Рішення № 36401577, 23.12.2013, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5194/13-ц

Провадження № 2/740/1574/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі :

головуючого - судді Марченка М.М.

при секретарі Заколодній Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в :

25.11.2013 року за вх. № 15825 публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позові зазначено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 10.10.2007 року ОСОБА_1 ( далі відповідач) 10.10.2007 року отримав кредит у розмірі 5000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору у цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до п. 9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов?язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п.6.5 Умов надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно п.6.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Відповідно до п. 8.6 умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також

іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.08.2013 року має заборгованість - 22089.87 грн., яка складається з наступного: 7401.94 грн. - заборгованість за кредитом; 10125.00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3034.84 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 1028.09 грн. - штраф (процентна складова). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ст. 599 ЦК України. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «Приват Банк». Просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість у розмірі 22089.87 грн. за кредитним договором № б/н від 10.10.2007 року та судові витрати.

В судове засідання представник позивача ПАТ Комерційний банк «Приват Банк » не з?явився, який про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. 17.12.2013 року за вх. № 17043 представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності , надала до суду письмову заяву, в який просить розглянути справу без участі представника позивача, позов підтримує і просить винести рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, який про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому 23.12.2013 року за вх. № 17368 надав до суду письмову заяву, в якій зазначає, що 10.10.2007 року ним була написана заява про надання банківських послуг, а саме кредитної карти Універсальна з лімітом 5000 грн. При написанні зазначеної заяви він вважав, що договір між ним та ПАТ «Приват Банк» буде укладено додатково. Отримавши через певний час, близько 14 днів банківську карту та не уклавши письмовий договір, він вирішив користуватися картою згідно умов, що роз?яснив йому співробітник позивача: стягнення 3 % від суми зняття готівки через банкомати ПАТ «Приват Банк», безвітсотковий термін погашення 50 календарних днів та 36 % річних на суму простроченої заборгованості. На зазначених умовах він користувався картою близько року. Підтвердження його добросовістності є факт розширення ліміту картки, яке здіснив банк. Потім позивач в односторонньому порядку без попереднього повідомлення збільшив відсоток стягнення за зняття готівки з карти у банкоматах ПАТ «Приват Банк» до 4 %, були змінені і інші умови, але позивач його не повідомив. Він звертався до відділень ПАТ «Приват Банк» у місті Ніжині та до головного офісу «Приват Банк» надати роздруківку руху коштів та на якій підставі та якими нормативно-правовими актами керувався ПАТ «Приват Банк» при створенні ліміту для його картки, але відповіді не отримав. Він вніс останній платіж навесні 2010 року, точної дати не пам?ятає. З того часу до моменту подання позовної заяви позивачем пройшло більше трьох років і перевищено строк позовної давності, що передбачено ст. 257 та ч.ч. 1,2,5 ст. 261 ЦК України. Позивач ігнорує його звернення про надання доказів на підтвердження його слів, але документального підтвердження вищенаведеного він не має. Він робить висновок про те, що позивач звернувся до суду після закінчення строку позовної давності; договору між ним та позивачем укладено не було; при складанні заяви позивач ввів його в оману шляхом приховування істотних обставин умов договору; механізм створення грошового ліміту суперечить законодавству України. Просить в задоволенні позову позивачу відмовити.

Суд вважає можливим розгляд справи без незявившихся сторін, які просили розглядати справу без їх участі, на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України в звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із слідуючих підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, і кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що 10.10.2007 року позивач „Приват Банк" надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі

36% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, який відповідає строку дії картки.

Як встановлено судом з матеріалів справи, згідно умов та правил надання банківських послуг строк дії кредитної картки один рік, який автоматично продовжується на такий же самий строк, якщо протягом цього строку жодна із сторін не заявить про припинення договору.

З умовами та правилами надання банківських послуг відповідач ОСОБА_1 погодився, підписавши кредитний договір. Факт отримання кредиту та використання кредитної картки відповідачем у справі не спростований ніякими доказами.

В порушення умов кредитного договору, погашення частин кредиту та сплата нарахованих відсотків не відбувались, внаслідок чого станом на 31.08.2013 року утворилась заборгованість за кредитними зобов?язаннями у сумі 22089 грн. 87 коп., яка складається з: 7401 грн. 94 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 10125 грн. 00 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3034 грн. 84 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина), - 1028 грн. 09 коп. штраф (процентна складова). Зазначена сума заборгованості по кредиту, несплачених по ньому відсотках та штрафних санкцій підтверджується наданими суду розрахунками та умовами і правилами надання банківських послуг.

Ст.1 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 598 ЦК України визначає, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що сторони перебувають у цивільно-правових договірних правовідносинах, які врегульовані ст. ст. 526, 530, 610, 611, 1054 ЦК України, мають триваючий характер і які між сторонами не припинені.

Відповідач ОСОБА_1 порушив зобов'язання щодо повернення грошових коштів за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 31.08.2013 року, якій міститься в матеріалах справи, а тому він, як боржник, несе відповідальність за неналежне виконання умов кредитного договору згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України та повинен погасити існуючу заборгованість у сумі 22089 грн. 87 коп.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється у три роки. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Посилання відповідача в письмовому запереченні від 23.12.2013 року № 17368 на пропуск строку позовної давності позивачем, в зв?язку з тим, що останній платіж на картковий рахунок ним внесений на весні 2010 року, точної дати він не пам?ятає і з того часу до подання позовної заяви пройшло більше трьох років, а в нього доказів на підтвердження його слів не має, є безпідставним, так як початком перебігу

такого строку неможливо вважати лише посилання відповідача на сплату останнього платежу на весні 2010 року, нічим не підтвердженого. Тому суд вважає, що підстав для застосування позовної давності не має.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 істотно порушив умови укладеного договору № б/н від 10.10.2007 року, не повертаючи у встановлений строк суми основного боргу протягом значного відрізку часу, в результаті чого банк не має можливості вільно розпоряджатися коштами, що мали бути погашені та використовувати їх в активних операціях. Тому суд вважає можливим позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» задовольнити, стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. № 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. № 29092829003111 заборгованість за кредитним договором без номера від 10.10.2007 року 22089 ( двадцять дві тисячі вісімдесят дев?ять ) грн. 87 коп., а на рахунок № 64993919400001 судові витрати 229 ( двісті двадцять дев?ять ) грн. 40 коп. сплачені при подачі позовної заяви до суду, що підтверджується платіжним дорученням від 27.09.2013 року, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк » задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. № 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 , рах. № 29092829003111 заборгованість за кредитним договором без номера від 10.10.2007 року 22089 ( двадцять дві тисячі вісімдесят дев?ять ) грн. 87 коп., а на рахунок № 64993919400001 судові витрати 229 ( двісті двадцять дев?ять ) грн. 40 коп. сплачені при подачі позовної заяви до суду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя