002231701, яким відповідачу нараховано суму штрафу у розмірі 697,58 грн.

Також, 14.09.2012 головним державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість (1401 01 00) за період з 30.09.2012 по 14.09.2012, за результатами якої складено Акт від 14.09.2012 № 774/17-020/НОМЕР_1, яким встановлено порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість, визначеного п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України. Так, по декларації від 19.09.2011 № 9007879896 кількість днів затримки сплати грошового зобов'язання становить 256 днів, оскільки граничний строк сплати був встановлений до 30.09.2011, а фактична сплата відбулася 12.06.2012. На підставі вищевказаного Акту позивачем 14.09.2012 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0007041701, яким відповідачу нараховано суму штрафу у розмірі 26,91 грн.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, головним державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_2 27.06.2013 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість (1401 01 00) за період з 30.10.2011 по 21.07.2012, в ході проведення якої виявлені порушення відповідачем граничних термінів сплати податку на додану вартість, визначеного п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України. Виявлені під час проведення перевірки порушення податкового законодавства відображені в Акті про результати камеральної перевірки від 27.06.2013 № 80/17-020/НОМЕР_1. Як зазначено в Акті перевірки, граничний строк сплати по декларації від 20.10.2011 № 9009147735 встановлено до 31.10.2011. Оскільки, фактично грошове зобов'язання відповідачем було сплачено 21.11.2012, то відповідно кількість днів затримки становить 388 днів. На підставі вищевказаного Акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.06.2013 № 0002591700, яким відповідачу донараховані штрафні санкції у розмірі 30,55 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримано безпосередньо відповідачем 26.07.2013, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до приписів п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу належним чином.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено, ані в судовому, ані в адміністративному порядку, отже зобов'язання за ними вважаються узгодженими.

У п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як зазначено в пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Сума, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях від 12.04.2012 № 0001801701, від 07.06.2012 № 0002231701, від 14.09.2012 № 0007041701, від 27.06.2013 № 0002591700 відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.

За правилами пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

За несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу було нараховано пеню, залишок якої наразі складає 890,43 грн.

Таким чином, за відповідачем обліковується загальний податковий борг перед бюджетом у сумі 23 483,12 грн., в тому числі з податку на додану вартість у розмірі 17 985,46 грн., з яких позивачем заявлено до стягнення 16 347,49 грн. (за основним платежем - 10 453,91 грн., штрафні санкції - 5003,15 грн. та залишок несплаченої пені - 890,43 грн.).

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 05.07.2011 позивачем сформавоно податкову вимогу форми «Ф» № 1020 на суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 13 880,00 грн., яку вручено відповідачу, про що свідчить особистий підпис ФОП ОСОБА_1 на корінці податкової вимоги.

На даний час вказана податкова вимога в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її винесення заборгованість відповідача залишається не погашеною.

Наявність у відповідача податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 16 347,49 грн. підтверджується також наданими позивачем розрахунком заборгованості ФОП ОСОБА_1 станом на 28.10.2013 та довідкою про заборгованість станом на 24.10.2013.

Згідно з пп. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач не надав суду будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне або часткове погашення податкової заборгованості.

Крім того, на протязі розгляду справи відповідачем не надано суду жодних заперечень стосовно заявлених позовних вимог, а також жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 347,49 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Заводського району (код ЄДРПОУ 38025372, р/р 31111029700004, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 347,49 (шістнадцять тисяч триста сорок сім гривень 49 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко