Рішення № 36391499, 24.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р.Справа № 922/3947/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом акціонерної компанії "Харківобленерго", вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61003, код 00131954; до Обласне комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", пл. Свободи, 5, м. Харків, 61022, код 04014097; про стягнення 3930,86грн. за участю представників:

позивача - Конопля О.М., довіреність №01-62юр/2112 від 12.03.2013 року;

відповідача - Малихіна А.О., довіреність №1 від 02.01.2013 року; Воновіченко Д.В., довіреність №49 від 26.11.2013р.

В розпочатому 16.12.2013р. судовому засіданні роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до господарського суду Харківської області із позовом до Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" про стягнення 3930,86 грн., з яких інфляційні втрати - 258,543 грн., 3% річних - 1726,45 грн. 1945,87грн. пені (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.11.2013р., яка прийнята судом до розгляду).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 2-230к від 04.06.2004 року в частині своєчасної оплати за електричну енергію у період з січня 2012 року по серпень 2013 року.

Відповідно до витягу від 16.12.2013 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №922/3947/13 призначено для розгляду судді Френдій Н.А., підстава проведення повторного автоматичного розподілу справи: хвороба судді Ємельянової О.О.

В судовому засіданні 16.12.2013 р. суд перейшов до розгляду справи по суті, оголошено перерву до 24.12.2013р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, вказуючи на те, що позивач, в порушення умов п.2.3.3. договору та п.5 додатка №2 до договору, своєчасно не сплачував вартість електричної енергії, поставленої йому позивачем, в зв"язку з чим, просить стягнути з останнього пеню за період з 08.02.2013р. по 28.02.2013р., на підставі п.4.2.1. договору, яким установлено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних за період з 12.01.2012р. по 28.08.2013р. та інфляційні втрати за період з лютого 2012 року по червень 2013 року, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Представники відповідача проти позову заперечують та просять суд відмовити в позові, з підстав викладених у відзиві на позов №1146 від 01.10.2013р. (вх.№36182 від 01.10.2013р.) та додатковому відзиві по справі №1665 від 24.12.2013р. (вх.№48277 від 24.12.2013р.), а саме відповідач зазначає, що оскільки додатковою угодою б/н від 31.05.2013р. до додатку №2 до договору №2-230-К від 04.06.2004р. внесено зміни до п.4.5. додатку і встановлено, що споживач має здійснювати розрахунки за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок впродовж наступного місяця, слідуючого за розрахунковим періодом, а відтак оплати у період з 31.05.2013р. здійснені без порушення умов договору. Також відповідач вказує на те, що відповідно до п.5 додатку №2 до договору для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії і цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання, і відповідач, вказуючи на те, що такі рахунки ним отримувалися, позивачем не надано належних доказів їх отримання, зазначає, що порушення строків оплати відсутнє. При цьому вартість поставленої позивачем електричної енергії сплачена відповідачем в повному обсязі, що підтверджується позивачем.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром" (обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром", витяг з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, т.1 а.с.87-88, споживач) 04.06.2004 року був укладений договір про постачання електричної енергії № 2-230К, відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість, здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід"ємними частинами. Постачальник зобов"язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6 та 7 договору, а відповідач до п.2.2 договору, зобов'язався, зокрема, своєчасно оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з цим договором з урахування додатку №2 "Порядок розрахунків".

Матеріали справи, з урахуванням положень п.9.11. договору, яким установлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004р., та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії та або перегляд його умов, надають підстави дійти висновку, що договір про постачання електричної енергії № 2-230К від 04.06.2004р. пролонгований на 2013 рік.

Пунктом 4.2.3 договору сторони погодили, що споживач, у разі виявлення відповідних порушень ПКЕЕ, сплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану згідно з методикою, затвердженою НКРЕ, що діє на момент порушення споживачем ПКЕЕ.

Згідно п. 4.2.4 договору сторони домовились, що постачальник здійснює розрахунок за недораховану електричну енергію згідно з "Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією", затвердженою НКРЕ, та іншими нормативними документами у разі виявлення таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

В період дії договору позивачем відповідачу поставлялася електрична енергія, що підтверджується відомостями про витрати електроенергії, підписаними сторонами і скріпленими печатками сторін (т.1, а.с. 48-59), і позивачем були складені відповідні рахунки (т.1, а.с. 25-47), вартість отриманої електричної енергії повністю сплачена відповідачем (т.2, а.с. 16-126), що в судовому засіданні підтверджено представниками сторін.

Підставою звернення із даним позовом до суду позивач визначив тим, що відповідач, в порушення п.5 додатку №2 до договору (т.1, а.с. 15-16), у період з січня 2012 року по серпень 2013 року, платежі за електричну енергію здійснював з простроченням, і тому просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 08.02.2013р. по 28.02.2013р., на підставі п.4.2.1. договору, 3% річних за період з 12.01.2012р. по 28.08.2013р. та інфляційні втрати за період з лютого 2012 року по червень 2013 року, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з січня 2012 року по серпень 2013 року (період прострочення визначений позивачем у позовній заяві) порядок розрахунків за електроенргію встановлений сторонами на різних умовах:

- у період з січня 2012 року по 31.05.2013р. - відповідно п.5 додатку №2 до договору, в якому встановлено, що для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії і цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання;

- у період з 01.06.2013р. по 28.31.2013р. - додатковою угодою б/н від 31.05.2013р. до додатку №2 до договору №2-230-К від 04.06.2004р. внесено зміни до п.4.5. додатку і встановлено, що споживач має здійснювати розрахунки за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок впродовж наступного місяця.

Позивачем на підтвердження направлення/отримання відповідачем рахунків за увесь спірний період надано копію витягів з книги реєстрації видачі рахунків за використану електроенергію та реактивну електроенергію (т.1., а.с. 60-69, 81) та копії реєстрів поштових відправлень (т.1., а.с. 70-80).

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Приймаючи до уваги, що подані позивачем матеріали (копій витягів з книги реєстрації видачі рахунків за використану електроенергію та реактивну електроенергію та копії реєстрів поштових відправлень) не містять даних, які б свідчили про вручення їх повноважній особі відповідача, оскільки такі не містяь зазначання ані посади особи, ані доказів на підтвердження її повноважень на отримання цих рахунків, заповнені не всі графи журналу, при цьому поштових повідомлень про вручення рахунків відповідачу до суду також надано не було, не міститься таких доказів і в матеріалах справи, тому суд не приймає надані позивачем матеріали в якості належних доказів вручення рахунків відповідачу, що унеможливлює встановлення факту порушення відповідачем зобов"язань за договором в частині своєчасності сплати електричної енергії відповідно п.5 додатку №2 до договору.

Таким чином, позивачем не доведено факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань в частині своєчасної оплати вартості електроенергії у період з 12.01.2012р. по 31.05.2013р.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що у період з 01.06.2013р. по 28.08.2013р. вартість електричної енергії оплачувалася відповідачем у відповідності з погодженими у додатковій угоді б/н від 31.05.2013р. строки (копія банківської виписки, т.2, а.с. 116-126) - впродовж наступного місяця за звітним, що свідчить про безпідставність позову в цій частині.

В контексті наведеного, в зв"язку з тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту порушення відповідачем зобов"язань за договором №230-К від 04.06.2004р., а відтак підстави для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, які можуть бути застосовані в разі неналежного виконання зобов"язань, відсутні, тому суд відмовляє в задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв"язку з відмовою від позову, судові витрати у даній справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.