Постанова № 36402867, 11.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6739/13-a

категорія 8.2.1

11 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черняхович І.Е. ,

при секретарі - Прохорчуку П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013 р. №0000292200,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції, у якому просить скасувати прийняте на підставі акту перевірки №57/22-12/30477405 від 05.06.2013 року, податкове повідомлення-рішення №0000292200 від 27.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268781,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 134391,00 грн. Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало встановлене перевіркою порушення п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" завищено податковий кредит та занижено суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 268781,00 грн. у тому числі у жовтні 2012 року в сумі 15352,00 грн., у листопаді 2012 року в сумі 6762,00 грн., у грудні 2012 року у розмірі 246667,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариством правомірно сформовано податковий кредит на підставі первинних документів по господарським операціям з контрагентами ФОП ОСОБА_1 за жовтень і листопад 2012 року та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссяспецпартнер" за грудень 2012 року. Позивач вважає, що у жовтні, листопаді та грудні 2012 року правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ за жовтень у сумі 15352,00 грн., за листопад 6762,00 грн., за грудень 2012 року у розмірі 246667,00 грн., оскільки ці суми сплачені у складі ціни макулатури на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяспецпартнер". Крім того, правочини, укладені з вказаними контрагентами не мають ознак нікчемності та є укладеними відповідно до норм чинного законодавства, а господарські операції підтверджуються належними первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву (том 1, а.с.228-229). Вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, підтвердженням чого є рішення про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" у порядку адміністративного оскарження.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області, правонаступником якої є Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області Житомирської області, було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань правових відносин ФОП ОСОБА_1 за жовтень-листопад 2012 року та ТОВ "Поліссяспецпартнер" за грудень 2012 року, про що було складено акт №57/22-12/30477405 від 05.06.2013 року (а.с.52-78).

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" завищено податковий кредит та занижено суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 268781,00 грн. у тому числі у жовтні 2012 року на суму 15352,00 грн., у листопаді 2012 року на суму 6762,00 грн., у грудні 2012 року на суму 246667,00 грн.

Підставою для даного висновку стало невизнання податкового кредиту за операціями із отримання макулатури від ФОП ОСОБА_1 у жовтні-листопаді 2012 року та ТОВ "Поліссяспецпартнер" у грудні 2012 року. За висновком податкового органу, укладені із ФОМ ОСОБА_1, та ТОВ "Поліссяспецпартнер" договори купівлі-продажу макулатури є правочинами, які порушують публічний порядок та відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з їх недійсністю, так як позивачем не надано будь-яких документів, які підтверджують факт формування податкових зобов"язань з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Поліссяспецпартнер".

На підставі акту перевірки №57/22-12/30477405 від 05.06.2013 року (том 1, а.с.52-78), було винесене податкове повідомлення-рішення №0000292200 від 27.06.2013 року (том 1, а.с. 96), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268781,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 134391,00 грн.

На вказане податкове повідомлення-рішення позивачем подавались скарги (том 1, а.с. 97-108, 110-119), однак рішенням Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 23.07.2013 року (том 1, а.с.107-109), Міністерства доходів і зборів від 27.08.2013 року (том 1, а.с.120-123) оскаржуване рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2012 року між ТОВ "Папір-Мал" та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу макулатури № 02/08, відповідно до якого продавець (ФОП ОСОБА_1) зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Папір-Мал") сировину, макулатуру, в подальшому іменовану товар, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору (а.с. 131-134).

Відповідно до п.3.1. Договору, Товар передається Покупцю (позивачу) частинами (товарними партіями) на умовах FCA-зі складу продавця Україна, (згідно правил "Інкотермс" 2000р.) автомобільним транспортом. Транспортні витрати по доставці Товару включаються в ціну Товару.

При цьому, пунктом 3.3. Договору встановлено, що всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою Товару до пункту призначення, відносяться за рахунок Продавця.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна за одиницю Товару вказується в специфікаціях, які додаються до Договору і є його невід'ємними частинами. Вартість товарної партії, що передається, узгоджується Сторонами в кожному випадку додатково та підтверджується у виданих Продавцем супровідних товаро-транспортних накладних документах на Товар.

На виконання умов договору у жовтні-листопаді 2012 року ФОП ОСОБА_1 було здійснено ряд поставок макулатури, що підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, податковими накладними та актами прийому-передачі макулатури, копії яких містяться в матеріалах справи (І том а.с.135-186).

Також з матеріалів справи вбачається, що 01.08.2012 року між ТОВ "Папір-Мал" та ТОВ "Поліссяспецпартнер" було укладено договір купівлі-продажу макулатури № 2/С, відповідно до якого продавець (ТОВ "Поліссяспецпартнер") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Папір-Мал") сировину, макулатуру, в подальшому іменовану товар, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору (а.с. 187-200).

Відповідно до п.3.1. Договору, Товар передається Покупцю (позивачу) частинами (товарними партіями) на умовах FCA-зі складу продавця Україна, (згідно правил "Інкотермс" 2000 р.) автомобільним транспортом. Транспортні витрати по доставці Товару включаються в ціну Товару.

При цьому, пунктом 3.3. Договору встановлено, що всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою Товару до пункту призначення відносяться за рахунок Продавця.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна за одиницю Товару вказується в специфікаціях, які додаються до Договору і є його невід'ємними частинами. Вартість товарної партії, що передається, узгоджується Сторонами в кожному випадку додатково та підтверджується у виданих Продавцем супровідних товаро-транспортних накладних документах на Товар.

На виконання умов договору у грудні 2012 року ТОВ "Поліссяспецпартнер" було здійснено ряд поставок макулатури, що підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, податковими накладними та актами прийому-передачі макулатури, копії яких містяться в матеріалах справи (І том а.с.201-250, том ІІ а.с. 1-183).

Пунктом 2.1. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 встановлено, що "первинні документи" - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4. Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, усі видаткові накладні, які є первинними документами, містять усі необхідні реквізити передбачені пунктом 2.4. Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", а саме назву документу, номер, дату відвантаження, повну назву продавця та покупця, їх адреси, номера свідоцтв, назву товару, кількість товару, ціну товару, загальну вартість товару, підписи продавця та покупця.

Таким чином, належним чином оформленні вказані документи є достатніми доказами, які підтверджують поставку та отримання Товару за Договорами.

Встановлено, що приймання товару на виконання вимог пункту 6.1 Договору позивач здійснював згідно актів приймання-передачі. Акти прийняття макулатури по кількості та якості складені відповідно до вимог інструкцій П-6, П-7 і містять у собі всі необхідні реквізити. Що свідчить про правильне оформлення Актів та прийняття за ними макулатури поставленої за Договорами.

Крім того, наявність товарно-транспортних накладних, як того вимагає п.11.7 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, беззаперечно свідчить про доставку товару Позивачу. Наявність видаткових накладних беззаперечно свідчить про передачу товару ФОП ОСОБА_1, та ТОВ "Поліссяспецпартнер" позивачу.

Відповідно до виписок з банківських рахунків позивач повністю розрахувався за отриману макулатуру з контрагентами ФОП ОСОБА_1, та ТОВ "Поліссяспецпартнер" (ІІ том а.с. 184-201).

Отже, реальність господарських операцій із отримання макулатури підтверджується належним чином укладеними договорами, які виконані сторонами, а саме: ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Поліссяспецпартнер" передали товар (макулатуру) разом з необхідними товаро - супровідними документами, а позивач оплатив та прийняв товар за актами приймання - передачі. А тому дані обставини свідчать про те, що Договори були повністю виконані сторонами та були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Щодо визнання податковим органом договорів між позивачем та постачальниками товару, суд зазначає наступне.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ТОВ "Папір-Мал" і ФОП ОСОБА_1, та ТОВ "Поліссяспецпартнер" з метою, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст.198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами. Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.8, 201.10. статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Поліссяспецпартнер" та ФОП ОСОБА_1 станом на час проведення операцій за Договорами були зареєстровані як платники податку на додану вартість, підтвердженням чого є копії свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість №200050085 (а.с. 125) та №200057881.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 р. №0000292200, як таке, що не відповідає чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000292200 від 27.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" сплачений судовий збір у сумі. 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 15 листопада 2013 р.