Рішення № 36395389, 26.11.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23248/13-ц

Провадження № 2/522/10617/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

« 26» листопада 2013 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.

за секретаря судового засідання Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», ОСОБА_4 про визнання прилюдних торгів, протоколу про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, акту виконаних послуг з реалізації арештованого майна недійсними,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, за уточненими позовними вимогами просив визнати недійсними прилюдні торги, що відбулися 29.08.2013 року у приміщенні ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, буд. 25, з реалізації автомобіля легкового універсал, марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, що належить позивачу; визнати недійсним протокол ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 29 серпня 2013 року № 16-0383/13; визнати недійсним акт виконання послуг з реалізації арештованого майна від 04.09.2013 року № 16-0383/13, укладений між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «УКСПЕЦТОРГ ГРУПП» та ОСОБА_2 Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про виконання послуг з реалізації автомобіля легкового універсал марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, що належить позивачу; стягнути солідарно з ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» та ОСОБА_2 Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на користь ОСОБА_5 судові витрати. В обґрунтування позову посилався на таке. У приміщенні ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» 29 серпня 2013 року відбулися прилюдні торги (аукціон), де лотом № 4 виступило арештоване майно, що є предметом договору застави №558/1-07 від 23 липня 2007 року автомобіль легковий універсал марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб. см., шасі (кузов, рама, коляска) №JTJBT20X750094245, реєстраційний номер НОМЕР_1. Позивач вважає, що зазначені прилюдні торги 29 серпня 2013 року проведені з істотними порушеннями процедури їх проведення, за ціною, значно нижчою за ринкову, оцінку проведено без повідомлення позивача, протокол прилюдних торгів вівся на аркуші невстановленого зразку, що призвело до грубого порушення прав ОСОБА_1, у звязку із чим торги мають бути визнані недійсними.

В судове засідання зявились представники відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», відповідач ОСОБА_4, позовні вимоги не визнали у повному обсязі з огляду на їхню необґрунтованість, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснили, що торги відбулися у відповідності до встановлених правил та є справедливими.

В судове засідання зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в судове засідання не зявився, відповідно до раніше поданих заперечень просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що уцінку майна було проведено у відповідності із вимогами закону, позивач сповіщався про результати оцінки належним чином, а, отже, позов є необґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених сторонами письмових доказів.

Відповідно до кредитного договору №1835/1-07 від 23 липня 2007 року, КБ «ПОРТО-ФРАНКО» надав ОСОБА_1 кредит на придбання автомобіля в сумі 49 600,0 доларів США на строк до 20 липня 2012 року.

В забезпечення виконання умов кредитного договору, згідно договору застави №558/1-07 від 23 липня 2007 року, ОСОБА_1 передав у заставу придбаний за кредитні кошти транспортний засіб автомобіль легковий універсал марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб.см., шасі (кузов, рама, коляска) №JTJBT20X750094245, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зазначений автомобіль належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС №052209, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ МВС України у Одеській області 21 липня 2007 року. Заставна вартість автомобіля на час укладення договору застави складала 292 900,0 гривень, як це вбачається з укладеного договору застави. Обмеження щодо відчуження зазначеного транспортного засобу, зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 31 липня 2007 року.

03.08.2011 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по цивільній справі №2/1522/9186 за позовом ПАТ «ПОРТО-ФРАНКО» до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого позов задоволено стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором №1835/1-07 від 23 липня 2007 року в сумі 263 316,85 гривень.

На підставі зазначеного рішення та виконавчих листів, виданих Приморським районним судом м. Одеси 08.08.2012 року, державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_7, відкрито виконавчі провадження за реєстраційними номерами ВП № 34050858 та ВП № 34051684 щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором №1835/1-07 від 23 липня 2007 року в розмірі 263 316,85 (двісті шістдесят три тисячі триста шістнадцять) гривень 85 копійок.

01 березня 2013 року державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_7 складено акт опису й арешту майна ОСОБА_1 автомобіля легкового універсал марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб. см., шасі (кузов, рама, коляска) №JTJBT20X750094245, реєстраційний номер НОМЕР_1.

04 квітня 2013 року на вимогу банка проведено оцінку вищезазначеного майна. Згідно висновку про вартість майна від 04 квітня 2013 року, ринкова вартість зазначеного автомобіля склала 204 100,0 гривень. Як стверджує позивач, 08.07.2013 року ОСОБА_2 Приморським відділом ДВС проведена переоцінка заставного майна та визначено його вартість у розмірі 202 059,0 гривень. ОСОБА_2 Приморським відділом ДВС 07.08.2013 року проведена повторна переоцінка заставного автомобіля, після чого його вартість визначена у розмірі 161 647,20 гривень. Зазначені обставини в судовому засіданні визнані відповідачем, а, отже, не підлягають доведенню у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

29 серпня 2013 року у приміщенні ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» відбулися прилюдні торги (аукціон), де лотом № 4 виступало арештоване майно, що є предметом за договором застави №558/1-07 від 23 липня 2007 року автомобіль легковий універсал марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб. см., шасі (кузов, рама, коляска) №JTJBT20X750094245, реєстраційний номер НОМЕР_1.

За протоколом №16-0383/13 проведення аукціону з реалізації арештованого майна переможцем аукціону став ОСОБА_4, ціна продажу майна склала 163 700,0 гривень.

Згідно із ч.5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» нереалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Відповідно до п. 5.1 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна» № 42/5 від 15.07.1999 року майно (лот), яке виставлене, але не продане на аукціоні, підлягає переоцінці згідно із Законом України "Про виконавче провадження». Уцінка проводиться державним виконавцем. За результатами уцінки складається акт, який додається до актів опису, оцінки та передачі майна.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що майно, не реалізоване на прилюдних торгах, підлягає уцінці державним виконавцем лише в тому випадку, якщо прилюдні торги (аукціон) визнані такими, що не відбулися. Така уцінка має бути проведена в межах 10-денного строку. В разі реалізації майна на комісійних умовах така уцінка має бути здійснена після закінчення двомісячного строку.

Таким чином, суд критично ставиться до пояснень позивача, що така уцінка мала бути проведена державним виконавцем за спливом двомісячного строку, оскільки такий строк встановлений лише в разі реалізації майна на комісійних умовах, що має триваючий характер, при цьому суду взагалі не повідомлялися відомості про спробу у будь-який спосіб реалізації майна, що передував би оскаржуваному продажу.

Отже, суд погоджується в цій частині із запереченнями відповідача. Втім, зазначена обставина не має істотного значення для справи, оскільки вирішальне значення для зясування правомірності уцінки майна є питання проведення попередніх прилюдних торгів (аукціонів).

Як вбачається з ч.5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» та положень Порядку реалізації арештованого майна уцінці мають передувати проведені прилюдні торги чи аукціони, визнані такими, що не відбулися.

Враховуючи, що уцінку державним виконавцем було проведено двічі, то цьому мали передувати торги, які у встановленому порядку мали б бути визнані такими, що не відбулися, і тільки після первинної оцінки за спливом місячного строку мала відбутися повторна уцінка. Втім, відповідачами не повідомлено та, відповідно, не надано жодних доказів щодо проведення попередніх торгів та що такі торги не відбулися. Відомості про це не зазначається відповідачем у своїх поясненнях і запереченнях, що дає суду підстави стверджувати, що попередні торги не призначалися як такі.

За наведених обставин державним виконавцем всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» двічі без законних та достатніх підстав проведено уцінку майна, що суперечить встановленому порядку реалізації арештованого майна.

Додатково суд має констатувати таке. Іншим, встановленим судом порушенням порядку проведення оцінки майна є неналежне повідомлення позивача про результати визначення вартості чи оцінки майна.

Відповідно ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У своїх запереченнях відповідач як на підтвердження належного сповіщення сторони, посилається на реєстр поштових відправлень АБ «ПОРТО-ФРАНКО» на 19.04.2013 року. Втім, суд не може вважати наявність такого реєстру належним та допустимим доказом дійсного повідомлення позивача, оскільки такий реєстр свідчить лише про можливе направлення певних документів, а не про їхнє отримання адресатом.

При цьому, згідно вказаного реєстру ОСОБА_1 направлялись не результати оцінки майна, а повістка Приморського районного суду м. Одеси.

Суд також звернув відповідну увагу на те, що згідно наведеної норми про сповіщення сторони про результати оцінки майна, обовязок з повідомлення про її результати лежить саме на державному виконавцеві, а не на іншій стороні у цьому виконавчому провадженні, яка в такому разі може вважатися заінтересованою особою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про результати оцінки майна, з огляду на що був позбавлений права на її оскарження, що мало наслідком продаж майна за ціною, нижчою його ринкової вартості.

Судом також встановлено порушення порядку реалізації арештованого майна в частині ведення протоколу аукціону.

Згідно п. 4.8 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна» № 42/5 від 15.07.1999 року, під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться такі дані: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону); розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати. Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону. Керівник організації, яка проводила аукціон (організатора аукціону) зазначає у протоколі відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві в триденний строк з дня проведення аукціону.

Як зазначив позивач та не заперечене відповідачем, керівник установи, що проводила торги, не був безпосередньо присутнім під час проведення оскаржуваного аукціону. В судовому засіданні представник директор ТОВ «Укрспецторг Групп» пояснив, що на аукціоні не був присутнім, а зявився лише під кінець дня з метою затвердження протоколу проведення аукціону. Такі дії мотивував тим, що в його повноваженнях, як керівника установи входять лише функції із затвердження протоколу.

Втім, такі пояснення, на переконання суду, не є слушними з огляду на таке. Згідно п. 4.8 Порядку реалізації арештованого майна керівник організації, яка проводила аукціон (організатора аукціону), зазначає у протоколі відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно. Враховуючи пояснення ОСОБА_8, згідно з якими він своїм підписом затвердив протокол, інших дій не вчиняв, суд має констатувати, що ці відомості внесені невідомою та неуповноваженою особою до протоколу про відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що керівник установи, який не був присутнім під час проведення прилюдних торгів (аукціону), не може затверджувати протокол його проведення, оскільки в такому разі неможливо перевірити достовірність даних, внесених до протоколу; у цьому випадку втрачається правовий сенс вчинення такої дії, оскільки остання зводиться до механічного проставлення підпису без встановлення відповідності зафіксованим у протоколі відомостей фактичним подіям.

Зазначені обставини свідчать про недотримання вимог наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна» № 42/5 від 15.07.1999 року при складанні відповідачем протоколу №16-0383/13 проведення аукціону з реалізації арештованого майна.

Суд також встановлює невідповідність форми наданого протоколу, встановленій згідно із наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна» № 42/5 від 15.07.1999 року у додатку №4.

Згідно ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За правилом ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціонів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів (аукціону) є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на аукціоні, а відтак є правочином.

Оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами аукціону правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами аукціону, то підставами для визнання аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення прилюдних торгів, (аукціонів), визначених наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна» № 42/5 від 15.07.1999 року.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у своїх рішеннях від 24 жовтня 2012 року, від 26 грудня 2012 року, від 13 лютого 2013 року, згідно із якими до вказаних правовідносин слід застосовувати загальні правила про договори купівлі-продажу.

За змістом частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання правочину недійсним.

За наведених обставин оскаржуваний позивачем торги мають бути визнані судом недійсними, оскільки були проведені із істотними порушенням вимог закону: позивача не було повідомлено про оцінку майна, не було повідомлено про первинну та повторну уцінку майна, протокол складено із порушенням порядку реалізації арештованого майна, що у своїй сукупності дає підстави для висновку, що арештоване майно реалізовано за несправедливу ціну, що не відповідає його дійсній вартості, що в цілому дає підстави для визнання вказаного правочину недійсним зі скасуванням усіх правових наслідків його вчинення (проведення).

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне повернути сторони у попередній стан, що передував проведенню аукціону з реалізації арештованого майна 29 серпня 2013 року.

Втім, в частині позовної вимоги про визнання недійсним акту виконання послуг з реалізації арештованого майна від 04.09.2013 року № 16-0383/13 суд вважає позов необґрунтованим та таким, в задоволенні якої слід відмовити, оскільки на підтвердження своєї правової позиції в цій частині позивачем не вказано жодного доводу.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд також виходить з того, що чинним законодавством не передбачено стягання судового збору у солідарному порядку, отже, суд має стягнути такі судові витрати з відповідачів у рівних частках.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 215, 650, 656 ЦК України, п.п. 4.8, 5.1 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку реалізації арештованого майна» № 42/5 від 15.07.1999 року, ст.ст. 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 15, 61, 213, 215 ЦПК України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсними прилюдні торги, що відбулися 29 серпня 2013 року та проведені ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», аукціону з реалізації лота № 4 арештованого майна у порядку виконання виконавчого листа, виданого 8.08.2012 року Приморським районним судом м. Одеси по справі 2/1522/9186/11, з реалізації транспортного засобу марки LEXUS GX 470, 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_2, номер шасі (кузову, рами) JTJBT20X750094245, сірого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Визнати недійсним протокол № 16-0383/13, складений ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», проведення 29 серпня 2013 року аукціону з реалізації арештованого майна у порядку виконання виконавчого листа, виданого 8.08.2012 року Приморським районним судом м. Одеси по справі 2/1522/9186/11, з реалізації транспортного засобу марки LEXUS GX 470, 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_2, номер шасі (кузову, рами) JTJBT20X750094245, сірого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Повернути сторони у попередній стан, що передув проведенню аукціону з реалізації арештованого майна 29 серпня 2013 року, що визнаний судом недійсним.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 114,70 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: С.О. ПОГРІБНИЙ

26.11.2013