Ухвала суду № 36392190, 24.12.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2013 р. Справа № 918/1875/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Качура А.М. розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Комунального підприємства "Дубнокомуненергія"

про стягнення заборгованості в сумі 446 082,85 грн.

Представники:

від позивача: Єгоров В.С. довіреність №14-30 від 30.01.2013 р.

від відповідача: Павлишина Н.В. довіреність №843 від 25.11.2012 р.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені. Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81' ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду з позовною заявою до Відповідача Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" про стягнення в сумі 446082,85 грн. з яких: боргу у розмірі 402415,21 грн., інфляційних втрат - 2442,46 грн., пені в розмірі 16698,62 грн. та 3% річних у розмірі 24526,56 грн., позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови договору купівлі-продажу природного газу №1-ТКЕ/11 від 29.09.2011 р. в частині проведення розрахунків.

В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та заперечує проти зменшення штрафних санкцій.

В судовому засіданні відповідач позов визнає та відповідно до відзиву на позовну заяву №968 від 23.12.2013 р., просить суд зменшити розмір нарахованої пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до наступних висновків.

29.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Рівнегаз", як продавцем, з однієї сторони та Комунальним підприємством "Дубнокомуненергія", як покупцем, з іншої сторони було укладено договір на постачання природного газу №1-ТКЕ/11 (надалі - договір постачання), відповідно до предмету якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю імпортований природній газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору в обсягах вказаному в розділі 2 цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору постачання газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншим споживачам, та використовуються покупцем на власні потреби та втрати.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.1.1 договору постачання продавець передає покупцеві з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. газ в об'ємі 2650,0 тис.куб.м., за наявності його обсягів. Обсяг газу, що планується поставити за даним договором у кожному місяці складає (тис.куб.м.):

у 2011 році

МісяцьОбсягЖовтень100Листопад270Грудень360ІV кв.730

у 2012 році:

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягСічень390Квітень140Липень-------------Жовтень100Лютий350Травень-------------Серпень-------------Листопад270Березень310Червень------------Вересень-------------Грудень360І кв.1050ІІ кв.140ІІІ кв.-------------ІV кв.730

Згідно умов пункту 5.1. договору постачання ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3382,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того ПДВ- 20%, всього з ПДВ 4058,40 грн.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору на постачання природного газу від 29.09.2011 р. ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3382,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того ПДВ- 00%, всього з ПДВ 3382,00 грн.

Як визначено пунктом 6.1. договору постачання розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору постачання продавець протягом жовтня 2011 - квітня 2012 року передав, а покупець отримав природний газ на суму 6011959,88 грн., проте розрахувався частково. Станом на 24.10.2012 р. відповідач мав грошове зобов'язання перед продавцем в сумі 644859,82 грн.

24.10.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Рівнегаз" (первісний кредитор по договору постачання) був укладений договір № 14/6060/12 про відступлення права вимоги (далі - договір відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 1.1. та пункту 1.2. договору відступлення права вимоги, первісний кредитор передає, а новий кредитор, яким є позивач, приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора, яким є відповідач, за договором № 1-ТКЕ/П від 29.09.2011 р. у сумі 644859,82 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в пункті 1.1. договору відступлення права вимоги, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Згідно пункту 2.2. договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в пункті 2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів. До позовної заяви додано копію акту приймання-передачі документів від 24.10.2012 р., який засвідчує приймання-передачу документів, зазначених в пункті 2.1 договору про відступлення права вимоги. Таким чином, право вимоги первісного кредитора до відповідача вважається переданим позивачеві 24.10.2012 р.

У відповідності до пункту 2.3. договору про відступлення права вимоги та статті 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства "Рівнегаз".

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

Після заміни кредитора у зобов'язанні відповідач частково виконав свої зобов'язання на суму 242444,61 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до договору постачання та договору про відступлення права вимоги складає 402415,21 грн.

Статтею 11 ЦК України та статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно приписів статті 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в ГК України. Так, в частині 1 статті 193 ГК України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно пункту 7.1 договору постачання за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.2. договору постачання за несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у пункті 6.1 логовору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а також відшкодовує понесені постачальником збитки.

Відповідно до пункту 7.2. договору постачання позивач нарахував відповідачу 16698,62 грн. пені. Даний розрахунок судом перевірено визнано законним та обґрунтованим.

Однак стосовно розміру нарахованої позивачем пені суд зазначає наступне.

В порядку пункту третього статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при прийнятті рішення має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені). Право зменшення розміру неустойки передбачено частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій є обґрунтованим, а відтак розмір пені нарахованої позивачем підлягає зменшенню на 50 %, тобто до 8349,31 грн. При цьому суд врахував такі обставини.

Пунктом 2.4 роз'яснення ВАСУ № 02-5/293 від 29.04.1994 р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що зменшення розміру пені можливе виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Слід зазначити, що відповідачем частково виконано зобов'язання по оплаті заборгованості, підприємство перебуває у тяжкому майновому стані, у зв'язку із значною несплатою заборгованості населенням, бюджетними та іншими організаціями за послуги теплопостачання, і що як наслідок призвело, до неможливості в повному обсязі розрахуватися за природний газ.

На підтвердження вказаних обставин відповідач подав до суду копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2013 року та інформацію про наявну заборгованість Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" станом на 23.12.2013 р.

Судом також враховано, що відповідно статуту Комунального підприємства "Дубнокомуненергія", метою діяльності відповідача серед іншого є забезпечення належної експлуатації об'єктів теплового господарства, що належать до територіальної громади міста Дубно, а предметом діяльності - виробництво та постачання теплової енергії споживачам, в тому числі населенню.

Пеня та штраф є лише санкціями за невиконання грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не повинен. При зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Крім стягнення пені та штрафу позивач нараховує та стягує, три проценти річних та інфляційні втарти, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем.

Відповідач не ухиляється від повернення заборгованості позивачу, що підтверджується частковою сплатою ним заборгованості.

Таким чином до стягнення підлягає пеня в сумі 8349,31 грн.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

За період прострочення позивач нарахував відповідачу інфляційних в сумі 2442,46 грн., та 3% річних в сумі 24526,56 грн. Даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд в повному розмірі покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача сумі 437733,54 грн. з яких: боргу у розмірі 402415,21 грн., інфляційних втрат - 2442,46 грн., пені в розмірі 8349,31 грн., 3% річних у розмірі 24526,56 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.К.Острозького, код ЄДРПОУ 13971076) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) борг у розмірі 402415,21 грн., інфляційні втрати - 2442,46 грн., пеня в розмірі 8349,31 грн., 3% річних у розмірі 24526,56 грн. та 8921,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення пені в розмірі 8349,31 грн. в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2013 року

Суддя Качур А.М.