Постанова № 36403003, 26.11.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 рокум. Ужгород№ 807/3743/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я. М.

при секретарі Нагорна Л.І.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Кабацій Н.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3)звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач, Мукачівська ОДПІ) якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Мукачівської ОДПІ від 07.06.2013р. №0006611702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42882 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 10720,50 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Мукачівською ОДПІ при обрахунку загальної суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців перевіркою не було відраховано з цієї суми податок на додану вартість, як того вимагає п.181.1 ст.181 ПК України, внаслідок чого відповідач прийшов до помилкового висновку про перевищення позивачем встановленої цією нормою граничної суми у 300000 грн. Тобто, на думку позивача, Мукачівської ОДПІ не доведено перевищення позивачем загальної суми, нарахованої (сплаченої) позивачу від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню за 2011 рік сукупно 300000грн. та наявності підстав для реєстрації позивача платником ПДВ.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову у яких викладено обґрунтування підстав прийняття Мукачівською ОДПІ податкового повідомлення - рішення, яке оскаржується позивачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні повністю з мотивів викладених у письмовому запереченні на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Мукачівською ОДПІ проведена позапланова документальна виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на предмет дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.01.2010р. по 31.03.2013р. За наслідками проведеної перевірки Мукачівською ОДПІ складено акт перевірки від 27.05.2013р. №1787/17-02/НОМЕР_1. Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 180.1 статті 180, пункту 183.10 статті 183 та пункту 187.1 статті 187 ПК України в результаті чого позивачем занижено розмір податку на додану вартість у сумі 42882 грн., у тому числі за липень 2011р. на 6831 грн., за серпень 2011 на 6059 грн., за вересень 2011р. на 5442 грн., за жовтень 2011р. на 5478 грн., за листопад 2011р. на 5062 грн., за грудень 2011 на 5401 грн., за січень 2012р. на 4282 грн., за лютий 2012р. на 4327 грн.

На підставі акта перевірки від 27.05.2013р. №1787/17-02/НОМЕР_1 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.06.2013р. №0006611702 яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 42882 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 10720,50 грн.

Судом встановлено, що у періоді охопленому перевіркою позивач здійснювала діяльність у сфері роздрібної торгівлі продуктами харчування, продовольчими товарами, алкогольними напоями та тютюновими виробами в орендованих приміщеннях і перебувала на загальній системі оподаткування. При здійсненні готівкових розрахунків при продажу товарів позивач використовував реєстратори розрахункових операцій. Згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій у період з липня 2010 року по червень 2011 року загальна сума розрахунків від реалізації товарів склала 303336,30 грн.

Позивачем не заперечуються та не спростовані відомості про обсяг розрахункових операцій у періоді який було прийнято Мукачівською ОДПІ для висновку про перевищення позивачем обсягу оподатковуваних операцій в 300000 грн.

Таким чином, сума оподатковуваних операцій з продажу товарів у вказаному періоді перевищила 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість), а тому позивач повинна була зареєструватися платником податку на додану вартість з наступного календарного місяця, що настав за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений пунктом 181.1 статті 181 ПК України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 181.1 статті 181 ПК України встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п.183.4, п.183.10 ст.183 ПК України особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 або п.182.1 ст.182 цього Кодексу, що не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пп.«а» п. 186.1 ст.186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту).

Відповідно до пп.«а», «б» п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених пп.54.3.2 п. 54.3 ст.54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що при визначенні обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів необхідно було зменшувати суму на розмір податку на додану вартість, що був сплачений позивачем при придбанні товарів, з огляду на те, що законодавство не встановлює такої вимоги. Крім того згідно п.181.1 ст.181 ПКУ для визначення обсягу оподатковуваних операцій враховуються лише суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг та результати попереднього придбання платником товарів не впливають у наступному на порядок обрахування обсягу операцій за п.181.1 ст.181 ПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2013р. №0006611702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42882грн. та застосування 10720,5 грн. штрафної (фінансової) санкції не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адмінінстративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяЯ.М. Калинич