Постанова № 36402822, 13.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 р. Справа № 804/15027/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Ферровтор» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Ферровтор» (далі - ПП «Ферровтор», позивач) до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (далі - Криворізька південна ОДПІ, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 р. № 0001052202 Криворізької південної ОДПІ в сумі сідесят одна тисяча сто двадцять сім гривень повністю.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 04.07.2013р., оскільки факти реальності здійснення господарських операцій за договорами з ТОВ «РусЕнергоМаш» (Росія) та з ТОВ «Atlantic Univers LTD» (Великобританія) з приводу експортної поставки запасних частин до гірнотехнічного обладнання підтверджується наданими до перевірки первинними бухгалтерськими та митними документами, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Поставлений за цими договорами товар було придбано позивачем за договорами у ТОВ «НБС Технологія», ПП «Фавор» та ПП «Зодчі», а потім перепроданий позивачем ТОВ «РусЕнергоМаш» (Росія) та з ТОВ «Atlantic Univers LTD» (Великобританія). Проданий товар було оприбутковано підприємством, а тому позивач вважає, що у нього були всі підстави для відображення вказаних господарських операцій у складі податкових зобов'язань з ПДВ у вказаний період, оскільки податкові накладні та первинні документи не містили юридичної дефектності, були підписані посадовими особами сторін договорів, скріплені печатками, мають всі необхідні реквізити. При цьому, позивач вказує і на те, що норми Податкового кодексу України не ставлять в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності прибутку від конкретної господарської операції, отримання прибутку це мета всієї діяльності підприємства, а не результат кожної окремої господарської операції, збитковість окремої господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності як негосподарської та тягти за собою визнання нікчемності даної операції та не є безумовною підставою для позбавлення підприємства права віднесення витрат з придбання цього товару до складу витрат та податкового кредиту. Також позивач посилається і на те, що не може бути визнано недійсним або нікчемним правочин у акті перевірки, оскільки законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини, а тому вважає, що такі висновки в акті перевірки є суто суб'єктивними та такими, що суперечать ст.19 Конституції України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свої заперечення виклав письмово, проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято правомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки обґрунтовуються встановленими перевіркою фактичними обставинами. Перевіркою правомірно встановлено проведення незаконної діяльності позивача, що направлена на одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет та заволодіння державним майном в ході проведення операцій між позивачем та ТОВ «НБС Технологія», ПП «Фавор» та ПП «Зодчі» у квітні, травні та червні 2012 року із подальшою реалізацією товару іноземним покупцям, а отже дані операції є нікчемними; також зазначає, що податкова інспекція при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПК України)та наказу від 02.07.2013 року №945, відповідачем у період з 02.07.2013 по 04.07.2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Ферровтор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «РусЕнергоМаш» (Росія) та з ТОВ «Atlantic Univers LTD» (Великобританія) за період квітень-червень 2012 року.

За результатами проведення перевірки, відповідачем був складений акт від 04 липня 2013 року № 791/223/23649387, в якому зафіксовані порушення ПП «Ферровтор», встановлені під час перевірки:

- порушення п.п.14.1.179, п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.200.1 ст. 200 ПК України з урахуванням норм п.п.14.1.36 п.14.1, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, а саме: занижено ПДВ до сплати внаслідок отримання податкової вигоди за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт у квітні - червні 2012 року на суму 76980,00 грн., в тому числі: у квітні 2012 року - 22624,00 грн., у травні 2012 року - 33025,00 грн., у червні 2012 року - 21331,00 грн.

В ході перевірки відповідачем встановлено проведення незаконної діяльності підприємства ПП «Ферровтор», що направлена на одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет та заволодіння державним майном в ході проведення операцій по придбанню та реалізації обладнання по ланцюгу: у квітні 2012 року - ТОВ «НБС Технологія» - ПП «Ферровтор» - ТОВ «РусЕнергоМаш», у травні 2012 року - ТОВ «НБС Технологія» - ПП «Фавор» - ПП Ферровтор» - ТОВ «Atlantic Univers LTD» (Великобританія), у червні 2012 року - ПП «Зодчі» - ПП «Ферровтор» - ТОВ «РусЕнергоМаш» здійснені для отримання податкової вигоди, а саме формування зменшення ПДВ до сплати ПП «Ферровтор» у загальній сумі 76980,00 грн., тому що зі змісту угод платника податку, дана операція є операцією з продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, за рахунок чого відповідач вбачає навмисне збільшення податкового кредиту, і, як наслідок, заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, це свідчить про те, що операція не відповідає меті підприємницької діяльності - одержання прибутку.

Позивачем на акт перевірки від 04 липня 2013 року № 791/223/23649387 подані заперечення від 12.07.2013 № 27/13, в яких позивач висловлює незгоду з висновками акту перевірки у зв'язку з їх безпідставністю та невідповідності нормам законодавства.

Листом від 18.07.2013 № 864/223 про розгляд заперечень позивача повідомлено, що висновки акту перевірки є правомірними, а підприємством до заперечень не надано додаткових доказових фактів та жодних додаткових первинних документів, які б спростовували висновки за результатами перевірки.

На підставі Акту перевірки від 04 липня 2013 року № 791/223/23649387 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» від 23.07.2013 року №0001032220 про збільшення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) на загальну суму 96225,00 грн., в тому числі за основним платежем 76980,00 грн., за штрафними санкціями 19245,00 грн.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач 02.08.2013 звернувся з відповідною скаргою до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якій виклав обґрунтування своєї незгоди з висновками відповідача в акті перевірки.

Листом від 30.08.2013 № 2134/10104-36-10-04-09 про призначення позапланової перевірки Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області з метою розгляду скарги позивача, доручено Криворізькій південній ОДПІ провести позапланову документальну перевірку ПП «Ферровтор».

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, на виконання вимог абз. 1,3,5 п. п. 75.1.2 п. 75.1, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу Криворізької південної ОДПІ від 11.09.2013 року № 340, відповідачем у період з 11.09.2013 по 19.09.2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Ферровтор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «РусЕнергоМаш» (Росія) та з «Atlantic Univers LTD» (Великобританія) за період квітень-червень 2012 року, за наслідками якої відповідачем 26.09.2013 року складений акт № 201/228.

За висновками акту перевірки від 26.09.2012 № 201/228 встановлено, що в порушення п.п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України ПП «Ферровтор» завищено податковий кредит у квітні - червні 2012 р. на суму ПДВ у розмірі 56901,60 грн.: встановлено завищення податкового кредиту на суму 15461,60 грн. за квітень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «НБС Технологія»; на суму 9800,00грн. за травень 2012 року по взаємовідносинам з ПП «Фавор; на суму 14000,00 грн. за квітень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «НБС Технологія»; на суму 17640,00 грн. за червень 2012 року по взаємовідносинам з ПП «Зодчі».

Для проведення перевірки доцільності здійснення експорту продукції суб'єктом господарювання було використано копії документів, наданих підприємством на запити податкового органу листами № 32/12 від 02.08.2012, № 9 від 05.03.2013, № 41/12 від 02.10.2012.

04.10.2013 р. позивачем подані заперечення за № 38/13 на акт перевірки від 26.09.2012 року № 201/228, за наслідками розгляду яких відповідачем складено відповідь від 11.10.20913 № 7224/10/228 та зазначено, що висновки акту перевірки є обґрунтованими та правомірними.

Рішенням про результати розгляду скарги від 07.10.2013 р. № 3039/10/04-10-04-09, Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області скарга платника податків задоволена частково, податкове повідомлення-рішення Криворізької південної ОДПІ від 23.07.2013 року № 0001032220 скасоване в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 25098,00грн. у тому числі 20078,40 грн. - основний платіж, 5019,60 грн. - штрафна санкція, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На підставі рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про результати розгляду скарги від 07.10.2013 р., згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ ПК України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 розділу 2 ПК України Криворізькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 року № 0001052202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71127,00 грн. в тому числі за основним платежем на суму 56901,60 грн. та штрафних санкцій на суму 14225, 40 грн., яке оскаржується позивачем в даній адміністративній справі.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п.61.1 ст.61 ПК України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок № 984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання в розумінні пунктів 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що ПП «Ферровтор» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради 23.10.1995, взято на облік платника податків в Південній МДПІ м. Кривого Рогу з 13.11.1995. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100090938 є платником податку на додану вартість.

В перевіряємий період позивач здійснював такі види діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво залізниць і метрополітену (ліцензія АВ № 558442 від 16.08.2012), неспеціалізована оптова торгівля.

ПП «Ферровтор» (покупець) укладений з ТОВ «БС Технологія» (продавець) договір купівлі-продажу від 01.12.2010 № 14/10, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, ціні, кількості, що зазначені у додатках до договору. Товар (футеровка втулки завантажувальної мельниці, гайки, болти фундаментні, шайби) був поставлений позивачу у квітні 2012 року на загальну суму 92769,60 грн. Придбаний товар був проданий позивачем на підставі укладеного ним з ТОВ «РусЕнергоМаш» (Росія) договору від 12.04.2012 року № 07/12. Транспортування товару на експорт здійснювалось перевізником ФІОП Кобець на підставі договору від 20.04.2012 №20/04/12, що підтверджується актом виконаних робіт.

В травні 2012 року ПП «Ферровтор» експортувало запасні частини до гірничошахтного обладнання (корпус підшипника) відповідно до умов договору від 12.03.2012 року № 03/12 з ТОВ «Atlantic Univers LTD» (Великобританія) на територію Росії на загальну суму 165127,00грн. Зазначений товар був придбаний ПП «Ферровтор» на підставі договору купівля-продажу від 23.01.2012 № 34/12 у ПП «Фавор». Транспортування товару на територію Росії здійснювалось на залізничним транспортом на підставі договору з ДП «Придніпровська залізниця» від 16.07.2010 № ПР/ДН -2-10-48/НЮп. Також за цією експортною поставкою, позивачем був придбаний товар у ТОВ «НБС Технології» на підставі договору від 01.12.2010 №14/10.

У червні 2012 року ПП «Ферровтор» експортувало запасні частини до гірничошахтного обладнання на адресу ТОВ «РусЕнергоМаш» на підставі контракту від 30.05.2012 № 10/12 на загальну суму 106643,00 грн. Перевізник - ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс». Проданий за цим контрактом товар, був придбаний позивачем у ПП «Зодчі» на підстві договору від 29.05.2012 №09/12. Транспортування товару зі складу ПП «Зодчі» до складу ПП «Ферровтор» здійснював ФОП «Комірний» згідно разового договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2012.

Відповідно до п. 206.4. ст. 206 ПК України, операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу, яка складає 0%.

На підтвердження цих господарських операцій позивачем надані первині документи: договори та додаткові угоди до них, додатки до договорів, видаткові накладні, податкові накладі, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR), ВМД, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові декларація з податку на додану вартість, довіреності на отримання ТМЦ, специфікації. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились в безготівковій формі, на підтвердження цього позивачем надані банківські виписки.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що податковим органом не взяті до уваги первинні документи надані позивачем, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, в тому числі митні декларації.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996) встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичність виконання вказаної господарської операції та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договори та додаткові угоди до них, додатки до договорів, специфікації, довіреності на отримання ТМЦ, видаткові накладні, податкові накладі, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR), ВМД, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківськими виписками. Зазначені документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік» та є належними доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій за участю позивача. Суд зазначає, що недоліки та помилки в оформленні первинних документів не спростовують саму господарську операцію. На підставі податкової накладної, позивачем було включено до складу податкового кредиту за перевіряємий період, сплачена сума податку на додану вартість.

Надаючи оцінку доводам позивача про реальність операції із заявленими контрагентами, суд зазначає, що на підтвердження здійснення оподатковуваної операції позивачем надано вищевказані первинні документи, досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи адміністративний позов, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними.

Підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Суд критично оцінює зазначення контролюючим органом в акті перевірки висновку про нікчемність господарських операцій позивача з ТОВ «НБС Технологія», ПП «Фавор» та ПП «Зодчі» з подальшою реалізацією придбаного товару ТОВ «РусЕнергоМаш» (Росія) та ТОВ «Atlantic Univers LTD» (Великобританія) за період квітень - червень 2012 року, оскільки прибуток, відповідно до п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 та п.138.1 ст.138 ПК України прибуток це отриманий дохід за відрахуванням собівартості з урахуванням витрат на доставку.

Відповідно ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань Прибуток це мета всієї діяльності суб'єкта господарювання, а не результат кожної окремої операції, яка здійснюється в процесі цієї діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.12.2011 по справі № К-35575/09, в якій зазначено, що господарська операція, яка направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. При цьому збитковість господарської операції не можу бути підставою для визначення виробничої діяльності як негосподарської.

Податок на додану вартість згідно положень ПК України є непрямим податком і відшкодовується підприємству за нормами, встановленими цим кодексом, при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, податок на додану вартість не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість).

Для визначення обсягів оподаткування податком на додану вартість та податкового кредиту достатніми документами є наявність у позивача податкової накладної, виписаної контрагентом, як це передбачено ст.198.2 ПК України.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив суму ПДВ у розмірі 56901,60 грн. та правильно відобразив витрати з придбання товарів та послуг за перевіряємий період.

ПК України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України та проведеного судом аналізу первинних документів наданих до справи, суд приходить до висновку, що висновки відповідача, викладені в актах перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «НБС Технологія», ПП «Фавор» та ПП «Зодчі», ТОВ «РусЕнергоМаш» (Росія) та ТОВ «Atlantic Univers LTD» (Великобританія) є протиправними та такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідачем необґрунтовано та необ'єктивно було зроблено висновок, про порушення ПП «Ферровтор» п.п.185.1 ст.185, 188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 56901,60грн. у період квітнень - червень 2012 року.

Суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2013 року № 0001052202 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71127, 00 грн. (в тому числі основного платежу у розмірі 56901,60 грн. та штрафних санкцій у розмірі 14225, 40 грн.) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не доведено суду обґрунтованості висновку про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та ТОВ «НБС Технологія», ПП «Фавор» та ПП «Зодчі», ТОВ «РусЕнергоМаш» (Росія) та ТОВ «Atlantic Univers LTD» (Великобританія), а податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В позовній заяві позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно платіжного доручення № 384 від 08.11.2013 р. в сумі у розмірі 172,06 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області від 24.10.2013 року № 0001052202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71127,00 грн. в тому числі за основним платежем на суму 56901,60 грн. та штрафних санкцій на суму 14225, 40 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Ферровтор» судовий збір у розмірі 172,06 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса