Постанова № 36392422, 12.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа № 5004/421/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі Сливінський О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Волинської області від 25.09.13 р. у справі № 5004/421/11 (суддя Гончар М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

до Фізичної-особи підприємця Грек (Шевчук) Тетяни Леонідівни

про стягнення 2 369 242, 65 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Індустріально-експортний банк", 01004, м. Київ, вул.. Пушкінська, 42/4 в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" в м. Луцьк, 43005, м. Луцьк, прос. Президента Грушевського, 1 (надалі - позивач) звернулось в господарський суд Волинської області з позовною заявою (а.с. 3-4) до фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Шевчук (Грек) Тетяни Леонідівни, 43000, Волинська область, Луцький р-н, с. Маяки, вул.. Тополева, 16 (надалі -відповідач), в якій просить стягнути 2369242,65 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.09.13 р. (а.с. 118-120) в позові відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.13 р. по кримінальній справі №0308/11530/12 по епізоду 8-кредиту Шевчук Тетяни Леонідівни встановлено, що документи, необхідні для укладення кредитного договору від Шевчук Т.Л. виманив громадянин Лукафін В.В. злочинним шляхом, який відповідно надав АТ "Індекс Банк" завідомо неправдиву інформацію; документи від імені Шевчук Т.Л., виконані від її імені іншою особою, отримані по спірному кредитному договору кошти переводились на рахунок підприємства групи "Імалс".

Також судом зроблено висновок, що вироком Луцького міжрайонного суду підтверджується неотримання відповідачем коштів, що визнав банк, звернувшись з цивільним позовом у кримінальній справі, про стягнення збитків, так як усвідомлював неможливість стягнення з відповідача суми кредиту, яку останній фактично не отримував.

Суд зазначив, що факти та обставини щодо кредитного договору, встановлені вироком суду від 05.06.13 р. є преюдиціальними та не підлягають дослідженню у господарській справі.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 137-138) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 25.09.13 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.13 р. встановлено, що засуджені Каплан А.Й., Румін М.Ю., Лукафін В.В. шахрайським способом заволоділи коштами, що були надані за кредитним договором, що укладений між позивачем та відповідачем, однак, підписання Кредитного договору, сплата певних сум за користування кредитом, отримання по 100 доларів США щомісяця за надання документів приватного підприємця, дають підстави вважати, що відповідач свідомо вчиняв ці дії.

В судовому засіданні від 21.11.13 р. представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу, проти апеляційної скарги заперечив, оскільки вважає, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Водночас, просив здійснити розгляд апеляційної скарги без представника відповідача.

Представник відповідача та позивача не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 17.12.13 р., хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні від 21.11.13 р., розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 29.09.2008 року між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк") та фізичною особою - підприємцем Шевчук Тетяною Леонідівною (у зв'язку із реєстрацією шлюбу прізвище змінено на Грек) укладено кредитний договір №071/21/08.

Згідно п.1.1 договору банк відкриває позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 1 455 000 грн., в рамках якої банк надає позичальнику кредит.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що строк функціонування кредитної лінії з 29.09.2008р. до 28.09.2009р.

Призначення кредиту - поповнення обігових коштів (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору відсоткова ставка - 22% річних.

Відповідно до п. 2.1 договору банк зобов'язується відкрити позичковий рахунок №20627000451002 та для обліку нарахованих відсотків за користування кредитом відкрити рахунок нарахованих відсотків №20683000451002 в філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-банк", МФО 303633.

Пунктом 2.2 передбачено, надати позичальнику кредит при наявності у банку вільних коштів та письмового запиту про його надання та при виконанні позичальником умов згідно п.п.1.3 та 3.1 даного договору. Кредит може бути наданий наступними шляхами:

- шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів та/або договорів, які надані позичальником;

- шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника в національній валюті №26008000451001 в філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-банк", МФО 303633 в межах суми, вказаної в п.1.1 цього договору.

Позичальник зобов'язується щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом, шляхом перерахування грошових коштів в валюті кредиту на рахунок № 20683000451002 та сплачувати плату за обслуговування кредитної лінії в розмірі 0,00192 відсотки за кожен день від невикористаної суми кредитної лінії, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20680000451102 в національній валюті України.

Як передбачено п.2.10 договору, позичальник зобов'язаний забезпечити повне погашення кредиту, відсотків за кредитом та плати за обслуговування кредитної лінії в строки, обумовлені п.1.2 та п.1.6 даного договору. Погашати кредит шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20627000451002 в філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-банк", МФО 303633.

Позичальник зобов'язаний на час дії цього кредитного договору без узгодження з банком, зокрема, до моменту виконання всіх його умов здійснювати усі розрахунки за своєю господарською діяльністю виключно за поточним рахунком в національній валюті №26008000451001 в філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-банк", МФО 303633; забезпечити переведення грошових надходжень від проведення господарської діяльності (реалізації продукції, товарів, робіт, послуг тощо) на поточний рахунок позичальника №26008000451001, відкритий в філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-банк" (п. в, г п.2.14 договору).

У випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредитної лінії позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення (п.4.1 договору).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як передбачено частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору, 06.02.2009р. банк направив позичальнику претензію №11-579 з вимогою сплатити існуючу заборгованість в сумі 1546153,69 грн., з яких: 1455000 грн. - борг по кредиту, 89292,06 грн. - відсотки за користування кредитом, 1861,63 грн. - пеня за прострочення повернення відсотків (а.с.14).

Позичальник вимог вказаної претензії не виконав.

За вказаних обставин, ПАТ "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення ПАТ "Індустріально-експортний банк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з підприємця Шевчук Т.Л. 2369242,65 грн., з яких: 1455000 грн. заборгованості за кредитом, 44726,30 грн. строкової заборгованість за відсотками, 672488,03 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 197028,32 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.04.11 р. провадження у справі №5004/42111 зупинено, у зв'язку з направленням матеріалів справи до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, в порядку ст.97 КПК України, для перевірки обставин щодо факту підроблення документів при укладенні кредитного договору, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку за ч.1 ст.358 КК України (а.с. 32-33).

04.07.2013р. до суду надійшов вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області у кримінальній справі №0308/11530/12 від 05.06.2013р. про обвинувачення Каплана А.Й., Руміна М.Ю., Лукафіна В.В. (а.с. 58-86).

Вказаним вироком встановлено: "у вересні 2008 року в м. Луцьку по вул. І.Франка, 53, Лукафін В.В. діючи в складі організованої групи, будучи об'єднаний єдиним злочинним наміром з Капланом А.Й. та Руміним М.Ю., повторно, домовилася з приватним підприємцем Шевчук Т.Л. про відкриття на її ім'я персонального рахунку в AT "Індекс Банк", в результаті чого Шевчук Т.Л, якій про діяльність організованої групи нічого відомо не було, надала Лукафіну В.В. з метою відкриття на неї рахунку у AT "Індекс Банк" необхідні особисті документи, а саме: копію свого свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтво платника податків.

На підставі отриманих особистих документів, Румін М.Ю., діючи згідно розробленого єдиного злочинного плану, від імені Шевчук Т.Л. підробив та надав в AT "Індекс Банк" завідомо неправдиву інформацію, а саме:

- анкету-заявку на отримання кредиту приватним підприємцем в межах ліміту установи банку, до змісту якої вніс завідомо неправдиві відомості про наявність майна, що може бути запропоноване в заставу майновим поручителем, про кредитну та іншу заборгованість, про основних постачальників і покупців;

- додаток №1 та додаток №2 до анкети, до змісту яких вніс завідомо неправдиві відомості про прогнозний рух грошових коштів та виручку від здійснення господарської діяльності;

- клопотання №1 від 29.09.2008 р. на ім'я директора AT "Індекс Банк" про надання кредиту в сумі 1455000 грн.;

- договір купівлі-продажу №10/09-02 від 10.09.2008 р., укладений між ПП "Нотіс-М" та ПП Шевчук Т.Л., до змісту якого вніс неправдиві відомості про поставку цукру в кількості 700 тонн, який завірив своїм підписом від імені Шевчук Т.Л.;

- договір купівлі-продажу 05/09-03 від 05.09.2008 р., укладений між ПП Мельник Ф.Я. та ПП Шевчук Т.Л., до змісту якого вніс неправдиві відомості про поставку цукру в кількості 820 тонн, який завірив своїм підписом від імені Шевчук Т.Л.;

- договір купівлі-продажу 21/08-03 від 21.08.2008 р., укладений між ПП Криволаповою О.П. та ПП Шевчук Т.Л., до змісту якого вніс неправдиві відомості про поставку борошна пшеничного вищого гатунку в кількості 750 тонн, зерна пшениці 3-го класу в кількості 1 000 тонн, який завірив своїм підписом від імені Шевчук Т.Л.;

- договір купівлі-продажу 15/09-02 від 15.09.2008 р., укладений між ПП Кравчуком О.М. та ПП Шевчук Т.Л., до змісту якого вніс неправдиві відомості про поставку борошна пшеничного вищого ґатунку в кількості 1 150 тонн, який завірив своїм підписом від імені Шевчук Т.Л.;

- договір оренди складу № 02/06-02 від 02.06.2008 р. та акт прийому-передачі до нього, укладений між ПП "Макаронна Компанія" та ПП Шевчук Т.Л., до змісту якого вніс неправдиві відомості про те, що остання приймає в строкове платне користування частину складського приміщення Б-1 за адресою с. Тарасове Луцького району, вул. Жовтнева, 2а, який завірив своїм підписом від імені Шевчук Т.Л.;

- договір оренди офісного приміщення № 02/06-01 від 02.06.2008 р. та акт прийому-передачі до нього, укладений між ПП "Макаронна Компанія" та ПП Шевчук Т.Л., до змісту якого вніс неправдиві відомості про те, що остання приймає у тимчасове володіння та користування офісне приміщення за адресою с. Тарасове Луцького району, вул. Жовтнева, 2а, який завірив своїм підписом від імені Шевчук Т.Л.;

- договір оренди складу №01/08-01 від 01.08.2008 р. та акт прийому-передачі до нього, укладений між ПП «Імпалс» та ПП Шевчук Т.Л., до змісту якого вніс неправдиві відомості про те, що остання приймає в строкове платне користування частину зерноскладу О-1 за адресою м. Луцьк, вул.. І.Франка, 53, який завірив своїм підписом від імені Шевчук Т.Л.;

- договір купівлі-продажу № 29/09-01 від 29.09.08 р. та акт приймання передачі до нього, укладений між ПП Мельником Ф.Я. та ПП Шевчук Т.Л., до змісту якого вніс неправдиві відомості про поставку обладнання на загальну суму 5244762,02 грн., який завірив своїм підписом від імені Мельника Ф.Я.;

- копії декларації про доходи за перший квартал 2008 року та за 6 місяців 2008 року, які підробив шляхом затирання інформації в дійсних копіях декларації іншої фізичної особи та внесення в них неправдивих даних.

29.09.2008 року AT "Індекс Банк", на підставі вищевказаної завідомо неправдивої інформації, був укладений кредитний договір №071/21/08 від 29.08.2008 року про надання Шевчук Т.Л. відновлювальної кредитної лінії в сумі 1455000 гривень, договір застави основних засобів №071/21/08з від 29.09.2008 року про надання ПП Шевчук Т.Л, основних засобів у заставу банку загальною вартістю 2910000 грн., договір № 12-22/03/083 добровільного страхування майна від 29.09.08 р., який підписав Румін М.Ю.за Шевчук Т.Л. та акт перевірки та переоцінки предмету забезпечення від 29.09.08 р., який також підписав Румін М.Ю. за Шевчук Т.Л.. В цей же день на відкритий позичковий рахунок № 26008000451001 були зараховані кредитні кошти в сумі 1455000 грн.

Згідно відношення АТ "Індекс Банк" кошти, перераховані на рахунок Шевчук Т.Л. повернуті не були, в результаті чого АТ "Індекс Банк" заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 1455000 грн., яка в 500 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великою."

Відповідно до вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.2013р. по справі №0308/11530/12 по епізоду 8, а саме кредиту Шевчук Т.Л., Луцьким міськрайонним судом встановлено наступне:

- висновком почеркознавчої експертизи №465 від 27.10.2011р., згідно якого частина документів, які містилися у кредитній справі Шевчук Т.Л., виконані від її імені Руміним М.Ю.;

- висновком почеркознавчої експертизи №287 від 27.05.2012р., згідно якого частина документів, які містилися у кредитній справі Шевчук Т.Л. виконані не особами, вказаними у даних документах;

- протоколом огляду документів від 25.08.2011р., згідно якого були оглянуті матеріали кредитної справи Шевчук Т.Л., в якій знаходяться підроблені документи, на підставі яких останній був виданий кредит у АТ "Індекс Банк";

- протоколом огляду документів від 27.05.2012р., згідно якого були оглянуті документи, які стали підставою відкриття рахунку Шевчук Т.Л. у АТ "Індекс Банк", на який надходили незаконно отримані кредитні кошти та платіжні доручення, на підставі яких в подальшому вищезазначені кошти переводилися на рахунки підприємств групи "Імпалс". (а.с.76-77);

- отримані кредитні кошти були використані в господарські діяльності підприємств групи "Імпалс", заборгованість за ними частково погашалася, отримані кредитні кошти керівництвом ПП "Імпалс" спрямовувалися на розвиток виробництва (а.с. 81).

Згідно ст. 35 ГПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Враховуючи вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що факти та обставини, щодо кредитного договору, встановлені Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, який набрав законної сили 21.06.2013р., відповідно до ст. 35 ГПК України не підлягають дослідженню у господарській справі.

Отже, матеріалами справи доведено, що між сторонами спору укладено кредитний договір № 071/21/08 від 29.09.08 р.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, укладення кредитного договору зобов'язує фінансову установу надати позичальникові грошові кошти (кредит).

Вироком суду у кримінальній справі встановлено одержання та розпорядження коштами особами, що не є позичальниками (стороною договору), а саме Лукафіним В.В., Капланом А.Й., Рюміним М.Ю.

Ухвалою апеляційного суду від 21.11.13 р. зобов'язано позивача надати судовій колегії докази на підтвердження отримання суб'єктом підприємницької діяльності Шевчук Т.Л. кредитних коштів в сумі 1455000 грн.

Вимоги ухвали позивачем не виконані. Пояснення, що доказом одержання коштів суб'єктом підприємницької діяльності Шевчук Т.Л. є платіжне доручення № 1 від 29.09.08 р. (а.с. 13) судом до уваги не береться, виходячи з наступного.

Згідно платіжного доручення № 1 від 29.09.08 р. суб'єктом підприємницької діяльності Шевчук Т.Л. перераховано ПП "Нотіс М" 1455000 грн., як оплату за обладнання згідно договору № 28/09-07 від 28.09.08 р.

Договір № 28/09-07, укладений між ПП Шевчук Т.Л. та ПП "Натіс М" в матеріалах справи відсутні, позивачем не доданий.

Також відсутні докази, що дане платіжне доручення оформлене ПП Шевчук Т.Л., натомість вироком встановлено, що документи, які знаходяться в матеріалах кредитної справи виконувалися від її імені Руміним М.Ю. або не особами, вказаними в цих документах (а.с. 77).

Окрім того, дане платіжне доручення не може бути доказом отримання коштів ПП Шевчук Т.Л. за кредитним договором, оскільки призначенням платежу є оплата за обладнання згідно договору № 28/09-07.

Будь-яких інших доказів на підтвердження отримання відповідачем кредиту сторонами не надано, а судом не здобуто в ході розгляду спору.

Натомість матеріалами справи, зокрема вироком суду, підтверджено, що документи, необхідні для укладення кредитного договору від Шевчук Т.Л. виманив громадянин Лукафін В.В. злочинним шляхом, який відповідно надав АТ "Індекс Банк" завідомо неправдиву інформацію; документи від імені Шевчук Т.Л. виконані від її імені іншою особою; отримані по спірному кредитному договору кошти переводились на рахунки підприємств групи "Імпалс".

Щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі позивачем про розпорядження кредитними коштами ПП Шевчук Т.Л., які підтверджені копіями виписок по рахунках (а.с. 143-148), колегія суддів зазначає наступне.

Дані документи не були предметом дослідження у суді першої інстанції, оскільки подані лише, як додатки до апеляційної скарги.

Також, копії виписок не можуть бути належним доказом виконання відповідачем ПП Шевчук Т.Л. умов договору кредиту, оскільки не містять підпису відповідача.

Натомість, вироком у кримінальній справі встановлено, що отримання Лукафіним В.В., Капланом А.Й. та Руміним М.Ю. кредитні кошти використовували в господарській діяльності підприємство групи «Імпалс», заборгованість за ними частково погашалася (а.с. 80-81), що стало підставою для перекваліфікації дій підсудних.

А відтак, слід зробити висновок, що погашення заборгованості за кредитним договором здійснювалося Лукафіним В.В., Капланом А.Й., Руміним М.Ю., а не ПП Шевчук Т.Л. А тому факт розпорядження відповідачем кредитними коштами та виконання умов договору в частині повернення відсотків за кредитом є недоведеним.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність доказів про отримання ПП Шевчук Т.Л. кредитних коштів, в сумі 1455000 грн., розпорядження ними, вчинення відповідачем будь-яких дій на виконання умов кредитного договору, свідчить що даний договір на користь ПП Шевчук Т.Л. не відбувся.

А відтак, виключено підписання кредитної угоди, ПП Шевчук Т.Л. за відсутності доведення факту одержання коштів, не покладає на останню обов'язку щодо їх повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, Шевчук Т.Л. за отриманням кредиту в ПАТ "Креді Агріколь банк" не зверталась (анкету-заяву та клопотання підписано Руміним М.Ю.), кредитні кошти не отримувала, про відкриття рахунку та переведення на її ім'я кредитних коштів обізнана не була, розпоряджатись даними коштами не мала можливості, вказаними коштами розпоряджались особи, які вже засуджені за вказані дії, а відтак вина Шевчук Т.Л. у встановленому законом порядку не доведена, а тому відсутні підстави для стягнення з Шевчук Т.Л. заборгованості по кредитному договору.

При цьому, колегією суддів враховано, що в межах кримінальної справи задоволено цивільний позов банку про стягнення збитків з Лукафіна В.В., Каплана А.Й. та Руміна М.Ю., що складає 1455000 грн. заборгованості, 1098485,37 грн. відсотків, 370439,60 грн. пені (а.с. 91-94).

Задовольняючи цивільний позов Луцький міськрайонний суд керувався ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, тобто відшкодував шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань, відповідно до яких будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача згідно ст. 49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на рішення господарського суду Волинської області від 25.09.13 р. у справі № 5004/421/11 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 25.09.13 р. у справі № 5004/421/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/1059/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.