Рішення № 36395431, 01.11.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15064/13-ц

Провадження № 2/522/8975/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

„01 листопада 2013 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.

за секретаря судового засідання - Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення суми страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, за уточненою позовною заявою просив стягнути на свою користь: з відповідача ОСОБА_4 «Міська страхова компанія» матеріальні збитки в сумі 21 026 гривень 32 коп.; з відповідача ОСОБА_4 «Міська страхова компанія» - пеню в сумі 3 276 гривень 24 коп.; з відповідача ОСОБА_4 «Міська страхова компанія» - компенсацію моральної шкоди в сумі 5 000 гривень; з відповідача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 гривень; з відповідача ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень; з відповідачів ОСОБА_4 «Міська страхова компанія», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму судових витрат, що складається з оплати судового збору у розмірі 243,03 гривень та оплати експертного дослідження у розмірі 588 грн. 48 коп., посилаючись на таке. 29 лютого 2012 року на вул. М.Говорова у м. Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено належний позивачу автомобіль марки «ВАЗ 21102», номер державної реєстрації ВН 7771 ОСОБА_5 факт підтверджується постановою Ренійського районного суду Одеської області від 28 березня 2012 року, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, водія автомобіля марки „БАЗ АО79.14", номер державної реєстрації ВН 3736 АА. Оскільки відповідальність заподіюваної шкоди згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 0113467 застраховано в ПАТ „Міська страхова компанія", позивачем повідомлено відповідача про страховий випадок. Втім, відповідачем страхове відшкодування шкоди на підставі експертної оцінки, на теперішній час не виплачена.

Відповідачі в судове засідання не зявлялися неодноразово, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Суд у звязку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, які не зявилися, у порядку заочного розгляду справи.

Представник позивача надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутністю, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів, результатів експертизи.

Відповідач ОСОБА_3 29 лютого 2012 р. о 19 год. 50 хв. в. м. Одесі по вул. М. Говорова, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, при зміні напрямку руху на дорозі, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку із двостороннім рухом, за відсутності спільної смуги руху, об'їжджаючи припаркований транспортний засіб, не надав дорогу транспортному засобу, що мав перевагу в русі, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, завдавши транспортному засобу механічні пошкодження.

Пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України згідно із постановою судді апеляційного суду Одеської області Дирдіна О.Д. від 23 квітня 2012 року в справі № 33/1590/298/12, за змістом якої відповідач порушив Правила дорожнього руху України, ОСОБА_3 визнано винним за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою це правопорушення кваліфікується як порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна.

З огляду на таке, суд має підстави для висновку, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 відбулося зіткнення з автомобілем, яким керував позивач, тому суд визнає доведеним наявність винних протиправних дій з його сторони та, враховуючи, що такі дії стали безпосередньою причиною виникнення у позивача негативних наслідків та матеріальних втрат, визнає його винним у їх настанні.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 8265 від 10 грудня 2012 року про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобілю марки «ВАЗ 21102», д/з БМ 7771 СХ, який належить на праві власності позивачу, розмір матеріальної шкоди становить 20 213,42 гривень.

ОСОБА_5 витрати суд визнає обґрунтованими, оскільки втрати, яких зазнав позивач, викликані протиправними діями ОСОБА_3

Суд при визначенні розміру належного відшкодування виходить з принципу реального виконання зобовязання. Суд при цьому керується вимогами ч. 2 ст. 1192 ЦК України, за якою розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином вартість матеріального збитку, завданого позивачу в результаті аварійного ушкодження автомобіля марки «ВАЗ 21102», д/з БМ 7771 СХ, з урахуванням фактичних витрат на ремонт автомобіля складає 21 026,0 гривень. Враховуючи встановлення вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, зокрема, наявність та зміст постанови суду від 23 квітня 2012 року в справі за № 33/1590/298/12 про визнання винним ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, яка на цей час є чинною, суд вважає обєктивно та обґрунтовано встановленою зазначену суму майнової шкоди, завданої власнику автомобіля.

Оскільки автомобіль, яким керував ОСОБА_3, був застрахований, що підтверджується копією полісу № АА 0113467 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач звернувся із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування як від постраждалої особи до ПАТ „ Міська страхова компанія ".

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Вирішуючи питання щодо факту настання страхового випадку, суд враховує багаторазову неявку належним чином сповіщеного відповідача, відсутність будь-яких заперечень від нього, а також його неявку на проведення призначеної експертизи, відповідно до листа-повідомлення експерта від 14 вересня 2012 року. Таким чином, виходячи з наданих позивачем доказів, та беручи до уваги відсутність належних та обґрунтованих заперечень зі сторони відповідачів на посилання позивача, суд приходить до висновку про можливість задоволення предявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача ПАТ «Міська страхова компанія» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальних збитків в сумі 21 026 гривень 32 коп.

За правилом ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно до ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

За правилом п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності із п.1 ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Так, відповідно до п.36.5 ст.36 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, що складає станом на 31 березня 2013 суму у розмірі 3 276,24 гривень, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Таким чином, сума матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача складає 24 302,56 гривень.

Стосовно позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у частині стягнення з них відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, суд має задовольнити вимогу про стягнення вказаних коштів лише з ОСОБА_3, оскільки суду не надано доказів перебування у трудових або яких-небудь інших передбачених законодавством відносинах ОСОБА_3 з ОСОБА_2 Оскільки судом не встановлено перебування відповідача ОСОБА_3 у трудових або яких-небудь інших передбачених законодавством відносинах з відповідачем ОСОБА_2, суд має стягнути шкоду, завдану позивачу в результаті ДТП, з відповідача ОСОБА_3 у порядку ст. 1166 ЦК України як з безпосереднього заподіювача шкоди.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди питання про відповідальність за шкоду, заподіяну (внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди жоден з них не має права на відшкодування.

Встановивши факт протиправного пошкодження майна позивача, беручи до уваги обставини ДТП, а також те, що своїми протиправними діями відповідач порушив нормальний уклад життя позивача, заподіяв моральні й душевні страждання, повязані з пошкодженням майна позивача, перебуванням його у стресовому стані, наступною відмовою добровільно відшкодувати заподіяний збиток, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, настання якої викликано протиправними діями відповідача згідно ст. 23 ЦК України. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, судом прийняті до уваги характер правопорушення, ступінь вини особи, яка є власником цього транспортного засобу та з урахуванням розумності, справедливості та адекватності, суд визнає обґрунтованою вимогу про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000,0 гривень.

Втім, в частині вимоги про стягнення відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Міська страхова компанія» суд визнає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що ані договором страхування, ані законом таке відшкодування не передбачено.

Відповідно до ст.26-1 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю. Таким чином, по-перше, матеріальна шкода не може бути відшкодована страховиком у повному обсязі, а по-друге, наявні випадки, передбачені законом для відшкодування частини моральної шкоди не поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами по вказаній справі.

Судом розглянуто справу на підставі представлених стороною позивача доказів, за умови неподання відповідних заперечень проти правової позиції позивача та відповідних доказів по справі.

Суд має керуватися встановленим процесуальним законом правилом про розгляд справи в розумні строки за умови повідомлення інших учасників про дату, час та місце проведення відповідного судового засідання.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» на користь позивача суму судових витрат, що складається з оплати судового збору у розмірі 243,03 гривень та оплати експертного дослідження у розмірі 588,43 гривень.

Суд має розяснити відповідачам право звернутися із заявою про перегляд цього постановленого заочного рішення із додаванням усіх доказів на обґрунтування усіх можливих заперечень проти позову. За результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, в разі її обґрунтованості, судом може бути прийняте рішення про його скасування та призначення повторного розгляду справи в очному порядку.

Керуючись ст. ст. 16, 23, 979, 1188 ЦК України, ст.ст. 6, 22, 29, 35, 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 30244124) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті аварійного пошкодження автомобіля, у розмірі 24 302 (двадцять чотири тисячі триста дві) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути в рівних частках з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 30244124) та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, повязані із проведенням експертного автотоварознавчої дослідження, у розмірі 588 гривень 48 копійок.

Стягнути в рівних частках з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 30244124) та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 243,03 гривень судового збору.

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

01.11.2013