Рішення № 36402443, 02.12.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/10467/13-ц

Провадження2/764/4441/2013

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді Гаркуші О.М., при секретарі Грищенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2013 року позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_1, порушуючи норми чинного законодавства і умови договору, кредит в установленому порядку не погасив.

Позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 мотивовані тим, що вона є поручителем за зобовязаннями ОСОБА_1, тому є солідарним боржником.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову з підстав викладених у позові, подав уточнення до позовних вимог, та заяву про розгляд справи за його відсутністю.

02 грудня 2013 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог яка підписана ОСОБА_3.

Відповідачі проти позову в цілому заперечували, але частково визнали позовні вимоги. До окремих позовних вимог просили застосувати строк позовної давності, та просили зменшити суму нарахованих штрафів.

Суд, дослідивши матеріали справи, наявні доказі, вважає позов таким що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, 18 квітня 20087 року між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" укладено кредитний договір № 805/2008/840-ЖР/02/197 (а.с.5-8).

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 отримав від банку 41 080,00 доларів США строком до 12.04.2028 року під 13,59 відсотків річних.

18 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" укладено договір іпотеки за реєстровим номером 1048 укладений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4І.(а.с.9-14)

Відповідно до договору іпотеки він забезпечує виконання зобовязання за кредитним договором № 805/2008/840-ЖР/02/197 від 18 квітня 2008 року укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

18 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" укладено договір поруки (а.с.15-16).

Відповідно до договору поруки він забезпечує виконання зобовязання за кредитним договором № 805/2008/840-ЖР/02/197 від 18 квітня 2008 року укладеним між ОСОБА_1, як позичальником, та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" як кредитором (п.1.1 Договору поруки).

Відповідачі не заявляли про недійсність договорів або оспорювання їх окремих положень, тому суд вважає договори укладеними відповідно до закону.

Відповідно до заяви на видачу готівки № 351 від 18.04.2008 року ОСОБА_1І, отримав 40000,00 доларів США.

Відповідно до валютного меморіального ордеру № 354 було сплачено 1080,00 доларів США за комісії згідно кредитного договору № 805/2008/840-ЖР/02/197 (а.с.17).

10 вересня 2013 року на адресу відповідачів відправлено вимогу про погашення наявної заборгованості за кредитним договором, в якій позивач зазначив наявну суму боргу у розмірі 40 485,26 доларів США, заборгованість за відсотками 1603,09 доларів США, пеня 2533,79 доларів США, та нараховані штрафи у сумі 32835,24 грн. кожний, за відсутність договору страхування майна та договору страхування від нещасних випадків(а.с.20-23)

Оскільки відповідачі не виконали вимоги та не погасили заборгованість, позивач звернувся до суду.

Як вбачається зі змісту ст. 509, 526, 610, 624, 625, 651 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином у строки та в порядку відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу).

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже вимоги про стягнення заборгованості за основним зобовязанням у розмірі 40485,26 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 323598,68 гривен, заборгованість за відсотками 1603,09 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 12813,50 гривень засновані на законі та договорі та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-116цс13 зазначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

У разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно до п.2,3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Відповідно до наданого позивачем договору (а.с.5-8) даний договір не передбачає стягнення пені за будь яке порушення зобовязання або штрафу за відсутність договору страхування.

Відповідно до ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Із розрахунку наданого позивачем не вбачається за який період здійснено розрахунок пені. З умов договору не вбачаються умови нарахування пені, та у позовній заяви відсутнє посилання на відповідні пункту договору, тому суд позбавлений можливості встановити наявність законних підстав для нарахування пені, та позбавлений із можливістю визначити строк позовної давності на стягнення пені.

Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.7 листа ВССУ № 24-150/0/4-13 28.01.2013 року «Про практику застосування судами законодавства час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» особливістю вирішення спору про захист порушеного права за умови пропуску строку позовної давності те, що сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, підставою для відмови у позові лише за умови обґрунтованості позову, тобто за умови наявності порушеного права.

З урахуванням того, що встановити пропуск строку позовної давності та обґрунтованість нарахування пені не можливе, суд відмовляє у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє в цій частини вимог, оскільки наданим договором не передбачається стягнення пені.

З тих самих підстав, суд відмовляє у вимозі про стягнення штрафу, оскільки з наданого позивачем договору не вбачається підстави для його нарахування.

У той же час, згідно п.4.6 Договору іпотеки (а.с.11), вбачається, що у разі, якщо іпотекодавець не застрахує предмет іпотеки, іпотектодержатель має право застрахувати предмет іпотеки за власній кошт, з подальшим відшкодуванням іпотекодавцем, або вимагати від іпотекодавця дострокового виконання ним зобовязання.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже судові витрати підлягають до солідарного стягнення з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 554, 610, 611, 624, 625, 651 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 "Надра" (ЄДРПОУ № 20025456) 40485,26 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 323 598,68 грн. заборгованість за кредитом, 1603,09 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 12 813,50 грн. заборгованість за відсотками, разом 336 412,18 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) судовій збір на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (ЄДРПОУ № 20025456) у сумі 3 364,12 гривен.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя