Справа № 2512/2460/2012
№ провадження 1/738/7/2013
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2013 року місто Мена
Менський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Волошиної Н.В.
з участю секретаря Костюка І.ВА.
прокурорів Положій Н.І., Штаби С.І.
потерпілих, цивільних позивачів ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
потерпілої ОСОБА_6
підсудного ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мена кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новики Збаразького району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, працюючого в ТОВ «Тернотранс», зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, несудимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
08 вересня 2011 року о 18-05 год. ОСОБА_7, керуючи технічно справним автомобілем марки VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі з напівпричепом-рефрижератором марки CHEREAU CD381G, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався зі швидкістю 78 км/год., по сухій, прямій проїзній частині автомобільної дороги з асфальтобетонним покриттям, загального користування державного значення Р-12 Чернігів - Мена - Сосниця - Грем'яч у Менському районі Чернігівської області, зі сторони м. Мена в напрямку м. Чернігова. Під'їжджаючи до 44-го кілометру + 247 м. автомобільної дороги, ОСОБА_7 в порушення вимог п.п. 1.2.; 1.3.; 1.5.; 2.3.б); 10.1.; 11.3. та 12.1. Правил дорожнього руху України, згідно з якими учасник дорожнього руху, зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливим, при установленому правосторонньому русі транспортних засобів в Україні, не дотримався їх та під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, керуючи транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого допустив зміну напрямку керованого ним транспортного засобу та виїхав на смугу зустрічного руху, де створивши небезпеку, скоїв зіткнення з маршрутним автобусом MERCEDES-BENZ 313CDI, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_11
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_11 та пасажири маршрутного автобуса ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 - загинули на місці ДТП, а ОСОБА_21 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Прокурором Менського району в інтересах держави в особі Головного Фінансового управління Чернігівської обласної державної адміністрації заявлений цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 12 265 грн. 70 коп. (том 8, а.с.175).
По справі потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до ТОВ «Тернотранс» про відшкодування 17 336,88 грн. матеріальної та 200 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину (том 2, а.с.110-123).
Потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ТОВ «Тернотранс» про відшкодування 20 000 грн. матеріальної та 500 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину (том 2, а.с.213-214).
Потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ТОВ «Тернотранс» про відшкодування 15 302 грн. матеріальної та 200 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину (том 9, а.с.24-34).
Потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування 25 745 грн. 80 коп. матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину (том 9, а.с.52-58).
Потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування 25 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину (том 9, а.с.67).
Потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_22 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування 80 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину (том 9, а.с.68).
Потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_21 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування 30 000 грн. матеріальної та 100 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину (том 9, а.с.69).
Потерпілі ОСОБА_23 та ОСОБА_6 під час судового розгляду заявили цивільний позов до ТОВ «Тернотранс» про відшкодування на користь кожного з них по 100 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину (т. 11 а.с.45).
Представником цивільного відповідача - ТОВ «Тернотранс» подано письмове заперечення проти цивільних позовів, в яких представник цивільного відповідача просить відмовити в задоволенні позовів до ТОВ «Тернотранс», посилаючись на те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля VOLVO FH 12.460 з напівпричепом-рефрижератором марки CHEREAU CD381G була застрахована ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» і ліміт відповідальності страхової компанії достатній для відшкодування заявленої потерпілими матеріальної шкоди, а що стосується моральної шкоди, то вважає, що в задоволенні цивільних позовів в цій частині взагалі необхідно відмовити, оскільки досудовим слідством не встановлені особи винні в ДТП (т.9 а.с. 74).
В своїх запереченнях проти цивільних позовів представник цивільного відповідача - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» частково визнала цивільні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_21, посилаючись на те, що витрати понесені на поминальні обіди не є витратами на поховання в розумінні ст. 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу», а тому вони не підлягають стягненню, цивільним позивачем ОСОБА_21 не надано доказів понесених нею витрат на лікування, в задоволенні цивільних позовів ОСОБА_5 та ОСОБА_22 просила відмовити в повному обсязі, оскільки вони не є потерпілими особами згідно із ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (т.9 а.с. 217-226).
Підсудний ОСОБА_7 під час судового розгляду вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, в судовому засіданні показав, що 08 вересня 2011 року близько 05-00 год. ранку на автомобілі «VOLVO FH 12», реєстраційний номер НОМЕР_1, перетнув кордон з Російської Федерації в Україну. Автомобіль був завантажений виробами з шоколаду вагою 19,4 тони, перебував в технічно справному стані. Разом з ним в попутному напрямку до м. Києва на автомобілі VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_12 рухався його колега по роботі із ТОВ «Тернотранс» ОСОБА_24. Близько 07-00 год. ранку він заїхав на Новгород-Сіверську митницю для розмитнення вантажу, а ОСОБА_24 близько 09-00 год., здали документи на перевірку, після чого відпочивали, і приблизно о 16-00 год. вирушили в дорогу. Він їхав попереду зі швидкістю 70- 75 км/год., дорога була суха, на вулиці світло.
Не доїжджаючи до 44 км автодороги на відстані близько 40 м побачив перешкоди у вигляді напливів на вибоїн на дорожньому покритті, у зв'язку з чим почав гальмувати, але уникнути наїзду на них не виявилося можливим. Наїхавши на ці напливи, автомобіль почало розкачувати в різні сторони, від чого він підскакував в кабіні, тримаючись за кермо. Коли переднє ліве колесо, а потім відразу заднє ліве колесо його автомобіля наїхало на найбільший наплив, він відчув сильний удар по керму і нібито щось обірвалося чи заклинило, внаслідок чого автомобіль почало різко тягнути вліво на зустрічну смугу руху, й було таке враження, що наче б то хтось взяв і переставив тягача. Він вивертав кермо праворуч, але не зміг повернути його, оскільки після удару кермо заклинило, й автомобіль продовжував рухатись на зустрічну смугу руху, де в цей час він побачив мікроавтобус. Водій мікроавтобуса почав вивертати праворуч в сторону свого узбіччя, а він намагався скерувати транспортний засіб на свою смугу руху, але автомобіль втратив керованість і він не зміг нічого вдіяти. Вважає, що причина виїзду на зустрічну смугу руху була в тих пошкодженням, які були на дорозі, і про які він не був попереджений, оскільки будь-яких дорожніх знаків, які б обмежували швидкість руху та вказували на небезпеку для руху, не було. Стверджував, що антиблокувальна система тягача і напівпричепа були справні, в противному випадку ці несправності показав би комп'ютер на панелі інструментів автомобіля, або ж спрацював звуковий сигнал. Він дуже відповідально до цього ставиться, оскільки в країнах Європи і Росії дуже великі штрафні санкції за несправну АБС, а тому вважає, що датчики АБС на колесах напівпричепа хтось обрізав вже після ДТП.
Заявлені по справі цивільні позови підсудний ОСОБА_7 не визнає.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_7 вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, його вина повністю доведена зібраними й дослідженими у справі доказами.
Потерпілий ОСОБА_1 під час судового розгляду показав, що ОСОБА_16, яка 08 вересня 2011 року загинула в ДТП, його дружина. Того дня вона була в м. Чернігові і останній раз він розмовляв з нею по телефону приблизно о 17-30 год.. Під час цієї розмови дружина повідомила, що сідає до маршрутного автобусу та виїжджає додому. Приблизно о 22-30 год. з новин по телевізору дізнався про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася поблизу м. Мени, після чого зателефонував до міліції та дізнався, що дружина значиться в списку загиблих. Після смерті дружини виховує двох неповнолітніх дітей, просить його цивільний позов задовольнити в повному обсязі й призначити підсудному найсуворіше покарання, оскільки останній не розкаявся у вчиненому, перед рідними загиблих в ДТП не вибачився, моральну та матеріальну шкоду не відшкодував.
Потерпілий ОСОБА_2 під час судового розгляду показав, що в ДТП, яке мало місце 08 вересня 2011 року, загинула його дружина - ОСОБА_25. 08 вересня 2011 року вона збиралась їхати до батьків в с. Нехаївка Коропського району Чернігівської області. Про трагедію дізнався від знайомого ОСОБА_26, після чого відразу ж поїхав на місце пригоди. Після смерті дружини сам виховує двох неповнолітніх дітей, просить цивільний позов задовольнити в повному обсязі, підсудному призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Потерпіла ОСОБА_3 під час судового розгляду показала, що загиблий під час ДТП 08 вересня 2011 року водій маршрутки - ОСОБА_11, її син. Він працював в Коропському АТП «СПД ОСОБА_27» водієм на маршруті «Короп-Чернігів-Київ». Повернувшись з роботи того дня, вона чекала сина вдома, а приблизно о 19-00 год. їй зателефонувала ОСОБА_28 та повідомила про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася. Цивільний позов просить задовольнити в повному обсязі, наполягає на найсуворішій мірі покарання підсудному ОСОБА_7.
Потерпіла ОСОБА_4 під час судового розгляду показала, що ОСОБА_20, яка загинула в ДТП, її донька. Остання мешкала в м. Черкасах, а 08 вересня 2011 року збиралися приїхати до неї в село. Останній раз вона розмовляла з донькою по телефону близько 18-00 год., а коли через півгодини вона зателефонувала їй знову, то її телефон був відключений. Не дочекавшись доньки вдома, зять зі старшою донькою поїхали її зустрічати в м. Короп, де зателефонувавши на номер 102 дізнались про аварію. Цивільний позов просила задовольнити в повному обсязі, документи про витрати, понесені на похорони, не збереглися.
Потерпілий ОСОБА_5 під час судового розгляду показав, що 08 вересня 2011 року в ДТП загинув його рідний брат - ОСОБА_13. Про аварію дізнався пізно ввечері від сестри, після чого відразу ж поїхав на місце ДТП, але потерпілих там вже не було, їх відвезли в морг м. Чернігова. За межами проїзної частини бачив мікроавтобус Мерседес та вантажний автомобіль. Його брат проживав в с. Майське Менського району Чернігівської області з ОСОБА_22, але похоронами займалися вони з сестрою. Цивільний позов просив задовольнити в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_6 під час судового розгляду показала, що 08 вересня 2011 року їй зателефонувала донька - ОСОБА_25 та повідомила, що приїде в село допомагати копати картоплю. Дочекавшись того часу, коли приїжджає маршрутка, почала їй телефонувати, але ніхто не відповідав. Про аварію дізналися з чоловіком, зателефонувавши в автопарк смт. Короп. Просила задовольнити цивільний позов та призначити підсудному найсуворіше покарання, оскільки він, навіть, не вибачився перед ними за вчинення тяжкого злочину.
Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_30 встановлено, що ОСОБА_12, який загинув в ДТП 08 вересня 2011 року, його син. Останній проживав та навчався в м. Києві, додому приїжджав майже на кожні вихідні. Про аварію та загибель сина дізнався від своєї дружини. З приводу дорожньо-транспортної пригоди повідомити нічого не може. Цивільний позов заявляти не буде.
Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_22 вбачається, що в ДТП 08 вересня 2011 року загинули її батько - ОСОБА_15 та цивільний чоловік - ОСОБА_13, а мати - ОСОБА_21 отримала тілесні ушкодження. 08 вересня 2011 року вони разом їхали в с. Майське Менського району Чернігівської області, де вона проживала з чоловіком. В м. Мену повинні були приїхати приблизно о 18-30 год., а потім пройти до села відстань приблизно 4 - 4,5 км. Оскільки близько 19-00 год. батьки та чоловік не прийшли додому, вона почала телефонувати їм, але у матері телефон був відключений, а чоловік та батько не відповідали. Десь о 19-30 год. вона зателефонувала до міліції та дізналась про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої батько та чоловік загинули, а мати потрапила до лікарні.
Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_21 встановлено, що 08 вересня 2011 року вона разом з чоловіком ОСОБА_15 та зятем ОСОБА_13 о 14-00 год. виїхали з м. Славутича до м. Чернігова, звідки збирались поїхати до доньки в с. Майське Менського району Чернігівської області. Приблизно о 17-00 год. в м. Чернігові сіли до мікроавтобусу, вона на 5 ряд з боку водія, поруч сів чоловік, позаду зять. Автобус їхав не швидко. В районі смт. Березне вона у бокове вікно побачила як вантажний автомобіль звернув на їх смугу руху. Більше нічого не пам'ятає. До свідомості прийшла в лікарні.
Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_31 встановлено, що ОСОБА_18 її донька, остання навчалась в Чернігівському вищому професійному училищі побутового обслуговування. 08 вересня 2011 року о 17.00 год. зателефонувала та повідомила їй, що разом з подругою ОСОБА_17 знаходяться на автобусній станції м. Чернігова і будуть сідати до маршрутки, щоб їхати додому в с. Городище Коропського району. Знаючи, що маршрутка приїжджає приблизно о 19-20 год., чекала доньку вдома, але не дочекавшись вийшла зупинку і в цей час їй зателефонувала сільський голова ОСОБА_32 та повідомила про дорожньо-транспортну пригоду. Разом з ОСОБА_33 їздили в м. Чернігів в дитячу обласну лікарню, де їм повідомили, що діти померли. В матеріалах справи знаходяться заяви потерпілої ОСОБА_31 про розгляд справи без її участі та відсутність претензій до підсудного ОСОБА_7.
Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_33 встановлено, що 08 вересня 2011 року приблизно о 17-00 год. вона розмовляла по телефону з донькою ОСОБА_17, яка повідомила, що вже придбала квиток і через 10 хвилин буде виїжджати на маршрутці з м. Чернігова разом з подругою ОСОБА_18. Коли донька не прийшла вчасно додому, почала хвилюватись та зателефонувала знайомому, який працює водієм на маршруті Чернігів-Короп, і він повідомив про ДТП. Разом з ОСОБА_31 поїхали до м. Чернігова, де дізнались, що їх діти померли. В матеріалах справи знаходиться заява потерпілої ОСОБА_33 про розгляд справи без її участі та відсутність претензій до підсудного ОСОБА_7.
Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_34 встановлено, що ОСОБА_19, який загинув в ДТП 08 вересня 2011 року, його син. Останній проживав та працював в м. Києві, а 08 вересня 2011 року планував приїхати додому. Того ж дня о 17-30 год. Денис телефонував та повідомив, що знаходиться в м. Чернігові та буде виїжджати в м. Мену на першій маршрутці. Вдруге він зателефонував о 17-52 год. і сказав, що вже виїжджає з смт. Березна і скоро буде в м. Мені. О 18-15 год. він сам зателефонував синові, але зв'язку вже не було. Наступного дня дізнався про дорожньо-транспортну пригоду та загибель сина. В матеріалах справи знаходиться заява потерпілого про розгляд справи без його участі та призначення підсудному покарання на розсуд суду. (т.9 а.с. 62).
Свідок ОСОБА_35 під час судового розгляду показав, що 06 липня 2012 року він приймав участь у відтворенні обстановки та обставин події як водій на автомобілі-демонстраторі марки VOLVO р.н. НОМЕР_4 з напівпричепом марки CHEREAU р.н. НОМЕР_6. Слідча дія відбувалась неподалік м. Мени на асфальтній площадці з наїздом на штучно створений наплив та вибоїну, в ході якої він рухався зі швидкістю 58 км/год, що відповідає показникам вилученого диску тахографа, при цьому гальмував до наїзду на пошкодження дорожнього покриття. Перед початком слідчої дії система АБС напівпричепу була відключена, оскільки він особисто кріпив дроти на місце після слідчої дії. Під час відтворення курсова стійкість автомобіля порушена не була, автомобіль рухався прямолінійно та зупинився.
Свідок ОСОБА_36 під час судового розгляду показав, що він працює директором ТОВ «Тернотранс» і 06 липня 2012 року приймав участь при проведенні слідчого експерименту, для проведення якого на прохання слідчого забезпечував автомобіль-демонстратор схожий за технічними характеристиками на той, що потрапив в ДТП, з таким же вантажем. Під час проведення даної слідчої дії були присутні слідчі ОСОБА_59., ОСОБА_43 експерт ОСОБА_37 адвокат ОСОБА_8, комерційний директор ТОВ «Тернотранс» ОСОБА_38 та представники дорожніх служб. Слідча дія проводилась на аеродромі за м. Мена, де було штучно створено лише одну ямку та один наплив, що не відповідало кількості напливам та вибоїнам на місці ДТП. В напівпричепі-демонстраторі перед початком слідчої дії були відключені колісні датчики АБС, швидкість руху автомобіля при відтворенні була 58 км/год, під час проїзду пошкоджень колеса автомобіля прокручувались, не підскакували і не блокувались, але сліди тягачу та напівпричепа залишались на дорозі. Під час заїздів в кабіні автомобіля були почергово слідчий ОСОБА_59., він, а потім експерт ОСОБА_37. Протокол слідчої дії складався слідчим ОСОБА_43 в райвідділі міліції, й надавався безпосередньо ним для підпису. Крім того, зазначив, що після ДТП напівпричіп зберігався на стоянці в м. Мена, куди вважає був вільний доступ сторонніх осіб.
Свідок ОСОБА_38 під час судового розгляду дав показання аналогічні показанням ОСОБА_36 щодо місця, часу, обставин проведення слідчої дії 06 липня 2012 року на аеродромі м. Мена, при цьому зазначив, що він під час відтворення обстановки та обставин події лише спостерігав зі сторони за тим, що відбувається.
Свідок ОСОБА_39 показав, що він працює на посаді інженера-механіка ТОВ «Тернотранс» і в його обов'язки входить контроль за технічним станом транспортних засобів при виїзді на лінію і при поверненні на місце стоянки. Крім того, якщо машина в рейсі, то вона проходить технічний контроль на сервісних станціях. Перед виїздом ОСОБА_7 на лінію ним був проведений передрейсовий технічний огляд автомобіля VOLVO FH-12.460 р.н. НОМЕР_1, з напівпричепом CHEREAU CD381G, реєстраційний номер НОМЕР_2, і будь-яких технічних несправностей виявлено не було. Колісні датчики антиблокувальної системи при перевірці технічного стану напівпричепа були наявні. В разі несправності бортовий комп'ютер світловим значком та звуковим сигналом показує, що необхідно перевірити систему. Відомості про технічну справність транспортного засобу вносяться до Журналу реєстрації проведення передрейсових технічних оглядів. За втручання в систему електроніки в країнах Європи дуже великі штрафні санкції, а тому немає ніякого сенсу втручатися в неї, сама по собі електроніка надійна, допомагає водієві у роботі з транспортним засобом, дуже рідко виходить з ладу.
Свідок ОСОБА_40 під час судового розгляду показав, що з 02 серпня 2010 року він перебуває на посаді начальника філії «Сосницька ДЕД». За підпорядкованою філією закріплена дільниця дороги «Чернігів-Мена-Сосниця- Грем'яч», відповідальним за дільницю, де сталась дорожньо-транспортна пригода призначено ОСОБА_41. На момент ДТП ділянка дороги мала пошкодження у вигляді вибоїн та напливів, але вона була в нормальному стані для проїзду великовантажного транспорту. Після ДТП виїжджав на місце події, але на даний час також вже не пам'ятає чи входив до складу будь-яких комісій та чи підписував будь-які документи. За вказівкою слідчого на аеродромі було відтворено одну яму та одну вибоїну за розмірами, наближеними до місця ДТП, де 06 липня 2012 року проводилось відтворення обстановки та обставин події. Акт обстеження місця відтворення ДТП від 06 липня 2012 року особисто не складав, а лише його затверджував, коефіцієнт зчеплення, зазначений у ньому, розраховувався відповідним спеціалістом, а що стосується акта обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги від 08 вересня 2011 року, то не погоджувався з результатами вимірів, оскільки вони були зроблені несертифікованим інструментом. Які саме обмежуючі знаки стояли на вказаній ділянці дороги уже не пам'ятає. Під час допиту на досудовому розслідуванні показував, що на місці, де сталася дорожньо-транспортна пригода 08 вересня 2011 року, а саме на 44 км.+247 метрів були встановлені дорожні знаки 08 вересня 2011 року на підставі припису інженера ОДР 1 взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_42 Показання дані під час досудового слідства підтримує в повному обсязі ( т.5 а.с.48, 205-207).
Свідок ОСОБА_41 під час судового розгляду показав, що з 01 грудня 2005 року працює на посаді старшого виконроба філії «Сосницька ДЕД» ДП «Чернігівський облавтодор» і в його обов'язки входить безпека дорожнього руху, а саме експлуатація автомобільної дороги та відповідність її ДСТУ. Всі види робіт виконуються за погодженням з ДП «Чернігівський облавтодор» та Службою автомобільних доріг у Чернігівській області в межах виділених коштів. Згідно розподілу за ним закріплена ділянка дороги державного значення Р-12 Чернігів-Мена-Сосниця-Грем'яч з 28 км - 82 км. Стан покриття проїзної частини й інших елементів дороги повинен перевірятися щодекадно, про що робляться майстром, а у разі його відсутності, ним відмітки у відповідному журналі. Він був присутнім на місці ДТП в той день, коли воно трапилося, і вважає, що хоч на проїзній частині дороги і були напливи та ями, але вона була нормальною для проїзду по ній будь-яких транспортних засобів. На час судового розгляду справи не пам'ятає які саме документи, пов'язані з розслідуванням ДТП, ним складалися та підписувалися. Підтвердив, що для проведення відтворення на аеродромі за вказівкою начальника філії «Сосницька ДЕД» ОСОБА_40 було штучно зроблено наплив та вибоїну максимально наближені до тих, що були на місці ДТП. При цьому в його обов'язки входило надання для виконання даних робіт працівників та забезпечення їх матеріалом. Безпосередньо він участі при відтворенні 06 липня 2012 року не приймав, а спостерігав за тим, що відбувається, зі сторони, а тому не знає хто керував проведенням слідчої дії. Показання дані під час досудового слідства підтримує в повному обсязі (т.5 а.с.101-104).
Результати огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2011 року зафіксовано у протоколі та схемі до нього, в яких відображена інформація про вид та стан покриття, слідова інформація та відображено розташування транспортних засобів - учасників ДТП. Зокрема, відображено, що покриття асфальтобетонне, прямого, горизонтального профілю, на момент огляду сухе, незабруднене, дорожньо-транспортна пригода сталася в світлу пору доби, погодних умов, що обмежували видимість в напрямку руху не спостерігалося, на смузі руху з м. Мена в м. Чернігів маються вибоїни та напливи, відображено напрямок руху транспортних засобів, розташування слідів гальмування автобусу MERCEDES-BENZ 313CDI та автопоїзда VOLVO FH 12.460 у складі з напівпричепом-рефрижератором марки CHEREAU CD381G, зафіксовано кінцеве розташування та положення транспортних засобів після ДТП, зокрема, автопоїзд VOLVO FH 12.460 знаходився на лівому узбіччі в напрямку руху м. Чернігів ближче до лісосмуги, а мікроавтобус праворуч від автопоїзда під задніми правими колесами тягача, задня частина догори; відображено місця концентрації осипу уламків скла та деталей з транспортних засобів, лакофарбованого покриття, осипу ґрунту, що в своїй сукупності вказує на місце виникнення пригоди та зіткнення зазначених транспортних засобів (т.1 а.с.59-90).
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 підтвердив, що був присутній під час складання протоколу огляду місця події від 08 вересня 2011 року та схеми до нього, підписував їх, будь-яких зауважень не мав.
Згідно з даними протоколу додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 вересня 2011 року та схеми до нього, огляд проводився при похмурій погоді та під час короткочасного дощу. В схемі до додаткового протоколу огляду місця ДТП зафіксовано розташування всіх пошкоджень (вибоїн, напливів) на смузі руху автопоїзда та додаткова слідова інформація (т.1 а.с.124-154).
У протоколі огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу від 08 вересня 2011 року, а саме огляду автомобіля марки VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, зафіксовані наявні на ньому пошкодження, зокрема, із зовнішніх пошкоджень встановлено, що кабіна автомобіля зірвана з кріплення та деформована. До протоколу додана фототаблиця із зображенням передньої частини автомобіля в пошкодженому стані, бокової частини автомобіля, місця водія, вузлів та агрегатів автомобіля в пошкодженому стані, ходової частини автомобіля (т.1 а.с.91-105).
Згідно з даними протоколу огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 08 вересня 2011 року, а саме огляду напівпричепа рефрижератора марки CHEREAU CD381G, реєстраційний номер НОМЕР_2, та фототаблиць до нього, встановлено, що рефрижератор зірваний з рами напівпричепа і здвигнутий на 2 метра вперед (т.1 а.с. 106-114).
Під час огляду автомобіля марки MERCEDES-BENZ 313CDI, номерний знак НОМЕР_3, у протоколі огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 08 вересня 2011 року зафіксовані встановлені пошкодження передньої частини мікроавтобуса, її деформацію, деформацію даху, розбиті бокові стекла, зірвані сидіння з місць кріплення (т.1 а.с. 115-123).
Як вбачається з акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги, 08 вересня 2011 року була обстежена ділянка автомобільної дороги Р-12 Чернігів-Грем'яч 44 км. + 500 м., де сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій 9 чоловік загинуло та 1 отримав тілесні ушкодження, в ході обстеження були встановлені нерівності на дорожньому покритті (т. 1, а.с. 157).
Результати проведення відтворення обстановки та обставин події 09 вересня 2011 року зафіксовані у протоколі відтворення обстановки та обставин події від цієї дати. Під час відтворення обстановки та обставин події встановлено, що відстань видимості пошкоджень дорожнього покриття з робочого місця водія автопоїзда VOLVO становить 59,6 м, напливу 41 м. При переїзді вершин напливу на дорожньому покритті при швидкостях 63, 70, 82 км/год напрямок руху аналогічного автопоїзда з навантаженням 19,4 т не змінюється, автомобіль за межі смуги руху не виїжджає, явищ уводу ліворуч не спостерігається (т.3 а.с. 4, 5).
Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 09 вересня 2011 року, умови слідчої дії відповідали умовам на час ДТП згідно показань свідка ОСОБА_24, який є єдиним очевидцем події, і який як під час допиту в день, коли сталася ДТП, так і наступного дня показав механізм розвитку ДТП наступним чином: спочатку відбулась зміна напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_7, а вже потім відбулось гальмування транспортного засобу (т.3 а.с.1, 2).
Протоколи відтворення обстановки та обставин події від 09 вересня 2011 року підписані понятими, ОСОБА_24, як водієм-демонстратором, та слідчим. При цьому, заяв, клопотань та зауважень від учасників слідчої дії не надходило.
За таких обставин, суд вважає безпідставними доводи захисника підсудного з приводу того, що умови відтворення обстановки та обставин події, а саме режим руху автопоїзда через нерівності дорожнього покриття при відтворенні не відповідає режиму його руху під час ДПТ.
Разом з тим, проаналізувавши показання свідка ОСОБА_24, дані ним як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, які відрізняються між собою, суд вважає, що первинні показання свідка ОСОБА_24, дані ним на досудовому слідстві, є більш вірогідними, так як вони узгоджуються між собою й дані ним безпосередньо після ДТП, як очевидцем події. Зміну його показань, суд розцінює як намагання допомогти уникнути кримінальної відповідальності підсудному, з яким він товаришує тривалий час.
Так, під час допиту 04 жовтня 2011 року свідок ОСОБА_24 показав, що взагалі не знає гальмував ОСОБА_7 чи ні, а в судовому засіданні, даючи відповідь на запитання щодо мехізму розвитку ДТП, намагався показати суду те, що спочатку він побачив «стопи» на автомобілі ОСОБА_7, а вже потім автомобіль повело вліво. Така поведінка свідка ставить під сумнів його показання від 04 жовтня 2011 року й з приводу відтворення обстановки та обставин події 09 вересня 2011 року, зокрема про те, що при проїзді напливів та вибоїн при швидкості 82 км/год його автомобіль дуже сильно почало підкидати, а потім різко викинуло вліво і йому довелось добре крутити кермом, щоб вирівняти машину і поставити на праву смугу руху. При цьому, свідок ОСОБА_24 не згадує про поведінку слідчого ОСОБА_43., який під час відтворення обстановки та обставин події, знаходився разом з ним в кабіні автомобіля, а трохи пізніше показав, що і він і ОСОБА_43 дуже перелякалися, останній аж не міг говорити. На підставі викладено, суд оцінює показання свідка ОСОБА_24 в цій частині критично.
Допитаний по справі в якості свідка слідчий СУ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_43 показав, що під час проведення 09 вересня 2011 року відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспортної події за участю водія ОСОБА_24 в момент проїзду напливу асфальтобетонного покриття та вибоїни, курсова стійкість автомобіля не змінювалась, автомобіль за межі смуги руху не виїжджав, явищ уводу автомобіля ліворуч не спостерігалось. Не заперечував, що, перебуваючи в кабіні автомобіля-демонстратора, він відчув як хитнуло вліво, але вважав, що то спрацювала амортизація кабіни автомобіля в момент наїзду на наплив та вибоїну. Ті емоції, які він виражав під час проїзду напливів, були не від того, що відбувалося в кабіні автомобіля під час проведення слідчої дії, а від наслідків ДТП та побаченого, що вже трапилося, оскільки за 50 метрів від них на узбіччі знаходилися транспортні засоби - учасники ДТП. Заперечував дані ним показання слідчому в ОВС ГСУ УМВС України ОСОБА_44.
Метою проведення відтворення обстановки та обставин події 06 липня 2012 року згідно з протоколом відтворення та показань слідчого ОСОБА_59, допитаного в судовому засіданні в якості свідка, була перевірка впливу напливу асфальтобетону та вибоїни на проїзній частині дороги при наїзді на них на керованість і траєкторію руху автопоїзда в загальмованому стані при відключеній системі АБС. Під час проведення відтворення було встановлено, що при переїзді в гальмуванні просадки та напливу, аналогічних, умовам місця події, при швидкості 58 км/год автопоїзд-демонстратор, технічний стан якого аналогічний стану автопоїзда VOLVO в умовах місця події, рухався прямолінійно, не змінюючи заданого напрямку руху, явищ уводу не спостерігалося, як за умови, що водій-демонстратор тримав рульове колесо руками, так і за умови, що водій-демонстратор не тримав рульове колесо руками. Блокування коліс автопоїзда не відбувалося.
Доводи захисників підсудного про невідповідність вимогам ст. 85 КПК України 1960 року протоколів відтворення обстановки і обставин події від 09 вересня 2011 року та 06 липня 2012 року, оскільки в них не зазначені всі особи, які брали участь у проведенні слідчих дій, і вони не підписані ними, не застережені поправки у протоколі від 09 вересня 2011 року, проведення в цей день слідчої дії у відсутності ОСОБА_7 та його захисника, що позбавило підозрюваного права дати показання та висловити свої заперечення чи зауваження щодо умов та обставин проведення відтворення обстановки і обставин події, а також реалізувати інші, передбачені законом, права на захист, суд не бере до уваги, оскільки особи, які приймали участь у проведенні слідчих дій, підтвердили всі фактичні обставини, зафіксовані в протоколі, надали послідовні та аналогічні показання.
Згідно висновків судово-медичних експертиз смерть ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 настала від тілесних ушкоджень, отриманих 08 вересня 2011 року, внаслідок ДТП, та між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням їх смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Зокрема, згідно з висновком експерта № 898 від 27 вересня 2011 року ОСОБА_11, 1985 року народження, отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми. Внутрішньо-черепна травма - крововиливи в м'які тканини голови лобної та тім'яних ділянок, синці, рани та садна обличчя, переломи лобної, решітчастої, скроневих та потиличної кісток черепа, субарахноїдальні дифузні крововиливи над випуклою поверхнею лобних, тім'яних, основи скроневих долей. Закрита травма грудної клітки: переломи ребер справа, перелом грудини, забої легень. Перелом нижньої щелепи зліва, верхньої щелепи, лівої виличної кістки. Множинні синці, забійні рани, садна кінцівок, відкриті переломи обох гомілок. Всі вище перераховані тілесні ушкодження утворились прижиттєво від дії тупих предметів 08 вересня 2011року та за ступенем тяжкості відносно живої людини мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті існує прямий причинний зв'язок. Смерть настала від масивних забоїв головного мозку внаслідок внутрішньочерепної травми з переломами кісток основи та склепіння черепа (т. 2 а.с. 218-225).
Згідно з висновком експерта № 900 від 16 вересня 2011 року, ОСОБА_12, 1992 року народження, отримав відкриту черепно-мозкову травму з перелом кісток мозкового та лицьового черепа по типу павутиння. Розчавлення речовини головного мозку у вигляді мозкового детриту, структура мозку втрачена. Крововиливи темно-червоного кольору в ділянках переломів. Закрита травма грудної клітки: в плевральних порожнинах зліва біля 700 мл, справа біля 800 мл рідкої крові без згортків; крововиливи в корені легень; переломи ребер з крововиливами в оточуючі тканини в ділянках переломів. Закрита травма живота: розриви селезінки по діафрагмальній та вісцеральній поверхням; розриви печінки; в черевній порожнині біля 500 мл рідкої крові без згортків; крововиливи в навколо жирову клітковину обох нирок, наднирників. Закрита травма тазу: розрив крижово-здухвинного з'єднання повний справа з розходженням країв. Перелом лобкового симфізу. Перелом голівки правої ліктьової кістки; перелом лівої плечової кістки з утворенням трьох уламків, крововиливи в м'які тканини в проекції переломів. Поперечні переломи лівих великогомілкової та малогомілкової кісток, перелом лівої стегнової кістки. Крововиливи в ділянці перелому. Перелом голівки правої малогомілкової кістки з крововиливами темно-червоного кольору. Крововиливи в м'які тканини правої гомілки в середній третині. Множинні синці, садна, рани голови, тулуба, кінцівок. Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень утворився від дії тупих предметів незадовго до смерті, та за ступенем тяжкості, в своїй сукупності, відносно живої людини, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з багатоуламковими переломами кісток лицьового та мозкового черепа з грубим руйнуванням речовини головного мозку. Таким чином, між отриманими ОСОБА_12 під час дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2011 року тілесними ушкодженнями та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.2 а.с. 21-29).
Згідно з висновком експерта № 897 від 27 вересня 2011 року ОСОБА_13, 1968 року народження, отримав внутрішньо-черепну травму: садна, синці, забійні рани обличчя і волосистої частини голови, крововиливи в м'які тканини голови, лінійні переломи обох скроневих, основної та лобної кісток, субарахноїдальні крововиливи на випуклій поверхні лівої тім'яної, скроневої, лобної долей, правої тім'яної та скроневої долей; осередки забою головного мозку в проекції субурахноідальних крововиливів; кров'янистий ліквор в шлуночках головного мозку. Закрита травма грудної клітки - перелом грудини, множинні переломи ребер з обох сторін, забої легень. Садна та синці кінцівок. Закритий перелом лівого плеча в верхній третині. Всі вищенаведені ушкодження виникли прижиттєво, 08 вересня 2011року, спричинені дією тупих предметів, в тому числі при травмі пасажира в салоні автобуса при зіткненні з вантажним автомобілем. Тілесні ушкодження в комплексі за ступенем тяжкості, відносно живої людини, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із причиною смерті. Смерть його настала внаслідок набряку-набухання головного мозку, який виник внаслідок внутрічерепної травми із переломами кісток основи черепа. Таким чином, між отриманими ОСОБА_13 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2012 року тілесними ушкодженнями та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.2 а.с. 41-48).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 899 від 13 вересня 2011 року причиною смерті ОСОБА_25, 1980 року народження, є закрита травма живота, що супроводжувалась розривами паренхими правої долі печінки ускладнених гострою кровотечею, яка привела до гострої крововтрати, що стала безпосередньою причиною смерті. Даний висновок щодо причини смерті, підтверджується отриманим нею крововиливом в передню черевну стінку, виявлений при розтині розривами правої долі печінки, наявністю рідкої крові до 2 л. в черевній порожнині, вираженим малокрів'ям внутрішніх органів наявністю п'ятен Мінакова під ендокардом лівого шлуночка серця. Смерть останньої наступила 08 вересня 2011 року близько 18 години в час та при обставинах вказаних в постанові. Вищевказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Таким чином, між отриманими ОСОБА_25 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2011 року тілесними ушкодженнями та настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.2 а.с. 164-171).
Згідно з висновком експерта № 901 від 16 вересня 2011 року ОСОБА_15, 1967 року народження, отримав відкриту черепно-мозкову травму з перелом кісток мозкового та лицьового черепа по типу павутиння. Розміжчення речовини головного мозку у вигляді мозкового детриту, структура мозку втрачена. Крововиливи темно-червоного кольору в ділянках переломів. Закрита травма грудної клітки: в плевральних порожнинах зліва біля 500 мл, справа біля 700 мл рідкої крові без згортків; крововиливи в корені легень; переломи ребер з крововиливами в оточуючі тканини в ділянках переломів. Закрита травма живота: розриви печінки; в черевній порожнині біля 700 мл рідкої крові без згортків; крововиливи в навколо жирову клітковину правої нирки, наднирників. Перелом остистого та поперечного відростка шостого шийного хребця. Поперечний перелом лівої плечової кістки з розтрощенням голівки та утворенням уламків. Перелом правої променевої кістки з утворенням уламків. Перелом п'ясних кісток. Крововиливи в місцях переломів темно-червоного кольору. Перелом лівого стегна в середній третині. Перелом правої малогомілкової кістки. Крововиливи в місцях переломів. Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень утворився від дії тупих предметів незадовго до смерті, та за ступенем тяжкості, в своїй сукупності, відносно живої людини, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з багатоуламковими переломами кісток лицьового та мозкового черепа з розміжченням речовини головного мозку. Таким чином, між отриманими ОСОБА_15 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2011 року тілесними ушкодженнями та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.2 а.с. 65-72).
Згідно з висновком експерта № 905 від 20 вересня 2011 року ОСОБА_16, 1978 року народження, отримала політравму. Закрита травма грудної клітки - множинні прямі переломи ребер з розривами пристінкової плеври; забої та розриви тканини легенів, крововиливи в тканини середостіння. Закрита травма живота - множинні розриви долей печінки з неповним відривом лівої долі. Закрита черепно-мозкова травма, садна та синці обличчя, перелом нижньої щелепи зліва, крововиливи в шкірно-м'язевий лоскут голови, субарахноідальні крововиливи тім'яних та лобних долей. Уламкові переломи кісток обох гомілок, обох стегон, обох передпліч. Садна, синці та забійні рани кінцівок, обличчя, тулуба. Вищенаведений комплекс тілесних ушкоджень міг виникнути від дії тупих предметів незадовго до смерті (в тому числі за обставин, вказаних в постанові, при перебуванні потерпілої на місці пасажира автобуса), за ступенем тяжкості, відносно живої людини, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, мають прямий причинний зв'язок з причиною смерті. Смерть її настала внаслідок гострої крововтрати, яка є ускладненням закритої травми грудної клітки та живота. Таким чином, між отриманими ОСОБА_16 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2011 року тілесними ушкодженнями та настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.2 а.с. 86-92).
Згідно з висновком експерта № 904 від 20 вересня 2011 року ОСОБА_17, 1994 року народження, отримала політравму. Внутрішньо-черепна травма - крововиливи в м'які тканини голови лобної та потиличної ділянок, синці та садна обличчя, переломи потиличної, скроневих та основної кісток черепа субарахноідальні дифузні крововиливи над випуклою поверхнею потиличних долей та півкуль мозочка, крововилив в довгастий мозок. Закрита травма грудної клітки: переломи обох перших ребер, забої легень. Перелом нижньої щелепи зліва, лівої виличної кістки. Множинні синці, забійні рани, садна кінцівок, тулуба та обличчя. Всі вище перераховані тілесні ушкодження утворились прижиттєво від дії тупих предметів 08 вересня 2011 року та за ступенем тяжкості відносно живої людини мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть її настала від первинного травматичного крововиливу в тканину довгастого мозку внаслідок внутрішньочерепної травми з переломами кісток основи черепа. Таким чином, між отриманими ОСОБА_17 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2011 року тілесними ушкодженнями та настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.2 а.с. 147-152).
Згідно з висновком експерта № 903 від 16 вересня 2011 року ОСОБА_18, 1994 року народження, отримала політравму, внутрішньочерепна травма-субарахноідальні крововиливи, перелом кісток основи черепу, крововиливи в шкірно-м'язовому клапті голови, рани та садна голови; закрита тупа травма грудної клітки та живота - множинні садна грудної клітки та попереку, крововиливи в прикореневу ділянку легень, розрив лівого шлуночка серця, множинні переломи ребер справа (2-8 по біляхребцевій лінії та 9-11 по середньо-пахвинній лінії); множинні розриви по діафрагмальній поверхні правої долі печінки; рани, садна та синці верхніх та нижніх кінцівок, переломи обох плечових та обох стегнових кісток. Вище наведений комплекс тілесних ушкоджень утворився за життя, можливо в строк 08 вересня 2011 року, від дії тупих предметів, та за ступеням тяжкості, в своїй сукупності, цей комплекс тілесних ушкоджень по відношенню до живої людини кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Смерть її настала внаслідок набряку головного мозку та гострої крововтрати. Таким чином, між отриманими ОСОБА_18 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2012 року тілесними ушкодженнями та настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.2 а.с.128-135).
Згідно з висновком експерта № 908 від 19 вересня 2011 року ОСОБА_19, 1987 року народження, отримав поєднану травму. Відкриту травму хребта з уламковими переломами шийних хребців, повним розривом спинного мозку в їх проекції, повним розривом трахеї, стравоходу, уламковими переломами хрящів гортані. Закрита черепно-мозкова травма: садна і синці обличчя, крововиливи в праву лобно-тім'яну та потиличну ділянку шкірно-м'язевого лоску та голови, дифузні субарахноідальні крововиливи правої тімяної долі мозку. Закрита травма грудної клітки - прямі переломи грудини, ребер з обох сторін, крововиливи в тканини середостіння, розрив шлуночків серця, верхньої порожнистої вени. Закрита тупа травма живота - крововиливи в брижу тонкого кишківника та очеревину. Садна та синці кінцівок, уламкові переломи обох стегнових кісток, правого плеча, лівого передпліччя. Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень утворився від дії тупих предметів незадовго до смерті, та за ступенем тяжкості, відносно живої людини, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть настала від повного розриву спинного мозку в шийному відділі внаслідок відкритої травми шийного відділу хребта з уламковими переломами шийних хребців, повним розривом спинного мозку в їх проекції, повним розривом трахеї, стравоходу, уламковими переломами хрящів гортані. Таким чином, між отриманими ОСОБА_19 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2011 року тілесними ушкодженнями та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.2 а.с. 182-188).
Згідно з висновком експерта № 902 від 15 вересня 2011 року ОСОБА_20, 1982 року народження, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер: переломи ребер зліва 2-6 по середній пахвовій лінії (причому 3-6 з ушкодженням пристінкової та легеневої плеври і тканини легень в проекції переломів); переломи ребер справа 7-9 по середній пахвовій лінії з аналогічною морфологією (7-8 з ушкодженням пристінкової та легеневої плеври і тканини легень в проекції переломів) та 2-7 по біляхребетній лінії; розриви тканини легень уламками поламаних ребер. Також у неї мались забійні рани лівих верхньої, нижньої кінцівок та обличчя, садна тулубу, нижніх кінцівок та правої кисті, синці правого стегна та тулубу. Дані тілесні ушкодження утворились за життя, незадовго до настання смерті, від дії тупих предметів. Враховуючі, що утворення всіх описаних ушкоджень є наслідком одного травматичного процесу, оцінка ступеня тяжкості цих ушкоджень повинна проводитись в комплексі. Відповідно, весь описаний комплекс тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості, відносно живої людини, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть. Таким чином, між отриманими ОСОБА_20 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08 вересня 2011 року тілесними ушкодженнями та настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.2 а.с 197-204).
Згідно з висновком експерта № 1998 від 14 грудня 2011 року ОСОБА_21 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки, переломів V,VI,VII ребер зліва з незначним зміщенням, ускладнені малим лівобічним гемотораксом, двобічним післятравматичним пульмонітом; закритого перелому ліктьового відростка правої ліктьової кістки зі зміщенням уламків; відкритого перелому нігтьової фаланги Ш пальця лівої кисті та основи V п'ясткової кістки правої кисті зі зміщенням; вивиху основної фаланги І пальця правої кисті; поширеної рваної рани лівої гомілки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, строком понад 21 день.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 282 від 13 вересня 2011 року для експертного огляду був наданий сідельний тягач марки VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, рульове керування якого на момент експертного огляду знаходився в частково відмовному стані через технічні несправності у вигляді підвищеного опору при поверненні рульового колеса (не працює гідравлічний підсилювач) та за рахунок зміни геометричного розташування керованих коліс. Вказані технічні несправності виникли внаслідок ударних навантажень прикладених до передньої частини тягачу. Проведеним дослідженням експлуатаційних несправностей системи рульового керування, що могли б призвести до некерованої зміни напрямку руху тягачу ліворуч, не виявлено (т.3 а.с.19-38).
З висновку додаткової судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 291 від 29 жовтня 2011 року вбачається, що на момент експертного огляду рульове керування тягачу VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходиться в частково відмовному стані через підвищений опір при поверненні рульового колеса (не працює двигун і відповідно не працює насос гідравлічного підсилювача рульового керування) та за рахунок деформації рами тягачу і зміни геометричного розташування передніх коліс від дії ударних навантажень при дорожньо-транспортній події, що не могли виникнути за нормальних умов експлуатації; робоча гальмівна система тягачу знаходилася в відмовному та технічно несправному стані через порушення герметичності пневматичного гальмового приводу внаслідок аварійних руйнувань його елементів від дії ударних навантажень при дорожньо-транспортній події, що не могли виникнути за нормальних умов експлуатації; ходова частина тягачу знаходилася в відмовному та технічно несправному стані через аварійну деформацію рами та розвертання заднього мосту в горизонтальній площині від дії ударних навантажень при дорожньо-транспортній події, що не могли виникнути за нормальних умов експлуатації (т.3 а.с.46-88).
Таким чином, в системах рульового керування, робочого гальма та ходової частини тягачу не виявлено технічних несправностей, що виникли до дорожньо-транспортної події, що мала місце 08 вересня 2011 року.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 289 від 14 жовтня 2011 року для експертного огляду був наданий напівпричеп CHEREAU р.н. НОМЕР_2, робоча гальмівна система якого на момент експертного огляду знаходиться в відмовному стані внаслідок руйнувань, що виникли від дії значних ударних навантажень (руйнування головки керуючого контуру і розрив її трубопроводу; тріщина корпусу енергоакумулятора гальмівного циліндру правого заднього колеса), що призвело до порушення герметичності пневматичного гальмового приводу. Вказані вище технічні несправності є аварійними (не експлуатаційними) і виникли в момент дорожньо-транспортної події. На момент експертного огляду ходова частина напівпричепу знаходиться в відмовному стані внаслідок руйнувань, що виникли від дії ударних навантажень (руйнування штекерів керування пневматичною підвіскою; руйнування головки керуючого контуру і розрив її трубопроводу; тріщина корпусу енергоакумулятора гальмівного циліндру правого заднього колеса), що призвело до порушення герметичності пневматичної системи напівпричепа. Вказані вище технічні несправності є аварійними (не експлуатаційними) і виникли в момент дорожньо-транспортної події (т.3 а.с.95-115).
З висновку додаткової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу №54 від 17 лютого 2012 року, а саме напівпричепа CHEREAU р.н. НОМЕР_2, вбачається, що на момент експертного огляду антиблокувальна система напівпричепу знаходиться в відмовному стані внаслідок демонтажу колісних датчиків антиблокувальної системи, що було проведено до події даної дорожньо-транспортної пригоди (т.3 а.с.209-217).
Сторона захисту не надала доказів, що саме внаслідок вільного доступу до стоянки в м. Мена, де зберігався напівпричеп, були пошкоджені колісні датчики АБС.
Допитаний під час досудового розслідування експерт ОСОБА_37 щодо наданих ним висновків автотехнічних експертиз показав, що враховуючи висновки № 54 від 17 лютого 2012 року щодо відмовного стану антиблокувальної системи напівпричепу, що призведе до блокування коліс напівпричепу при застосуванні екстреного гальмування, слід дійти висновку, що за таких умов перші видимі найдовші сліди гальмування утворювались не від коліс сідлового тягачу, конструкція робочого гальма з електронним керуванням якого запобігає блокуванню коліс при гальмуванні, а від коліс напівпричепу, що при застосуванні екстреного гальмування, внаслідок відмовного стану антиблокувальної системи напівпричепу, могли блокуватись.
При застосуванні екстреного гальмування сідлового тягачу даного автопоїзду з працездатною гальмівною системою та працездатною системою електронного керування гальмами, в яку інтегрована антиблокувальна система, блокування коліс тягачу не відбувається, але за рахунок зменшення швидкості обертання коліс на сухому асфальтобетонному покритті, як правило, залишається видимий слід гальмування у вигляді чорних смуг нашарування гуми від протектору шини. Під час виконання експертизи технічного стану сідлового тягачу вказаного автопоїзду не було виявлено технічних несправностей що виникли до даної ДТП. Враховуючи висновки експертизи технічного стану напівпричепу № 54 від 17 лютого 2012 року, слід дійти висновку, що при застосуванні екстреного гальмування можливе блокування коліс напівпричепу (т. 4 а.с.116-118).
Згідно з висновком автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 370 від 09 грудня 2011 року, для експертного огляду був наданий мікроавтобус марки «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_3. На момент експертного огляду рульове керування мікроавтобуса знаходиться в повністю відмовному стані через технічні несправності, які виникли внаслідок дії значних ударних навантажень, що перевищують межу міцності матеріалу і не є експлуатаційними. Технічних несправностей рульового керування, що виникли до даної дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено.
На момент експертного огляду робоча гальмівна система знаходиться в повністю відмовному стані через блокування педалі гальм, зриву з місця конструктивного розташування компенсаційного бачку головного гальмівного циліндру, руйнування магістральних трубопроводів гальмівного приводу, руйнування гідравлічного блоку антиблокуючої системи, які утворились внаслідок імпульсних значних ударних навантажень і не є експлуатаційними.
Технічні несправності у вигляді підвищеного зносу гальмівного диска лівого переднього колеса та нерівномірного гальмівного зусилля з боку внутрішніх та зовнішніх гальмівних колодок передніх коліс є експлуатаційними і виникли внаслідок неякісного технічного обслуговування, а у випадку зміни конструкції гальмівного приводу задніх коліс - внаслідок умисних дій осіб, що проводили конструктивні зміни, до події даної дорожньо-транспортної пригоди. В відповідності до вимог виробника та вимог п. 31.1, п. 31.4, п. 31.4.1 (а) Правил дорожнього руху України експлуатація даного мікроавтобусу з вище вказаними технічними несправностями заборонена.
На момент експертного огляду ходова частина знаходиться в повністю відмовному стані через технічні несправності, які утворились внаслідок імпульсних значних ударних навантажень, що перевищують межу міцності матеріалу і не є експлуатаційними. Технічна несправність ходової частини у вигляді встановлення в конструктивно безкамерну шину правого переднього колеса камери не є експлуатаційною і виникла внаслідок неякісного технічного обслуговування. В відповідності до вимог п. 6.3.4 ДСТУ 3649:2010 не дозволено установку на КТЗ шин із застосуванням додаткових елементів.
Технічні несправності гальмівної системи, що виникли до даної дорожньо-транспортної пригоди у вигляді підвищеного зносу гальмівного диска лівого переднього колеса і нерівномірного гальмівного зусилля з боку внутрішніх та зовнішніх гальмівних колодок передніх коліс, саморобної зміни конструкції гальмівного приводу задніх коліс та технічну несправність ходової частини у вигляді встановлення в конструктивно безкамерну шину правого переднього колеса камери, водій автомобіля при щоденній перевірці транспортного засобу перед виїздом міг не виявити, але особи відповідальні за технічний стан даного мікроавтобуса мали можливість виявити вказані технічні несправності при періодичному технічному обслуговуванні мікроавтобуса до даної дорожньо-транспортної пригоди (т.3 а.с.173-202).
Згідно з висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 290 від 21 жовтня 2011 року, виходячи зі слідів гальмування зафіксованих на місці події на момент первинного контакту величина кута між повздовжніми осями мікроавтобусу Мерседес Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_3 та тягача VOLVO FН 12.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 в напрямку векторів їх руху дорівнювала близько 168,9-163,9°. Первинний контакт між автопоїздом в складі тягача VOLVO FН 12.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 в зчепленні з напівпричепом CHEREAU реєстраційний номер НОМЕР_2 та мікроавтобусом Мерседес Бенц реєстраційний номер НОМЕР_3, відбувся правим габаритним кутом тягача вказаного автопоїзду і передньою частиною вказаного мікроавтобуса. Після занурення передньої правої частини тягача в середню частину мікроавтобусу, відбулось розвертання мікроавтобуса коло правої передньої частини тягача і відбувся контакт передньої правої частини фургону напівпричепу з лівою боковою частиною мікроавтобуса. Внаслідок прикладення ударного навантаження до верхньої частини лівої бокової сторони мікроавтобуса відбулось його перекидання на передню частину даху з одночасним ковзанням передньої лівої частини мікроавтобуса по нижній поверхні правової частини фургону та правої задньої сторони тягачу включно до правого блоку ліхтарів тягача. Місце первинного контакту (проекція точки первинного контакту на опорну поверхню) розташовано поздовжньо біля границі (в напрямку м. Мена) ділянки осипу уламків з ТЗ, частин оптичних елементів, осипу ґрунту, а поперечно біля лівого краю проїзної частини.
Механізм утворення слідів автопоїзду: всі сліди автопоїзду на дорожньому покритті та ґрунтовому узбіччі є слідами гальмування коліс автопоїзду, при цьому правий слід гальмування утворений правим переднім колесом тягачу, а слід гальмування, що розташований на знімках ліворуч і поруч з вище вказаним слідом, є слідом гальмування заднього правого внутрішнього колеса тягачу. Ліворуч від вказаних слідів, на відстані коліс тягачу, розташовується внутрішній більш короткий слід гальмування, який утворений внутрішнім колесом задньої осі тягача, а поруч зліва з вказаним слідом розташовується більш довгий слід гальмування утворений лівим переднім колесом тягачу. Ліворуч від вказаних слідів, під декілька меншим кутом до лівого краю проїзної частини, подовжується одинарний слід, що утворений лівими колесами напівпричепу.
Механізм утворення слідів мікроавтобуса виглядає наступним чином: колеса однієї сторони мікроавтобуса рухались юзом від середньої частини лівої смуги для руху до лівого краю проїзної частини і ділянки осипу з деяким боковим занесенням в бік лівого (відносно напрямку руху в бік м. Чернігів) узбіччя (тобто вектор руху мікроавтобуса був відхилений декілька праворуч відносно напрямку слідоутворення). На відстані 12,6 м від початку правий слід відхилився ліворуч і в кінці слідоутворення зійшовся з лівим лінійним слідом довжиною 20,4 м, тобто на ділянці слідоутворення задня частина мікроавтобуса декілька змістилась ліворуч відносно його передньої частини і мікроавтобус вирівнявшись в кінці слідоутворення, поперечно розташовувався відносно сліду юзу довжиною 20,4 м паралельно умовної повздовжньої осі мікроавтобуса (тобто рухався прямолінійно) (т.3 а.с.122-164).
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 9-76 від 29 серпня 2012 року в дорожньо-транспортній ситуації, яка мала місце 08 вересня 2011 року, відповідно до залишеного на проїзній частині сліду гальмування швидкість руху автомобіля MERCEDES-BENZ 313CDI перед початком гальмування становила не менше ніж 74,4 км/год. Відповідно до залишеного на проїзній частині сліду гальмування швидкість руху автомобіля VOLVO РН 12.460 н.з.НОМЕР_1, у складі з напівпричепом-рефрижератором CHEREAU CD381G перед початком гальмування становила не менше ніж 69,7 км/год. В даній дорожній ситуації водій автомобіля MERCEDES-BENZ 313CDI ОСОБА_11 повинен діяти відповідно до вимог п.п. 31.1 та 31.4.1 а) та 12.3 Правил дорожнього руху України та не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем VOLVO РН 12.460 н.з. НОМЕР_1 у складі з напівпричепом-рефрижератором CHEREAU CD381G . Відповідно до проведеного вище дослідження в діях водія ОСОБА_11 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 31.1 та 31.4.1а), які в той же час не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
В даній дорожньо-транспортній ситуації, технічна можливість запобігти зіткненню полягала у дотриманні водієм автопоїзду VOLVO РН 12.460 н.з. НОМЕР_1, у складі з напівпричепом-рефрижератором CHEREAU CD381G ОСОБА_7 вимог п.п. 2.3, 10.1, 11.3 та 12.1 Правил дорожнього руху України. Проте, його дії не відповідали зазначеним вимогам Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (т.4 а.с. 234-251).
Зважаючи на викладене, водій автомобіля VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі з напівпричепом-рефрижератором CHEREAU CD381G, номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_7, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
- п. 1.2. «В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів»;
- п.1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
- п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 11.3. «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»;
- п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
Суд критично оцінює показання підсудного та доводи його захисників про відповідність дій ОСОБА_7 у даній дорожній ситуації вимогам Правил дорожнього руху України та здійснення ним виїзду на смугу зустрічного руху в стані аварійної обстановки.
Так, вони посилаються на висновок судової комплексної комісійної автотехнічної та дорожньо-технічної експертизи, проведеної експертами Дніпропетровського, Донецького, Львівського та Харківського НДІСЕ, згідно з якою у дорожній ситуації, що склалася, в діях водіїв ОСОБА_11 та ОСОБА_7 не вбачається таких невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору, могли б знаходитись у причинному зв'язку з подією зіткнення керованих ними транспортних засобів; дії водія ОСОБА_7 відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України; при проїзді автопоїздом марки VOLVO FH 12.460 у складі з напівпричепом-рефрижератором CHEREAU пошкоджень дорожнього покриття у загальмованому стані вказаний транспортний засіб втратив поперечну стійкість, то за вказаних обставин виїзд на смугу зустрічного руху водієм ОСОБА_7 був здійснений в стані аварійної обстановки. На думку експертів, в даному конкретному випадку в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди знаходяться невідповідності у стані дорожнього покриття вимогам п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ 3587 та невідповідності в організації дорожнього руху вимогам Загальних положень розділу 3, п.п. 4.1.1, 4.1.6. ДСТУ 3587 та п. 10.3.1, 10.3.14, 10.5.25. ДСТУ 4100, які встановлені відповідно висновками дорожньо-технічних експертиз № 9634 від 17 листопада 2011 року (т.6 а.с.55) та № 9974 від 16 листопада 2011 року (т.6 а.с.189, т.4, а.с. 69- 114).
Отже, висновком судової комплексної комісійної автотехнічної та дорожньо-технічної експертизи встановлено, що при проїзді пошкоджень дорожнього покриття у загальмованому стані автопоїзд втратив поперечну і курсову стійкість, що могло призвести до втрати керованості незалежно від дій водія, тому за вказаних обставин виїзд на смугу зустрічного руху водієм ОСОБА_7 був здійснений в стані аварійної обстановки.
Проте, такий категоричний висновок щодо перебування водія в стані аварійної обстановки базується на ймовірності настання втрати автомобілем керованості, а тому викликає сумніви у своїй правильності, крім того, зроблений на підставі вихідних даних, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказаний висновок побудований на тому, що у автопоїзда у складі тягачу та напівпричепу не обладнаних антиблокувальною системою гальм, при проїзді через пошкодження дорожнього покриття проїзної частини в місці ДТП без застосування гальмування у тяговому режимі не визначається будь-якої зміни напрямку переміщення автопоїзду, а при проїзді через вказані пошкодження покриття проїзної частини у загальмованому стані при усіх заблокованих колесах, з одноразовим відривом одного з коліс, коефіцієнт стійкості з моменту застосування водієм гальмування та при збільшенні сповільнення транспортного засобу до максимально можливого зменшується, що може призводити до втрати керованості.
Згідно з висновком експертизи технічного стану тягачу №29 від 29 жовтня 2011 року тягач обладнаний системою електронного керування гальмівної системи (АБС), що унеможливлює блокування коліс тягачу при гальмуванні, а згідно з висновком експертизи технічного стану напівпричепу №54 від 17 лютого 2012 року на напівпричепі демонтовані колісні датчики антиблокувальної системи, що відповідно призведе до блокування коліс при гальмуванні. Таким чином, в умовах місця події первинні сліди гальмування утворені колесами не тягачу, а напівпричепу.
За умов утворення видимих слідів гальмування довжиною 41 м та 41,2 м колесами напівпричепу, з урахуванням колісної бази вантажного автопоїзду та з урахуванням масштабної схеми зіставлення ушкоджень дорожнього покриття з найбільшими слідами гальмування 41 м та 41,2 м (схема №1 до висновку), стає очевидним, що при розташуванні задньої осі напівпричепу в місці початку утворення видимих слідів гальмування довжиною 41 м та 41,2 м передня вісь тягачу вже подолає ушкодження дорожнього покриття і буде розташовуватись з виїздом на зустрічну смугу руху і тільки в цей момент передня вісь тягачу розпочне гальмуватись, відповідно подолавши ушкодження дорожнього покриття без гальмування, що свідчить про наявність технічної можливості водія автопоїзду уникнути виїзду на зустрічну смугу руху.
Крім того, дослідження обставин ДПТ експертами здійснювалось на підставі показань підсудного ОСОБА_7 про втрату ним курсової керованості саме під час руху на ділянці з пошкодженнями дорожнього полотна, яку він проїжджав у загальмованому стані, і що саме це призвело до виїзду автопоїзду на зустрічну смугу руху. Проте, показання підсудного про те, що саме при наїзді на наплив, а потім на вибоїну він відчув сильний удар по керму і автомобіль почало різко тягнути на зустрічну смугу, спростовуються висновками автотехнічних експертиз технічного стану транспортного засобу № 282 від 13 вересня 2011 року та № 291 від 29 жовтня 2011 року, згідно яких експлуатаційних несправностей системи рульового керування, що могли б призвести до некерованої зміни напрямку руху тягачу ліворуч, не виявлено (т.3 а.с.19-38). Вказаний ОСОБА_7 механізм розвитку ДТП спростовується зазначеними вище первинними показаннями свідка ОСОБА_24 - очевидця події, який показав, що спочатку відбулась зміна напрямку руху автомобіля, а вже потім відбулось гальмування транспортного засобу (т.3 а.с.1,2).
Як вбачається з дослідницької частини висновку автотехнічної експертизи № 9-76 від 29 серпня 2012 року вказані водієм ОСОБА_7 відомості про механізм розвитку ДТП, а саме щодо руху його автомобіля в момент проїзду напливу та вибоїни в загальмованому стані не відповідає фактичним обставинам справи і є технічно неспроможним. При русі транспортного засобу в загальмованому стані по дорожньому покритті з різними коефіцієнтами зчеплення, що випливає з показань водія ОСОБА_7 (наїзд лівими колесами транспортного засобу на асфальтовані напливи та вибоїни дорожнього покриття в загальмованому стані), гальмівний момент на колесах лівого борту буде менший ніж на колесах правого борту, внаслідок чого автопоїзд мав би зміщатись вправо відносно напрямку руху. В разі гальмування транспортного засобу з блокуванням коліс, автомобіль рухається в напрямку руху, в якому він рухався до початку гальмування. Згідно з експертним аналізом схеми ДТП від 08 вересня 2011 року, сліди гальмування автомобіля VOLVO FH 12.460 направлені справа наліво відносно повздовжньої осі проїзної частини, тобто до початку гальмування автомобіль рухався з відхиленням траєкторії руху справа наліво, і вказаний механізм розвитку ДТП узгоджується з тим, який показав свідок ОСОБА_24.
Під час допиту експертів ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, останні підтвердили, що дослідження обставин ДТП та чинників, які могли б викликати втрату керованості та втрату курсової стійкості здійснювалось експертною комісією на підставі оцінки та аналізу усіх зібраних на час проведення експертизи матеріалів справи в контексті перевірки технічної спроможності показань водія ОСОБА_7 про обставини розвитку події ДТП. Будь-яких інших вихідних даних про механізм ДТП, ніж вказаний водієм ОСОБА_7 не було, а тому комісією експертів був зроблений саме такий висновок. Вихідних даних про те, що виїзд автопоїзду на зустрічну смугу руху здійснювався без втрати керованості не було, а тому вказані обставини під час проведення експертизи комісією не досліджувались.
У додатках 1 та 2 до висновку судової комплексної комісійної автотехнічної та дорожньо-технічної експертизи у вихідних даних колісної бази тягача, напівпричепа, динамічних радіусах кочення коліс тягача та напівпричепа вбачається їх невідповідність технічним характеристикам транспортних засобів і, окрім того, взяті вихідні дані причепа, а не напівпричепа, у складі з яким був тягач під керуванням ОСОБА_7 (т.4 а.с. 7, 120-121).
Із показань експертів ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, наданих ними на досудовому розслідуванні, вбачається, що зміна будь-якого числового параметру, які використовувались під час розрахунків, наведених в додатках 1 та 2 висновку, призведе до зміни отриманих числових результатів, визначитись, яким чином зміна будь-якого числового параменту, вплине на зміну висновків, можливо лише за умов проведення додаткового дослідження. Крім того, експерти не заперечували, що в разі застосування гальмування водієм автопоїзду у складі тягача з працездатною системою АБС та напівпричепа з АБС, яка знаходилась у відмовному стані, але з працездатною гальмівною системою, першими почнуть залишати сліди гальмування колеса напівпричепа.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року, не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, що має більший досвід експертної роботи, тощо.
Оцінюючи добуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України 1960 року, зібрані у відповідності з чинним раніше кримінально-процесуальним законодавством.
Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності дають підстави суду зробити висновок, що дії підсудного, які виразились в порушенні Правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог пунктів 1.2.; 1.3.; 1.5; 2.3.б); 10.1.; 11.3.та 12.1 Правил дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а потерпілій ОСОБА_21 заподіяли тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості підлягають кваліфікації за ч.3 ст.286 КК України і правильно кваліфіковані органами досудового слідства.
Зазначене в обвинуваченні заподіяння потерпілій ОСОБА_21 тяжких тілесних ушкоджень спростовується висновком експерта № 1998 від 14 грудня 2011 року, згідно з яким вона отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 21 день, разом з тим це не впливає на кваліфікацію дій підсудного.
Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами статей 65-67 КК України та роз'ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та доповненнями, та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до статей 66 та 67 КК України обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, що характеризується необережною формою вини, наслідки злочину, характер допущених ним порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, особу підсудного, зокрема те, що він раніше несудимий, за місцем проживання та місцем роботи характеризується виключно позитивно, на утриманні має малолітню дитину, а також приймає до уваги його вік, сімейний, матеріальний стан та стан його здоров'я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває і не перебував, думку всіх потерпілих, та з урахуванням обставин злочину, повною мірою наслідки, які настали в результаті порушення підсудним правил безпеки дорожнього руху, наявність у останнього посвідчення водія, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства і покарання необхідно призначити у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч.3 ст. 286 КК України із призначенням додаткового покарання - позбавленням права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Головного фінансового управління Чернігівської обласної державної адміністарції до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, підлягає задоволенню, виходячи з вимог статей 93, 93 -1 КПК України 1960 року, ст. 1206 ЦК України та даних, зазначених у довідці про понесені закладом охорони здоров'я витрати на стаціонарне лікування потерпілого.
Відповідно до статті 1206 Цивільного Кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно розрахунку, наданого КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня», витрати за лікування потерпілої ОСОБА_21 в травматолого-ортопедичному відділенні за період з 09 вересня по 06 жовтня 2011 року та в опіковому відділенні з 06 жовтня по 07 листопада 2011 року складають 12 265,70 грн. (т.8 а.с.172).
КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» є державним закладом охорони здоров'я, відповідно кошти на лікування потерпілої ОСОБА_21 повинні стягуватись до обласного бюджету Чернігівської області.
При вирішенні цивільних позовів потерпілих - цивільних позивачів суд виходить із норм ст.ст.28, 50-52 КПК України 1960 року, ст. ст.22, 23, 1172, 1187, 1192-1194 ЦК України та вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент настання страхового випадку), керується роз'ясненнями Постанов Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення», «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
Вирішуючи цивільні позови потерпілих, цивільних позивачів, суд відхиляє доводи захисту з приводу того, що при вирішенні цивільних позовів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди повинен братися до уваги той факт, що позивачі отримали страхові відшкодування, пов'язані із страхуванням від нещасних випадків на транспорті, оскільки ці відшкодування мають різну правову природу і відшкодовуються згідно чинного законодавства незалежно одне від одного у разі наявності для цього законних підстав.
Згідно зі ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент настання страхового випадку) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Статтею 22 даного закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
З матеріалів кримінальної справи, а саме з характеристики підсудного (т.8 а.с. 123), протоколу допиту ОСОБА_7 (т.8 а.с. 30-31), клопотання ТОВ «Тернотранс» (т.8 а.с. 69), книги обліку заїзду і виїзду автотранспорту ТОВ «Тернотранс» ( т.4 а.с.26-67) підтверджується факт перебування ОСОБА_7 в трудових правовідносинах із ТОВ «Тернотранс».
Власником транспортних засобів - VOLVO FН 12.460 номерний знак ВО 3151 та напівпричепа CHEREAU CD 3816 G номерний знак НОМЕР_2 є ТОВ «Тернотранс», що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (т.4 а.с. 188).
Цивільно-правова відповідальність власника зазначених транспортних засобів - ТОВ «Тернотранс» застрахована у ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», що підтверджується Полісом № ВЕ 5661847 та Полісом ВЕ 5661848, якими визначено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) - 100 000 грн., строк дії полісів з 25 листопада 2010 року до 24 листопада 2011 року (т.1 а.с. 245-246).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги цивільних позивачів про відшкодування майнової та моральної шкоди до ОСОБА_7 не підлягають задоволенню, таку шкоду зобов'язані відшкодувати ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», як страхова компанія в межах ліміту відповідальності застрахованої особи, а ТОВ «Тернотранс» у розмірі, що перевищує ліміт відповідальності страховика, які визнані цивільними відповідачами у даній кримінальній справі.
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди (в тому числі і моральна шкода) є шкода пов'язана із смертю потерпілого. Згідно з вимогами п. 27.5 ст.27 цього ж закону витрати на поховання мають бути обґрунтовані та підтверджені документально.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Тобто, виходячи із визначення поняття поховання, витрати на проведення поминальних обідів, які проводяться в день поховання та після поховання (а саме поминальні обіди 9, 40 днів та роковини), не відносяться до витрат на поховання, а відтак стягненню не підлягають.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають, у тому числі, особи, які взяли на себе витрати з поховання.
На підставі викладеного, суд приходить до наступних висновків.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 1 900 грн. витрачених на придбання гроба, хреста та інших ритуальних атрибутів, що підтверджується накладною б/н від 09 вересня 2011 року (том 2, а.с. 110-122). Понесені ним витрати на придбання продуктів харчування згідно накладних №25 від 09 вересня 2011 року та №32 від 14 жовтня 2011 року не є витратами в розумінні ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу».
Позовні вимоги потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_2 в частині відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки понесені ним витрати на поховання включають в себе витрати на ритуальні атрибути та послуги на поховання, виготовлення та встановлення надмогильного спорудження та пам'ятника в розмірі 15 302 грн. та підтверджуються документально (том 9, а.с. 24-34).
Позовні вимоги потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_3 в частині відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають понесені нею витрати на придбання гроба, хреста та інших ритуальних атрибутів згідно товарного чеку №85 від 09 вересня 2011 року на суму 1 686 грн та на виготовлення та встановлення пам'ятника у розмірі 4700 грн. згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру №17 від 16 липня 2012 року на суму 2 400 грн та № 45 від 07 жовтня 2012 року на суму 2 300 грн (том 9, а.с. 52-58). Що стосується витрат понесених на поминальні обіди, то їх відшкодування не передбачено чинним законодавством.
Цивільний позов ОСОБА_4 в частині стягнення витрат на поховання в розмірі 20 000 грн не підтверджений документально, в ньому не зазначено, які саме витрати були понесені цивільним позивачем, і в матеріалах справи відсутні відомості про їх середню вартість, що дає суду підстави залишити його без розгляду і не позбавляє права цивільного позивача звернутись за захистом своїх прав в порядку цивільного законодавства.
Що стосується позовних вимог цивільних позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з п. 2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевний стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких її родичів.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
При визначенні розмірів моральної шкоди заподіяної потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суд враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких вони зазнали внаслідок непоправної втрати - втрати близьких людей, порушення їх життєвих зв'язків та звичайного життєвого укладу, необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого життя, зокрема те, що після загибелі дружин потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишились батьками-одинаками та самостійно виховують малолітніх дітей, разом з тим суд враховує характер вчиненого злочину, що характеризується необережною формою вини, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку про визначення розміру моральної шкоди потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 80 000 грн., а потерпілій ОСОБА_3 - 50 000 грн. в межах заявленого нею позову.
Відповідно до п. 22.3 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент настання страхового випадку) потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону - 51 000 грн. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ліміт відповідальності ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» щодо відшкодування моральної шкоди становить 2 550 грн, а різниця між сумою відшкодування визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, підлягає стягненню з ТОВ «Тернотранс».
Виходячи з положень ч.2 ст. 1168 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування 25 000 грн. моральної шкоди, оскільки цивільний позивач ОСОБА_5 не відноситься до зазначеної категорії осіб, а тому права на відшкодування моральної шкоди в силу закону в даному випадку не має.
Цивільні позови ОСОБА_21 та ОСОБА_22 у зв'язку з їх неявкою в судове засідання необхідно залишити без розгляду на підставі ст. 291 КПК України 1960 року, при цьому суд вважає необхідним роз'яснити їм право заявити позови в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 28 КПК України 1960 року цивільний позов може бути пред'явлений під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення цивільного позову ОСОБА_6 та ОСОБА_23, пред'явленого з порушенням визначеного порядку, без розгляду, що не позбавляє їх права пред'явити той же позов в порядку цивільного судочинства.
Накладений арешт на автомобіль марки ВАЗ-2108, номерний знак НОМЕР_11, 1992 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_5 (т.8 а.с.149-152), який належить ОСОБА_7 - залишити без змін, до набрання вироком законної сили, обернувши стягнення для забезпечення виконання вироку в частині відшкодування заподіяної шкоди та судових витрат.
Накладений арешт на автомобіль марки VOLVO FH-12.460, номерний знак НОМЕР_1, сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_7, який належить ТОВ «Тернотранс», переданий представнику цивільного відповідача - ОСОБА_48.(т.8 а.с.153-162) - залишити без змін, до набрання вироком законної сили, обернувши стягнення для забезпечення виконання вироку в частині відшкодування заподіяної шкоди.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_7 - підписку про невиїзд залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати з часу затримання ОСОБА_7 Зарахувати в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 09 вересня 2011 року по 07 травня 2012 року.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.
Судові витрати по справі за проведення автотехнічної експертизи №9-76 від 29.08.2012 року в розмірі 1471 грн.20 коп. (т.4 а.с 223); автотехнічної експертизи № 282 від 13.09.2011 року в розмірі 1125 грн. 12 коп. (т. 3 а.с. 39); автотехнічної експертизи № 289 від 14.10.2011 року в розмірі 1687 грн. 68 коп. (т. 3 а.с. 115); автотехнічної експертизи № 291 від 29.10.2011 року в розмірі 2707 грн. 20 коп. (т. 3 а.с. 88); автотехнічної експертизи № 290 від 21.10.2011 року в розмірі 3384 грн. 00 коп. (т. 3 а.с. 164); автотехнічної експертизи № 54 від 17.02.2012 року в розмірі 450 грн. 00 коп. (т. 3 а.с. 217); автотехнічної експертизи №370 від 09.12.2011 року в розмірі 2 538 грн. (т.3 а.с.202) на загальну суму 13 363,20 грн. підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_7.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Цивільний позов прокурора Менського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного Фінансового управління Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь обласного бюджету Чернігівської області, код ЄДРПОУ 37972475, р/р 3141454470001, МФО 853592 ГУ ДКСУ в Чернігівської області - 12 265 (дванадцять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 70 коп. витрат на лікування потерпілої ОСОБА_21 в КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня».
Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) грн. матеріальної шкоди та 2 550 грн. моральної шкоди; стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «Тернотранс» на користь ОСОБА_1 77 450 (сімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_2 15 302 (п'ятнадцять тисяч триста дві) грн. матеріальної шкоди та 2550 грн. моральної шкоди; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернотранс» на користь ОСОБА_2 77 450 (сімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_3 6 386 (шість тисяч триста вісімдесят шість) грн. матеріальної шкоди та 2 550 грн. моральної шкоди; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернотранс» на користь ОСОБА_3 47 450 (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_4 2 550 грн. моральної шкоди; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернотранс» на користь ОСОБА_4 77 450 (сімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень моральної шкоди.
В частині відшкодування матеріальної шкоди цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Цивільні позови ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_23 залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_23 право на звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Накладений арешт на автомобіль марки ВАЗ-2108, номерний знак НОМЕР_11, 1992 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_5, який належить ОСОБА_7 - залишити без змін, до набрання вироком законної сили, обернувши стягнення для забезпечення виконання вироку в частині відшкодування заподіяної шкоди та судових витрат.
Накладений арешт на автомобіль марки VOLVO FH-12.460, номерний знак НОМЕР_1, сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_7, який належить ТОВ «Тернотранс», переданий представнику цивільного відповідача - ОСОБА_48 - залишити без змін, до набрання вироком законної сили, обернувши стягнення для забезпечення виконання вироку в частині відшкодування заподіяної шкоди.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_7 - підписку про невиїзд, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати з часу затримання ОСОБА_7. Зарахувати йому в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 09 вересня 2011 року по 07 травня 2012 року.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в розмірі 13 363 (тринадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 20 коп..
Речові докази: шкіряний гаманець з карткою «Приватбанку» на ім'я ОСОБА_12, перепустку та членський квиток на ім'я ОСОБА_12, проїзний квиток, гроші купюрою номіналом 50 грн. та 6 купюр номіналом по 1 грн., передані під зберігальну розписку ОСОБА_30 (т.2 а.с.5-6, 37) - вважати такими, що повернуті законному володільцю;
- ключі в кількості 7 штук, пачку цигарок «Парламент», фрагменти паперу з друкарським та рукописним текстом, гроші в Євро купюрами номіналом 500 Євро в кількості 10 штук загальною сумою 5000 Євро, у гривнях купюрами номіналом 500 в кількості 6 штук загальною сумою 3000 грн. та купюрами номіналом 100 в кількості 3 штук загальною сумою 300 грн., запальничку, передані під зберігальну розписку ОСОБА_5 (т.2 а.с.5-6, 60) - вважати такими, що повернуті законному володільцю;
- мобільний телефон Нокіа чорного кольору 1208, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_22 (т.2 а.с.5-6, 82) - вважати таким, що повернутий законному володільцю;
- гроші в Євро по одній купюрі номіналом 50 та 10, на загальну суму 60 Євро, три купюри номіналом 10 гривень, одна купюра номіналом 5 гривень, одна купюра номіналом 2 гривні, сім купюр номіналом 1 гривня, на загальну суму 44 гривні, ключ, гаманець темно-коричневого кольору, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_1, дисконтна кратка «Лагрос», 4 фотокартки, записник коричневого кольору на ім'я ОСОБА_1, телефон Нокіа 1208, телефон Нокіа 2730С1, передані під зберігальну розписку ОСОБА_1 (т.2 а.с.5-6, 103, 105) - вважати такими, що повернуті законному володільцю;
- одяг, який був на ОСОБА_16 в момент ДТП, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_50 (т.2 а.с.104) - повернути законному володільцю ОСОБА_1;
- гаманець чорного кольору, який належить ОСОБА_18, 1 долар США, гроші в сумі 37 гривень, білет на рейс №086 від 08 вересня 2011 року «Київ Короп», мобільний телефон «Самсунг» в корпусі сірого кольору, передані під зберігальну розписку ОСОБА_31 (т.2 а.с.5-6, 143) - вважати такими, що повернуті законному володільцю;
- одяг, який був на ОСОБА_18 в момент ДТП, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_51 ( т.2 а.с.142) - повернути законному володільцю ОСОБА_31;
- гаманець сірого кольору, табель успішності на ім'я ОСОБА_17, гроші в сумі 26 гривень, квиток на рейс №086 від 08 вересня 2011 року «Київ-Короп», мобільний телефон Нокіа чорного кольору, передані під зберігальну розписку ОСОБА_33 (т.2 а.с.5-6, 160) - вважати такими, що повернуті законному володільцю;
- одяг, який був на ОСОБА_17 в момент ДТП, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_52 (а.с.159) - повернути законному володільцю ОСОБА_33;
- мобільний телефон Самсунг в корпусі чорного кольору, зарядний пристрій до мобільного телефону Самсунг, посвідчення на ім'я ОСОБА_25, косметичка синього кольору, набір ключів в кількості 5 штук, гроші в сумі 59 гривень, канцелярський ніж, дисконтна карта до мережі аптек, передані під зберігальну розписку ОСОБА_2 (т.2 а.с.178) - вважати такими, що повернуті законному володільцю;
- конверт на ім'я ОСОБА_19 з грошима в сумі 2800 гривень, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_34 (т.2 а.с.193) - вважати такими, що повернуті законному володільцю;
- одяг, який був на ОСОБА_20 в момент ДТП, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_53 (т.2 а.с.208) - повернути законному володільцю ОСОБА_4;
- додаток до трудового договору, укладеного 14 вересня 2010 року, квитанцію №131, страховий поліс на ім'я ОСОБА_3 №6000013212, тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_8, талон до посвідчення водія ОСОБА_11, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, копія довіреності, медична довідка №611330, технічний талон, передані під зберігальну розписку ОСОБА_3 (т.2 а.с.232) - вважати такими, що повернуті законному володільцю;
- одяг, який був на ОСОБА_11 в момент ДТП, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_54 (т.2 а.с.231) -повернути законному володільцю ОСОБА_3;
- автомобіль марки VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання представнику цивільного відповідача ТОВ «Тернотранс» - ОСОБА_48 - вважати повернутим власнику ТОВ «Тернотранс»;
- напівпричеп-рефрижератор марки CHEREAU CD381G, реєстраційний номер НОМЕР_2 - вважати повернутим власнику ТОВ «Тернотранс»;
- автобус MERCEDES-BENZ 313CDI, номерний знак НОМЕР_3, який переданий на зберігання до майдану зберігання транспортних засобів, розташований у м. Мена Чернігівської області - повернути власнику СПД ОСОБА_27;
- уламок панелі з двома стрілочними показниками автомобілю VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається в камері зберігання речових доказів СУ УМВС України в Чернігівській області (т.2 а.с.9) - повернути власнику ТОВ «Тернотранс»;
- диск тахограми з тахографа автомобіля VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.2 а.с.13-14) - зберігати в матеріалах кримінальної справи;
- посадову інструкцію головного механіка ТОВ «Терноторанс» ОСОБА_55 книгу обліку заїзду та виїзду автотранспорту ТОВ «Тернотранс», фотокопію статуту ДП «Чернігівський облавтодор ВАТ Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»; копію ордеру (дозволу) №6 від 28 лютого 2011 року, наказ філії «Сосницька ДЕД» від 01 грудня 2005 року №7, наказ філії «Сосницька ДЕД» від 02 серпня 2010 року №61, посадову інструкцію №10 майстра по ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг філії «Сосницька ДЕД», посадову інструкцію головного інженера філії «Сосницька ДЕД», табель обліку використання робочого часу філії «Сосницька ДЕД», ордер (дозвіл) №6 від 28 лютого 2011 року на право виконання робіт, схему установки тимчасових дорожніх знаків, що обмежують рух транспортних засобів при температурі повітря більше 28 градусів з 10.00 до 21.00 год., статут ДП «Чернігівський облавтодор», договір №11010 про закупівлю послуг за державні кошти, 2 накази №09-ОС від 02 серпня 2010 року щодо призначення на посаду ОСОБА_40, копію окремого доручення №70-ОД від 18 травня 2011 року, копію розпорядження №22-р від 25 травня 2011 року, офіційне повідомлення №15/09 від 26 травня 2011 року, лист щодо обмеження руху №891/09 від 27 травня 2011 року, схему установки тимчасових дорожніх знаків, що обмежують рух транспортних засобів при температурі більше 28 градусів з 10 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв., договір про надання автопідприємству послуг приватним підприємцем від 31 грудня 2010 року щодо забезпечення медичним контролем та інструктажем водіїв автотранспорту Коропського автотранспортного підприємства -17441 з безпеки дорожнього руху, охорони праці та пожежної безпеки, додаткову угоду №1 до договору про надання автопідприємством послуг приватним підприємцем від 31 грудня 2010 року, додаткову угоду №2 до договору про надання автопідприємством послуг приватним підприємством від 31 грудня 2010 року, посадову інструкцію механіка контрольно-пропускного пункту ОСОБА_56, журнал випуску автомобілів Коропського автотранспортного підприємства - 17441 на лінію, загальний журнал робіт з поточного ремонту та утримання автомобільних доріг Сосницького ДЕД Мена ДРП, загальний журнал робіт з поточного ремонту та утримання автомобільних доріг «Філія Менський райавтодор», посадову інструкцію начальника філії ДП Чернігівській облавтодор, копію припису ДАІ №23 від 08 серпня 2011 року, відповідь на даний припис від 10 вересня 2011 року, копію припису ДАІ №25 від 26 серпня 2011 року та відповідь від 08 вересня 2011 року, копію припису ДАІ №24 від 25 серпня 2011 року та відповідь від 07 вересня 2011 року, копію припису ДАІ №30 від 10 вересня 2011 року та відповідь від 12 вересня 2011 року, акт введення в експлуатацію засобів організації засобів організації дорожнього руху від 26 травня 2011 року, акт введення в експлуатацію засобів організації дорожнього руху від 31 серпня 2011 року, які долучені до матеріалів кримінальної справи ( т.2 а.с. 13-14) - зберігати в матеріалах кримінальної справи;
- диск тахограми з тахографа автомобіля VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_12 (т. 3 а.с.8) - зберігати в матеріалах кримінальної справи;
- диск тахограми з тахографа автомобіля-демонстратора VOLVO FH12.420 (т.4 а.с.192-193) - зберігати в матеріалах кримінальної справи;
- трудову книжку на ім'я ОСОБА_57, ксерокопію трудової книжки, акт технічної експертизи №147 від 17.05.2007 року про відповідність ДТЗ категорії Н2 (автобус класу В, обладнаний місцями для сидіння), вимога нормативної документації марки MERCEDES-BENZ 313CDI, 2 страхових поліса (бланка) СПД ОСОБА_27, квитково-обліковий лист № 2673 на ім'я ОСОБА_11, свідоцтво про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв ТЗ, талон попередження, облікову-послужну картку, квитково-облікові листи на ім'я ОСОБА_11 в кількості 9 штук, оригінал трудового договору Нерета-Остапенко, довіреність на ім'я ОСОБА_13, свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_49, гроші Російської Федерації в сумі 600 грн., 100 гривень, гаманець ОСОБА_58, документи на рейс «Київ-Короп» - повернути законним володільцям;
- жіночий вельветовий жакет кремового кольору з поясом, цигарки «Вінстон», рожеву запальничку, жетон метрополітену, косметичку кремового кольору з біжутерією (5 заколок, 2 сережки, намисто), записну книжку, упаковку для ліцензійного диску з паперовими дисками з відображенням показників, жіночу чорну шкіряну сумку, карту «Бебі клуб», запальничку чорного кольору, гаманець кремового кольору, шкатулку коричневого кольору з біжутерією (10 сережок, 2 кілець, браслет на руку), сім-карта Київстар на мобільний телефон, використану картку поповнення оператора МТС, фрагмент мобільного телефону LD у вигляді верхньої частини, фрагмент телефону Нокіа фіолетового кольору, як такі, що не мають ніякої цінності - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Н.В. Волошина
Судове рішення № 36401558, Менський районний суд Чернігівської області було прийнято 24.12.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2512/2460/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: